Рішення

від 23.08.2006 по справі 8/233-2754

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/233-2754

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" серпня 2006 р.Справа № 8/233-2754

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Жук Г.А.             

Розглянув справу

за позовом  Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції, вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46000           

до відповідачів: 1. Унітарного приватного підприємства "Укртехмаш", вул. Тролейбусна, 16, м. Тернопіль, 46000;

   2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Стубіс", вул. Об'їзна,1, с. В. Гаї, Тернопільського району, Тернопільської області, 46000            

про  визнання недійсним  господарського зобов'язання, яке виникло між УПП „Укртехмаш” та ТОВ „Любава-плюс”  на підставі договору №28/1 від 01.07.2005 року; стягнення в дохід держави все одержане за договором із відповідача 1 та відповідача 2

За участю представників сторін:

позивача: заступник начальника юридичного відділу Ткач І.Я., довіреність №22350/7/10-015 від 13.04.2006 року;

відповідача 1: не з'явився;

відповідача 2: не з'явився

В попередніх судових засіданнях представникам сторін роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22,81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Суть справи:

Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція, м. Тернопіль звернулася до господарського суду з позовом до Унітарного приватного підприємства „Укртехмаш”, вул. Тролейбусна,16, м. Тернопіль; Товариства з обмеженою відповідальністю „Стубіс”, с. В. Гаї, Тернопільського району, про визнання недійсним господарського зобов'язання, яке виникло між УПП „Укртехмаш” та ТзОВ „Стубіс” на підставі договору №28/1 від 01.07.2005 року; стягнення в дохід держави все одержане за договором з відповідача 1 та відповідача 2, з підстав передбачених ст. 207 ГК України, як таке, що суперечить інтересам держави, укладене за наявності умислу на ухилення від сплати податків зі сторони обидвох його учасників.

Розгляд справи призначений вперше на 19 липня 2006 року було відкладено до 09.08.2006 року та 23.08.2006 року, за неявкою відповідачів та необхідністю витребування додаткових документів.

19.07.2006 року позивач подав заяву № 43154/9/10-015 про уточнення позовних вимог,в порядку статті 22 ГПК України, просить визнати недійсними господарське зобов'язання по передачі Унітарним приватним підприємством „Укртехмаш” Товариству з обмеженою відповідальністю „Стубіс” товару та господарське зобов'язання по оплаті товару Товариствсм з обмеженою відповідальністю „Стубіс” Унітарному приватному підприємству „Укртехмаш”; просить стягнути в дохід держави все одержане за договором із відповідача 1 та відповідача 2.

23.08.2006 року позивач  звернувся до суду, в порядку ст. 22 ГПК України, із заявою від 22.08.2006 року за № 52457/7/10-015, про уточнення позовних вимог, просить визнати недійсними, як такі, що укладені відповідачем 1 з порушенням спеціальної правосуб'єктності господарське зобов'язання по передачі Унітарним приватним підприємством „Укртехмаш" Товариству з обмеженою відповідальністю „Стубіс" товару; господарське зобов'язання по оплаті товару Товариством з обмеженою відповідальністю „Стубіс" Унітарному приватному підприємству „Укртехмаш", які здійснені на виконання договору №28/1 від 01.07. 2005 року; та стягнути в дохід держави все одержане за договором із відповідача1 та відповідача 2.

В судовому засіданні представником позивача позовні вимоги (з врахуванням уточнень від 23.08.2006 року) підтримано в повному обсязі. На думку податкового органу, господарське зобов'язання укладене відповідачем №1 з порушенням господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), оскільки особа, яка діяла від імені УПП „Укртехмаш” не мала необхідних повноважень, господарська операція проведена після смерті засновника Унітарного приватного підприємства „Укртехмаш”, а тому, зобов'язання слід визнати недійсним, відповідно до ч.1 ст. 207  Господарського кодексу України.

Представники відповідачів: Унітарного приватного підприємства „Укртехмаш” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Стубіс” в судові засідання не з'явились, відзиву на позов не представили, хоча про час і місце слухання справи були повідомлені належним чином, в порядку ст. 64, 77 ГПК України (ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи надсилалися відповідачам на адресу яка значиться в установчих документах підприємства та указана в довідках статуправління про включення підприємств до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, відомостей про зміну місця знаходження підприємства реєструючому органу не надавалося). За таких обставин, справа розглядається без участі відповідачів, за правилами статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у ній матеріалами.  

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності господарський суд  встановив:

Унітарне приватне підприємство "Укртехмаш"  (відповідач 1 у справі), згідно свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи від 16.06.2004 року, зареєстроване як юридична особа та включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України із присвоєнням ідентифікаційного коду 33011784

Товариство з обмеженою відповідальністю „Стубіс" (відповідач 2 у справі), зареєстроване рішенням Тернопільської районної державної адміністрації від 25.12.1997 року за № 206/240, за ідентифікаційним кодом 14034244.

