Ухвала

від 10.06.2015 по справі 2а/2470/1031/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2015 року м. Київ К/9991/80067/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Вербицької О.В., Лосєва А.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернівці

на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2011 року

та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року

у справі № 2а/2470/1031/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промітех»

до Державної податкової інспекції у місті Чернівці

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промітех» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Чернівці (далі - відповідач) про: визнання неправомірними дій ДПІ у м. Чернівці по зарахуванню сум, сплачених ТОВ «Промітех» 27 грудня 2010 року в розмірі 14000,00 грн., 17 грудня 2010 року в розмірі 2000,00 грн., 27 січня 2011 року в розмірі 6300,00 грн., 03 березня 2011 року в розмірі 10000,00 грн., 17 березня 2011 року в розмірі 5000,00 грн., 29 березня 2011 року в розмірі 4000,00 грн., 21 квітня 2011 року в розмірі 5000,00 грн., в рахунок погашення податкового боргу, що виник на підставі податкових повідомлень-рішень № 0005280152/0 та №0005290152/0 від 08 жовтня 2010 року; зобов'язання ДПІ у м. Чернівці зарахувати сплачені сплачених ТОВ «Промітех» кошти, а саме: 27 грудня 2010 року в розмірі 14000,00 грн., 17 грудня 2010 року в розмірі 2000,00 грн., 27 січня 2011 року в розмірі 6300,00 грн., 03 березня 2011 року в розмірі 10000,00 грн., 17 березня 2011 року в розмірі 5000,00 грн., 29 березня 2011 року в розмірі 4000,00 грн., 21 квітня 2011 року в розмірі 5000,00 грн. в рахунок виконання податкових зобов'язань у відповідності до декларацій № 179494 від 20 грудня 2010 року, № 203700 від 20 січня 2011 року та № б/н від 19 квітня 2011 року, а також майбутніх платежів (в редакції уточнення позовних вимог від 08 червня 2011 року).

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2011 року позов був задоволений частково. Визнано протиправними дії ДПІ у м. Чернівці по зарахуванню сум, сплачених ТОВ «Промітех» 27 грудня 2010 року в розмірі 14000,00 грн., 27 січня 2011 року в розмірі 6300,00 грн., 03 березня 2011 року в розмірі 10000,00 грн., 21 квітня 2011 року в розмірі 5000,00 грн., в рахунок погашення податкового боргу, що виник на підставі податкових повідомлень-рішень № 0005280152/0 та № 0005290152/0 від 08 жовтня 2010 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Промітех» судовий збір в розмірі 1,70 грн. В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2011 року було скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ДПІ у м. Чернівці по зарахуванню сум, сплачених ТОВ «Промітех» 27 грудня 2010 року в розмірі 14000,00 грн., в рахунок погашення податкового боргу, що виник на підставі податкових повідомлень-рішень № 0005280152/0 від 08 жовтня 2010 року та №0005290152/0 від 08 жовтня 2010 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Промітех» судовий збір в розмірі 1,70 грн. В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Чернівці, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2011 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року в частині задоволених позовних вимог і ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Промітех», посилаючись на те, що постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року є законною та обґрунтованою, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

20 грудня 2010 року ТОВ «Промітех» подало до ДПІ у м. Чернівці податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2010 року (вх. № 179494), відповідно до якої задекларувало суму податку на додану вартість, яка підлягає до слати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, в розмірі 12560,00 грн.

20 січня 2010 року ТОВ «Промітех» подало до ДПІ у м. Чернівці податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року (вх. № 203700), відповідно до якої задекларувало суму податку на додану вартість, яка підлягає до слати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, в розмірі 22210,00 грн.

Також, 18 квітня 2011 року ТОВ «Промітех» подало до ДПІ у м. Чернівці податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2011 року (зареєстрована 19 квітня 2011 року без номера), відповідно до якої задекларувало суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, в розмірі 16450,00 грн.

Згідно платіжних доручень від 27 грудня 2010 року № 84, від 27 січня 2011 року № 9, від 03 березня 2011 року № 12, від 21 квітня 2011 року № 3 (арк. справи 59, 64-66) позивачем були сплачені податкові зобов'язання з податку на додану вартість за листопад-грудень 2010 року та березень 2011 року, які були спрямовані податковим органом на погашення неузгодженого податкового боргу, який виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 08 жовтня 2010 року № 0005280152/0 та № 0005290152/0, а також в рахунок погашення нарахованої пені.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що норма пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не встановлює право чи обов'язок саме органу державної податкової служби якимось чином змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд виходив з того, що зобов'язання податкового органу в подальшому зараховувати сплачені позивачем кошти відповідно до визначеного у платіжних дорученнях призначення платежу є вимогою на майбутнє, а тому задоволенню не підлягає.

Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що податковий орган протиправно змінив визначене позивачем призначення платежу, визначене у платіжному дорученні № 84 від 27 грудня 2010 року на суму 14000,00 грн., та направив вказану суму у рахунок сплати податкового боргу, який виник у зв'язку з несплатою позивачем податкових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 08 жовтня 2010 року №0005280152/0 та № 0005290152/0, оскільки податковий борг за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями не був узгодженим, з урахуванням того, що на дату здійснення позивачем вказаного платежу діяли норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ,які не передбачали право податкового органу змінювати призначення платежу, визначене платником податків у платіжному документі. Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд виходив з того, що починаючи з 01 січня 2011 року положеннями пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України передбачене право податкового органу зараховувати кошти, сплачені платником податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Колегія суддів погоджується висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Водночас, податковий орган має право застосовувати пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України тільки до погашення податкового боргу, який виник після набрання чинності Податковим кодексом України, а саме після 01 січня 2011 року. До податкового боргу, який виник до 01 січня 2011 року, норми Податкового кодексу України не застосовуються.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України «Про Національний банк України» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Відповідно до пункту 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Отже, право визначати призначення платежу до набрання чинності Податковим кодексом України належить виключно платнику податків, а тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, податкове зобов'язання з податку на додану вартість за листопад 2010 року було сплачене позивачем 27 грудня 2010 року згідно платіжного доручення № 84 (арк. справи 64), проте сплачений позивачем платіж був скерований податковим органом у погашення податкового боргу, який виник у зв'язку з несплатою позивачем податкових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 08 жовтня 2010 року №0005280152/0 та №0005290152/0.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Крім іншого, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що з урахуванням положень статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податкові зобов'язання, визначені позивачу податковими повідомленнями-рішеннями від 08 жовтня 2010 року №0005280152/0 та №0005290152/0, вважались неузгодженими до закінчення розгляду адміністративної справи № 2а-3239/10/2470, тобто до 12 квітня 2011 року.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що у податкового органу не було правових підстав змінювати призначення платежу, самостійно визначеного платником податків у платіжному дорученні від 27 грудня 2010 року № 84.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

З огляду на те, що касаційна скарга не містить посилань на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права в частині відмови у задоволенні позовних вимог, а судом касаційної інстанції не встановлено таких порушень згідно положень частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення судів попередніх інстанцій підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у місті Чернівці підлягає залишенню без задоволення, а постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернівці залишити без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Л.І. Бившева

Судді:

---

О.В. Вербицька

---

А.М. Лосєв