Ухвала

від 06.06.2011 по справі 40/23-63

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                            У  Х  В  А  Л  А  

         06.06.11 р.                                                                                             № 40/23-63                                                                                                                                                                 

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

розглянувши матеріали справи за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, м. Горлівка

до відповідача фізичної особи – підприємця ОСОБА_2, м. Горлівка

про стягнення 31 354 грн.

без викликання представників сторін

Суть спору: фізична особа – підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про стягнення основного боргу в сумі 20 000 грн. та пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань в сумі 11 354 грн. згідно договору позики (зворотної фінансової допомоги) від 21.06.07р.

Розглянувши позовну заяву суддя встановив:

·          відсутній обґрунтований розрахунок пені згідно чинному законодавству – пункт 3 статті 63 ГПК України;

·          позивачем не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі – пункт 4 статті 63 ГПК України;

·          відповідно до п.3 ст.57 Господарського процесуального кодексу України позивачем до позовної заяви повинно бути додано документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку та розмірі.

·          згідно з п.33 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Голови ДПІ України від 22.04.1993р. №15, з позовних заяв, що носять одночасно майновий та немайновий характер, державне мито сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру і за ставками, встановленими для позовних заяв немайнового характеру.

·          згідно зі змінами від 31.03.2005р. до ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”  з позовних заяв майнового характеру, які подаються до господарського суду державне мито сплачується у розмірі 1% від ціни позову, але не менш 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто не менш 102,00 грн. та не більше 25 500,00 грн. З позовних заяв, що містять позовні вимоги немайнового характеру стягується державне мито у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 85,00 грн.

          Як встановлено судом, позивачем заявлені вимоги майнового характеру: стягнення основного боргу в сумі 20 000 грн. та пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань в сумі 11 354 грн. згідно договору позики (зворотної фінансової допомоги) від 21.06.07р.

Таким чином, приймаючи до уваги норми ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” сплаті за цим позовом підлягає державне мито в сумі 313 грн. 54 коп.

Проте, за висновками суду, згідно з наданою до позовної заяви квитанцією №88 від 31.05.11р., позивачем було сплачене державне мито у розмірі 248 грн. 82 коп.

Недодержання вимог ст.ст. 54-57 ГПК України  відносно форми, змісту позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею  63 ГПК України, а саме її повернення.

З урахуванням викладеного, позов підлягає поверненню без розгляду. Повернення  позову не перешкоджає повторному зверненню з ним до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 54 - 57, п.п. 3, 4 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву з додатками, у тому числі оригінали квитанцій від 31.05.11р. №87 та №88 та оригінал фіскального чеку від 01.06.11р. №7797, повернути позивачеві без розгляду.

Суддя                                                               Підченко Ю.О.