Постанова

від 01.04.2008 по справі 26/391

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

26/391

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 01.04.2008                                                                                           № 26/391

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Смірнової  Л.Г.

 суддів:            Алданової  С.О.

          Коротун  О.М.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -Фонрабе А.В. - паспорт НС9022824;

 від відповідача - Коляда О.Є. – представник за дов. № 69 від 01.04.2008;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДП "УкрНТІ "Промтехнологія"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 13.12.2007

 у справі № 26/391 (Пінчук В.І.)

 за позовом                               Приватне підприємство "Фон-Раабе"

 до                                                   ДП "УкрНТІ "Промтехнологія"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  стягнення 18464,04

 Суть рішення і апеляційної скарги:

Приватне підприємство „Фон-раабе”(далі – позивач) у вересні 2007 року звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства УкрНТІ „Промтехнологія” (далі - відповідач) про стягнення з Державного підприємства УкрНТІ „Промтехнологія” н користь приватного підприємства „Фон-раабе” коштів в сумі 18464,04 грн., та судові витрати.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.12.2007 у справі № 26/391 позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 18464,04 грн. боргу, 184,64 грн. державного мита та 118 грн. витрат на матеріально-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивоване тим, що загальна вартість виконаних робіт відповідно до актів виконаних робіт складає 18464,04 грн., яка відповідачем на день подання позовної заяви не оплачена.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на нормах ст. 526 ЦК України, згідно якої зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Відповідач, не погоджуючись із рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 13.12.2007 року по справі № 26/391 скасувати та направити справу на новий розгляд.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала про розгляд справи була отримана апелянтом 13.12.2007, тобто в день судового засідання, а отже він в супереч ст. 22 ГПК України, не мав змоги захищати свої інтереси в судовому засіданні.

Крім того, апелянт зазначив, що ухвалу суду від 22.11.2007 про розгляд справи було відправлено 07.11.2007, чим, на думку апелянта, було порушено вимоги ст. 87 ГПК України.

В уточненні до апеляційної скарги від 01.04.2008 апелянт зазначив, що про існування договору про надання юридичних послуг від 01.02.2001 відповідачу стало відомо лише під час розгляду справи в 2007 році, крім того, згідно з розшифровкою дебіторської та кредиторської заборгованості державного підприємства СПБ „Дніпроінвестпроект” за балансом на 01.02.2004 та 01.12.2004 ПП „Фон – раабе” в списку кредиторів не зазначено.

Таким чином, на думку апелянта, рішення суду було винесено без з'ясування всіх обставин по справі, що робить рішення не повним та необ'єктивним.

У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні 01.04.2008  позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити рішення господарського суду міста Києва від 13.12.2007 по справі № 26/391 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач також вказав, що відповідач в доказування своїх тверджень прикладає копію конвертів про те, що лист з ухвалою надійшов тільки 13.12.2007, при цьому не надав суду реєстр вхідних листів, який веде канцелярія відповідача.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2008 у справі № 26/391 скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження. Даною ухвалою було зобов'язано відповідача надати уточнення вимог апеляційної скарги в розумінні п. 3 ч. 1 ст. 94, ст. 103 ГПК України з доказами надіслання його іншій стороні, оригінал конверту, яким надіслано ухвалу господарського суду міста Києва від 22.11.2007.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/4 від 25.02.2008 „Про зміну складу колегії суддів”, в зв'язку з виходом судді Алданової С.О. з щорічної відпустки доручено розгляд апеляційної скарги у справі № 26/391 колегії суддів у складі: Смірнова Л.Г.- головуючий суддя, суддів Алданової С.О., Коротун О.М.

26.02.2008 ухвалою Київського апеляційного господарського суду відкладався розгляд справи до 18.03.2008 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України у зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання 26.02.2008.

Даною ухвалою зобов'язувалось сторін виконати вимоги ухвали Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2008 (в невиконаній частині) та відповідача - додатково надати суду виписку (належним чином засвідчену) із журналу вхідної кореспонденції з 22.11.2007 по 13.12.2007 та оригінал журналу для огляду.

Вимоги суду відповідач не виконав.

В судовому засіданні 18.03.2008 представник відповідача подав суду клопотання про витребування у позивача оригіналів документів, а саме - договору на надання юридичних послуг від 01.02.2001 та договору про збільшення позовної давності від 30.01.2004, укладених між СПБ „Дніпроінвестпроект” та юридичною фірмою „Фон”, в зв'язку з тим, що при прийомі – передачі майна та документації СПБ „Дніпроінвестпроект” до УкрНТІ „Промтехнологія” договору та інших документів, що підтверджують відносини СПБ „Дніпроінвестпроект” з приватним підприємством „ФОН” передано не було, яке задоволено судом.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2008 розгляд справи відкладався до 01.04.2008 на підставі п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 77 ГПК України у зв'язку з неявкою представника позивача в судове засідання 18.03.2008 та необхідністю витребування нових доказів.          

