Рішення

від 26.09.2008 по справі 8/169пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/169пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

26.09.08 р.                                                                                    Справа № 8/169пн                               

за позовом Донецької єпархії Української православної церкви, м.Донецьк, ЄДРПОУ 19380488

до відповідача Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації Ясинуватської міської

                          ради”, м.Ясинувата, ЄДРПОУ 33796504

про визнання права власності

Суддя Ємельянов А. С.

Представники:

від позивача: Нікітін Д.О. – по дов.

від відповідача: Коваленко О.Б. – гол. інж.

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Донецька єпархія Української православної церкви, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м.Донецька”, м.Донецьк про визнання права власності на нерухоме майно – будівлі: літера А-3 загальною площею 1308,0 кв.м та сарай з навісом (літера Е та е), літера Б-1 загальною площею 81,5 кв.м, літера В-1 загальною площею 13,0 кв.м, літера Г-1 загальною площею 8,2 кв.м, літера Д-1 загальною площею 29,4 кв.м, які розташовані в межах земельної ділянки (кадастровий номер 1425585601:00:00:028) за адресою: Донецька область, Ясинуватський район, с.Піски, вул.Мира, 126.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наявність у нього права користування земельною ділянкою, на якій розташовані вказані будівлі, а також на відсутність з його боку будь-яких порушень прав інших осіб під час проведення перебудови та реконструкції спірних об'єктів.

Ухвалою господарського суду від 24.09.2008р. первісного відповідача, Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації м.Донецька”, м.Донецьк замінено належним відповідачем, Комунальним підприємством „Бюро технічної інвентаризації Ясинуватської міської ради”, м.Ясинувата.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №01-11/2001 від 26.09.2008р. проти задоволення позовних вимог надав заперечення. В обґрунтування своїх заперечень   Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації Ясинуватської міської ради” посилається на те, що воно не є належним відповідачем в спорі про визнання права власності. Крім того, за твердженням відповідача, позивачем не отримано акту про введення об'єктів в експлуатацію.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача, господарський суд встановив:

05.09.2001р. між Благодійним Фондом „Фонд сприяння соціально-економічному розвитку Донецької області” та Донецькою єпархією Української православної церкви був укладений договір дарування (з урахуванням змін, внесених договором від 03.04.2002р.).

Згідно з вказаним договором Благодійний Фонд „Фонд сприяння соціально-економічному розвитку Донецької області” подарував, а позивач прийняв у дар будівлю заміського будинку (головний корпус №9 дитячого санаторію), розташованого по вул.Мира за номером сто двадцять шість в селі Піски Ясинуватського району Донецької області на земельній ділянці, належній Пісківській сільській раді. На вказаній земельній ділянці розташовані:  будівля заміського будинку одноповерхова з цегли загальною площею 399,9 кв.м, означена в плані літерою А-1, та господарські будівлі та споруди:  Б-1 баня з цегли, В – сторожка з цегли, Г – прохідна з цегли,  №1 сторожка дерев'яна, №2 – огорожа з залізобетону, 1 – замощення асфальтоване.

Відповідно до п.6  укладеного договору право власності на об'єкти, що даруються, виникає у обдарованого з моменту нотаріального посвідчення договору.

Враховуючи, що 05.09.2001р. договір дарування був посвідчений державним нотаріусом Ясинуватської нотаріальної контори Патріною Ю.М., суд дійшов висновку, що позивач набув право власності на  вказане нерухоме майно.

На підставі рішення №281/ХХ111-111 від 05.02.2002р. Піськівської міської ради,           26.03.2002р. між зазначеним органом місцевого самоврядування та  Донецькою єпархією Української православної церкви був укладений договір оренди, за умовами якого  позивач отримав право на оренду земельної ділянки, яка розташована за адресою: Донецька область, Ясинуватський район, с.Піски, вул.Мира, 126.

Виходячи зі змісту позовної заяви, для реалізації статутних завдань, позивачем було проведено перебудову та реконструкцію отриманих на підставі  договору дарування об'єктів нерухомості.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що реконструкція проведена позивачем в межах площі земельної ділянки, наданої у користування, а також враховуючи відсутність порушень прав третіх осіб при проведенні перебудови  спірних будівель, Донецькою єпархією Української православної церкви заявлені вимоги про визнання права власності на нерухоме майно – будівлі: літера А-3 загальною площею 1308,0 кв.м та сарай з навісом (літера Е та е), літера Б-1 загальною площею 81,5 кв.м, літера В-1 загальною площею 13,0 кв.м, літера Г-1 загальною площею 8,2 кв.м, літера Д-1 загальною площею 29,4 кв.м, які розташовані в межах земельної ділянки (кадастровий номер 1425585601:00:00:028) за адресою: Донецька область, Ясинуватський район, с.Піски, вул.Мира, 126.

