Ухвала

від 31.05.2011 по справі 2а-17203/10/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-17203/10/2670 Головуючий у 1-й ін станції: каракашяКолегія су ддів Київського апеляційног о адміністративного суду у с кладі:

головуючого судді: Файдю ка В.В.,

суддів: Чаку Є .В., Літвіної Н.М.,

розглянувши відповідно до ст. ст. 41, 128, 197 КАС України в поряд ку письмового провадження ап еляційну скаргу Державної по даткової інспекції у Деснянс ькому районі м. Києва на поста нову Окружного адміністрати вного суду м. Києва від 21 грудн я 2010 року по справі за позовом С уб' єкта підприємницької ді яльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податк ової інспекції у Деснянськом у районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рі шення, -

В С Т А Н О В И Л А :

СПД - фізична особа ОСОБ А_1 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Ки єва з адміністративним позов ом до Державної податкової і нспекції у Деснянському рай оні м. Києва про скасування по даткового повідомлення-ріше ння від 17 листопада 2010 року № 0003891 705/0.

Постановою Окружного адмі ністративного суду м. Києва в ід 21 грудня 2010 року позов задов олено.

Не погоджуючись з вищезазн аченою постановою, ДПІ у Десн янському районі м. Києва подали апеляційну скаргу, в я кій просять апеляційну інста нцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду перш ої інстанції та прийняти нов у, якою відмовити в задоволен ні позову. В своїй апеляційні й скарзі апелянт посилаються на незаконність, необ' єкти вність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, пору шення судом першої інстанції норм матеріального права, не відповідність висновків суд у дійсним обставинам справи, що в свою чергу призвело до не правильного вирішення справ и по суті.

До суду апеляційної інстан ції особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляцій ного розгляду.

Статтею 128 КАС України встан овлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка б ере участь в справі.

Згідно до ч. 6 зазначеної вищ е статті, якщо немає перешкод для розгляду справи у судово му засіданні, але прибули не в сі особи, які беруть участь в с праві, хоча і були належним чи ном повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, су д має право розглянути справ у у письмовому провадженні у разі відсутності потреби за слухати свідка чи експерта.

Підстави для проведення ап еляційного розгляду справи в порядку письмового провадже ння за наявними у справі мате ріалами визначено ст. 197 КАС Ук раїни.

За змістом ч. 1 вищезазначен ої статті, суд апеляційної ін станції може розглянути спра ву в порядку письмового пров адження за наявними у справі матеріалами, якщо справу мож е бути вирішено на основі ная вних у ній доказів, у разі: 1) від сутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в спра ві, про розгляд справи за їх уч астю; 2) неприбуття жодної з ос іб, які беруть участь у справі , у судове засідання, хоча вони були належним чином повідом лені про дату, час і місце судо вого засідання; 3) подання апел яційної скарги на рішення су ду першої інстанції, які прий няті у порядку скороченого п ровадження за результатами р озгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої ст атті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та вра ховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до с уду апеляційної інстанції вс і особи, які беруть участь в сп раві не прибули, хоча і були на лежним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційног о розгляду, відсутні клопота ння про розгляд справи за їх у частю, колегія суддів ухвали ла про апеляційний розгляд с прави в порядку письмового п ровадження за наявними у спр аві матеріалами відповідно д о ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповіда ча, перевіривши матеріали сп рави та доводи апеляційної с карги, колегія суддів вважає , що апеляційна скарга не підл ягає задоволенню, з наступни х підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Деснянському ра йоні м. Києва на підставі п.1 ст . 10, п. 1 ст. 11 Закону України “Про д ержавну податкову службу в У країні”, було проведено неви їзну перевірку СПД - фізичн ої особи ОСОБА_1 з питань ф ормування податкового креди ту по податку на додану варті сть за період серпень 2010 року з а взаємовідносинами з ТОВ “А мікс Груп”.

За результатами перевірки складено Акт № 7297/17-05/НОМЕР_1 від 12.11.2010 року.

