Рішення

від 01.06.2011 по справі 23/198

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВС ЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківськ а, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.11 С права№ 23/198

Господарський суд Львів ської області у складі судді Бортник О.Ю. при секрета рі судових засідань Цяпка О.І., розглянув у відкритом у судовому засіданні справу за позовом Військового пр окурора Львівського гарнізо ну в інтересах держави - Мін істерства оборони України в особі Державного підприємст ва (надалі - ДП) «Львівське бу дівельно-монтажне управлінн я», м. Львів,

до відповідача ДТГО «Ль вівська залізниця», м. Львів,

про стягнення 35306 грн.

За участю представників :

від прокуратури - Майо рчак Р.М.,

від позивача - Рянкел ь С.І. - представник,

від відповідача - Гар асимчук А.І. - нач. відділу, Жовтанецький В.М. - предста вник,

Суть спору: Військовий п рокурор Львівського гарнізо ну звернувся з позовом до гос подарського суду Львівської області в інтересах держави в особі ДП «Львівське будіве льно-монтажне управління», м . Львів, про стягнення з Виробн ичого підприємства «Львівсь ка дистанція колії», м. Львів, 35306 грн. заподіяної шкоди. Позов ні вимоги мотивовані нормами тим, що відповідачем при здій сненні земляних робіт пошкод жено два силових кабелі пози вача, чим заподіяно шкоду в ро змірі 35306 грн..

За клопотанням проку ратури та позивача ухвалою с уду від 13.01.2011 р. замінено ненале жного відповідача Виробни че підприємство «Львівськ а дистанція колії»на належно го - Державне територіально -галузеве об»єднання «Львівс ька залізниця».

Представники позивач а та прокуратури у судовому з асіданні позовні вимоги підт римали повністю.

Представники відповідач а у судових засіданнях проти позову заперечили, посилаюч ись на те, що відповідач не зна в та не міг знати про знаходже ння на його земельній ділянц і силових кабелів позивача, о скільки той його про це нікол и не повідомляв.

Розгляд справи відкладавс я з підстав, вказаних у наявни х в матеріалах справи ухвала х суду. У судових засіданнях з а клопотанням представників сторін оголошувались перерв и.

Заслухавши поясненн я представників сторін та пр окуратури, дослідивши наявні у справі докази, господарськ ий суд Львівської області ді йшов висновку, що позов задов оленню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до норм ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завда на неправомірними рішеннями , діями чи бездіяльністю особ истим немайновим правам фізи чної або юридичної особи, а та кож шкода, завдана майну фізи чної або юридичної особи, від шкодовується в повному обсяз і особою, яка її завдала. Особа , яка завдала шкоди, звільняєт ься від її відшкодування, якщ о вона доведе, що шкоди завдан о не з її вини. Шкода, завдана п равомірними діями, відшкодов ується у випадках, встановле них цим Кодексом та іншим зак оном. Відтак, необхідними умо вами відшкодування шкоди у ц их випадках є наявність прот иправної поведінки, наявніст ь шкоди, наявність причинно-н аслідкового зв»язку між ними та наявність вини заподіюва ча шкоди.

