Рішення

від 02.08.2006 по справі 20-2/017

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-2/017

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"02" серпня 2006 р. справа № 20-2/017

За позовомприватного підприємства “Миласа” (99040, м.Севастополь, вул. Коломійця, 2)

до відповідачатовариства з обмеженою відповідальністю “Пілар”(99040, м.Севастополь, вул. Коломійця, 2)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

Качинська селищна Рада (м.Севастополь, смт. Кача, вул. Нестерова, 5)

провстановлення земельного сервітуту

Суддя  Шевчук Н.Г.

За участю представників:

позивача –Степаненка О.Б., довіреність № 14 від 14.02.2006;

відповідача –не з'явився;

третьої особи –Політової В.П.. довіреність б/н від 14.04.2006.

          СУТЬ СПОРУ:

          Приватне підприємство “Миласса” (далі –ПП “Миласса”) звернулось у господарський суд з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Пілар” (далі –ТОВ  “Пілар”) про встановлення земельного сервітуту   на право проходу та проїзду на велосипеді через земельну ділянку, яка перебуває в оренді у ТОВ  “Пілар” і розташована за адресою: м.Севастополь, с. Осипенко, Качинське шосе, 35, до пляжу загального користування у зв'язку з відсутністю іншого безпечного шляху для проходу та проїзду на велосипеді від орендованої позивачем земельної ділянки за адресою: м.Севастополь, Качинське шосе, 33.

          В обґрунтування заявлених вимог ПП “Миласса” посилається на норми частини 1 статті 98, пункту “а” статті 99, частини 1, 2 статті 100 Земельного кодексу України, статті 3, 15, 118 і 119 Цивільного кодексу України.

          Відповідач проти  позову заперечує з посиланням на наявність у ПП “Миласса” альтернативних шляхів проходу та проїзду на велосипеді до моря та вважає, що він не може укласти з позивачем договір земельного сервітуту, оскільки такий договір, на його думку, в односторонньому порядку буде змінювати умови договору оренди земельної ділянки, що не допускається діючим законодавством (т. 1 арк. с. 57-58, т. 2 арк. с .62-63).

          Ухвалою господарського суду від 08.06.2006 у передбаченому статтею 27 Господарського процесуального кодексу України порядку до участі у справі залучена третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,  на стороні відповідача – Качинська селищна Рада (т. 2 арк. с. 65).

         Качинська селищна Рада у відзиві на позов підтвердила, що з орендованої позивачем земельної ділянки єдиним безпечним проходом до пляжу є пішохідна доріжка, яка пролягає через земельну ділянку, розташовану по Качинському шосу, 35, яка перебуває в оренді у відповідача, а тому третя особа вважає позовні вимоги обґрунтованими (т. 2 арк. с. 78-79).

          Клопотання відповідача про припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю доказів досудового врегулювання спору (т. 1 арк. с. 78, 96) судом залишене без задоволення, оскільки відповідно до статті 80 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням змін, внесених Законом України № 2705-ІV від 23.06.2005, така обставина не є підставою припинення провадження у справі.

          Суд з урахуванням положень статті 66 Господарського процесуального кодексу України також залишив без задоволення клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову (т. 2 арк. с. 86) у зв'язку з відсутністю обставин, які підтверджували б, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

          Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до результатів прокурорської перевірки (т. 2 арк. с. 106) судом залишене без задоволення за відсутності підстав, передбачених статтею 79  Господарського процесуального кодексу України, які унеможливлювали б розгляд цієї справи.

          У передбаченому статтею 77 Господарського процесуального кодексу України порядку розгляд справи відкладався,  оголошувались перерви у судовому засіданні 31.01.2006, 15.02.2006, 22.02.2006, 27.03.2006, 13.04.2006, 27.04.2006.

          Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи суд

ВСТАНОВИВ:

          Відповідно до рішення двадцятої сесії четвертого скликання Качинської селищної Ради від 29.04.2005 № 882 ПП “Миласса” (орендар)  та Качинською селищною Радою Нахімовського району міста Севастополя (орендодавець) 21.07.2005 укладений договір оренди земельних  ділянок № 1, № 2 для реконструкції і обслуговування бази відпочинку, які розташовані за адресою: с.Орловка, Качинське шосе, 33, який зареєстрований Севастопольським міським головним управлінням земельних ресурсів у Книзі реєстрації договорів оренди землі 21.07.2005 під № 11 (т. 1 арк. с. 15, 17-20, 98-104).

          Строк дії договору 50 років з дня підписання сторонами і його державної реєстрації.

          Зазначений договір нотаріально не посвідчений.

          Проте, нотаріальне посвідчення договору оренди земельної ділянки не є обов'язковим,  і відсутність такого посвідчення не є підставою для визнання такого договору недійсним виходячи з наступного.

