Постанова

від 20.05.2011 по справі 2а-10585/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018,  м. Львів,  вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

20 травня 2011 р.                                                                                    № 2а-10585/10/1370  

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді                                 Карп’як О.О.,                                                   

при секретарі судового засідання       Денькович Л.І.,

за участю представників сторін:

від позивача –ОСОБА_1  (доручення  від 10.07.2010 року № 10/07-2010)

від відповідачів  –не з’явились

треті особи -  не з’явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом

 ПП "Ігромакс"   

до

 Представництво державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Львівській області

 Управління державного казначейства у Львівській області   

про

 про визнання протиправною бездіяльності, стягнення надмірно сплачених коштів ,

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Ігромакс»звернулося до суду із адміністративним позовом до Представництва державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Львівській області, Управління державного казначейства України у Львівській області за участю третіх осіб на стороні відповідача Державний комітет України з питань регуляторної політики і підприємництва, Міністерства фінансів України про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити дії.

Ухвалою від 17 листопада  2010 року відкрито провадження у справі.

18.03.2011 року на адресу суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог у якій просять визнання незаконною  бездіяльність представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Львівській області по оформленню та ненаданню Управлінню державного казначейства України у Львівській області подання на повернення помилково або надмірно перерахованих коштів у сумі 387 537 грн., сплачених ПП «Ігромакс»за користування ліцензією серії АВ № 082819 на провадження діяльності з організації і проведення азартних ігор, виданої 11.07.2006 року Міністерством фінансів України, та стягнути з Державного   бюджету України на користь позивача надмірно сплачені кошти у розмірі 387 537 грн., за видачу ліцензії на провадження діяльності з організації проведення азартних ігор у зв’язку з невикористаним строком дії ліцензії.

Позивач в обґрунтуваннях позовних вимог посилається на наявність надмірно сплачених коштів за видачу ліцензії на організацію діяльності з проведення азартних ігор у зв'язку з невикористаним строком дії зазначеної ліцензії, оскільки з дня набрання чинності Законом України «Про заборону грального бізнесу в Україні», а саме з 25 червня 2009 року, скасовані видані суб’єктам підприємницької діяльності ліцензії.     

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала повністю з підстав, наведених у позовній заяві та з урахуванням уточнень до позовної заяви.

Відповідач 1  Представництво державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Львівській області,  явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

Відповідач 2 Головне управління державного казначейства України у Львівській області явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, подав заперечення проти позову від 29.12.2010 року № 13-11-03/12036 у якому просять у задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що на даний час до Головного управління не надходили відповідні документи від контролюючих органів щодо перерахування коштів помилково та\або надміру сплачених позивачем, а відтак, Головне управління не має правових підстав для повернення коштів з Державного бюджету.  Таким чином, орган Держказначейства не приймають рішення щодо повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів, а лише виконують прийняте контролюючим органом або судом рішення.

Третя особа Державний комітет України з питань регуляторної політики і підприємництва в судове засідання явки уповноваженого представника не забезпечила,  подала пояснення  на позовну заяву від 26.11.2011 року, у яких просять закрити провадження у справі, оскільки вимога позивача про стягнення надмірно сплачених коштів є вимогою виключно майнового характеру, яка виникає із відносин, врегульованих гл. 83 Цивільного кодексу України (набуття, збереження майна без достатньої правової підстави) та не пов’язана із здійсненням відповідачами будь – яких владних управлінських функцій на основі законодавства.   

Третя особа Міністерство фінансів України в судове засідання явки уповноваженого представника не забезпечила,  хоча належним чином була повідомлена про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Постанову в повному обсязі складено і підписано  25  травня 2011  року.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази та давши їм оцінку, суд встановив наступні обставини.

  Приватне підприємство «Ігромакс»зареєстроване Виконавчим комітетом Львівської міської ради від 27.05.2005 року, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.

              11.07.2006 року позивачу була видана ліцензія серії АВ № 082819 на вид господарської діяльності –організація діяльності з проведення азартних ігор (діяльність з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах) зі строком дії ліцензії з 30.05.2006 року по 29.05.2011 року.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 року № 1755-ІІІ (в редакції яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) за видачу ліцензії справляється плата, розмір та порядок зарахування якої до Державного бюджету України встановлюються Кабінетом Міністрів України. Плата за видачу ліцензії вноситься після прийняття рішення про видачу ліцензії. Установити розмір плати за ліцензію на провадження діяльності з організації і проведення азартних ігор (крім випуску та проведення лотерей) вартістю 30 000 євро за кожний рік користування такою ліцензією, зокрема, на кожну особу, що провадить діяльність з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах. Ліцензія на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор (крім випуску та проведення лотерей) видається строком на п'ять років.

Стаття 1 вказаного Закону передбачає, що плата за ліцензію - разовий платіж, що вноситься суб'єктом господарювання за одержання ліцензії.