Ухвалою від 18.03.2008 зобов'язано відповідача повторно надати суду уточнення вимог апеляційної скарги в розумінні п. 3 ч. 1 ст. 94, ст. 103 ГПК України з доказами надіслання його іншій стороні, оригінал конверту, яким  надіслано ухвалу господарського суду міста Києва від 22.11.2007, виписку (належним чином засвідчену) із журналу вхідної кореспонденції з 22.11.2007 по 13.12.2007 та оригінал журналу для огляду; зобов'язати позивача надати суду оригінали договору на надання юридичних послуг від 01.02.2001 та договору про збільшення позовної давності від 30.01.2004, укладених між СПБ „Дніпроінвестпроект” та юридичною фірмою „Фон”.

В судовому засіданні 01.04.2004 судом апеляційної інстанції оглянуті оригінали вказаних документів.

Ухвалою Голови київського апеляційного господарського суду від 20.03.2008 на підставі ст.ст. 69, 102 ГПК України було продовжено строк розгляду апеляційної скарги по справі № 26/391 на один місяць.

Представник відповідача в судовому засіданні 01.04.2008 надав клопотання про призначення експертизи (повторне, первинне – в судовому засіданні 18.03.2008), яке було відхилене Київським апеляційним господарським судом як необґрунтоване.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

 Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

          01.02.2001 між Спеціалізованим проектним бюро „Дніпроінвестпроект” (далі СПБ „Дніпроінвестпроект” ) та юридичною фірмою „Фон” було укладено договір №б/н по наданню юридичної допомоги (далі – договір), відповідно до п. 3.1.3. якого СПБ „Дніпроінвестпроект” зобов'язувалось оплачувати послуги юридичної фірми які надавалися останньому.

          Відповідно до п. 4. 1 договору СПБ„Дніпроінвестпроект” зобов'язувалося за надання юридичних послуг щомісячно сплачувати кошти в сумі від 300 до 500 грн.

          Відповідно до п. п. 6.1, 6.2 договору, він укладений на строк до           31.12. 2001 та набуває чинності з моменту його підписання. Договір може бути розірваний кожною із сторін достроково, за письмовою згодою обох сторін. Після закінчення терміну дії договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови, договір вважається пролонгований на невизначений термін, але кожна із сторін має право припинити його дію, попередивши про це іншу сторону за один місяць.

          Матеріали справи містять лист СПБ „Дніпроінвестпроект” № 167 від 29.10.2004 (аркуш справи 60), в якому останній зазначав, що у зв'язку з реорганізацією СПБ „Дніпроінвестпроект” шляхом приєднання з 01.12.2004 до УкрНТІ „Промтехнологія”, пропонував припинити дію договору від 01.02.2001 № б/н з 01.12.2004. За таких обставин Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що договір був пролонгований і діяв до 01.12.2004.

          СПБ„Дніпроінвестпроект” встановленого пунктом 3.1.3 договору обов'язку не виконав.

          30.01.2004 між СПБ „Дніпроінвестпроект” та юридичною фірмою „Фон” було укладено договір про збільшення позовної давності, відповідно до п. 3.1 якого договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання боржником своїх зобов'язань.

          Відповідно до ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

          24.05.2004 юридична фірма „Фон” направила до СПБ „Дніпроінвестпроект” претензію (аркуш справи 23), де зазначала, що відповідно до актів звірки виконаних робіт від 01.10.2002 та 01.02.2003 заборгованість СПБ „Дніпроінвестпроект” перед фірмою „Фон” складає в сумі 14864,04 грн., тому юридична фірма „Фон” просила врахувати їх права як кредитора при реорганізації СПБ „Дніпроінвестпроект”.

          СПБ „Дніпроінвестпроект” 23.06.2004 надало відповідь на претензію (аркуш справи 59), де повідомило, що затримання оплати за юридичні послуги фірми „Фон” виникла в зв'язку з відсутністю коштів на рахунку СПБ „Дніпроінвестпроект” та гарантувало розрахуватися з боргом при надходженні коштів від боржників СПБ „Дніпроінвестпроект”.

          Відповідно до актів виконаних робіт №№  1 від 20.08.2004, 2 від 30.11.2004 (аркуші справи 12, 13) між підприємствами вартість виконаних робіт складала 18464,04 грн.

          Отже, з огляду на викладене, сума заборгованості між СПБ „Дніпроінвестпроект” перед фірмою „Фон” на 30.11.2004 складала 18464,04 грн.

          У квітні 2005 СПБ „Дніпроінвестпроект” на підставі наказу Міністерства промислової політики України № 84 від 24.02.2004 (аркуш справи 36) було ліквідовано шляхом приєднання до Українського державного науково-технічного проектного інституту промислових технологій „УкрНТІ „Промтехнологія” (далі – відповідач), у зв'язку з приєднанням до правонаступника перейшли всі права та обов'язки СПБ „Дніпроінвестпроект”.

