Постанова

від 19.05.2011 по справі 14/239

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2011 р. Справа № 14/239

Вищий господар ський суд України у складі ко легії суддів:

головуючого судді: Добролюбової Т.В.

суддів Гоголь Т.Г., Швеця В.О.

розглянувши матеріали ка саційної скарги Державного комітету Укра їни з державного матеріально го резерву

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.02.11

у справі №14/239

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорізький абр азивний комбінат"

до Державного комітету Укра їни з державного матеріально го резерву

про стягнення 323 177,39 грн.

В судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: ОСОБА_1 - за дов. від 30.06.10;

від відповідача: ОСОБА_2 - за дов. від 25.11.10.

Відкритим акціонерним товариством "За порізький абразивний комбін ат" у квітні 2010 року заявлений п озов, з урахуванням змін, про с тягнення з Державного коміте ту України з державного мате ріального резерву 323 177,39 грн - ви трат на зберігання матеріаль них цінностей державного рез ерву. Обґрунтовуючи свої вим оги позивач вказував на те, що у нього на відповідальному з беріганні знаходяться матер іальні цінності мобілізацій ного резерву - електрокорунд нормальний, карбід кремнію з елений, карбід кремнію чорни й, карбід бору, сітка з кольоро вого металу, протигази. Розпо рядженням Кабінету Міністрі в України від 04.07.06 № 879 мобілізац ійне завдання комбінату част ково скасовано, в тому числі п овністю скасовано мобілізац ійне завдання на зберігання карбіду кремнію, карбіду бор у та електрокорунду нормальн ого, однак зазначені матеріа льні цінності продовжують зб ерігатися на підприємстві, о скільки відповідачем не над ано позивачеві наряди на від пуск цих матеріальних ціннос тей. Позивач зазначав, що вик онуючи покладене на нього за вдання зі зберігання матеріа льних цінностей мобілізацій ного резерву, у період з 01.09.08 до 01.03.10, продовжує зберігати мате ріальні цінності державного резерву за власні кошти, і за цей період витратив на їх утр имання та зберігання 323177,39 грн, щ о становить суму заявлену до стягнення.

Доповідач: Добролюбова Т.В .

Рішенням Господарсь кого суду міста Києва від 22.10.10, у хваленим суддею Хрипун О.О., по зовні вимоги задоволено част ково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 76 998,72 грн - в итрат зі зберігання матеріал ьних цінностей та 2 502,15 грн - витр ат за проведення судової екс пертизи. В іншій частині позо вних вимог відмовлено з поси ланням на недоведеність цих витрат. Вмотивовуючи рішення суд установив виконання поз ивачем зобов'язань зі зберіг ання матеріальних цінностей у період з 01.09.08 до 01.03.10 та понесен ня витрат у стягнутій сумі, з у рахуванням висновку судово - економічної експертизи. Суд ове рішення обґрунтоване при писами статей 1, 2, 4, 11, 12 Закону Укр аїни "Про державний матеріал ьний резерв", статті 11 Цивільн ого кодексу України, статті 174 Господарського кодексу Укра їни.

Київський апеляційни й господарський суд у складі колегії суддів: Ткаченка Б.О. - головуючого, Лобаня О.І., Фед орчука Р.В., постановою від 23.02.11, перевірене рішення суду пер шої інстанції залишив без зм ін. Державний комітет Ук раїни з державного матеріаль ного резерву звернувся до Ви щого господарського суду Укр аїни з касаційною скаргою, в я кій просить рішення та поста нову у справі в частині стягн ення 76 998,72 грн скасувати, та прий няти нове рішення про відмов у у задоволенні цих вимог. Обґ рунтовуючи свої вимоги скарж ник вказує на порушення суда ми приписів статті 526 Цивільно го кодексу України, пунктів 2, 3, 6 Порядку відшкодування витр ат підприємствам, установам та організаціям, що здійснюю ть відповідальне зберігання матеріальних цінностей держ авного резерву, затвердженог о постановою Кабінету Мініст рів України від 12.04.02 №532, статті 43 Господарського процесуальн ого кодексу України.

Від Відкритого акціо нерного товариства "Запорізь кий абразивний комбінат" від зиву на касаційну скаргу суд ом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши допо відь судді Добролюбової Т.В., п ояснення представників стор ін, переглянувши матеріали с прави та доводи касаційної с карги, перевіривши правильні сть застосування судами прип исів чинного законодавства, відзначає наступне.

