Постанова

від 28.09.2006 по справі 4/2719-27/415

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/2719-27/415

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

28.09.06                                                                                           Справа  № 4/2719-27/415

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді                                                                                  Краєвської М.В.

суддів:                                                                                                         Духа Я.В.    

                                                                                                            Зданкевича З.І.

розглянувши апеляційну скаргу ПП “Пром-Сервіс” без номера від 15.06.2006 р.

на рішення Господарського суду Львівської області від 14.06.2006 р.

у справі № 4/2719-27/415

за позовом ТзОВ “Будгаз”, м.Дрогобич Львівської обл.

до ПП “Пром-Сервіс”, м.Дрогобич Львівської обл.

про визнання недійсним договору підряду

За участю представників сторін:

від позивача –не з”явився;

від відповідача –Андренко В.І. (представник, доручення без номера від 21.11.2005 р. в матеріалах справи, а.с.73, Том 2/Всього - 2),

                            Хомич В.І. (представник, доручення вих. № 14 від 12.05.2006 р. в матеріалах справи)

Представникам відповідача роз”яснено їх права й обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало, від здійснення технічної фіксації судового процесу сторони відмовилися.

У судовому засіданні 25.09.2006 р. оголошувалася перерва до 28.09.2006 р. для підготовки вступної та резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.06.2006 р. у справі №  4/2719-27/415 (суддя Судова-Хомюк Н.М.) позов задоволено повністю, визнано недійсним договір підряду № 19-11 від 19.11.2001 р., укладений між ПП “Пром-Сервіс” і ТзОВ “Будгаз” на виконання ремонтно-будівельних робіт приміщень по вул.Стрийській, 104 у м.Дрогобичі Львівської обл.

Рішення суду мотивоване тим, зокрема, що оскаржуваний договір зі сторони позивача підписаний неуповноваженою особою –директором Двожаном П.Й., а акт приймання-здачі підрядних робіт за жовтень 2004 року не може вважатись належним доказом такого виконання, оскільки на момент підписання діяла заборона на використання печатки ТзОВ “Будгаз”.

Відповідач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, з підстав неправильного застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права. Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, зокрема, що судом першої інстанції не прийнято до уваги той факт, що спірний договір підряду вже був предметом розгляду справи Господарського суду Львівської області № 4/1167-21/200 (суддя Масловська Л.З.); відповідачем було заявлено клопотання про пропуск позивачем позовної давності, проте господарським судом дане клопотання відхилено з підстав неподання відповідачем належних доказів; позовна давність сплила 19.11.2004 р. і ін.

У відзиві на апеляційну скаргу, додаткових поясненнях до нього та попередніх судових засіданнях позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення з наступних підстав: 19.11.2004 р. директором був Савшак Л.П., проте всупереч рішенню других зборів учасників ТзОВ “Будгаз” (28.05.2004 р.) гром. Двожаном П.Й. (колишнім директором) не передана йому документація, в т.ч. і договір підряду № 19-11 від 19.11.2001 р.; оскільки в період з 2001 по 2004 рр. управління ТзОВ “Будгаз” здійснювалося нелегітимною особою, неуповноваженою на вчинення будь-яких дій від імені товариства –Двожаном П.Й., то відповідно саме ТзОВ “Будгаз” не могло реалізувати своє право на звернення до суду за захистом своїх порушених прав по визнанню недійсним договору підряду № 19-11 від 19.11.2001 р., укладеним між ПП “Пром-Сервіс” і ТзОВ “Будгаз”; враховуючи  п.п.8.15, 8.18, 8.20 статуту ТзОВ “Будгаз”, правом звернення до суду з позовом від імені товариства наділений тільки директор товариства;  протягом 2001-2004 рр. і сам Двожан П.Й. не міг звернутися до суду про визнання недійсним договору підряду № 19-11 від 19.11.2001 р., оскільки рішенням Апеляційного суду Львівської області від 27.02.2006 р. встановлено, що він незаконно перебував на посаді директора.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 19.11.2001 р. між ПП “Пром-Сервіс” (підрядник за договором, відповідач у справі) і ТзОВ “Будгаз” (замовник за договором, позивач у справі) був укладений договір підряду № 19-11, за яким підрядник зобов”язувався виконати для замовника ремонтно-будівельні роботи приміщень по вул.Стрийській, 104 в м.Дрогобичі Львівської обл., а замовник прийняти й оплатити виконані підрядником роботи згідно з актом Ф 2 (а.с.12, Том 1/Всього - 2).

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу ПП “Пром-Сервіс” слід задоволити повністю, рішення Господарського суду Львівської області від 14.06.2006 р. у справі № 4/2719-27/415 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

При цьому колегія виходила з наступного.

Відповідно до п.4 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) останній застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно з п.п.6, 7 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України правила останнього про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

До позовів про визнання заперечуваного правочину недійсним і про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, право на пред'явлення якого виникло до 1 січня 2004 року, застосовується позовна давність, встановлена для відповідних позовів законодавством, що діяло раніше.

Оскільки позовна давність до вимоги про визнання недійсним договору підряду № 19-11 від 19.11.2001 р. сплила 19.11.2004 р., то до спірних правовідносин слід застосовувати положення ЦК України, який набрав чинності з 01.01.2004 р.

Крім того, відповідно до п.8 укладеного договору останній діє до повного взаєморозрахунку сторін. Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, проплата ТзОВ “Будгаз” боргу в сумі 93 282, 21 грн. проведена повністю 10.08.2006 р., що підтверджується платіжним дорученням № 83 від 10.08.2006 р. Борг погашено, відповідач не має майнових вимог до позивача. Акти виконаних робіт за травень 2004 року та жовтень 2004 року підтверджують факт виконання ремонтно-будівельних робіт на цю суму ПП “Пром-Сервіс”.

