Постанова

від 30.05.2007 по справі 35/471

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

35/471

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 30.05.2007                                                                                           № 35/471

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Мартюк А.І.

 суддів:                                          Лосєва  А.М.

                                        Зубець Л.П.

 при секретарі:                       

 За участю представників:

 від позивача -Порошин О.С. (дов. № 49 від 27.02.2007 р.)

 від відповідача -: 1. не з'явились                  2. не з'явились

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкрите акціонерне товариство "УніТел"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 15.03.2007

 у справі № 35/471 (Літвінова М.Є.)

 за позовом                               Відкрите акціонерне товариство "УніТел"

 до                                                   Державна виконавча служба Департаменту державної виконавчої служби у Шевченківському районі м. Києва

                                                  Відділ Державного казначейства України у Шевченківському районі м. Києва

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  стягнення збитків в розмірі 11655,04 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду м. Києва від 15.03.2007 р. у справі № 35/471 в позові відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Відкрите акціонерне товариство  “УніТел” подало апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача-1 матеріальну шкоду в сумі 11655,04 грн.

Представники відповідача-1, відповідача-2 в судове засідання не з'явились. Колегія вважає зазначену обставину такою, що не перешкоджає розгляду справи, оскільки про час та місце судового засідання відповідачі повідомлені належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 17.06.2005р. у справі №35/280 позов Відкритого акціонерного товариства «УніТел» до Дочірнього підприємства «АМІР - Киевские Ведомости» Закритого акціонерного товариства «Видавництво «Киевские Ведомости» задоволено, стягнуто заборгованість у розмірі 10232,07 грн., 480, 91 грн. - пені, 828, 80 грн. - індексу інфляції, 79,05 грн. - 3% річних, 116,21 грн. - витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання вищезазначеного судового рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2005р. у справі №35/280  було видано наказ від 18.07.2005р. №35/280.

17 березня 2006 року Державним виконавцем Державної виконавчої служби у Шевченківському районі м. Києва була винесена постанова №235/43 про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до вказаної постанови боржнику було надано строк для добровільного виконання постанови до 24 березня 2006 року.

Однак, наказ Господарського суду не виконано, заборгованість не сплачено ані в добровільному, ані в примусовому порядку.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду на загальну суму 11655,04 грн., вважаючи, що порушення відповідачем зобов'язань призвело до невиконання рішення суду та нанесло матеріальну шкоду позивачу.

В судовому засіданні 30.05.2006 р. представник позивач пояснив, що з скаргами на дії службових осіб відповідача позивач не звертався, лише направляв письмовий запит щодо стану справи, при цьому відповідачем не здійснено жодної виконавчої дії для виконання рішення суду.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про державну виконавчу службу» шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

Згідно ч. 2 ст. 86 Закону України «Про виконавче провадження» збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до п. 21 Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при розгляді позовів фізичних і юридичних осіб про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної діями (бездіяльністю) державного виконавця, суди повинні виходити з положень статті 11 Закону України «Про державну виконавчу службу», статті 86 Закону України «Про виконавче провадження» і враховувати, що в таких справах відповідачами можуть бути відповідні відділи державної виконавчої служби, в яких працюють державні виконавці, та відповідні територіальні органи Державного казначейства.

Місцевим Господарським судом до участі в справі було залучено в якості відповідача Відділ державного казначейства у Шевченківському районі міста Києва.

В процесі розгляду справи, на підставі ст. 24 Господарського процесуального кодексу України було замінено неналежного відповідача-2 - Відділ державного казначейства у Шевченківському районі м. Києва на належного відповідача-2 -Головне управління Державного казначейства України у м. Києві.

Згідно ч.1  ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

У відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або  знищеного  майна,  визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових   робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розрахувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну виконавчу службу» державні виконавці несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому законом.

У разі вчинення державним виконавцем під час виконання службових обов'язків діяння, що має ознаки злочину чи адміністративного правопорушення, він підлягає кримінальній чи адміністративній відповідальності у порядку, встановленому законом.

Шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

Відповідно до ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому провадженні на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову у здійсненні передбачених цим Законом дій стягувачем чи боржником може бути подана скарга до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до відповідного суду.