Відповідач  проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву №01-11/2001 від 26.09.2008р.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Пунктом 5 ст.376 Цивільного кодексу України встановлено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Таким чином, з урахуванням вимог вказаної статті, необхідними умовами для визнання права власності на самочинно збудоване майно є наявність у позивача права власності (користування) на земельну ділянку, на якій розташоване спірне майно, а також встановлення того факту, що самочинне будівництво не порушує прав інших осіб.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.

Як встановлено судом вище, 26.03.2002р. між позивачем та Піськівською міською радою був укладений договір оренди, відповідно до якого Донецька єпархія Української православної церкви  є законним користувачем земельної ділянки (кадастровий номер 1425585601:00:00:028), розташованої за адресою: Донецька область, Ясинуватський район, с.Піски, вул.Мира, 126.

При цьому, як вказує позивач, самовільне будівництво проведено ним у межах площі земельної ділянки, визначеної договором оренди від 26.03.2002р. Ці обставини з боку відповідача не спростовані.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач як землекористувач має право на звернення до суду з вимогою про визнання його права власності на підставі п.5 ст.376 Цивільного кодексу України.

Згідно з наданим до матеріалів справи висновком про технічний стан будівельних конструкцій після їх самовільного будівництва, складеним Дочірнім підприємством "Науково-дослідницький та проектний інститут „ДОНЕЦЬКИЙ ПРОМБУДНДІПРОЕКТ" Державного акціонерного товариства „Будівельна компанія „УКРБУД”, встановлено, що спірні будівлі знаходяться в нормальному технічному стані  та відповідають вимогам будівельних норм та правил, пошкоджень об'єктів нерухомості під час проведення дослідження не виявлено. Одночасно, за висновками спеціаліста, будівлі, розташовані по вул.Мира, 126 у с.Піски Ясинуватського району, можуть бути прийняті в експлуатацію та придатні для нормального використання.

За приписом ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з того, що згідно з ліцензією серії АБ №209714 від 29.03.2005р. Дочірньому підприємству "Науково-дослідницький та проектний інститут „ДОНЕЦЬКИЙ ПРОМБУДНДІПРОЕКТ" Державного акціонерного товариства „Будівельна компанія „УКРБУД” надане право здійснювати обстеження та оцінювання технічного стану будівельних конструкцій, суд приймає до уваги вказаний вище висновок як доказ дотримання позивачем будівельних норм і правил при реконструкції спірних об'єктів.  

Посилання відповідача на відсутність з його боку оспорювання прав позивача на перебудоване останнім нерухоме майно судом до уваги не приймаються з огляду на таке:

Відповідно до ст.2 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” відповідна державна реєстрація – офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Згідно з п.18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/98 від 31.01.2001р. „Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом” оскільки відповідно до пункту 5 розділу V „Прикінцеві положення” Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації, останні можуть бути відповідачами у таких справах.  

На підставі вищевикладеного, враховуючи вимоги п.5 ст.376 Цивільного кодексу України, приймаючи до уваги, що спірні об'єкти збудовані на земельній ділянці, користувачем якої є позивач, а також відсутність будь-яких доказів порушення реконструкцією та перебудовою спірних об'єктів прав інших осіб, позовні вимоги про визнання права власності на нерухоме майно – будівлі: літера А-3 загальною площею 1308,0 кв.м та сарай з навісом (літера Е та е), літера Б-1 загальною площею 81,5 кв.м, літера В-1 загальною площею 13,0 кв.м, літера Г-1 загальною площею 8,2 кв.м, літера Д-1 загальною площею 29,4 кв.м, які розташовані в межах земельної ділянки (кадастровий номер 1425585601:00:00:028) за адресою: Донецька область, Ясинуватський район, с.Піски, вул.Мира, 126, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що на момент звернення позивача до суду у останнього були відсутні правоустановчі документи на спірне майно, за висновками суду, з боку відповідача не було припущено будь-яких неправильних дій, внаслідок яких виник спір по цій справі.

Таким чином, у відповідності із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на позивача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Донецької єпархії Української православної церкви, м.Донецьк до Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації Ясинуватської міської ради”, м.Ясинувата задовольнити повністю.

Визнати право власності Донецької єпархії Української православної церкви, м.Донецьк на нерухоме майно – будівлі: літера А-3 загальною площею 1308,0 кв.м та сарай з навісом (літера Е та е), літера Б-1 загальною площею 81,5 кв.м, літера В-1 загальною площею 13,0 кв.м, літера Г-1 загальною площею 8,2 кв.м, літера Д-1 загальною площею 29,4 кв.м, які розташовані в межах земельної ділянки (кадастровий номер 1425585601:00:00:028) за адресою: Донецька область, Ясинуватський район, с.Піски, вул.Мира, 126.

За згодою сторін у судовому засіданні 26.09.2008р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 26.09.2008р.

               Суддя