        Частиною 2 статті 290 Господарського кодексу України передбачено, що  оренда земельної ділянки без договору, укладеного в письмовій формі, посвідченого нотаріально та зареєстрованого в установленому законом порядку, не допускається.

        Проте, частиною 1 цієї статті визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі як засобу виробництва, регулюються Земельним кодексом України та іншими законами.

        Таким законом, зокрема, є Закон України “Про оренду землі”, який по відношенню до Господарського кодексу України є спеціальним законом, який регулює  відносини, пов'язані з орендою землі.

        На момент прийняття Господарського кодексу України, а саме на 16.01.2003, діяла редакція статті 13 Земельного кодексу України, якою передбачалось обов'язкове нотаріальне посвідчення договору оренди земельної ділянки, укладеного на строк більше 5 років, за місцем її знаходження.

        Проте, 02.10.2003 у зв'язку з прийняттям Закону України “Про внесення змін в Закон України “Про оренду землі” були змінені вимоги щодо форми договору оренди земельної ділянки, відповідно до яких нормою статті 14 Закону України “Про оренду землі” встановлено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

        Земельна ділянка передана орендодавцем орендарю по акту приймання-передачі від 21.07.2005 (т. 1 арк. с. 16)

          ТОВ  “Пілар” є орендарем земельних ділянок, розташованих по Качинському шосе, 35 у с.Осипенко м.Севастополя відповідно до договорів оренди земельної ділянки від 20.01.2005, які були нотаріально посвідчені і зареєстровані Севастопольським міським головним управлінням земельних ресурсів,  які передані орендодавцем орендарю по актах приймання-передачі від 20.01.2005 (т. 1 арк. с. 59-65, т. 2 арк. с. 115-50).  

          Зазначені договори оренди укладенні на підставі рішення шістнадцятої сесії четвертого скликання Качинської селищної Ради від 27.09.2004 № 659 (т. 1 арк. с. 64).

          Відповідно до Акту обстеження прибережної території Качинської селищної Ради від 27.03.2006 (т. 1 арк. с. 105-106) орендовані ПП “Миласса” і ТОВ  “Пілар” земельні ділянки є сусідніми і розташовані у прибережній частині Чорного моря. Між лінією води і межами земельних ділянок розташоване природне урвище нестійкого характеру, яке постійно потерпає від осипів і обвалів, у зв'язку з чим з усієї території ПП “Миласса”  неможливий безпечний спуск  (прохід) до берегової лінії (моря) відпочиваючих громадян і неможливе безпечне використання прибережної частини для купання і відпочинку. Єдиний безпечний пляж, який використовується громадянами для відпочинку і купання, розташований біля південно-західної межі орендованої ТОВ  “Пілар”  земельної ділянки. Безпечний доступ відпочиваючих громадян на території рекреаційного комплексу ПП “Миласса”  до пляжу можливий лише через орендовану ТОВ  “Пілар” земельну ділянку.

          З цього комісія, призначена Качинським селищним головою,  зробила висновок про необхідність встановлення сервітуту права проходу та проїзду на велосипеді по існуючій доріжці, розташованій на орендованій ТОВ  “Пілар” земельній ділянці, з метою забезпечення безпечного доступу відпочиваючих громадян до пляжу.

          Право земельного сервітуту відповідно до положень статті 98 Земельного кодексу України - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

          Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими.

          Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.

          Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

          Статтею 99 цього Кодексу визначені види права земельного сервітуту, які власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення.

          Одним з таких видів земельного сервітуту є право проходу та проїзду на велосипеді.

          Положеннями статті 100 названого Кодексу  визначений порядок встановлення земельних сервітутів, у відповідності з яким власник або землекористувач земельної ділянки має право вимагати встановлення земельного сервітуту для обслуговування своєї земельної ділянки.

          Земельний сервітут встановлюється за домовленістю між власниками сусідніх земельних ділянок на підставі договору або за рішенням суду.

          Право земельного сервітуту виникає після його державної реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на земельну ділянку.

          11.03.2006 позивачем відповідачу направлений проект договору на встановлення земельного сервітуту, підписаного уповноваженим представником ПП “Миласса” та скріпленого печаткою підприємства з зазначенням його юридичних реквізитів (т. 1 арк. с. 111-112, т. 2 арк. с. 11-13).

          ПП “Миласса” 03.05.2006 на адресу ТОВ  “Пілар” був направлений у трьох примірниках з ситуаційним планом у додатку доопрацьований з урахуванням зауважень представника відповідача у судовому засіданні проект договору про встановлення земельного сервітуту щодо орендованої відповідачем земельної ділянки по Качинському шосе, 35 с. Осипенко м.Севастополь для проходу і проїзду на велосипеді для обслуговування орендованої позивачем земельної ділянки по Качинському шосе, 33, в якому вказані юридичні  реквізити ПП “Миласса”, проект договору підписаний уповноваженою особою ПП “Миласса” та скріплений печаткою підприємства  (т. 2 арк. с. 40-43).