Скарга у виконавчому провадженні по виконанню судових рішень на дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника органу державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ. Скарги по виконанню інших рішень подаються до суду за місцем знаходження відповідного органу державної виконавчої служби, крім скарг на дії (бездіяльність) державних виконавців та посадових осіб Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, які подаються до апеляційного суду за місцем знаходження відповідного органу державної виконавчої служби.

Скарга у виконавчому провадженні подається у письмовій формі та повинна включати: назву органу державної виконавчої служби, до якого подається скарга; точну назву стягувана та боржника, їх місце проживання (для фізичних осіб) або знаходження (для юридичних осіб), а також назву представника сторони виконавчого провадження, коли скарга подається представником; реквізити виконавчого документа (назва виконавчого документа, орган, який його видав, дата видачі виконавчого документа та його помер, резолютивна частина виконавчого документа); зміст оскаржуваних дій (бездіяльності) та норму Закону, яка порушена; виклад обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; підпис скаржника або його представника із зазначенням дати подання скарги.

Скарга, подана у виконавчому провадженні до начальника органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, розглядається у 10-денний строк. За наслідками розгляду скарги начальник органу державної виконавчої служби виносить постанову про задоволення чи відмову в задоволенні скарги, яка у 10-денний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду. Скарги, подані без додержання вимог, викладених у  частині третій цієї статті, розглядаються начальником органу державної виконавчої служби, у порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян".

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не звертався з відповідною скаргою до суду на дії чи бездіяльність державного виконавця щодо виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2005р. у справі №35/280.

Відповідно до ст. 86 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач вправі звернутись з позовом до юридичної особи, яка зобов'язана здійснювати стягнення коштів з боржника, у випадку невиконання рішення з вини цієї юридичної особи. При цьому стягувач звільняється від сплати державного мита.

Збитки заподіяні державним виконавцем фізичній чи юридичні особі при здійсненні виконавчого провадження, належить відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.

Враховуючи наведене, судова колегія зазначає, що стягувач має право звернутись до суду з позовом до юридичної особи, що зобов'язана була стягнути з боржника кошти за виконавчим документом і не здійснила цього за своєю виною.

Отже, зобов'язанням стягувача в суді є доказування розміру збитків, а відсутність вини в заподіянні збитків повинна та має право доказувати юридична особа.

Стаття 22 Цивільного кодексу України  прямо приписує відшкодувати тільки ті витрати, які особа зробила (або мусить зробити) для відновлення свого порушеного права.

Крім того, відповідно до ч.4. п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» до юридичної особи не переходять зобов'язання боржника за виконавчим документом. Присуджені з неї на користь стягувача кошти мають компенсаційний характер.

Як вбачається з матеріалів справи, суму коштів в розмірі 11655,04 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача -2, як збитки заподіяні останньому бездіяльністю відповідача-1 у виконавчому провадженні, не можуть бути кваліфіковані, як збитки, оскільки вказана сума є боргом Дочірнього підприємства «АМІР - Киевские Ведомости» Закритого акціонерного товариства «Видавництво «Киевские Ведомости», яку останній зобов'язаний сплати на виконання наказу Господарського суду міста Києва від 35/280 від 18.07.2005р., а відповідач -1 в свою чергу зобов'язаний стягнути вказану суму в рамках виконавчого провадження.

Позивачем не надано належних доказів та не обґрунтувано свої вимоги щодо розміру збитків, які останній зробив, або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не було надано суду належних доказів понесених ним витрат в розмірі 11655,04 грн.

Слід зазначити, що відповідних підстав, передбачених ст. 104 ГПК України, для скасування рішення Господарського суду м. Києва від 15.03.2007 р. апелянтом не наведено.

З урахуванням зазначеного, а також того, що інші висновки суду першої інстанції вірні та відповідають чинному законодавству, підстав для скасування рішення у апеляційного суду немає.

          Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “УніТел” залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва по справі № 35/471 від 15.03.2007 р. залишити без змін.

 Головуючий суддя                                                                      Мартюк А.І.

 Судді                                                                                          Лосєв  А.М.

                                                                                          Зубець Л.П.