Постанова

від 25.04.2008 по справі 14/281

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/281

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

          "25" квітня 2008 р.       Справа №  14/281

   Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні  справу № 14/281

за адміністративним позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоград-Екоресурс", м. Кіровоград, вул. Тімірязєва, 84, к. 606,  

до відповідача: державної податкової інспекції у м. Кіровограді,                            м. Кіровоград, вул. Глінки, 2,     

про визнання протиправними та скасування актів

Секретар судового засідання - А.В. Адаменко

Представники сторін:

від позивача - Ганзицька Г.І., довіреність б/н  від 03.12.07 р.;

від позивача - Завгородній А.І., довіреність б/н  від 03.12.07 р.;

від відповідача - Панасенко І.Б., довіреність №13  від 03.04.08 р.;

від відповідача - Лисик О.В., довіреність №190  від 12.11.07 р.;

Час прийняття постанови: 12 год. 55 хв.

Подано позов про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Кіровограді №000005230/0 від 16.01.2007 р., №000005230/1 від 23.03.2007 р.,  №000005230/2 від 14.06.2007 р., №000005230/3 від 16.08.2007 р.

Посилаючись на частину 2 статті 19 Конституції України позивач стверджує, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач стверджує, що в порушення частини 9 статті 11-1, частини 1 статті 11-2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, підпункту 4.2.2. пункту 4.2 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” начальник ДПІ у        м. Кіровограді майже через два роки після прийняття посадовою особою податкової інспекції від позивача уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку виправленням самостійно виявлених помилок від 15.02.2005 р. і зарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 20256,00 грн. в рахунок майбутніх платежів підписав направлення №1418 від 25.12.2006 р. про проведення позапланової перевірки з питань правильності заявленої позивачем до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість за травень 2004 року.

Позивач звертає увагу суду на порушення Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. №327 щодо оформленн6я акту перевірки, що став підставою для прийняття спірних рішень

В підтвердження правомірності подачі уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 15.02.2005 р. позивач посилається на наявність  податкових накладних №№6101від 05.05.2004 р.,7263 від 26.05.2004 р., виданих ТОВ “Корсар-98”, податкову накладну №78 від 26.05.2004 р., видану ТОВ “Єлисавет-Агро”.

В запереченнях на позов ДПІ у м. Кіровограді вважає безпідставним вимоги позивача та просить суд відмовити в їх задоволенні.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

                                                 В С Т А Н О В И В :

Спеціалістами ДПІ у м. Кіровограді в період з 25.12.2006 р. по 27.12.2006 р. на підставі направлення №1418 від 25.12.2006 р. проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ “Кіровогад-Екоресурс” з питань правомірності відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість за травень 2004 року згідно наданого уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт перевірки №84/23-50/184/30707778 від 28.12.2006 р.

В ході перевірки встановлено, що згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок збільшено податковий кредит за травень 2004 року на 21020,00 грн., внаслідок чого виникло бюджетне відшкодування за відповідний період в сумі 20256,00 грн. із зарахуванням в рахунок платежів з податку на додану вартість після погашення податкових зобов'язань платника податків протягом трьох наступних звітних платежів.  

Зі змісту акту перевірки вбачається, оскільки позивачем не надано документів, які б підтверджували правомірність відображення суми податкового кредиту в уточненому розрахунку податкових зобов'язань за травень 2004 року, чим порушено підпункт 7.2.8 пункту 7.2, підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, то, за висновком податкової служби, віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 21020,00 грн. є безпідставним.

Акт перевірки від 28.12.2006 р. став підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 11.01.2007 р. №0000052350/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 20256,00 грн. та нарахуванні штрафної (фінансової) санкції в розмірі 10128,00 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням позивач оскаржив його в процедурі адміністративного узгодження. За результатами розгляду скарг позивача спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.

Господарський суд частково задовольняє позовні вимоги в силу наступного.

Відповідно до пунктів 1,3,4 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням  і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); одержувати у платників податків пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим та іншими законами України; запрошувати платників або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів такими платниками податків.

Згідно частини 6 статті 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, за нормою пункту 3 у разі виявлення недостовірності даних, що містяться  у податковій декларації, поданій платником податку, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

З матеріалів справи вбачається, що заступником начальника відділу непрямих податків  Кіровоградської ОДПІ подано службову записку від 16.02.2005 р. на адресу першого заступника та заступника начальника Кіровоградської ОДПІ  про подачу ТОВ “Кіровоград-Екоресурс” уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за травень 2004 року із збільшенням податкового кредиту в розмірі 21020,00 грн., сума заявлена до відшкодування 20256,00 грн.

10.11.2006 р. ДПІ у м. Кіровограді звернулося до позивача з запитом про надання документів бухгалтерського та податкового обліку для визначення правомірності заявленого бюджетного відшкодування за травень 2004 р. в сумі 20 256,00 грн., на що 08.12.2006 р. отримало відповідь про відмову позивача в наданні таких документів.

