ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2011 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/1031/11
10:12 год.
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Левицького В.К.,
за участю секретаря судового засідання Левчука Д.С.,
сторін:
представника позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, за довіреністю;
представника відповідача - ОСОБА_3, за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Промітех” до державної податкової інспекції у м. Чернівці про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Промітех» (далі - позивач, ТОВ «Промітех») звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, з урахуванням уточнених позовних вимог, до державної податкової інспекції у м. Чернівці (далі – відповідач) про визнання неправомірними дій по зарахуванню сум сплачених 27.12.2010 р. в розмірі 14000,00 грн., 17.12.2010 р. в розмірі 2000,00 грн., 27.01.2011 р. в розмірі 6300,00 грн., 03.03.2011 р. в розмірі 10000,00 грн., 17.03.2011 р. в розмірі 5000,00 грн., 29.03.2011 р. в розмірі 4000,00 грн., 21.04.2011 р. в розмірі 5000,00 грн. в рахунок погашення податкового боргу, що виник на підставі податкових повідомлень-рішень № 0005280152/0 від 08.10.2010 р., № 0005290152/0 від 08.10.2010 р.; зобов’язання зарахувати сплачені кошти, а саме: 27.12.2010 р. в розмірі 14000,00 грн., 17.12.2010 р. в розмірі 2000,00 грн., 27.01.2011 р. в розмірі 6300,00 грн., 03.03.2011 р. в розмірі 10000,00 грн., 17.03.2011 р. в розмірі 5000,00 грн., 29.03.2011 р. в розмірі 4000,00 грн., 21.04.2011 р. в розмірі 5000,00 грн. в рахунок виконання податкових зобов’язань у відповідності до декларацій № 179494 від 20.12.2010 р., № 203700 від 20.01.2011 р. та № б/н від 19.04.2011 р., а також майбутніх платежів.
В обґрунтування вказував, що відповідач відповідно до вимог п.п. 7.1.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не наділений повноваженнями змінювати цільове призначення бюджетного платежу.
В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлений позов та просили суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідачем подано письмові заперечення проти позову, відповідно до яких, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд у задоволенні позову відмовити, зазначаючи, що працівники ДПІ у м. Чернівці діяли відповідно до вимог Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Вказує на те, що згідно з приписів п.п. 7.1.1 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону передбачена рівність бюджетних інтересів де чітко зазначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Вважає, що кошти, які надійшли на сплату зобов’язань з податку, збору (обов’язкового платежу), спрямовується на погашення податкових зобов’язань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків та стосується як самостійно розрахованих платником податків податкових зобов’язань, так і податкових зобов’язань розрахованих контролюючим органом.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити та надав пояснення аналогічні викладеним у запереченнях проти позову.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 09.06.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на строк не більше ніж на п’ять днів, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини. Оскільки закінчення строку виготовлення та підписання повного тексту постанови припало на вихідний день, повний текст постанови виготовлено та підписано судом 14.06.2011 р., тобто в перший робочий день після нього.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Промітех» (58000, м. Чернівці, вул. Нікітіна, буд. 37, ідентифікаційний код 30935767) зареєстровано Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради 29.03.2005 р. як юридичну особу та взято на податковий облік в органах державної податкової інспекції у м. Чернівці 23.05.2000 р. за № 34431 (а.с. 43, 44-46).
20.12.2010 р. позивач подав до ДПІ у м. Чернівці податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2010 р., яку зареєстровано відповідно за № 179494 (а.с.33-35).
Відповідно до поданої декларації, позивач задекларував суму ПДВ, яка підлягає до слати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду в розмірі 12560,00 грн.
20.01.2010 р. позивач подав до ДПІ у м. Чернівці податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 р., яку зареєстровано в ДПІ у м. Чернівці за № 203700 (а.с. 30-32).
Відповідно до поданої декларації, позивач задекларував суму ПДВ, яка підлягає до слати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду в розмірі 22210,00 грн.
18.04.2011 р. позивач подав до ДПІ у м. Чернівці податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2011 р., яку зареєстровано без номера 19.04.2011 р. (а.с. 56-58).
Відповідно до поданої декларації, позивач задекларував суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду в розмірі 16450,00 грн.