Відповідач стверджує, що ві н не знав і не міг знати про те , що по території вантажного д вору на станції Скнилів (м. Льв ів, вул. Авіаційна, 7) прокладен о два електричних кабелі, за д опомогою яких постачається е лектрична енергія позивачу. Вказані кабелі прокладено по зивачем з порушенням вимог з аконодавства України та коли шнього СРСР. Зокрема, не встан овлено охоронних зон електри чних мереж, не відведено земе льної ділянки для прокладанн я електричних мереж, не повід омлено землекористувача про прокладання кабелів. Згадан і кабелі не позначені на жодн их планшетних планах ПАТ «Ль вівобленерго». Вказані довод и відповідача позивачем не с простовано. Згідно з п.п. 1, 2 Пра вил охорони електричних мере ж напругою понад 1000 Вольт, затверджених постановою Р ади Міністрів СРСР від 26 тра вня 1984 р. № 255, які діяли на час зат вердження технічних умов на прокладання вищезгаданих ка белів (29.06.85 р.), а також згідно з п. п. Правил охорони електрични х мереж, затверджених постан овою Кабінету Міністрів Укра їни від 4 березня 1997 р. № 209, електр ичними мережами, які підляга ють охороні згідно з Правила ми, вважаються трансформатор ні підстанції, розподільні п ункти і пристрої, струмопров оди, повітряні лінії електро передачі, підземні і підводн і кабельні лінії електропере дачі та споруди, які до них нал ежать. Для створення нормаль них умов експлуатації електр ичних мереж, забезпечення їх збереження та дотримання ви мог техніки безпеки здійснюю ться такі заходи: відводятьс я земельні ділянки; встановл юються охоронні зони; визнач аються мінімально допустимі відстані; прокладаються про сіки у лісових, садових, парко вих та інших багаторічних на садженнях. Відповідно до п. 1 П равил охорони електричних ме реж напругою понад 1000 Вольт , затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 26 тр авня 1984 р. № 255, охорона електричн их мереж мала здійснюватись підприємствами (організація ми) у віданні яких знаходилис ь ці електричні мережі. Позив ач стверджує, що пошкоджені е лектрокабелі було прокладен о не раніше 1985 р., оскільки згід но з листом відповідача від 29. 06.85 р. саме тоді проходило затве рдження технічних умов на ел ектропостачання в/ч 11846, правон аступником якої є позивач. Пр оте докази відведення у вста новленому законом порядку зе мельної ділянки для прокладе ння електрокабелів, а також д окази встановлення відповід них охоронних зон цих кабелі в, визначення мінімально доп устимих відстаней у матеріал ах справи відсутні та позива чем суду не подані. Відповіда ч стверджує, що вищезгадані е лектрокабелі прокладено поз ивачем самовільно, без повід омлення відповідача з поруше нням технічних умов, які пого джені відповідачем листом ві д 29.06.85 р. № ЭЭ-18-1/1. Відповідач погод жував технічні умови на вида чу додаткової потужності від його власної підстанції. Тод і як позивач при прокладанні електрокабеля підстанцію ві дповідача не використав. Лис т відповідача № ЭЭ-18-1/1 не може в важатись доказом того, що ДТГ О «Львівська залізниця»було відомо про проходження елек трокабелів, які забезпечують електроенергією позивача. В ідповідач погодив лише техні чні умови електрозабезпечен ня. Докази, які б засвідчували виконання позивачем робіт в ідповідно до вищезгаданих те хнічних умов, повідомлення п ро завершення робіт відповід ача та про прийняття їх встан овленими законодавством осо бами у експлуатацію в матері алах справи відсутні і позив ачем суду не надані. З листа ПА Т «Львівобленерго»№ 112-3484 від 17.0 5.2011 р. вбачається, що на планшет ах підземних ліній ПАТ «Льві вобленерго»підземні кабель ні лінії на території вантаж ного двору ст. Скнилів (м. Льві в, вул. Авіаційна, 7) не позначен і, оскільки вони є абонентськ ими. ПАТ «Львівобленерго»не володіє інформацією про пого дження розташування підземн их електричних мереж на тери торії вантажного двору на ст . Скнилів (вул. Авіаційна, 7) з ко ристувачем земельної ділянк и - ДТГО «Львівська залізниц я». Відтак, навіть у енергопід приємства станом на 2011 р. відсу тня офіційна документація, я ка стосується прокладання сп ірних кабелів на землях, що ви користовуються відповідаче м.

З огляду на вищевикладене, з а відсутності доказів, які б с відчили про протиправність п оведінки відповідача, про пр окладання позивачем вищезга даних кабелів з дотриманням вимог діючого законодавства , а відтак і доказів, які б свід чили про відсутність вини по зивача у заподіянні йому шко ди, підстави для задоволення позову відсутні. При цьому су д виходить також і з того, що з гідно з ч. 1 ст. 1193 ЦК України шкод а, завдана потерпілому внасл ідок його умислу, не відшкодо вується. Згідно з ч. 3 ст. 24 КК Укр аїни непрямим є умисел, якщо о соба усвідомлювала суспільн о небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльност і), передбачала його суспільн о небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припус кала їх настання.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову в ідмовити повністю.

2. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченом у ст. 85 ГПК України.

3. Рішення може бути оскарже не в апеляційному порядку до Львівського апеляційного го сподарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.

Суддя Бортник О.Ю.

Повне рішення складен о 06.06.2011 р.