01.07.2005 року між Унітарним приватним підприємством „Укртехмаш”, в особі директора Гнатюка Михайла Євгеновича, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Стубіс”, в особі директора Недошитко Володимира Михайловича, з другої сторони, укладено договір купівлі-продажу № 28/1, за умовами якого, Продавець (відповідач №1) зобов'язався протягом півроку поставити і передати у власність (повне господарське відання) Покупцю (відповідачу №2) товар у вигляді обладнання для будівництва газопроводів, а Покупець –прийняти ці товари та здійснити оплату згідно умов даного Договору.

Договір підписано з боку Продавця директором УПП „Укртехмаш” Гнатюком М.Є, з боку Покупця - директором ТзОВ „Стубіс” Недошитко В.М., підписи осіб завірено печатками юридичних осіб відповідно УПП „Укртехмаш” та  ТзОВ „Стубіс ”.

На виконання вказаного договору продавцем - УПП „Укртехмаш" оформлено накладні: від 25.07.05 р. №2507-01 на суму 94 651,99 грн., в тому числі 15 775,33 грн. ПДВ; від 02.08.05 р. №2 на суму 146 653,02 грн., в тому числі 24 442,17 грн. ПДВ; від 05.08.05 р. №5 на суму 293 823,47 грн., в тому числі 48 970,58 грн. ПДВ; від 10.08.05 р. №10 на суму 18789,48 грн., в тому числі 3 131,58 грн. ПДВ; від 05.12.05 р. №1212-01на суму 179 824,38 грн., в тому числі 29 970,73 грн. ПДВ та виписано податкові накладні на загальну суму 733 742,34 грн., в тому числі 122 290,39 грн. ПДВ: від 25.07.05 р. №ПН-0000250 на суму 94 651,99 грн., в тому числі 15 775,33 грн. ПДВ; від 02.08.05р. №ПН-0000301 на суму 146 653,02 грн., в тому числі 24 442,17 грн. ПДВ; від 05.08.05 р. №ПН-0000309 на суму 293 823,47 грн., в тому числі 48 970,58 грн. ПДВ; від 10.08.05 р. №ПН-0000302 на суму 18 789,48 грн., в тому числі 3 131,58 грн. ПДВ; від 05.12.05 р. №ПН-0000968 на суму 179 824,38 грн., в тому числі 29 970,73 грн. ПДВ.

Наведений вище правочин оспорюються контролюючим органом у судовому порядку з огляду на те, що продавець (відповідач - 1) уклав договір 1 липня 2005 року, однак фактично проводив господарські операції з передачі товару (обладнання), виписав накладні: від 25.07.05 р. №2507-01; від 02.08.05 р. №2; від 05.08.05 р. №5; від 10.08.05 р. №10; від 05.12.05 р. №1212-01 , податкові накладні на загальну суму 733 742,34 грн., в тому числі 122 290,39 грн. ПДВ: від 25.07.05 р. №ПН-0000250; від 02.08.05р. №ПН-0000301; від 05.08.05 р. №ПН-0000309; від 10.08.05 р. №ПН-0000302; від 05.12.05 р. №ПН-0000968 після смерті директора Гнатюка М.Є., від імені якого підписано всі первинні бухгалтерські документи.

Позивач вважає, що господарські зобов'язання, які виникли між Унітарним приватним підприємством „Укртехмаш”, (ідентифікаційний код № 33011784) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Стубіс”, (ідентифікаційний код №14034244) на підставі договору купівлі-продажу від 1 липня 2005 року, слід визнати недійсними, як такі, що укладені з порушенням господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), у відповідності до вимог ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України, крім того, просить стягнути з відповідачів все одержане за договором  в дохід держави, посилаючись на вимоги ст. 208 ГК України.

Оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення та доводи позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст. 203 Цивільного кодексу України, особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

В силу ч.1 ст. 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Органи юридичної особи формують та виражають волю даної юридичної особи, а тому саме їх слід розглядати, як дії юридичної особи.

Статтею 65 Господарського кодексу України визначено, що управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу; власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів; для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства; керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Згідно ч.4 ст.63 Господарського кодексу України унітарне підприємство - це підприємство, яке створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.

Як вбачається з установчих документів Унітарного приватного підприємства „Укртехмаш” власник та керівник зазначеного підприємства є однією і тією ж особою - Гнатюк Михайло Євгенович. Згідно поданих до податкового органу звітів Гнатюк М.Є. не мав найманих працівників. Отже, правосуб'єктністю та правомочністю діяти від імені юридичної особи - Унітарного приватного підприємства „Укртехмаш” (укладати договори, підписувати первинні бухгалтерські та інші документи) був наділений лише власник Гнатюк М.Є.

Як вбачається з довідки Скалатської міської Ради народних депутатів Підволочиського району Гнатюк Михайло Євгенович помер, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено відповідний запис №20 від 12.07.2005 року.

Відповідно до ст. ст. 25, 30 Цивільного кодексу України, цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження і припиняється у момент її смерті. Цивільною дієздатністю  фізичної  особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Зміст та обсяг правоздатності складають всі ті майнові та немайнові права, які може мати фізична особа. Дієздатність включає в себе правоздатність, тобто, здатність здійснювати правочини, та деліктоздатність –нести відповідальність за неправомірні дії Зміст дієздатності фізичної особи тісно пов'язаний зі змістом її правоздатності. Дієздатність є способом здійснення правоздатності.