Згідно з пунктом 4-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про термін дії ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності, розміри і порядок зарахування плати за її видачу»від 29 листопада 2000 року № 1755(в редакції яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин)  плата за ліцензію на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор, яка видається на кожну особу, що провадить таку діяльність на гральних автоматах, на кожний пункт тоталізатора у разі провадження букмекерської діяльності, на кожний електронний сервер у разі провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор в електронному (віртуальному) казино, на кожний гральний зал у разі провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у казино та інших азартних ігор, справляється після прийняття рішення про видачу ліцензії. Плата вноситься у розмірі, встановленому законом, у національній валюті (за офіційним курсом, установленим Національним банком на день внесення платежу).                    Пунктом 5 даної Постанови встановлено, що плата, яка вноситься суб'єктом господарювання за видачу та переоформлення ліцензії, за кожний рік користування ліцензією на провадження діяльності з організації і проведення азартних ігор, а також за видачу копії та дубліката ліцензії, зараховується до Державного бюджету України і вноситься на рахунки територіального органу Державного казначейства.

 Судом встановлено, що позивачем була здійснена оплата за користування ліцензією у повному обсязі за весь період її дії з  30 травня 2006 року по 29 травня 2011 року в сумі 968842,50 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 4 липня 2006 р № 204 та довідкою управління державного казначейства у Личаківському районі м. Львова від 5 липня 2006 року № 03-26/138. Зазначені обставини не заперечувалися відповідачами.   

 Додатком № 8 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»за Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва (перший відповідач у справі) закріплено контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету за кодом бюджетної класифікації 14060200 «Плата за видачу ліцензій та сертифікатів». Така ж сама норма закріплена і в Законі України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»

15 травня 2009 року був прийнятий Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні»№ 1334-VІ, який набрав чинності 25 червня 2009 року, відповідно до пункту 2 статті 4 якого з дня набрання чинності цим Законом видача ліцензій на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор в Україні припиняється, а ліцензії, видані суб'єктам підприємницької діяльності до дня набрання чинності цим Законом, скасовуються.

Таким чином, з 26 червня 2009 року була скасована ліцензія позивача серії АВ № 082819 на вид діяльності –організація діяльності з проведення азартних ігор (діяльність з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах) зі строком дії ліцензії з 30 травня 2006 року по 29 травня 2011 року.  

Відповідно до ч. 2 ст. 45  Бюджетного кодексу України Державне казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2007 року № 667 Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва (Держкомпідприємництво) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України. Держкомпідприємництво забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва. Держкомпідприємництво є спеціально уповноваженим органом з питань державної регуляторної політики, державної реєстрації, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності.

З урахуванням вищевикладене, Представництво Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва у Львівській  області є як суб’єктом владних повноважень в розумінні пункту 7 статті 3 КАС України, так і органом стягнення відповідно до Додатку № 8 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік".

Згідно з пунктом 1 Положення про Державне казначейську службу України, затвердженого Указом Президентом України від 13.04.2011 року № 460/2011, Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр). Казначейство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.  

Таким чином, Головне державне казначейство України у Львівській області є як суб’єктом владних повноважень в розумінні пункту 7 статті 3 КАС України, так і органом, який здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органу стягнення.

Наказом Держкомпідприємництва від 7 травня 2009 року № 88 затверджений Порядок оформлення суб'єктам господарювання подання на повернення помилково або надмірно перерахованих коштів до бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 14060200 "Плата за видачу ліцензій та сертифікатів".

Відповідно до пунктів 1, 2 даного Порядку подання на повернення суб'єктам господарювання помилково або надмірно перерахованих коштів до бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 14060200 "Плата за видачу ліцензій та сертифікатів" оформлюється представництвами Держкомпідприємництва в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Для отримання подання суб'єкт господарювання надає до представництва такі документи: заяву на повернення помилково або надмірно перерахованих коштів; оригінал або копію розрахункового документа, яким підтверджується перерахування коштів.

Згідно з пунктом 3 Порядку Представництва на підставі розгляду документів, зазначених у пункті 2 Порядку, та виписок з бюджетних рахунків за кодом класифікації доходів бюджету 14060200 "Плата за видачу ліцензій та сертифікатів" оформлюють подання на повернення помилково або надмірно перерахованих коштів до органів Державного казначейства України.

Як встановлено судом, 23.07.2010 року позивач звернувся до Представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Львівській  області із заявою про повернення надмірно перерахованих коштів за ліцензію, що підтверджується копією опис вкладення у цінний лист. Жодної відповіді на адресу позивача від відповідача 1 не надходило.

Відповідачами, як основний аргумент заперечення, висловлено позицію стосовно відсутності законодавчо врегульованого механізму повернення  суб’єктам господарювання коштів, надмірно сплачених за ліцензії, після їх скасування Законом України «Про заборону грального бізнесу в Україні».   