          ТОВ  “Пілар” не заперечує отримання ним цих проектів договору.

          Відповідно до статті 181 Господарського кодексу України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

          Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

          За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

          Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

          У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

          Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

          У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

          Проте, статтею 187 цього Кодексу визначені випадки укладення господарських договорів за рішенням суду.

          Такими є спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

          День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.            

          У випадку, що є предметом розгляду цього спору, ТОВ  “Пілар”, отримавши проект договору про встановлення земельного сервітуту щодо орендованої ним земельної ділянки по Качинському шосе, 35 с. Осипенко м.Севастополь для проходу і проїзду на велосипеді для обслуговування орендованої позивачем земельної ділянки по Качинському шосе, 33, не вчинив дії, які передбачені статтею 181 Господарського кодексу України: у двадцятиденний строк після одержання договору відповідач і договір не оформив відповідно до вимог частини першої цієї статті та не повернув один примірник договору позивачу, і протокол розбіжностей не склав та не надіслав другій стороні два його примірники разом з підписаним договором.

          Направлення ТОВ  “Пілар” 29.05.2006 на адресу ПП “Миласса” листа (без зазначення вихідної дати) щодо проекту договору про встановлення земельного сервітуту з додатком до нього, як вказано у листі, свого варіанту проекту договору про встановлення земельного сервітуту (натомість, наданий відповідачем до цього листа в якості проекту договору документ не містить необхідних юридичних реквізитів ТОВ  “Пілар”) не відповідає встановленим законодавством вимогам щодо порядку укладення господарських договорів (т. 2 арк. с. 50-55).

          Відповідачем не виконані  і вимоги ухвал суду від 27.06.2006 та від 26.07.2006 про вчинення дій, передбачених статтею 181 Господарського кодексу України щодо порядку укладення господарських договорів, та надання доказів вчинення таких дій суду (т. 2 арк. с. 73, 105).  

          Зазначені обставини свідчать, що відповідач ухиляється як від врегулювання переддоговірних розбіжностей, так і від укладення самого договору про встановлення земельного сервітуту.

          Відповідно до положень статті 100 Земельного кодексу України  земельний сервітут, про встановлення якого на підставі договору сторони не досягли згоди,  встановлюється за рішенням суду.

          З урахуванням викладеного, земельний сервітут щодо орендованої ТОВ  “Пілар” земельної ділянки по Качинському шосе, 35 с. Осипенко м.Севастополь для проходу і проїзду на велосипеді для обслуговування орендованої ПП “Миласса” земельної ділянки по Качинському шосе, 33, має бути встановлений за рішенням суду.

          Оскільки відповідач не лише не скористався закріпленим законом правом на встановлення умов договору, в яких би була врахована його позиція по відповідних питаннях, а і не виконав вимоги статті  181 Господарського кодексу України, в тому числі і на неодноразові вимоги суду, то цей земельний сервітут повинен бути встановлений на умовах, запропонованих позивачем  у проекті договору, який  був направлений ПП “Миласса” на адресу ТОВ  “Пілар” 03.05.2006.

          Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України  при задоволенні позову покладаються на відповідача.

          Керуючись статтями 22, 49, 77, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд

В И Р І Ш И В :

          1.    Позов задовольнити.

          2.  Встановити приватному підприємству “Миласса” (99040, м.Севастополь, вул. Коломійця, 2, п/р 2600000015571 в СФ Державний експортно-імпортний банк України, МФО 384986, код 32520556) земельний сервітут на право проходу та проїзду на велосипеді для обслуговування орендованої ним у Качинської селищної Ради Нахімовського району міста Севастополя по договору оренди землі від 21.07.2005 земельної ділянки. Розташованої за адресою: м.Севастополь, с. Орловка, качинське шосе, 33, через земельну ділянку, орендовану товариством з обмеженою відповідальністю “Пілар” (99040, м.Севастополь, вул. Коломійця, 2, п/р 26008733140001 у СФ КБ “Приватбанк”, МФО 324935, код 32296546) у Качинської селищної Ради Нахімовського району міста Севастополя по договорах оренди земельної ділянки від 20.01.2005, розташовану за адресою: м.Севастополь, с.Осипенко, Качинське шосе, 35.

        3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Пілар” (99040, м.Севастополь, вул. Коломійця, 2, п/р 26008733140001 у СФ КБ “Приватбанк”, МФО 324935, код 32296546)  на користь приватного підприємства “Миласа” (99040, м.Севастополь, вул. Коломійця, 2, п/р 2600000015571 в СФ Державний експортно-імпортний банк України, МФО 384986, код 32520556)  витрати по сплаті державного мита у сумі 85 грн. 00 коп. (Вісімдесят п'ять грн. 00 коп.) та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. (Сто вісімнадцять грн. 00 коп.).

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.       

Суддя                                                                                                                     Н.Г.Шевчук

Рішення оформлено відповідно

до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано  07.08.2006.