Відповідно до припис ів статті 1117 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни, переглядаючи у касаційно му порядку судові рішення, ка саційна інстанція на підстав і встановлених фактичних обс тавин справи перевіряє засто сування судом першої чи апел яційної інстанцій норм матер іального та процесуального п рава.

Судами попередніх ін станцій установлено та підтв ерджується матеріалами спра ви, що предметом судового роз гляду є вимога Відкритого ак ціонерного товариства "Запор ізький абразивний комбінат" про стягнення з Державного к омітету України з державного матеріального резерву 365 500, 36 гр н - витрат на зберігання матер іальних цінностей державног о резерву. Відповідно до стат ті 11 Цивільного кодексу Украї ни цивільні права та обов'язк и виникають із дій осіб, що пер едбачені актами цивільного з аконодавства, а також із дій о сіб, що не передбачені цими ак тами, але за аналогією породж ують цивільні права та обов'я зки. Цивільні права та обов'яз ки можуть виникати безпосере дньо з актів цивільного зако нодавства. У випадках, встано влених актами цивільного зак онодавства, цивільні права т а обов'язки виникають безпос ередньо з актів органів держ авної влади, або органів місц евого самоврядування. Віднос ини сторін, що виникають зі зб ерігання матеріальних цінно стей державного резерву регу люються Законом України "Про державний матеріальний резе рв”, який є спеціальним і визн ачає загальні принципи форму вання, розміщення, зберіганн я, використання, поповнення т а освіження запасів державно го матеріального резерву, та іншими актами. Відповідно до статті 1 Закону України “Про д ержавний матеріальний резер в” державний резерв є особли вим державним запасом матері альних цінностей, призначени х для використання в цілях і в порядку, передбачених цим За коном. Статтею 2 названого Зак ону унормовано, що відповіда льне зберігання матеріальни х цінностей державного резер ву - це зберігання закладени х до державного резерву мате ріальних цінностей у постача льника або одержувача без на дання йому права користувати ся цими матеріальними ціннос тями до прийняття у встановл еному порядку рішення про ві дпуск їх з державного резерв у. Статтею 4 Закону України “Пр о державний матеріальний рез ерв” визначено, що державний резерв створює Кабінет Міні стрів України. Організація ф ормування, зберігання і обсл уговування державного резер ву, соціальний розвиток забе зпечуються уповноваженим на це центральним органом вико навчої влади, який здійснює у правління державним резерво м, підприємствами, установам и і організаціями, що входять до єдиної системи державног о резерву України. Управлінн я державним матеріальним рез ервом здійснює Державний ком ітет України з державного ма теріального резерву. Відпові дно до пунктів З, 4 статті 11 Закону України "Про державни й матеріальний резерв" пер елік підприємств, установ і о рганізацій усіх форм власнос ті, що виконують відповідаль не зберігання матеріальних ц інностей державного резерву , номенклатура та обсяги їх на копичення визначаються мобі лізаційними та іншими спеціа льними планами. Підприємства , установи і організації всіх форм власності, яким встанов лені мобілізаційні та інші с пеціальні завдання, зобов'яз ані забезпечити розміщення, зберігання, своєчасне освіже ння, заміну, а також відпуск ма теріальних цінностей із держ авного резерву згідно із заз наченими завданнями власним и силами. Мобілізаційне завд ання виступає адміністратив ним актом, на підставі якого в иникають правовідносини, які хоч і містять цивільно-право вий характер, але являються с пецифічними правовідносина ми в силу специфіки мобіліза ційного резерву. Відповідно до пункту 10 "Порядку формуванн я, розміщення та проведення о перацій з матеріальними цінн остями державного резерву", з атвердженого постановою Каб інету Міністрів України від 08.10.97 № 1129, матеріальні цінності в важаються закладеними до дер жавного резерву після підпис ання акта про їх прийняття, ро зміщення на місце постійного зберігання та оформлення ві дповідних бухгалтерських до кументів складського обліку . Пунктом 5 статті 11 Зак ону України "Про державний ма теріальний резерв" унормо вано, що відшкодування витра т підприємствам, установам і організаціям, що виконують в ідповідальне зберігання, опл ата тарифу за перевезення ва нтажів, спеціальної тари, упа ковки, послуг постачальницьк о-збутових організацій за по ставку і реалізацію матеріал ьних цінностей державного ре зерву провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Мін істрів України. Порядок відш кодування підприємствам, уст ановам та організаціям витра т, пов' язаних з відповідаль ним зберіганням матеріальни х цінностей державного резер ву, встановлений постановою Кабінету Міністрів