Згідно висновків, викладен их в Акті перевірки, було вияв лено порушення позивачем вим ог ч.1 п.п.7.2.3. п.7.2, п.п. 7.7.1 п. 7.7. статті 7 З акону України “Про податок н а додану вартість”.

З висновків, викладених в ак ті перевірки, вбачається, що С ПД - фізичною особою ОСОБА _1 неправомірно занижено по даток на додану вартість на с уму 199311,00 грн. по декларації з ПД В за серпень 2010 року.

На підставі даних, отримани х за наслідками перевірки, ап елянтом було винесено оскарж уване податкове повідомленн я-рішення від 17.11.2010 р. № 0003891705/0, в яко му визначено суму податковог о зобов' язання з податку на додану вартість у розмірі 259 10 4,00 грн., з яких 199 311.00 грн. - основн ого платежу та 59793,00 грн. - штраф них (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись з податков им повідомленням-рішенням СП Д - фізична особа ОСОБА_1 звернулась до суду з адмінпо зовом та просить його задово льнити.

Окружний адміністративний суд м. Києва в своєму рішенні прийшов до висновку про необ хідність задоволення позовн их вимог. Колегія суддів апел яційної інстанції повністю п огоджується з доводами суду першої інстанції.

Суд оцінює докази, які є у сп раві, за своїм внутрішнім пер еконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічн ому, повному та об'єктивному д ослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України ).

У відповідності до Закону У країни “Про податок на додан у вартість” та до п.6.2 наказу ДП А України від 30.05.1997 року №165 “Про затвердження форм податково ї накладної, книги обліку про дажу товарів (робіт, послуг), п орядку їх заповнення” факт п ридбання платником податку т оварів (робіт, послуг), а також право покупця, зареєстрован ого як платник податку, на вкл ючення до податкового кредит у витрат по сплаті податку на додану вартість засвідчує п одаткова накладна.

Відповідно до пп.7.2.3 та пп. 7.2.6 п .7.2 ст.7 Закону України “Про пода ток на додану вартість” пода ткова накладна складається в момент виникнення податкови х зобов'язань продавця у двох примірниках і надається пок упцю на його вимогу продавце м товарів (робіт, послуг).

Статтею 1 Закону України “Пр о бухгалтерський облік та фі нансову звітність в Україні” первинний документ визначає ться як документ, що містить в ідомості про господарську оп ерацію та підтверджує її зді йснення.

Підпунктом 7.2.3. пункту 7.2 статт і 7 Закону України “Про подато к на додану вартість” передб ачено, що податкова накладна є звітним податковим докуме нтом і одночасно розрахунков им документом.

У відповідності до пп. 7.4.1 п. 7.4 с т. 7 Закону України “Про подато к на додану вартість” податк овий кредит звітного періоду складається із сум податків , сплачених (нарахованих) плат ником податку у звітному пер іоді у зв'язку з придбанням то варів (робіт, послуг), вартість яких відносяться до складу в алових витрат виробництва (о бігу) та основних фондів чи не матеріальних активів, що під лягають амортизації.

Пункт 7.5 ст. 7 ЗУ “Про податок н а додану вартість” визнає да тою виникнення права платник а податку на податковий кред ит дату здійснення першої з н аступних подій: а) дату списан ня коштів з банківського рах унку платника податку в опла ту товарів (робіт, послуг); б) да ту отримання податкової накл адної, що засвідчує факт прид бання платником податку това рів (робіт, послуг).

Відповідно до абзацу 2 підпу нкту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на дода ну вартість” у разі коли на мо мент перевірки платника пода тку органом державної податк ової служби суми податку, поп ередньо включені до складу п одаткового кредиту залишают ься не підтвердженими зазнач еними цим підпунктом докумен тами, платник податку несе ві дповідальність у вигляді фін ансових санкції встановлени х законодавством, нараховани х на суму податкового кредит у, не підтверджену зазначени ми цим підпунктом документам и.

