6/383-04-10829
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" квітня 2008 р. Справа № 6/383-04-10829
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Бєляновського В.В.,
Суддів: Шевченко В.В.
Мирошниченко М.А.,
при секретарі - Волощук О.О.,
за участю представників:
Від позивача: Пугач С.А., Удовенко Ю.Г.
Від відповідача: Бозаджі Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Академії пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи
на рішення господарського суду Одеської області
від 08 січня 2008 року
у справі № 6/383-04-10829
за позовом: Академії пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи
до відповідача: Приватного підприємства „Українська будівельна компанія”
про стягнення 14 156 000,41 грн. боргу та 2 312 452,79 грн. пені
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2004 року Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля МНС України (далі - Інститут) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до приватного підприємства “Українська будівельна компанія”(далі –Компанія) про стягнення 14156000 грн.14 коп. Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що згідно з умовами укладеного між сторонами договору № 1545 генерального підряду на завершення будівництва навчально - тренувального комплексу з полігоном Черкаського інституту пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля від 19.12.2003 р. позивач за платіжним дорученням № 1667 від 26.12.2003 р. перерахував на рахунок відповідача авансовий платіж в розмірі 48% від вартості будівництва, або 23 800 000 грн., який спрямовується на проведення будівельно –монтажних робіт та придбання необхідного обладнання для об'єкта будівництва. Станом на 01.10.2004 року відповідачем були виконані роботи на суму 9 643 000 грн. 59 коп., після чого з вини останнього будівельні роботи призупинилися, необхідне для функціонування об'єкту обладнання придбане не було. Згідно з п. 1 наказу Міністерства фінансів України № 83 від 06.04.1998р. “Про порядок укладення угод щодо надання послуг (виконання робіт) та придбання матеріальних цінностей у суб`єктів господарювання, оплата яких проводиться за рахунок бюджетних коштів”, п. 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. № 1764 та відповідно до умов п. 4.6 договору відповідач зобов'язаний використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом одного місяця. У разі невикористання коштів протягом одного місяця з дня їх отримання відповідач зобов'язаний повернути зазначені кошти протягом 10 днів. Станом на 01.12.2004 року відповідач не використав авансові кошти в сумі 14 156 000 грн. 41 коп. та на вимоги їх повернути відповідає відмовою. А тому, посилаючись на вказані обставини Інститут просив про задоволення позову.
Заявою від 17.12.2004 року Інститут доповнив свої позовні вимоги та на підставі ч. 6 ст. 231 ГК України просив господарський суд стягнути з Компанії 14 156 000 грн. 41 коп. боргу та 2 312 452 грн.79 коп. нарахованої пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 28.03.2004 р. по 01.12.2004 р.
В процесі розгляду даної справи заявою від 04.05.2006 року Інститут уточнив свої позовні вимоги і з урахуванням частково виконаних відповідачем будівельних робіт після пред'явлення даного позову просив господарський суд стягнути з Компанії на свою користь 12 127 180 грн. боргу та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на день винесення судом рішення.
Компанія позов не визнала посилаючись на те, що з метою виконання своїх зобов'язань за договором 24 грудня 2003 року уклала договір субпідряду на завершення будівництва навчально - тренувального комплексу з полігоном та 29 грудня 2003 року перерахувала грошові кошти субпідряднику, що підтверджується платіжним дорученням № 2 від 29.12.2003 р. На даний час завершені роботи першої черги будівництва, позивач має намір продовжувати договірні відносини, а відповідач розпочав будівництво другої черги, вартість будівельних робіт якої згідно з кошторисом становить 35 000 000 грн. Залишок невикористаних коштів складає 9 948 613 грн. 24 коп., який не можна розглядати як борг, оскільки цей залишок є авансом на здійснення будівництва другої черги. Штрафні санкції не можна застосовувати до відповідача на підставі відсутності у нього вини, оскільки авансовий платіж в сумі 23 800 000 грн. ним був перерахований на рахунок субпідрядної організації у повному обсязі, що свідчить про використання грошових коштів за цільовим призначенням.
Рішенням господарського суду Одеської області від 08 січня 2008 року у справі (суддя –Демешин О.А.) у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі з мотивів недоведеності позовних вимог.
Рішення мотивоване тим, що якщо у даному випадку відповідач стверджує про використання одержаних в якості авансу грошових коштів і підтверджує це фактичним частковим виконанням робіт, то слід вважати, що аванс був використаний належним чином і мова може йти тільки про порушення відповідачем строків виконання будівельних робіт та про розірвання договору у зв`язку з його неналежним виконанням з вимогами про стягнення з боржника грошових коштів в сумі, на яку не були виконані будівельні роботи. Оскільки такі вимоги позивачем не заявлялися, а будівельні роботи під час розгляду справи відповідачем продовжували виконуватися з лютого 2004 року по січень 2006 року, що підтверджується наданими копіями актів державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, суд вважає недоведеними твердження позивача про невикористання відповідачем авансового платежу та пов`язані з цим вимоги про стягнення суми невикористаних коштів. Оскільки у відповідача не було підстав для повернення одержаного авансу, то вимоги про стягнення пені за порушення строків цього грошового зобов`язання, також не підлягають задоволенню.