Стаття 268 ЦК України встановлює перелік вимог, на які позовна давність не поширюється. Як вбачається зі змісту даної норми, вимога про визнання договору недійсним не входить до цього переліку, іншими законодавчими актами не передбачена. Тому до вимоги про визнання договору недійсним застосовується загальний строк позовної давності.

Згідно з ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг строку позовної давності починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила        (ст.261 ЦК України). Закон не пов”язує початок перебігу позовної давності з наявністю (відсутністю) порушень вимог закону на час пред”явлення позову.

Частиною 3 ст.267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою зацікавленої строни, причому така заява може бути зроблена лише під час розгляду справи до винесення рішення. Отже, з прийняттям нового ЦК України інститут позовної давності набуває ознак диспозитивності.

Як встановлено в судовому засіданні та прослідковується з матеріалів справи, 28.10.2005 р. подано позов про визнання недійсним договору підряду № 19-11 від 19.11.2001 р., укладеного між ПП “Пром-Сервіс” і ТзОВ “Будгаз” (а.с.9-11, Том 1/Всього - 2).

У клопотанні ПП “Пром-Сервіс”, зареєстрованому канцелярією Господарського суду Львівської області 22.12.2005 р. (вх. № 24255), відповідач просить застосувати у даному господарському спорі позовну давність, оскільки позивачем не заявлено клопотання про поновлення терміну позовної давності (а.с.114, Том –1 /Всього - 2).

Як прослідковується з матеріалів справи, поважних причин для поновлення строку позовної давності немає, і з таким клопотанням позивач до господарського суду не звертався, що і не заперечено представником позивача в судовому засіданні.

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Покликання позивача на те, що початком перебігу позовної давності слід вважати жовтень 2005 року, коли законно обраному директору ТзОВ “Будгаз” Савшаку Л.П. про факт існування спірного договору стало відомо в зв”язку з порушенням Господарським судом Львівської області справи про банкрутство ТзОВ “Будгаз” (ухвали Господарського суду Львівської області від 05.09.2005 р. і 04.10.2005 р. знаходяться в матеріалах справи), судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги з огляду на наступне.

Згідно з п.8.1 Статуту ТзОВ “Будгаз” вищим органом товариства є збори його учасників (а.с.20), а не директор товариства (найманий менеджер), як це вважає позивач.

Відповідно до п.8.11 Статуту ТзОВ “Будгаз” збори учасників товариства скликаються не менше 2 разів на рік (а.с.22), що свідчить про те, що акціонери мали змогу дізнатися про фіктивність договору, місце проведення робіт, що останні виконувалися на вимоги приписів Дрогобицької державної інспекції охорони праці в нафтогазовидобувній промисловості і ін. (а.с.56-60).

Враховуючи вищенаведене, на думку колегії суддів, пояснення представника позивача про скликання всього 2 разів загальних зборів акціонерів ТзОВ “Будгаз” 1) у 1997 році (до укладення спірного договору) і 2) у 2004 році, не заслуговують на увагу.

Пунктом 4.1 Статуту ТзОВ “Будгаз” передбачено, що кожен з учасників товариства має право, зокрема, одержувати інформацію про діяльність товариства, знайомитися з даними бухгалтерського обліку та фінансової звітності, однак акціонери не скористалися своїм правом (а.с.16).

Правову позицію щодо юридичних наслідків укладення договорів від імені акціонерного товариства посадовою особою товариства у разі, коли незаконність перебування такої особи на посаді була пізніше встановлена судом, зокрема, в разі поновлення на цій посаді особи, яка була незаконно з неї звільнена, наведено також і в узагальненні судової практики вирішення спорів, пов”язаних із застосуванням Закону України “Про господарські товариства” у частині регулювання діяльності акціонерних товариств, здійсненому Судовою палатою у господарських справах Верховного Суду України (а.с.52, Том 2/Всього - 2).

Так, згідно з розділом 4 даного узагальнення при вирішенні спорів про визнання угод недійсними слід мати на увазі, що саме по собі поновлення на посаді особи, що була незаконно з неї звільнена, не тягне визнання недійсними всіх договорів, укладених товариством за час, коли на цій посаді перебувала інша особа.

Вищевикладене спростовує висновок суду першої інстанції про те, що підставою для визнання договору підряду № 19-11 від 19.11.2001 р. недійсним є підписання його неуповноваженою особою -  директором Двожаном П.Й., а також твердження позивача про те, що вищевказані фактичні обставини були поважними причинами для поновлення строку позовної давності, про поновлення якого позивач з клопотанням не звертався.

Згідно з вимогами ст.2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами юридичних осіб, а не фізичних осіб. В даному випадку мають місце відносини між юридичними особами, а не керівниками (фізичними особами).

Враховуючи відсутність клопотання позивача щодо поновлення пропущеної позовної давності та підстав для її поновлення, а також наявність клопотання відповідача про застосування позовної давності апеляційний господарський суд вважає за необхідне скасувати рішення Господарського суду Львівської області повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог  відмовити повністю, з підстав неправильного застосування норм матеріального права –пропуску строку позовної давності.

Отже, з огляду на вищевикладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що доводи скаржника документально обгрунтовані, базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому підлягають    задоволенню.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу ПП “Пром-Сервіс” задоволити повністю.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 14.06.2006 р. у справі №  4/2719-27/415 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

3. Судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції та перегляд справи в суду апеляційної інстанції покласти на позивача.

Доручити Господарському суду Львівської області видати відповідні накази.

4. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя                                                                                                       М.В.Краєвська

Суддя                                                                                                        Я.В.Дух                                                                        

Суддя                                                                                                      З.І.Зданкевич