Постанова

від 02.06.2011 по справі 8/169пн

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/169пн

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

01.06.2011 р.           справа №8/169пн

Донецький апеляційний господарський суд  у складі колегії суддів:

Головуючого:Чернота Л.Ф.

суддівДіброви Г.І., Шевкової Т.А.

від позивача:не з»явився

від відповідача:не з»явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Формат-18»,         м. Луганськ

на рішення господарського суду

Луганської області

від04.04.2011 року

у справі№ 8/169пн (суддя  Середа А.П.)

за позовомВідділу реклами Луганської міської ради, м. Луганськ

до відповідача

Товариства з обмеженою відповідальністю «Формат-18»,        м. Луганськ

про

стягнення заборгованості в розмірі в розмірі 15 317,43грн.; зобов»язання відповідача демонтувати рекламні конструкції

ВСТАНОВИВ:

У 2011 році Відділ реклами Луганської міської ради, м. Луганськ звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Формат-18», м. Луганськ про стягнення заборгованості в розмірі в розмірі 15 317,43грн.; зобов'язання відповідача демонтувати рекламні конструкції, розташовані за адресою: траса "місто Луганськ-місто Краснодон" (в районі стелли "Луганськ"); траса "Луганськ-смт Станиця Луганська" (в районі  ретрансляційної станції).

Рішенням господарського суду Луганської області від 04.04.11р. позовні вимоги Відділу реклами Луганської міської ради, м. Луганськ задоволені частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Формат-18», м. Луганськ заборгованість в розмірі 15 317,43грн. В частині позовних вимог про зобов'язання відповідача демонтувати рекламні конструкції, розташовані за адресою: траса "місто Луганськ-місто Краснодон" (в районі стелли "Луганськ"); траса "Луганськ-смт Станиця Луганська" (в районі  ретрансляційної станції) провадження по справі було припинено на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Формат-18», м. Луганськ з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Луганської області від 04.04.11 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Зокрема, скаржник посилається на  відсутність правових підстав для стягнення заборгованості з внесення плати за користування рекламним місцем, в зв»язку зі скасуванням постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 12.02.2008р. додатку до рішення виконавчого комітету Луганської міської ради №358 від 21.12.2007р. «Розмір плати за 1 кв.м площі місця розташування рекламного засобу».

 Позивач, Відділ реклами Луганської міської ради, м. Луганськ, до судового засідання апеляційної інстанції не з»явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 04.05.2011р., але через канцелярію суду, надав відзив, в якому просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення. Крім того, до відзиву надано копію рішення №1/11 від 11.11.2010р., в якому визначено, що припинено діяльність відділу реклами Луганської міської ради, але даних щодо виключення його з державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців немає.  

          Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Формат-18», м. Луганськ, до судового засідання апеляційної інстанції не з»явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 04.05.2011р., своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надали,  неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.          

Як вбачається з матеріалів справи, 12.01.08року між Відділом реклами Луганської міської ради (Робочий орган) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Формат-18»,                                м. Луганськ (Користувач) був укладений договір №03-14/1-08 про надання у тимчасове користування та використання місць для розташування спеціальних конструкцій (що використовуються для розміщення рекламоносіїв), які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Луганська, згідно п. 1.1 якому робочий орган відповідно до наказу  начальника відділу реклами  від 11.01.08 року №01-22/2 передає, а  користувач  приймає по акту приймання-передачі, який є невід'ємною частиною договору і додається до нього  (Додаток 1), у тимчасове платне користування рекламні місця, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Луганська, за адресами: місто Луганськ: траса "м.Луганськ-м.Краснодон" (в районі стели "Луганськ"); траса "м.Луганськ-смт СМтанця Луганська" (в районі ретрансляційної станції).

Пунктами 2.1, 2.2 договору визначено, що він набирає чинності з 12.01.08 року і діє протягом  строку дії дозволів до 29.04.08 року, а кінцевий строк дії договору встановлюється згідно з кінцевим строком дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами, зазначених у Додатках до цього договору, наданих  користувачеві.

Користувач має право, за умовами п. 3.3.2 договору, відмовитися  від кожного місця, наданого у користування за цим договором, письмово попередивши про це робочий орган не менше, ніж за 30 днів до такої відмови.

Згідно п. 4.3 договору, плата за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Луганська, визначається  згідно Порядку, встановленому рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради, і становить 5937,98 грн., у т.ч. 20% ПДВ, на місяць (розрахунок плати додається) (п.4.2),  та  сплачується з наступного дня  після прийняття рішення виконавчим комітетом Луганської міської ради  про надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами у м. Луганську  щомісячно до 20 числа звітного календарного  місяця шляхом перерахування на розрахунковий рахунок  Відділу реклами  Луганської міськради.

Договір підписаний зі сторони відповідача з протоколом розбіжностей, скріплений печатками обох підприємств.

На виконання умов договору, позивачем буди передані відповідачу місця розташування рекламоносіїв, що підтверджується актом  прийому-передачі  від 12.01.2008р., який підписаний обома сторонами без розбіжностей.

        Відповідачем свої зобов»язання з оплати місця розташування рекламоносіїв в порядку, встановленому договором не виконані, тому рахується борг в розмірі 15 317,43грн. за період дії договору -  12.01.08 р. по 29.04.08 р.