В судовому засіданні досліджено копії платіжних доручень та квитанцій, наданих позивачем, із зазначенням призначення платежу (а.с. 59 - 67), а саме:
1. платіжне доручення № 56 від 29.11.2010 р. на суму 3000,00 грн., призначення платежу –податок на додану вартість. Перераховано авансом;
2. платіжне доручення № 78 від 17.12.2010 р. на суму 2000,00 грн., призначення платежу – податок на додану вартість. Перераховано авансом;
3. платіжне доручення № 84 від 27.12.2010 р. на суму 14000,00 грн., призначення платежу – податок на додану вартість за листопад. Перераховано повністю;
4. платіжне доручення № 9 від 27.01.2011 р. на суму 6300,00 грн., призначення платежу – податок на додану вартість за грудень 2010 р. Перераховано частково;
5. платіжне доручення № 12 від 03.03.2011 р. на суму 10000,00 грн., призначення платежу – податок на додану вартість за грудень 2010 р. Перераховано частково;
6. платіжне доручення № 31 від 17.03.2011р. на суму 5000,00 грн., призначення платежу – податок на додану вартість. Перераховано авансом;
7. квитанція № 1997.715.4 від 29.03.2011 р. на суму 4000,00 грн., призначення платежу – податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг);
8. платіжне доручення № 3 від 21.04.2011 р. на суму 5000,00 грн., призначення платежу – податок на додану вартість за березень 2011 р. Перераховано частково;
9. платіжне доручення № 31 від 30.05.2011р. на суму 500000,00 грн., призначення платежу – сплата неузгодженого податкового зобов’язання по ПДВ відповідно до податкових повідомлень-рішень № 0005280152/0 та № 0005290152/0 від 08.10.2010 р.;
Дослідженням в судовому засіданні облікових карточок ТОВ «Промітех» за 2010 р. та 2011 р. (станом на 08.06.2011 р.) по податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послуг) встановлено, що кошти зазначені позивачем в платіжних дорученнях № 84 від 27.12.2010 р. в сумі 14000,00 грн., № 9 від 27.01.2011 р. в сумі 6300,00 грн., № 12 від 03.03.2011 р. в сумі 10000,00 грн., № 3 від 21.04.2011 р. в сумі 5000,00 грн. із призначення платежу – податок на додану вартість за листопад, грудень 2010 р. та березень 2011 р. зараховані відповідачем в рахунок погашення неузгодженого податкового боргу, що виник на підставі податкових повідомлень-рішень № 0005280152/0 від 08.102010 р. та № 0005290152/0 від 08.10.2010 р., а також погашення нарахованої пені (а.с. 90-101, 102-108).
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково з таких міркувань .
Відповідно преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції Закону, що діяв на момент виникнення спірних відносин, далі - Закон № 2181-III) цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Згідно ст. 3 Закону № 2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. Як зазначено у п. 1.7 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.
Згідно п. п. 1.2 - 1.4 ст. 1 Закону № 2181-III податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації (пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону).
Абзацом 3 п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 - ІІІ встановлено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 ст. 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Відповідно до підпункту 5.2.1. пункту 5.2. ст. 5 Закону № 2181-ІІІ, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 ст. 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту. У випадку оскарження податкового зобов’язання нарахованого контролюючим органом в адміністративному порядку чи до суду сума такого податкового зобов'язання вважається неузгодженою (п. п. 5.2.2, 5.2.3 п. 5.2 ст. 5 Закону). При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Відповідно до 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею (тобто протягом 10 календарних днів після подання податкової декларації чи з дня отримання податкового повідомлення-рішення), визнається сумою податкового боргу платника податків.
Судовим розглядом встановлено, що на підставі висновків акту перевірки № 3269/15-2/30935767 від 08.10.2010 р., ДПІ у м. Чернівці прийнято податкові повідомлення-рішення:
- № 0005280152/0 від 08.10.2010 р., якими до позивача застосовано штраф за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 50% від загальної суми узгодженого податкового зобов’язання (113002,36 грн. х 50%) – 56501,19 грн. (а.с. 60);
- № 0005290152/0 від 08.10.2010 р., якими до позивача штраф за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 20 % від загальної суми узгодженого податкового зобов’язання (82818,06 х 20%) - 16536,60 грн. (а.с. 8, 9).
Вказані рішення відповідачем отримано наручно 13.10.2010 р., що підтверджується корінцями податкових повідомлень-рішень (а.с. 89).
Не погоджуючись з винесеними рішеннями, відповідач оскаржив їх до Чернівецького окружного адміністративного суду.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.11.2010 р. в адміністративній справі № 2а-3239/10/2470 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промітех» до ДПІ у м. Чернівці про скасування податкових повідомлень-рішень, в задоволенні адміністративного позову відмовлено (а.с. 109-110).
Переглядаючи вказане судове рішення апеляційному порядку, ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.04.2011 р. у задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Промітех» про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Промітех» на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.11.2010 р. по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промітех» до ДПІ у м. Чернівці про скасування податкових повідомлень-рішень, - залишено без розгляду (а.с.111).
Таким чином, враховуючи приписи ст. 5 Закону № 2181-ІІІ, податкові зобов’язання нараховані відповідачем податковими повідомлення-рішення № 0005280152/0 від 08.10.2010 р. в сумі 56501,19 грн. та № 0005290152/0 від 08.10.2010 р. в сумі 16536,60 грн. вважалися неузгодженими до закінчення розгляду адміністративної справи № 2а-3239/10/2470, тобто до 12.04.2011 р.
