Рішення

від 25.03.2008 по справі 1/71-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/71-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.03.08р.

Справа № 1/71-08

За позовом  Відкритого акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, 

до  Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, 

про стягнення 5000 грн. 00 коп.

Суддя  Рудь І.А.

Представники:

  від позивача: Шевцова А.В., довір. 14/11327 від 16.07.07р.;

від відповідача: Лотанюк С.В., довір. №1137 від 06.03.07р. 

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" суму штрафу у розмірі 5000грн. 00коп. за несанкціонований вивіз з території ВАТ "ІнГЗК" майна.

Відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими, у відзиві на позовну заяву від 25.02.2008р. вказує, що в матеріалах справи відсутні будь-які матеріали, якими встановлено, що даний 1 кг алюмінію не належить працівнику Відповідача, а також не встановлено факт його присвоєння, що передбачено п.п.5.32 Договору № 1012 від 20.12.2005р. Крім того, відповідач у доповненні до відзиву від 24.03.2008р. посилається на ст. 67 ГК України, згідно якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюється на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначені зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. Також ст. 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно - правового акту, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Статтею 179 ГК України встановлено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь - які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ст.77 ГПК України, у судовому засіданні оголошувалася перерва з 26.02.2008р. по 25.03.2008р.

В порядку ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" та Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" було укладено договір № 1012 від 20.12.2005р. на відпуск теплової енергії для потреб населення (надалі - Договір), вентиляції, гарячого водопостачання і пару.

23 липня 2007 року на території ВАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" було затримано працівника КПТС "Криворіжтепломережа" Балана М.Є. під час несанкціонованого вивозу з території підприємства 1-го кілограму алюмінію, про що працівниками Управління безпеки ВАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" в присутності представника Відповідача та затриманого працівника Балана М.Є. було складено акт про затримання працівника підрядної організації.

На підтвердження своїх позовних вимог, позивачем додано до позовної заяви копію Договору № 1012 від 20.12.2005р. та протоколу розбіжностей до Договору № 1012 від 20.12.2005р., копію акту від 23.07.2007р. про затримання працівника підрядної організації, протоколу огляду та виїмки від 23.07.2007р., протоколу зваження від 23.07.2007р., рапорту від 23.07.2007р., пояснень Балана М.Є. від 23.07.2007р.

Відповідно до п.п.5.32 Договору Постачальник та Споживач несуть відповідальність за додержання їх працівниками та працівниками залученими ними підрядників загально визначених правил та норм поведінки під час перебування на території Споживача та Постачальника. При затримці робітника (-ів) Постачальника та Споживача або їх підрядників під час несанкціонованого виносу (вивезенні) з території ВАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" та території КПТС "Криворіжтепломережа" майна, що не належить працівнику (-ам), або привласнення такого майна без факту вивозу його за межі території ВАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" та території КПТС "Криворіжтепломережа", та ненаданні у подальшому (протягом 3-х днів) доказів правомірності використання та володіння цим майном, Постачальник та Споживач сплачує штраф у розмірі вартості майна, але не менше 5000 грн. (п'яти тисяч грн.).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Згідно статті 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюється на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначені зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно - правового акту, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 179 ГК України встановлено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь - які умови договору, що не суперечать законодавству.

Пунктом п.32 Договору передбачено штраф у розмірі вартості майна, але не менше 5000 грн. (п'яти тисяч грн.) за несанкціонованого виносу (вивезенні) з території ВАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" та території КПТС "Криворіжтепломережа" майна, що не належить працівнику (-ам), або привласнення такого майна без факту вивозу його за межі території ВАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" та території КПТС "Криворіжтепломережа". Однак, позивачем не надано доказів того, що 1 кг алюмінію не належить працівнику відповідача (Балану М.Є.) та, що він його привласнив, тобто позивачем не надано доказів того, що алюміній належить останньому.

Крім того, надані позивачем документи не є належними доказами, що підтверджують вину робітника відповідача, оскільки відсутні документи правоохоронних органів, складені у відповідності до чинного законодавства по факту злочину щодо вини Балана М.Є.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами    та іншими учасниками судового процесу.

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає позовні вимоги ВАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення з КПТС "Криворіжтепломережа" суми штрафу у розмірі 5000грн. 00коп. за несанкціонований вивіз з території ВАТ "ІнГЗК" майна необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Суддя

 І.А. Рудь

Рішення підписано 28.03.2008р.