України в ід 12.04.02 № 532. Відповідно до пункту 5 вказаного Порядку, Держком резерв на підставі аналізу с татей витрат відповідальних зберігачів щороку визначає середній розмір суми витрат із зберігання матеріальних ц інностей. Залежно від номенк латури, асортименту та особл ивостей технології зберіган ня передбачаються можливі до даткові витрати, пов'язані з о бслуговуванням матеріальни х цінностей державного резер ву. Розмір додаткових витрат визначається у кожному разі окремо за узгодженням між Де ржкомрезервом та відповідал ьним зберігачем на підставі обґрунтованих фактичних вит рат відповідального зберіга ння. Згідно з приписами части ни 3 статті 947 Цивільного кодек су України при безоплатному зберіганні поклажодавець зо бов' язаний відшкодувати зб ерігачеві здійснені ним витр ати на зберігання речі, якщо і нше не встановлено договором або законом. Дослідивши усі о бставини та зібрані у справі докази, судами попередніх ін станцій установлено факт зак ладки та зберігання позиваче м матеріальних цінностей моб ілізаційного резерву. Устано влено судами і те, що розпоряд женням Кабінету Міністрів Ук раїни від 04.07.06 № 879 мобілізаційн е завдання позивачеві частко во скасовано, в тому числі п овістю скасовано мобілізаці йне завдання на зберіганн я карбіду кремнію, карбіду бо ру та електрокорунду нормаль ного. Втім, як установлено суд ами, вказані матеріальні цін ності продовжують знаходи тись на зберіганні у позивач а, наряди на їх відпуск з де ржавного резерву відповідач ем не надано. Судами попередн іх інстанцій також установле но, що фактично витрати ВАТ "За порізький абразивний комбін ат" на зберігання матеріальн их цінностей державного резе рву в період з 01.09.08 до 01.03.10 становл ять 76 998,72 грн, що підтверджуєтьс я наявними в матеріалах спра ви документами та висновком судово-економічної експерти зи від 25.08.10 № 3912/5001/10-19. Як убачається зі змісту цього висновку, роз рахунок витрат проводився у відповідності до Порядку від шкодування підприємствам, ус тановам та організаціям витр ат, пов' язаних з відповідал ьним зберіганням матеріальн их цінностей державного резе рву, затвердженого постаново ю Кабінету Міністрів України від 12.04.02 №532. Посилання скаржник а на те, що судами при ухваленн і судових рішень була надана перевага висновку судового експерту над іншими доказами у справі, визнаються неспром ожними, оскільки вказаний ви сновок був оцінений судами у сукупності з іншими доказам и. При цьому, враховується і те , що відповідачем факт зберіг ання позивачем вказаних мате ріальних цінностей не запере чується, доказів, які б спрост овували розмір понесених поз ивачем витрат зі зберігання та власний контррозрахунок, відповідачем під час розгляд у спору судам не надано, а відт ак, непогодження останнього з розміром цих витрат не звіл ьняє його від зобов'язання зд ійснити їх відшкодування. Зг ідно з приписами статті 525 Цив ільного кодексу України одно стороння відмова від зобов' язання або одностороння змін а його умов не допускається, я кщо інше не встановлене дого вором або законом. Стаття 526 ць ого Кодексу визначає загальн і умови виконання зобов' яза ння. В розумінні наведеної но рми зобов' язання має викон уватися належним чином і в ус тановлений строк відповідно до вимог договору, Цивільног о кодексу України, інших акті в цивільного законодавства. Аналогічні вимоги до виконан ня господарських зобов'язань закріпленні і в статті 193 Госп одарського кодексу України. З огляду на установлені суда ми обставини, висновок судів про наявність підстав для ст ягнення з відповідача витрат на зберігання матеріальних цінностей визнається правом ірним. Інші доводи, викладені в касаційній скарзі не можут ь бути підставою для скасува ння судових рішень, оскільки не спростовують установлено го судами. Відповідно до прип исів статті 1117 Господарського процесуального кодексу Укра їни касаційна інстанція не м ає права встановлювати або в важати доведеними обставини , що не були встановлені у ріше ння чи постанові господарськ ого суду чи відхилені ним, вир ішувати питання про достовір ність того чи іншого доказу, п ро перевагу одних доказів на д іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх . Таким чином підстав для скас ування постанови суду апеляц ійної інстанції та задоволен ня касаційної скарги не вбач ається.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 11 19, 11111 Господарського процесуал ьного кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київськог о апеляційного господарсько го суду від 23.02.11 у справі №14/239 залишити без змін.

Касаційну скаргу Держа вного комітету України з дер жавного матеріального резер ву залишити без задоволення.

Головуючий Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

В .Швець