Враховуючи вказану обставину, суд вважає, що у відповідача не було правових підстав для спрямування коштів, зазначених в платіжних дорученнях № 84 від 27.12.2010 р. в сумі 14000,00 грн., № 9 від 27.01.2011 р. в сумі 6300,00 грн. та № 12 від 03.03.2011 р. в сумі 10000,00 грн. в рахунок погашення неузгодженого податкового боргу, що виник на підставі податкових повідомлень-рішень № 0005280152/0 від 08.102010 р. та № 0005290152/0 від 08.10.2010 р.
Стосовно порядку погашення податкового боргу суд зазначає наступне.
Пунктом 7.7 статті 7 Закону № 2181-ІІІ визначений принцип рівності бюджетних інтересів. Установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Як визначено підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 2181-ІІІ джерелами самостійної сплати податкових зобов’язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов’язань і погашення податкового боргу.
Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України «Про Національний банк України», Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.
Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.
Окрім того, згідно п. 33.2 ст. 33 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.201 р. № 2346-ІІІ платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним в документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється цей переказ.
Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов’язань або податкового боргу слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов’язань або податкового боргу, визначених платником податків.
Як видно із матеріалів справи, позивачем в платіжних дорученнях, які зареєстровані банківською установою, № 84 від 27.12.2010 р. в сумі 14000,00 грн., № 9 від 27.01.2011 р. в сумі 6300,00 грн., № 12 від 03.03.2011 р. в сумі 10000,00 грн. та № 3 від 21.04.2011 р. в сумі 5000,00 грн. зазначено призначення платежу – податок на додану вартість за листопад, грудень 2010 р. та березень 2011 р.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.
Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов’язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов’язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що самостійне зарахування відповідачем сплачених позивачем сум у рахунок податкового боргу, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування позивачем коштів до бюджету, є неправомірним, а тому в частині позовних вимог по зарахуванню сум сплачених ТОВ «Промітех» 27.12.2010 р. в розмірі 14000,00 грн., 27.01.2011 р. в розмірі 6300,00 грн., 03.03.2011 р. в розмірі 10000,00 грн., 21.04.2011 р. в розмірі 5000,00 грн. в рахунок погашення податкового боргу, що виник на підставі податкових повідомлень-рішень № 0005280152/0 від 08.102010 р. та № 0005290152/0 від 08.10.2010 р. позов підлягає задоволенню.
Стосовно позовних вимог щодо зобов’язання ДПІ у м. Чернівці зарахувати сплачені кошти в рахунок виконання податкових зобов’язань у відповідності до декларацій № 179494 від 20.12.2010 р., № 203700 від 20.01.2011 р. та № б/н від 19.04.2011 р., а також майбутніх платежів суд зазначає наступне.
Статтею 6 Конституції України визначено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Функцією судів, що визначена ст. 124 Конституції України, є здійснення правосуддя.
Оскільки суд визнав дії відповідача щодо зміни цільового призначення платежу протиправним, відповідач зобов’язаний зарахувати сплачені позивачем кошти, в межах задоволених позовних вимог, на погашення податкового боргу визначеного в платіжних дорученнях, тому позовна вимога про зобов’язання вчинити такі дії є безпідставною та не підлягає задоволенню.
Крім того, суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства відповідно до ст. 2 КАС України є захист прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку органів державної влади, відтак захист таких прав в майбутньому нормами КАС України не передбачено. Тому позовна вимога про зобов’язання відповідача в майбутньому зараховувати сплачені кошти в рахунок виконання податкових зобов’язань також не підлягає задоволенню.
Частиною 3 ст. 94 КАС України визначено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Матеріали справи підтверджують сплату позивачем судового збору в розмірі 3,40 грн. Враховуючи часткове задоволення позову, з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Промітех» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1,70 грн.
У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19 та 129 Конституції України, ст. ст. 2, 70, 71, 86, 94, 158 - 163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Адміністративний позов задовольнити частково.
2.Визнати протиправними дії ДПІ у м. Чернівці по зарахуванню сум сплачених ТОВ “Промітех” 27.12.2010 р. в розмірі 14000,00 грн., 27.01.2011 р. в розмірі 6300,00 грн., 03.03.2011 р. в розмірі 10000,00 грн., 21.04.2011 р. в розмірі 5000,00 грн. в рахунок погашення податкового боргу, що виник на підставі податкових повідомлень-рішень № 0005280152/0 від 08.102010 р. та № 0005290152/0 від 08.10.2010 р.
3.Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ “Промітех” (м. Чернівці, вул. Нікітіна, 37) судовий збір в розмірі 1,70 грн.
4.В решті позовних вимог відмовити.
Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.
Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова, згідно ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено та підписано судом 14.06.2011 р.
Суддя В.К. Левицький
Суд | Чернівецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.06.2011 |
Оприлюднено | 20.06.2011 |
Номер документу | 16198699 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Левицький Василь Костянтинович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Левицький Василь Костянтинович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Левицький Василь Костянтинович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні