Постанова

від 28.02.2008 по справі 39/141

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

39/141

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 28.02.2008                                                                                           № 39/141

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Зеленіна  В.О.

 суддів:            Рєпіної  Л.О.

          Синиці  О.Ф.

 при секретарі:           Голюк Н.І.

 За участю представників:

 Від позивача – Любченко О. М. – по довіреності.

Від відповідача – Крайняк Ю. О . – по довіреності.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Фільм Плюс"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 24.12.2007 р.

 у справі № 39/141 (Гумега О.В.)

 за позовом                               Національної телекомпанії України

 до                                                   Приватного підприємства (ПП) “Фільм Плюс” (правонаступник – ТОВ “Фільм Плюс”)

 про                                                  стягнення 319 470,66 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 319 470,66 грн. Зазначена сума включає в себе: суму авансового платежу в розмірі 175 850,44 грн., штрафу в розмірі 87 925,22 грн., інфляційних збитків в розмірі 42 731,65 грн. та 3 % річних в розмірі 12 963,35 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог договору № 413-25 від 13.05.2005 р., укладеного між Національною телекомпанією України та ПП “Фільм Плюс”, позивач перерахував відповідачу авансовий платіж вартості робіт з виготовлення фільму, проте, відповідач в порушення умов договору зобов'язання по виконанню робіт по створенню фільму не виконав. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом цієї справи.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 24.12.2007 р. у справі № 39/141 позов Національної телекомпанії України (далі по тексту – позивач) до ПП “Фільм Плюс” (далі по тексту – відповідач) був задоволений частково – вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 175 850,44 грн. витрат понесених по сплаті авансового платежу, 87 925,22 грн. штрафу, 2 637,76 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні решти позовних вимог цим же рішенням було відмовлено.

Рішення мотивоване з посиланням на положення договору № 413-25 від 13.05.2005 р., згідно з умовами якого відповідач зобов'язався створити фільм (пункт 2.3.1.) у строк до 13.06.2005 р. Позивач авансував витрати по сплаті фільму шляхом внесення 175 850,44 грн., тоді як відповідач фільм вчасно не передав, а тому суд вирішив стягнути з відповідача сплачені йому кошти за створення фільму та додатково до цього стягнути штраф у розмірі  50 % від кошторисної вартості цих робіт. У задоволенні вимог про стягнення інфляційних збитків та 3% річних місцевим господарським судом було відмовлено, оскільки передбачені статтею 625 Цивільного Кодексу України нарахування стосуються лише прострочених грошових зобов'язань, тоді як за висновком суду відповідач прострочив зобов'язання по виконанню робіт.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач – ТОВ “Фільм Плюс” звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині стягнення 175 850,44 грн. витрат понесених по сплаті авансового платежу та 87 925,22 грн. штрафу та прийняте в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Національної телекомпанії України про стягнення 175 850,44 грн. витрат понесених по сплаті авансового платежу та 87 925,22 грн. штрафу відмовити, оскільки вважає, що воно було прийняте по неповно з'ясованим обставинам, а також, що висновки, викладені у рішенні не відповідають обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2008 р. було порушене апеляційне провадження у справі № 39/141, розгляд справи був призначений на 21.02.2008 р. та здійснено процесуальне правонаступництво, замінивши ПП “Фільм Плюс” його правонаступником – ТОВ “Фільм Плюс”.

21.02.2008 р. в розгляді даної справи було оголошено перерву до 28.02.2008 р.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, додаткові пояснення до апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегією встановлено наступне.           