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання  повинні виконуватися  належним чином та у встановлений  строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.  

За  договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за  завданням  другої  сторони  (замовника)  надати послугу,  яка  споживається  в  процесі  вчинення  певної  дії або здійснення певної діяльності,  а замовник зобов'язується  оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором ( ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до норм ч. 1-2 ст. 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства ( ст. 648 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Як свідчать матеріали справи, позивачем належним чином виконані зобов»язання за договором, що підтверджується  відповідним актом.

У додатку №2 до договору  та п. 4.2 договору визначено розмір плати за розміщення рекламоносіїв –5937,98грн., яка вноситься щомісячно до 20 числа звітного календарного  місяця шляхом перерахування на розрахунковий рахунок  Відділу реклами  Луганської міськради.

Пунктом 4.2 договору, встановлено, що плата за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Луганська визначається згідно порядку встановленому рішенням виконавчого комітету луганської міської ради.

         Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу" (в редакції, яка діяла на час укладення спірної угоди) розміщення   зовнішньої   реклами   у   населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

          Пунктом 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.03 року  №2067 (далі по тексту –Правила), визначено, що плата   за  тимчасове  користування  місцем  розташування рекламних засобів, що перебуває у  комунальнійвласності, встановлюється   у   порядку,   визначеному   органами   місцевого самоврядування.

У відповідності до Правил було прийнято рішення виконавчим комітетом Луганської міської ради №358 від 21.12.07року, яким було затверджено порядок плати за тимчасове  користування  місцями розташування рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Луганська, на підставі якого в договорі №03-14/1-08 від 12.01.2008р. позивачем був визначений розмір плати за користування місцями для розміщення рекламоносіїв.

Постановою Ленінського районного суду м. Луганська  від 12.02.2008р. у справі №2а-76/2008р. скасовано додаток №1 до рішення №358 від 21.12.2007р. «Розмір плати за 1 кв.м. площі місцями  розташування  рекламного засобу».

Водночас, рішенням господарського суду Луганської області від 18.08.2010р. по справі №10/229пд, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.10.2010р. по справі №10/229пд,  у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Формат-18»про визнання недійсним договору  про надання у тимчасове користування та використання місць для розташування спеціальних конструкцій №03-14/1-08 від 12.01.2008р., було відмовлено.

Крім того, даними судовими рішеннями встановлений факт того, що договір припинив свою дію та визнаватися недійсним може лише на майбутнє у зв»язку з тим, що фактичне користування місцями для розміщення спеціальних рекламних конструкцій на підставі договору унеможливлює застосування двосторонньої реституції  після визнання його недійсним та відновлення сторін у первісному стані. Дані факти не потребують доказування в силу приписів ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи, що на час укладення спірного договору вищезазначене рішення виконкокому Луганської міської ради було чинне, докази внесення змін до договору №03-14/1-08 від 12.01.2008р. щодо розміру оплати в порядку, встановленому законодавством, відсутні, апеляційна інстанція вважає правомірним розміром плати за користування саме розмір, визначений в п. 4.2 договору.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, апеляційна інстанція виходить також з того, що договір  №03-14/1-08 від 12.01.2008р. не визнаний в судовому порядку недійсним, тому є правомірним та таким, що породжує взаємні права та обов»язки сторін у господарських правовідносинах щодо користування місцями для розміщення рекламоносіїв та підлягає обов»язковому виконанню у розумінні ст.  629 Цивільного кодексу України.

В зв»язку з тим, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України,  виконання належним чином згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України і в строк встановлений договором своїх зобов»язань щодо оплати послуг з надання місць для розміщення рекламоносіїв, то судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Формат-18»,  м. Луганськ борг в розмірі 15 317,43грн.

Також правомірним є припинення місцевим господарським судом провадження по справі на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, в зв»язку з відмовою позивача від позовних вимог про зобов'язання відповідача демонтувати рекламні конструкції, розташовані за адресою: траса "місто Луганськ-місто Краснодон" (в районі стелли "Луганськ"); траса "Луганськ-смт Станиця Луганська" (в районі  ретрансляційної станції).

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення. Зокрема, посилання скаржника на факт скасування рішення виконавчого комітету Луганської міської ради №358 від 21.12.2007р. постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 12.02.08 року у справі №2а-76/2008, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.05.08 року у справі №22а-4656/08 відхиляються судовою колегією, оскільки сам факт такого скасування не може бути підставою для автоматичного визнання недійсним договору №03-14/1-08 від 12.01.08 року або окремих його положень (пунктів) та не звільняє відповідача від належного виконання своїх зобов»язань щодо оплати, а може бути  підставою лише для внесення змін до умов останнього відповідно до п. 7.1 договору.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України  рішення господарського суду Луганської області від 04.04.2011 року у справі №8/169пн ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України,  -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну  скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Формат-18», м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 04.04.2011 року у справі №8/169пн залишити без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 04.04.2011 року у справі №8/169пн  - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий                                                                                                  Л.Ф. Чернота                              

     Судді                                                                                              Г.І. Діброва

                                                                                                                             Т.А. Шевкова

Надр.5 прим:

1 –у справу;

2 –позивачу;

3 –відповідачу;

4 –ДАГС;

5–ГС Луг. обл.