Дана обставина послугувала підставою у відповідності до пункту 3 частини 6 статті 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” для призначення позапланової перевірки позивача.

Згідно направлення на перевірку перевірка позивача проводилася з 25 по 27 грудня 2006 року.

Підставою для висновку про безпідставне завищення податкового кредиту та, як наслідок, завищення суми бюджетного відшкодування послугував висновок податкового органу про неподання на перевірку документів податкового та бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Будь-яких доказів неподання під час перевірки платником податків необхідних документів бухгалтерського та податкового обліку, витребування у платника податків відповідних пояснень з приводу неподання таких документів, відповідач суду не подав.

Згідно пункту 1.7 статті 1 цього Закону податковий кредит – сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій – або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплати товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) -  в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За нормою підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься  до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.

Не дозволяється включення до податкового кредиту згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

В судове засідання позивачем представлено належним чином оформлені податкові накладні №6101 від 05.05.2004 р., №7263 від 26.05.2004 р., виписані ТОВ “Корсар-98” та платіжні доручення (а.с.107-112), що підтверджують перерахування позивачем коштів за поставлений ТОВ “Корсар-98” товар, в тому числі податок на додану вартість в розмірі 18541,40 грн. В той же час позивач не подав суду доказів перерахування  ТОВ “Єлисавет-Агро” коштів за автопослуги розмірі 12403, 00 грн. в тому числі ПДВ 2480,60 грн., представлена копія податкової накладної №78 від 26.05.2004 р. містить недоліки при оформленні, а саме в податковій накладній не заповнені графі щодо кількості послуг та одиниці виміру.

В судовому засіданні представник податкового органу не заперечив твердження позивача, що податок на додану вартість по господарським операціям з ТОВ “Корсар-98”, ТОВ “Єлисавет-Агро” не включався платником податку в податкову декларацію по податку на додану вартість за травень 2004 року та був відображений в уточненому розрахунку в зв'язку з отриманням податкових накладних від контрагентів зі значною затримкою.

Враховуючи дані обставини, господарський суд вважає безпідставним висновок податкового органу щодо завищення податкового кредиту по господарської операції з ТОВ “Корсар-98” та відповідно завищення бюджетного відшкодування на 17775,40 грн., в той же час в зв'язку з недоведеністю права на податковий кредит по господарської операції з ТОВ “Єлисавет-Агро” погоджується з зменшенням бюджетного відшкодування 2480,60 грн.

Крім того, згідно змісту спірних податкових повідомлень-рішень крім  зменшення суми бюджетного відшкодування  по податку на додану вартість відповідачем без посилання на конкретну норму Закону нарахована штрафна (фінансова) санкція в розмірі 10128,00 грн.

Норми підпункту 4.2.2. пункту 4.2 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платниками податку перед бюджетами та державними цільовими фондами” надають вичерпний перелік підстав при яких контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків.

Відповідно до норм цього Закону штрафна (фінансова) санкція – плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Порядок та умови нарахування штрафних санкцій передбачений статтею 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, при цьому дані норми не передбачають нарахування штрафних санкцій без донарахування контролюючим органом суми податкового зобов'язання платнику податків.

За спірними податковими повідомленнями-рішеннями  податковим органом не донараховувалося податкове зобов'язання, а зменшувалася сума бюджетного відшкодування по податку на додану вартість, отже є безпідставним нарахування штрафної (фінансової) санкції.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме підлягають визнанню протиправними та скасуванню податкового повідомлення - рішення №0000052350/0 від 11.01.2007 року, №0000052350/1 від 23.03.2007 року, №0000052350/2 від 11.06.2007 року та №0000052350/3 від 16.08.2007 року в частині нарахування податкового зобов'язання в розмірі 17775 грн. 40 коп. та застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 10128 грн. 00 коп.

Керуючись частинами 1 - 3 статті 160, частинами 1 - 2  статті 162, статтею 163, частинами 1- 4 статті 254, статтею 258, пунктом 6 розділу 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

                                            П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Кіровограді №0000052350/0 від 11.01.2007 року, №0000052350/1 від 23.03.2007 року, №0000052350/2 від 11.06.2007 року та №0000052350/3 від 16.08.2007 року в частині нарахування податкового зобов'язання в розмірі 17775 грн. 40 коп. та застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 10128 грн. 00 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоград-Екоресурс", м. Кіровоград, вул. Тімірязєва, 84, к. 606, ідентифікаційний  код 30707778, відомості про рахунки відсутні) судові витрати по справі в розмірі 1,70 грн. державного мита.

За заявою стягувача після набрання постановою законної сили господарський суд видає виконавчий лист.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження , але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Кіровоградської області.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України – з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

           Суддя

  С. Б. Колодій

Дата виготовлення постанови в

повному обсязі - 30.04.2008 року.