Постанова

від 12.04.2011 по справі 6/233-10

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

                                     

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

12 квітня 2011 року                                                           Справа № 6/233-10  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого  судді                         Маціщук А.В.

судді                                                   Гулова А.Г. ,

 судді                                                   Петухов М.Г.   

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача -  не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача на рішення господарського суду  Вінницької області від 14.12.10 р.

у справі № 6/233-10   (суддя  Говор Н.Д. )

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідача  приватного підприємства "Центр Мультимедіа"

про стягнення в сумі 31 350 грн. 87 коп.

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Вінницької області від 14.12.2010 р. у даній справі задоволено позов підприємця ОСОБА_1 про стягнення з приватного підприємства "Центр Мультимедіа"  про стягнення 29400 грн. боргу по розрахункам за поставлені товари, 480,87 грн. відсотків річних та 1470 грн. штрафу. На відповідача покладено судові витрати.

Відповідач, не погоджуючись із таким рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати і прийняти нове, яким у позові відмовити. Вважає, що місцевим господарським судом надана неправильна оцінка обставинам справи, і доводить, що не був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом.

Крім того, 31.03.2011 р. подав апеляційному господарському суду письмове клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги, оскільки на даний час оскаржується постанова про відмову в порушенні кримінальної справи, і відповідач вважає, що за результатами слідчих дій та експертизи будуть встановлені необхідні факти для прийняття рішення у даній справі.

Представники сторін в судові засідання 29.03.2011 р. та 12.04.2011 р. не з’явились.

12.04.2011 р. позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги і залишити без змін рішення місцевого господарського суду. Вважає доводи скаржника безпідставними. Зокрема, зазначає, що договір та видаткова накладна оформлені належним чином, підписані директором відповідача та скріплені печаткою, що підтверджує фактичне одержання товару. Претензія та копія позовної заяви були вручені відповідачеві, що підтверджено відповідними документами, а доводи останнього про поламану скриньку не повинні прийматись до уваги судом, оскільки відповідальність за забезпечення отримання кореспонденції покладається на юридичну особу ПП "Центр Мультимедіа". Загалом оцінює доводи відповідача як спробу затягнути судовий процес.

Зважаючи, що судом вжито всіх заходів для належного повідомлення сторін, третіх осіб та їх представників про час і місце розгляду справи, явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась і додаткові докази судом не витребовувались, а також те, що закінчується строк розгляду апеляційної скарги, передбачений ст.ст.69,102 ГПК України, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні без участі представників відповідачів та третьої особи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню. При цьому апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованність рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Судом встановлено слідуюче.

01.02.10 р. сторонами укладений договір поставки з відстроченням платежу, відповідно до якого постачальник (позивач) зобов'язаний поставити і передати товар у власність покупця (відповідача), а покупець – прийняти та оплатити товари в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в накладних, що засвідчують передачу-приймання товару та є невід'ємними частинами  договору.

Умовами п.4.5. договору передбачено, що покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника з відстрочкою платежу на 14 днів з дати фактичного отримання товару. Крім того, покупець після узгодження кількості та асортименту товару, який  підлягає поставці, вправі провести попередню оплату його вартості. Пунктами 4.8.-4.9. договору встановлено, що основою для проведення оплати є товарна та податкова накладні. Право вимоги на переданий покупцеві товар зберігається за постачальником до повної оплати товару. Днем здійснення  платежу вважається день,  в який сума, що підлягає сплаті, зараховується на розрахунковий рахунок постачальника.

Позивач передав  відповідачеві товари на загальну суму 29400 грн. за видатковою накладною № 7  від 05.04.10 р., яка підписана представником покупця (відповідача) та скріплена печаткою приватного підприємства «Центр Мультимедіа», що підтверджує повноваження особи, яка вчинила підпис. Надана позивачем накладна має необхідні реквізити відповідно до п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого Мінюстом України 05.06.95 р. за № 168/704, тому є належним доказом того, що господарська операція (в даному випадку – передача/прийняття товарів за договором поставки) фактично відбулась, і, відповідно - доказом зобов'язання відповідача перед позивачем за ст.509 ЦК України та ст.ст.173-174,193 ГК України.

Згідно зі ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

Таким чином, договір та первинний обліковий документ свідчать про те, що між сторонами відбулись правовідносини з поставки.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.692, ст.712 ЦК  України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або приймання товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідач свої зобов’язання за п.4.5 договору не виконав і не відреагував на вимогу про оплату, викладену в претензії б/№ від 09.09.10 р., про одержання якої свідчить підпис представника ПП «Центр Мультимедіа» та печатка цього підприємства (а.с.11).

Тому суд, враховуючи обставини справи в їх сукупності, керуючись нормами ст.193 ГК України, ст.ст.525,526,527,530,692,712 ЦК України, - дійшов правомірного висновку про обгрунтованність позовної вимоги про стягнення боргу в сумі 29400 грн. При цьому враховано, що належними і допустимими доказами не підтверджено виконання розрахунків відповідачем.

Також суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обгрунтованність позовних вимог в частині стягнення 1470,00 грн. штрафу та 480,87 грн. відсотків річних, обрахованих за період прострочення з 19.04.10 р. по 27.10.10 р.

Судом враховано, що умовами п.5.3. договору передбачено право продавця вимагати  сплати штрафу в розмірі  5 % від вартості несплаченої частки товару, якщо покупець прострочив більше ніж на одну добу оплату наданого йому  товару з відстрочкою платежу,  і таке порушення умов договору має місце в даному випадку.

Крім того,  на підставі ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора, зобов’язаний сплатити 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, і відсотки річних за змістом ст.625 ЦК України не є штрафними санкціями – відсотки сплачуються за користування чужими коштами у випадку несвоєчасного виконання грошового зобов’язання. Матеріалами справи доведено, що період з 19.04.2010 р. по 27.10.2010 р. є періодом прострочення оплати одержаного товару, і розрахунок 480,87 грн. відсотків річних відповідає як конкретним обставинам справи, так і нормам законодавства.  

Доводи відповідача про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме - про неповідомлення відповідача про розгляд справи - спростовані повідомленнями про вручення поштової кореспонденції за адресами, які скаржник зазначив у апеляційній скарзі /а.с.15, 17/.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Вінницької області від 14.12.2010 р. відповідає матеріалам справи, прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства, і підстав для його скасування чи зміни немає згідно зі ст.104 ГПК України. Доводи скаржника щодо ознак злочинів в діях підприємця ОСОБА_1, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними з огляду на вимоги ст.ст.33-34 ГПК України.     

Керуючись ст.ст.49,99,101,103,105  Господарського процесуального кодексу України,  суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення  господароського  суду Вінницької області  від 14.12.10 р. у даній справі залишити без змін.

Матеріали справи повернути господарському суду Вінницької області.

Головуючий  суддя                                                                         Маціщук А.В.

Суддя                                                                                                 Гулова А.Г.  

Суддя                                                                                                 Петухов М.Г.