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. Відсутність законодавчо врегульованого механізму повернення  суб’єктам господарювання коштів, надмірно сплачених за ліцензії, після їх скасування Законом України «Про заборону грального бізнесу в Україні», не позбавляє особу права звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів та ухвалення судом відповідного судового рішення.

Головним у спірних правовідносинах є такі обставини як наявність ліцензії, наявність факту оплати позивачем за користування ліцензією у повному обсязі за весь період її дії, та факт надмірно сплачених кошів за невикористаний  позивачем період строку дії зазначеної ліцензії. Всі дані обставини є наявними у спірних правовідносинах і підтверджується матеріалами справи.    

                   Як вже зазначалося судом, перший та другий відповідачі у справі є суб'єктами владних повноважень, і мають відповідну компетенцію, пов’язану із поверненням надмірно сплачених коштів.     

              Положення Порядку подання на повернення суб'єктам господарювання помилково або надмірно перерахованих коштів до бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 14060200 «Плата за видачу ліцензій та сертифікатів»встановлюють взаємодію першого та другого відповідачів, які діють як органи державної влади, представники одного відповідача –держави, через які держава набуває і здійснює свої права та обов’язки.

               Суд зазначає, що саме бездіяльність відповідачів у спірних правовідносинах спричинила звернення позивача за судовим захистом, внаслідок чого суд дійшов висновку, що позивач вправі скористатись свої правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення суми коштів з Державного бюджету України.        

                Таким чином, перший та другий відповідачі як суб’єкти владних повноважень, у правовідносинах, пов’язаних із поверненням надмірно сплачених коштів з бюджету, реалізують надані їм владні управлінські функції, а тому спори за участі цих органів є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Виходячи із вищенаведеного суд приходить до висновку, що поверненню підлягає сума коштів в розмірі 387537 грн. за невикористаний строк дії ліцензії серії АВ № 082819 на вид діяльності –організація діяльності з проведення азартних ігор (діяльність з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах) з 26 червня 2009 року по 29 травня 2011 року.

В даному випадку в порядку ч.7 ст.9 КАС України суд керується суд керується принципом аналогії права, оскільки відсутній закон, що регулює дані чи  подібні правовідносини. При цьому суд враховує, що за своєю правовою природою ліцензія це документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку та за видачу якої справляється плата. Оскільки позивач у справі з незалежних від нього обставин (прийняття Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні»№ 1334-VІ) був обмежений здійснювати таку діяльність  з 26 червня 2009 року по 29 травня  2011 року ( в межах терміну, на який йому видано ліцензію серії АВ № 082819),   тому кошти, сплачені за користування ліцензією серії АВ № 082819 за вказаний період підлягають поверненню.

Згідно ч. 2 ст. 162 КАС України, суд може прийняти іншу постанову, яка в гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб‘єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб‘єктів владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог позивача, визнати  бездіяльність представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Львівській області по оформленню та ненаданню Управлінню державного казначейства України у Львівській області подання на повернення помилково або надмірно перерахованих коштів у сумі 387 537 грн., сплачених ПП «Ігромакс»(ідентифікаційний код 33562995)  за користування ліцензією серії АВ № 082819 на провадження діяльності з організації і проведення азартних ігор, виданої 11.07.2006 року Міністерством фінансів України незаконною та стягнути з державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Ігромакс»(ідентифікаційний код 33562995) надмірно сплачені кошти у розмірі 387 537 грн. за видачу ліцензії серії АВ № 082819 на провадження діяльності з організації і проведення азартних ігор у зв‘язку з невикористаним строком дії ліцензії за період з 26.06.2009 року по 29.05.2011 року.

               В порядку статті 94 КАС України судові витрати присуджуються позивачу з Державного бюджету України.

          Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями  7-14, 18, 19,  94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

1.            Адміністративний позов задоволити частково.

2.          Визнати незаконною бездіяльність представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Львівській області по оформленню та ненаданню Управлінню державного казначейства України у Львівській області подання на повернення помилково або надмірно перерахованих коштів у сумі 387 537 грн., сплачених ПП «Ігромакс»(ідентифікаційний код 33562995) за користування ліцензією серії АВ № 082819 на провадження діяльності з організації і проведення азартних ігор, виданої 11.07.2006 року Міністерством фінансів України.

  3.   Стягнути з Державного Бюджету України на користь Приватного підприємства «Ігромакс»(ідентифікаційний код 33562995) надмірно сплачені кошти у розмірі 387 537 грн. за видачу ліцензії серії АВ № 082819 на провадження діяльності з організації і проведення азартних ігор у зв‘язку з невикористаним строком дії ліцензії за період з 26.06.2009 року по 29.05.2011 року.

4.       У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

5.    Стягнути з Державного Бюджету України на користь Приватного підприємства «Ігромакс»1 грн.70 коп. судового збору та 1700, 00 грн.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду, у порядку та строки згідно ст. 186 КАС України.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

         Суддя                                                                                 Карп'як Оксана Орестівна