13.05.2005 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 413-25, відповідно до п. 2.1. якого замовник (позивач) замовив, а виконавець (відповідач) зобов'язався надати послуги з виробництва кіно- та відеофільмів і супутні послуги (в якості частини “Виготовлення та розповсюдження теле- і радіо продукції), а саме забезпечити виконання всього комплексу робіт, пов'язаних із створенням фільму (а саме фільму з умовною назвою “Євробачення-2005” про підготовку та проведення конкурсу, в тому числі зйомка підготовчих робіт в Палаці Спорту, монтажу сцени, обладнання, облаштування залу, зйомка прильоту та відльоту учасників конкурсу, подій, що відбуваються за лаштунками, виступи виконавці, фрагменти інтерв'ю з VIP-особами, їх враження та коментарі), Ролику, присвяченого особам ведучих, та передати виготовлені фільм та ролик замовнику на підставі актів передачі на встановлених договором умовах, а також забезпечити освітлення, а замовник (позивач) зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи на умовах і в порядку, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.3. договору № 413-25 від 13.05.2005 р. сторони домовились, що результатом виконання передбачених п. 2.1. цього договору робіт є: створення фільму (п. 2.3.1.); створення ролику (п. 2.3.2.); забезпечення освітлення освітлювачами у кількості потужністю від 600-1200 Вт (п. 2.3.3.).

Відповідно до п. 3.1.1. зазначеного договору, вартість робіт з виготовлення фільму складає разом з ПДВ – 195 389,38 грн.

За погодженням сторін замовник зобов'язався здійснити авансовий платіж вартості робіт з виготовлення фільму, вказаної у п. 3.1.1. договору, в розмірі 90 %, що склала разом з ПДВ – 175 850,44 грн. шляхом безготівкового перерахування на банківський рахунок виконавця протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання сторонами цього договору (п. 3.2.1.). Решту вартості робіт з виготовлення фільму в розмірі 10 %, що склала разом з ПДВ – 19 538,94 грн. замовник зобов'язався сплатити протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання сторонами у передбаченому договором порядку акту прийому-передачі робіт з виготовлення фільму шляхом безготівкового перерахування на банківський рахунок виконавця.

Згідно п. 2.4. договору виконавець зобов'язався виконувати роботи, необхідні для реалізації предмету цього договору, у відповідності зі строками та вимогами, встановленими в цьому договорі та додатках до нього, які є невід'ємними частинами цього договору.

У п. 4.1.1. договору сторони погодили, що термін виконання робіт по створенню фільму – до 13.06.2005 р.

Пунктом 4.4. договору було встановлено, що строки виконання робіт за цим договором можуть бути переглянуті за згодою сторін, про що укладається додаткова угода до даного договору, яка підписується уповноваженими представниками обох сторін і є невід'ємною частиною цього договору.

У пункті 8.3. договору сторони погодили, що у випадку невиконання виконавцем робіт, передбачених у цьому договорі, якщо таке невиконання станеться з вини виконавця, останній зобов'язаний повернути вартість таких робіт згідно кошторису, а також сплатити штраф у розмірі 50% від вартості робіт згідно кошторису.

На виконання умов договору № 413-25 від 13.05.2005 р. платіжними дорученнями № 349 від 20.05.2005 р. на суму 112 108,00 грн. та № 705 від 20.05.2005 р. на суму 63 742,44 грн., позивач перерахував відповідачу грошові кошти на суму 175 850,44 грн.

Висновок місцевого господарського суду про те, що відповідач не виконав зобов'язання по виконанню робіт з виготовлення фільму є помилковим. При цьому колегією береться до уваги наступне.

Так, зі змісту супроводжувального листа передачі матеріалів до договору № 413-25 від 13.05.2005 р. вбачається, що відповідач 20.06.2005 р. передав позивачеві для попереднього перегляду фільм з умовною назвою “Євробачення-2005” про підготовку та проведення ПКЄ-2005 на інформаційному носії касеті формату Betacam SP в кількості 1 (одна) штука й представник позивача отримав цю касету, про що свідчить підпис представника НТКУ.

Також, 29.06.2005 р. згаданий вище фільм був додатково переданий відповідачем позивачу у форматі VHS, що також підтверджується підписаним позивачем супроводжувальним листом передачі матеріалів.

Таким чином, згаданими вище листами спростовуються доводи позивача про невиконання відповідачем своїх обов'язків зі створення фільму, адже фільм був створений та переданий позивачеві.

Крім того, на доказ того, що відповідачем був створений згаданий вище фільм, відповідач надав до матеріалів даної справи його копію ще й на інформаційному носієві – компакт-диску DVD.