          Засновник юридичної фірми „Фон” у 2005 році на підставі постанови КМ України „Про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності” перереєстрував фірму і вніс зміни до статуту із зміною найменування фірми „Фон” на приватне підприємство „Фон-раабе” (далі – позивач), відповідно до законодавчих актів приватне підприємство „Фон-раабе” є правонаступником фірми „Фон” і до нього перешли усі майнові права та обов'язки у відповідності з ГК України, при цьому відповідно до законодавства оригінал печатки позивач здав до дозвільної системи РВУ МВС України в Черкаській області, після чого отримав нову печатку з новою назвою підприємства.

В зв'язку з вищенаведеним, на час звернення до господарського суду міста Києва, заборгованість відповідача перед позивачем, складала в сумі 18464,04 грн.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно  до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, господарський суд міста Києва правомірно дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

Київський апеляційний господарський суд не бере до уваги твердження апелянта, що всупереч ст. 22 ГПК України відповідач не мав змоги захищати свої інтереси в судовому засіданні, як необґрунтовані, оскільки представник відповідача був присутній в судових засіданнях 25.10.2007 та 08.11.2007, що підтверджується відповідними протоколами судових засідань, отже відповідач не був позбавлений свого права на захист своїх інтересів в судовому засіданні. Крім того, відповідач ні в судовому засіданні, ні через канцелярію не надав суду оригінал конверту та виписку (належним чином засвідчену) із журналу вхідної кореспонденції які витребувались ухвалами Київського апеляційного господарського суду на підтвердження доводів апелянта щодо отримання ним ухвали 13.12.2007 в день слухання справи.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Представник відповідача в судовому засіданні 01.04.2008 подав клопотання про призначення експертизи, яке було відхилене Київським апеляційним господарським судом як необґрунтоване з наступних підстав.

В клопотанні про призначення судової експертизи відповідач не зазначив, який саме вид експертизи необхідно призначити. Судом встановлено, що питання, які відповідач поставив для роз'яснення судовим експертом, відносяться до технічної експертизи документів. Згідно науково-методичних рекомендацій з питань підготовки матеріалів та призначення судових експертиз, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30.12.2004 р. № 144/5) для проведення вищевказаної експертизи експерту необхідно надати вільні зразки на п'яти – шести документах та експериментальні зразки у вигляді максимально чітких відбитків (печатки, штампу – предмету дослідження) на білому гладкому папері, нанесених з різним натиском та з різною кількістю мастики.

Позивач в судовому засіданні 01.04.2008 подав пояснення, в яких зазначив, що у 2005 році при перереєстрації підприємства, відповідно до чинного законодавства, здав до дозвільної системи РВУ МВС печатки, відтиск яких ставиться під сумнів відповідачем, в зв'язку з чим надати експерементальні зразки для експерта не є можливим.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду в судовому засіданні 01.04.2008 оглянула оригінали договору про надання юридичних послуг від 01.02.2001 та договору про збільшення позовної давності від 30.01.2004, в зв'язку з чим суд дійшов висновку, що надані сторонами докази  є достатніми для постановлення рішення по даній справі в розумінні ст. ст.  32, 34, 36, 43 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі призначення господарським судом судової експертизи.

За результатом розгляду справи Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що немає підстав для задоволення даного клопотання, оскільки розгляд даної справи на підставі зібраних доказів та їх аналізу в сукупності є можливим і без призначення судової експертизи.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Отже, Київський апеляційний господарський суд зазначає, що розумність тривалості провадження по судовій справі повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів, а також предмет спору. Відповідно до аналізу приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні суди.

Ст. 102 ГПК України зазначає, що апеляційна скарга (подання) на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня надходження справи разом з апеляційною скаргою (поданням) в апеляційну інстанцію.

Зважаючи на те, що строк розгляду апеляційної скарги по даній справі був продовжений Головою Київського апеляційного господарського суду та з метою недопущення порушення розумності строку розгляду справи, клопотання відповідача про призначення судової експертизи також відхиляється судом апеляційної інстанції, оскільки її призначення призведе лише до затягування розгляду справи, що є неприпустимим.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ст. 34 ГПК України зазначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів сплати заявлених до стягнення коштів матеріали справи не містять.

Отже, Київський апеляційний господарський суд не приймає вищенаведені твердження апелянта в розумінні ст. 33 ГПК України, як необґрунтовані.

З огляду на встановлене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні ст. 104 ГПК України. Судові витати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд  –

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Державного підприємства УкрНТІ „Промтехнологія” залишити без задоволення.

2.   Рішення господарського суду міста Києва від 13.12.2007 у справі № 26/391 залишити без змін.

3.   Матеріали справи № 26/391 повернути до господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Смірнова  Л.Г.

 Судді                                                                                          Алданова  С.О.

                                                                                          Коротун  О.М.