В апеляційній скарзі Академія пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля, яка згідно з статутними документами є правонаступником Інституту, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить зазначене рішення повністю скасувати та постановити нове рішення, яким стягнути з Компанії 14 156 000 грн. 41 коп. заборгованості та пеню в розмірі 2 312 452 грн.79 коп. При цьому, скаржник посилається на те, що на момент подання позову відповідач не використав за цільовим призначенням та не повернув позивачу грошові кошти в розмірі 14 156 000 грн. 41 коп., що становить заборгованість відповідача за договором та підтверджуючими факт виконання робіт документами перед позивачем.
Відзив на апеляційну скаргу від Компанії не надходив.
За правилами встановленими ч. 3 ст. 77 ГПК України в засіданні суду оголошувалася перерва з 18.03.2008 року до 27.03.2008 року
Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали наявні у справі та додатково витребувані судом апеляційної інстанції з метою забезпечення всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин даної справи в їх сукупності, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 19 грудня 2003 року між Інститутом (замовник) та Компанією (генеральний підрядник) було укладено договір № 1545 генерального підряду на завершення будівництва навчально - тренувального комплексу з полігоном Черкаського інституту пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля, відповідно до якого генеральний підрядник бере на себе зобов`язання виконати будівельно-монтажні роботи своїми та залученими силами і засобами придбати необхідне для функціонування об`єкту обладнання і здати замовнику об`єкт за узгодженим належним чином проектом, а замовник зобов'язується надати генеральному підряднику проектно –кошторисну документацію, специфікації на придбання необхідного для функціонування об'єкту обладнання, забезпечити своєчасне фінансування придбання обладнання на умовах цього договору, прийняти об'єкт і сплатити вартість придбаного обладнання та виконаних робіт.
Умовами пунктів 2.2., 4.1, 4.3, 4.4, 4.6, 4.7, 5.2, 8.2 даного договору визначено, що договірна ціна будівельно-монтажних робіт, придбання та встановлення необхідного обладнання на об'єкті, який доручений для виконання генеральному підрядчику, становить 49 683 000 грн., в тому числі ПДВ 8 280 500 грн; термін здачі об'єкта (окремих його пускових комплексів) в експлуатацію встановлюється відповідним графіком; авансовий платіж та розрахунки на будівельно –монтажні роботи, придбання обладнання для об'єкта здійснюються замовником виключно по мірі надходження коштів з державного бюджету за відповідною статтею; авансовий платіж за даним договором становить 48% від вартості будівництва або 23 800 000грн., в тому числі ПДВ 3 966 666, 67 грн., який спрямовується на проведення будівельно –монтажних робіт, придбання необхідного обладнання для об'єкта; у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 1764 від 27.12.2001р. та наказу Міністерства фінансів України № 83 від 06.04.1998р., у разі невикористання коштів протягом одного місяця з дня їх отримання, генеральний підрядник зобов'язаний повернути зазначені кошти протягом 10 днів; генеральний підрядник виконуватиме подальші розрахунки з виконавцями робіт і послуг, постачальниками та іншими організаціями, які здійснюють оснащення та будівництво об'єкту; за перевищення передбачених договором строків закінчення будівництва об'єкта, генеральний підрядник оплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення виконання; договір вступає в дію після його підписання сторонами і є чинним до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
На виконання своїх зобов'язань за цим договором Інститут 26.12.2003 року перерахував на рахунок Компанії грошові кошти в сумі 23 800 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1667 від 26.12.2003р. та не оспорюється останньою.
Компанія свої зобов'язання за договором генерального підряду виконала частково і станом на момент звернення позивача до господарського суду з цим позовом виконала будівельно –монтажні роботи по будівництву об'єкта лише на суму 9 643 000 грн. 59 коп., що підтверджується наявними у справі актами приймання виконаних підрядних робіт Ф КБ-2в та довідками про вартість виконаних підрядних робіт Ф КБ-3 за лютий –вересень 2004 року. Після цього відповідач в порушення взятих на себе за договором зобов'язань виконання будівельно –монтажних робіт на об'єкті призупинив, необхідне для функціонування об'єкту обладнання не придбав, а залишок невикористаних авансових коштів у розмірі 14 156000 грн. 41 коп. Інституту не повернув, що і змусило останнього звернутися до господарського суду з цим позовом за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Отже, між сторонами у справі на підставі договору генерального підряду № 1545 від 19.12.2003 року виникли цивільно –правові відносини, зміст яких становлять їх взаємні права і обов'язки щодо виконання будівельно –монтажних робіт на завершення будівництва навчально - тренувального комплексу з полігоном відповідно до проектно –кошторисної документації на наданому для цієї мети будівельному майданчику та придбання необхідного для функціонування даного об'єкту обладнання, а також прийняття об'єкту та оплати вартості виконаних робіт та придбаного обладнання.