При цьому жоден нормативни й акт не містить вказівок на з алежність права платника под атку на включення до свого по даткового кредиту сум податк у на додану вартість, фактичн о сплачених в ціні придбання товару, на підставі податков ої накладної, від дотримання контрагентами правил господ арської діяльності, оскільки згідно вимог чинного законо давства обов'язок контролюва ти звітність контрагента на суб'єктів підприємницької ді яльності не покладено, крім т ого суб'єкт підприємницької діяльності не має права конт ролювати звітність або своєч асність сплати податків інши ми особами. Отже, якщо віднесе ння сум до складу податковог о кредиту відбувається на пі дставі належним чином оформл ених розрахункових платіжни х та інших документів, обов'яз ковість ведення яких передба чена правилами ведення подат кового обліку, дії платника п одатку є правомірними.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції на підтвер дження реальності господарс ьких операцій щодо реалізаці ї TOB “Амікс Груп” позивачу тов ару протягом серпня 2010 року, о станнім подано наступні копі ї документів: податкові накл адні від 02.08.2010 року № 455, від 03.08.2010 ро ку № 468, від 05.08.2010 року № 483, від 06.08.2010 ро ку № 486, від 09.08.2010 року № 491, від 11.08.2010 ро ку № 501, від 13.08.2010 року № 505, від 16.08.2010 ро ку № 511, від 17.08.2010 року № 519, від 24.08.2010 ро ку № 547, від 27.08.2010 року № 556; платіжні доручення на оплату придбан ого товару № 766 від 04.11.2010 р., № 767 від 04.11.2010 року, № 768 від 04.11.2010 року, № 769 від 10.11.2010 р., № 770 від 10.11.2010 року, № 771 від 10.11.20 10 року, № 772 від 10.11.2010 р., № 773 від 10.11.2010 ро ку, № 774 від 10.11.2010 року; також товар ні та видаткові накладні щод о використання придбаних тов арів у межах власної господа рської діяльності та їх реал ізації ТОВ “Фоззі-Фуд”, ТОВ “Р іал Істейт Ф.К.А.У.”, ТОВ “Ре ал-Гіпермаркет Україна”, ТОВ “Метро Кеш Енд Кері У країна”.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий орган не з аперечує, що відомості в цих д окументах відповідають дійс ності, та не спростовує наявн ість прав на виписку податко вих накладних TOB “Амікс Груп”.

Отже, позивач сформував под атковий кредит на підставі н алежно оформлених податкови х накладних, виданих йому про давцем - TOB “Амікс Груп”.

Із зазначеного слідує, що су му податкового кредиту та ві дповідно суму бюджетного від шкодування позивач сформува в правомірно, оскільки подат ок на додану вартість входит ь до складу договірної суми, с плаченої продавцям.

Згідно з пунктом 8 статті 19 Го сподарського кодексу Україн и усі суб'єкти господарюванн я зобов'язані самостійно зді йснювати первинний (оператив ний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, ск ладати статистичну інформац ію, а також надавати відповід но до вимог закону фінансову звітність та статистичну ін формацію щодо своєї господар ської діяльності, інші дані, в изначені законом. Забороняєт ься вимагати від суб'єктів го сподарювання надання статис тичної інформації та інших д аних, не передбачених законо м або з порушенням порядку, вс тановленого законом.

Таким чином, у разі порушенн я контрагентами платника под атку вимог податкового закон одавства, податковий орган м ає право у межах своєї компет енції та у відповідності до в имог чинного законодавства в идавати акти державного орга ну на усунення таких порушен ь, які є обов'язковими до викон ання.

За таких обставин покупець не може нести відповідальні сть як за несплату податків п родавцями, так і за можливу не достовірність відомостей пр о них, включених до Єдиного де ржавного реєстру, за умови не обізнаності покупця щодо так ої.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України “Про податок на дода ну вартість”, платник податк у - особа, яка згідно з цим Зако ном зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюд жету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпор тує товари на митну територі ю України.