Часиною 1 ст. 207 Господарського кодексу України, передбачено, що господарське зобов'язання, укладене учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

У зв'язку із смертю засновника та директора УПП „Укртехмаш" Гнатюка Михайла Євгеновича, про що свідчить довідка видана виконкомом Скалатської міської ради №1553 від 08.12.2005 року, діє та правоздатність Гнатюка М.Є. припинилась, а відтак, припинено і право управління та власності даного підприємства.

Як вбачається з представлених в матеріалах справи видаткових накладних №2507-01; №2; №5; №10; №1212-01, податкових накладних №ПН-0000250; №ПН-0000301; №ПН-0000309; №ПН-0000302; №ПН-0000968 на суму 179 824,38 грн., в тому числі 29 970,73 грн. ПДВ, данні документи (як значиться в самих документах) підписані від імені УПП „Укртехмаш” директором Гнатюком М.Є. (після його смерті). Враховуючи, що Гнатюк М.Є., як засновник УПП”Укртехмаш” не мав найманих працівників, особа, яка діяла від імені УПП „Укртехмаш” не мала необхідних повноважень на підписання документів від імені юридичної особи відповідача та Гнатюка М.Є.

Оскільки, власник і директор підприємства Гнатюк Михайло Євгенович участі у фінансово - господарській діяльності УПП „Укртехмаш” на час фактичного здійснення оспорюваного господарського зобов'язання не брав та не міг брати, не уповноважував на підписання документів по виконанню договору від 01.07.2005 року іншу особу, а від його імені дані документи підписано невідомою особою, суд визнає обґрунтованими, правомірними та задовольняє вимоги податкового органу про визнання недійсним господарського зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу № 28/1 від 01.07.2005 року, укладеного між Унітарним приватним підприємством „Укртехмаш” вул. Тролейбусна, 16, м. Тернопіль, 46000, (ідентифікаційний код № 33011784) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Стубіс”, вул. Об'їзна,1, с. В. Гаї, Тернопільського району, Тернопільської області, як таке, що укладене з порушенням господарської компетенції (процесуальної правосуб'єктності).

Відповідно до ч.1 ст. 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як  таке, що  вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї  першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Оскільки, ч. 1 ст. 208  Господарського кодексу України передбачає можливість стягнення в доход держави за рішенням суду все одержане сторонами за зобов'язанням, лише у випадку визнання господарського зобов'язання недійсним з підстав вчинення його обома сторонами з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, та за наявності наміру в обох сторін, суд визнає безпідставними та відмовляє в задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача 1 та відповідача 2 всього одержаного за договором в доход держави.

Судові витрати, згідно вимог ст. ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу  України підлягають стягненню в дохід Державного бюджету України із відповідача -1 по справі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 4-3,33,43,44,49,64,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсними, як такі, що укладені Унітарним приватним підприємством „Укртехмаш” з порушенням спеціальної правосуб'єктності:

- господарське зобов'язання по передачі Унітарним приватним підприємством „Укртехмаш” товариству з обмеженою відповідальністю „Стубіс” товару(обладнання), по накладних від 25.07.05 р. №2507-01; від 02.08.05 р. №2; від 05.08.05 р. №5; від 10.08.05 р. №10; від 05.12.05 р. №1212-01, податкових накладних на загальну суму 733 742,34 грн., в тому числі 122 290,39 грн. ПДВ: від 25.07.05 р. №ПН-0000250; від 02.08.05р. №ПН-0000301; від 05.08.05 р. №ПН-0000309; від 10.08.05 р. №ПН-0000302; від 05.12.05 р. №ПН-0000968;

- господарське зобов'язання по оплаті товариством з обмеженою відповідальністю „Стубіс” Унітарному приватному підприємству „Укртехмаш” за товар (обладнання), по накладних від 25.07.05 р. №2507-01; від 02.08.05 р. №2; від 05.08.05 р. №5; від 10.08.05 р. №10; від 05.12.05 р. №1212-01.

3. В задоволенні решта частині позову відмовити.

4. Стягнути з Унітарного приватного підприємства "Укртехмаш", вул. Тролейбусна, 16, м. Тернопіль, 46000, ідентифікаційний код № 33011784, -  85 грн. державного мита в доход Державного бюджету України.

5. Стягнути з Унітарного приватного підприємства "Укртехмаш", вул. Тролейбусна, 16, м. Тернопіль, 46000 (ідентифікаційний код № 33011784) 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь Державного підприємства "Судовий інформаційний центр", 03057, м. Київ, пр. Перемоги, 44, р/р 26002014180001 у ВАТ "Банк Універсальний", м. Львів, МФО 325707, код 30045370).

6. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

7. Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.

8. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало  законної сили протягом десяти днів з дня його  прийняття (підписання), через місцевий господарський суд.

Рішення підписано 29 вересня 2006 року

Суддя                                                                                                    Г.А. Жук