Помилковим також є висновок місцевого господарського суду про те, що виконані відповідачем роботи по створенню фільму не були прийняті позивачем. При цьому колегією береться до уваги наступне.

Згідно з супроводжувальним листом передачі матеріалів 29.06.2005 р. відповідач одночасно з передачею самого фільму передав акти здачі приймання виконаних робіт № № 1, 2, 3 по договору № 413-25. В той же день, 29.06.2005 р. акти № 1 та № 2 були підписані позивачем та передані відповідачу. Акт № 3 позивачем повернутий не був, але й заперечень проти його підписання позивач не надав.

Відповідно до статті 14 Цивільного Кодексу України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

В останньому абзаці пункту 4.2.1. договору сторони погодили, що якщо позивач протягом п'яти днів після одержання акту прийому-передачі виконаних робіт по створенню фільму не надсилає відповідачеві підписаний акт прийому-передачі виконаних робіт по створенню фільму та не надає мотивованої відмови від його підписання, то роботи вважаються прийнятими позивачем.

У зв'язку з тим, що позивач не надав у встановлений пунктом 4.2.1. договору строк мотивованої відмови від підписання отриманого акту № 3 приймання-передачі виконаних робіт по створенню фільму, але й не підписав цей акт, то виконані відповідачем роботи по договору № 413-25 вважаються прийнятими без зауважень на підставі, встановленій договором.

Статтею 598 Цивільного Кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Таким чином, зобов'язання відповідача зі створення фільму припинилось відповідно до вимог статті 598 Цивільного Кодексу України на підставі, встановленій пунктом 4.2.1. договору № 413-25.

Оскільки відповідач виконав роботи, передбачені договором № 413-25 від        13.05.2005 р., і таке виконання було прийняте позивачем без зауважень, то, відповідно, відсутні й підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 87 925,22 грн. штрафу.

Водночас, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми інфляційних збитків в розмірі 42 731,65 грн. та 3% річних в розмірі 12 963,35 грн. є необгрунтованими, а тому задоволенню не підлягають. Але при цьому колегією береться до уваги те, що відповідачем не допущено порушень власних договірних зобов'язань за договором № 413-25 від 13.05.2005 р., що виключає можливість застосування до нього будь-яких заходів відповідальності через відсутність самого факту порушення.

Враховуючи вище викладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Фільм Плюс” підлягає задоволенню, рішення Господарського суду м. Києва від 24.12.2007 р. у справі № 39/141 підлягає скасуванню скасувати в частині стягнення з відповідача на користь позивача 175 850,44 грн. витрат понесених по сплаті авансового платежу та 87 925,22 грн. штрафу.

Керуючись ст. ст. 49, 101, 103-105 Господарського процесуального Кодексу України,  Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ФільмПлюс” на рішення Господарського суду м. Києва від 24.12.2007 р. у справі № 39/141 – задовольнити.

2.          Рішення Господарського суду м. Києва від 24.12.2007 р. у справі  № 39/141 – скасувати в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фільм Плюс” на користь Національної телекомпанії України 175 850,44 грн. витрат понесених по сплаті авансового платежу та 87 925,22 грн. штрафу.

В інших частинах рішення залишити без змін.

3.          Стягнути з Національної телекомпанії України (04119, м. Київ, вул. Мельникова, 42; р/р 35223016000821 в УДК м. Києва, МФО 820019, код ЄДРПОУ 23152907) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фільм Плюс” (01010, м. Київ, вул. Січневого повстання, 3-Б; код ЄДРПОУ 30055628) 1 597,36 грн. (одна тисяча п'ятсот дев'яносто сім гривень тридцять шість копійок) витрат по сплаті державного мита за подану апеляційну скаргу. Видати наказ.

4.          Справу № 39/141  повернути Господарському суду м. Києва для видачі наказу.

 Головуючий суддя                                                                      Зеленін  В.О.

 Судді                                                                                          Рєпіна  Л.О.

                                                                                          Синиця  О.Ф.

 13.03.08 (відправлено)