Платники податку, відповід ають за дотримання достовірн ості та своєчасності визначе ння сум податку, а також за пов ноту та своєчасність його вн есення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону Укра їни “Про податок на додану ва ртість”).

Таким чином, як слідує з вищ енаведеного, сама по собі спл ата або несплата податку про давцем (у тому числі у разі ухи лення від сплати) при фактичн ому здійсненні господарсько ї операції, не впливає на пода тковий кредит покупця та сум у бюджетного відшкодування.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду Укра їни від 20.10.2006 року “Про вивчення та узагальнення судової пра ктики Вищого адміністративн ого суду України про відшкод ування податку на додану вар тість з державного бюджету” для відшкодування з бюджету податку на додану вартість З акон не передбачає обов'язко вої умови фактичного надходж ення цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагентом пл атника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відпові дальність) настають лише для нього. Зазначена обставина н е є підставою для позбавленн я добросовісного платника по датків права на його відшкод ування у разі, якщо останній в иконав усі передбачені закон ом умови щодо отримання тако го відшкодування та має доку ментальне підтвердження роз міру податкового кредиту.

Вказаним обставинам також надано правову оцінку у лист і Вищого адміністративного с уду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-1 0 “Проблемні питання застосу вання законодавства у справа х за участю органів державно ї податкової служби”, відпов ідно до якого не є підставою д ля відмови у праві на податко вий кредит та бюджетне відшк одування з податку на додану вартість порушення податков ої дисципліни, вчинені контр агентом платника податку. Та кож не є підставою для визнан ня неправомірними операцій п латника податків подальше пр ипинення чи анулювання стату су платника податку на додан у вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контра гентом платника податку до п рипинення такого контрагент а, не можуть автоматично розг лядатися як нікчемні правочи ни в силу самого собою припин ення юридичної особи або ану лювання її податкового стату су. У такому разі достатньо вс тановити необізнаність плат ника податку, що заявляє прав о на податковий кредит чи бюд жетне відшкодування з податк у на додану вартість про факт припинення або недобросовіс ний характер діяльності конт рагента (зокрема, про несплат у податків чи неподання пода ткової звітності).

Господарська діяльність TOB “Амікс Груп” на момент здійс нення правочинів не припинен а, а тому податкові накладні с кладені належними особами та не суперечать приписам норм чинного законодавства.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції прихо дить до висновку, що суд першо ї інстанції правомірно задов ольнив позов, оскільки обгру нтування податковим органом про порушення позивачем вим ог ч.1 п.п.7.2.3. п.7.2, п.п. 7.7.1 п. 7.7. статті 7 З акону України “Про податок н а додану вартість” при заявл ені до бюджетного відшкодува ння суми податку на додану ва ртість, не узгоджуються з вим огами Закону.

Відповідно до ст. 200 КАС Украї ни, суд апеляційної інстанці ї залишає скаргу без задовол ення, а постанову суду - без з мін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встанов ив обставини справи та ухвал ив судове рішення з додержан ням норм матеріального і про цесуального права.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної с карги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інс танції правильно встановлен і обставини справи, судове рі шення ухвалено з додержанням норм матеріального та проце суального права.

За таких підстав, апеляційн у скаргу - необхідно залиши ти без задоволення, а постано ву суду першої інстанції - б ез змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державн ої податкової інспекції у Де снянському районі м. Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адмін істративного суду м. Києва ві д 21 грудня 2010 року - залишити б ез змін.

Ухвала набирає законної си ли через п' ять днів після на правлення її копій особам, як і беруть участь у справі, та мо же бути оскаржена протягом д вадцяти днів шляхом подачі к асаційної скарги безпосеред ньо до Вищого адміністративн ого суду України.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Є.В. Чаку

Н.М. Літвіна

н с.к.

Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"31" травня 2011 р. м. Київ