Постанова

від 21.12.2006 по справі 4/2719-27/415

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

21 грудня 2006 р.                                                                                  

№ 4/2719-27/415 

Вищий 

господарський суд  України у складі

колегії  суддів:

головуючого     

Остапенка М.І.

суддів :

Борденюк Є.М. Харченка В.М.

розглянувши касаційну скаргу

ТОВ "Будгаз"

на постанову

Львівського апеляційного

господарського суду від 28.09.2006 року

у справі за позовом

ТОВ "Будгаз"

до

Приватного підприємства

"Пром-Сервіс"

про

визнання договору недійсним

    В С Т А Н О В

И В:

у листопаді 2005 року, ТОВ

"Будгаз" звернулося до господарського суду з позовом про визнання

недійсним договору підряду №НОМЕР_1, укладеного з приватним підприємством

"Пром-Сервіс"19.11.2001 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач

посилався на, те, що спірний договір з його сторони підписаний не уповноваженою

на те особою.

Рішенням господарського суду

Львівської області від 14.06.2006 року позов задоволено.

За наслідками перегляду справи в

апеляційному порядку, постановою Львівського апеляційного господарського суду

від 28.09.2006 року рішення господарського суду першої інстанції скасовано, а у

позові відмовлено.

Ухвалою Вищого господарського суду України

від 08.12.2006 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною

скаргою позивача, у якій він посилається на неправильне застосування

апеляційним господарським судом  норм

матеріального права і просить прийняту ним 28.09.2006 року постанову скасувати,

як незаконну, а рішення господарського суду першої інстанції від 14.06.2006

року - залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача,

пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши

доводи касаційної скарги, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення

виходячи з наступного.

Як встановлено попередніми судовими

інстанціями і вбачається із наявних у справі матеріалів, предметом заявленого

позову є спір щодо дійсності договору підряду №НОМЕР_1, укладеного сторонами

19.11.2001 року, який, з урахуванням актів прийняття робіт, виконано

відповідачем і рішенням господарського суду Львівської області від 07.06.2005

року на користь підрядника з позивача у цій справі стягнено 92 040,80 грн.

боргу.

В обґрунтування недійсності

спірного договору, позивач посилається на неправомірність призначення на посаду

директора товариства і виконання у 2001 році обов'язків особою, яка поставила

свій підпис під договором.

Відповідно до п.7 Прикінцевих та

Перехідних положень ЦК України, до позовів про визнання заперечувального

правочину недійсним  і про застосування

наслідків нікчемного правочину, право на пред'явлення якого виникло до

01.01.2004 року, застосовується позовна давність, встановлена для відповідних

позовів законодавством, що діяло раніше.

Право позивача на звернення до

господарського суду з позовом про визнання спірного договору недійсним виникло

з часу укладання цього договору.

Проте, висновок апеляційного

господарського суду про сплив строку позовної давності, з посиланням на норми

чинного ЦК України, є помилковим, оскільки, позов заявлено з посиланням на

положення ст.48 ЦК України (у редакції від 18.07.1963 року), а нікчемний

правочин не породжує правових наслідків, і за нормами чинного на час укладання

договору ЦК України строк позовної давності щодо наслідків нікчемного правочину

не встановлювався.

В той же час, висновок апеляційного

господарського суду, про те, що призначення нової посадової особи саме по собі

не може свідчити про недійсність угод, укладених його попередниками, є

правильним, а так як укладання договору не суперечить цілям діяльності позивача

-договір не був мнимим, а створив юридичні наслідки для обох сторін, що позивач

не оспорював і це підтверджено судовим рішенням, апеляційний господарський суд обгрунтовано

відмовив у задоволенні позову і підстав для скасування постанови апеляційного

господарського суду, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія

не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись ст.

ст. 1119 11111 ГПК України, Вищий господарський суд

України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без

задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від

28.09.2006 року -без змін.

Головуючий                                                                                 

М.І. Остапенко

Судді                                                                                             Є.М.Борденюк

В.М. Харченко