Частиною 4 ст. 879 ЦК України передбачено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Умовами пунктів 4.4, 4.6 договору генерального підряду сторони встановили, що авансовий платіж за даним договором становить 48% від вартості будівництва або 23 800 000грн., який спрямовується на проведення будівельно –монтажних робіт та придбання необхідного обладнання для об'єкта і в разі невикористання коштів протягом одного місяця з дня їх отримання, відповідач зобов'язаний повернути зазначені кошти протягом 10 днів.
Вказана умова договору щодо обов'язкового повернення підрядником замовнику невикористаних сум авансового платежу відповідає вимогам чинного законодавства, яке визначає механізм фінансування капітального будівництва за рахунок коштів державного бюджету з метою забезпечення цільового та ефективного використання державних коштів.
Так, відповідно до п. 19 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. № 1764 Порядку державного фінансування капітального будівництва, який є обов'язковим для підприємств, установ та організацій усіх форм власності, що здійснюють капітальне будівництво, у разі його фінансування за рахунок державних і змішаних капітальних вкладень, замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.
Наказом Міністерства фінансів України № 83 від 06.04.1998р. “Про порядок укладення угод щодо надання послуг (виконання робіт) та придбання матеріальних цінностей у суб`єктів господарювання, оплата яких проводиться за рахунок бюджетних коштів”, що був чинним на момент укладення договору генерального підряду та виникнення спірних правовідносин, встановлено обмеження терміну попередньої оплати виділених бюджетних коштів на передбачені цілі до одного місяця.
Оскільки фінансування будівництва навчально - тренувального комплексу з полігоном Черкаського інституту пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля здійснювалося за рахунок коштів державного бюджету, що підтверджується розпорядженням Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 18.12.2003р. № 272-р, Звітом тендерного комітету вказаного Міністерства про результати здійснення процедури закупівлі у одного учасника товарів, робіт і послуг за державні кошти № 79 від 24.12.2003р. та копією платіжного доручення № 2369/1 від 24.12.2003р., то вказані правові акти розповсюджуються на взаємовідносини сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Посилання відповідача в обґрунтування своїх заперечень проти позову на те, що порушень з його боку п. 4.6 договору не існує, оскільки зазначений пункт є недійсним, не заслуговує на увагу, позаяк статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, а укладений сторонами договір генерального підряду недійсним ні повністю, а ні частково в установленому законом порядку не визнавався.
Твердження відповідача, що притримання ним невикористаної частини авансу є правомірним, відповідає ст. 594 ЦК України та забезпечує виконання позивачем своїх обов'язків за договором, є недоречним. По –перше: такий вид забезпечення виконання зобов'язання не передбачений договором генерального підряду, а по –друге: вказана правова норма наділяє правом на притримання речі у себе лише кредитора, яким у даному випадку є позивач, а відповідач, як особа, що не виконала свої зобов'язання за цим договором, є боржником.
Доводи відповідача про те, що з метою виконання своїх зобов'язань за договором генерального підряду, а також умов п. 4.6 даного договору, він 24.12.2003р. уклав договір субпідряду на завершення будівництва навчально - тренувального комплексу з полігоном Черкаського інституту пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля з Товариством з обмеженою відповідальністю „Хімреммонтаж” та 29.12.2003 року перерахував кошти субпідряднику, про що свідчить платіжне доручення № 2 від 29.12.2003р., відхиляються колегією суддів як неспроможні.
Фактичне перерахування грошових коштів у сумі 23 800 000 грн. на користь ТОВ „Хімреммонтаж” згідно з вказаним платіжним дорученням відповідними банківськими витягами відповідач не підтвердив, а вимоги суду апеляційної інстанції щодо надання таких доказів двічі не виконав без поважних причин.
Наявні у справі копії актів державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів без дати, котрі не зареєстровані в установленому порядку, а саме: полігону та першої черги комплексу –критого манежу свідчать про те, що такою субпідрядною організацією, як ТОВ „Хімреммонтаж”, ніяких будівельних робіт на об'єкті будівництва за договором генерального підряду не виконувалося. Належних доказів, які б свідчили про те, що цією субпідрядною організацією виконувалися будь –які будівельні роботи на об'єкті згідно з договором субпідряду від 24.12.2003 р. відповідачем на вимогу суду не подано і таких доказів у справі не міститься.
Окрім того, залучення відповідачем до виконання обумовленої договором генерального підряду роботи інших осіб (субпідрядників) не звільняє його від виконання своїх зобов'язань за цим договором та само по собі не свідчить про належне виконання обов'язків за ним.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову повністю місцевий господарський суд виходив із того, що у даному випадку відповідач стверджує про використання одержаних в якості авансу грошових коштів і підтверджує це фактичним частковим виконанням робіт, а тому суд дійшов висновку, що аванс був використаним належним чином і мова може йти тільки про порушення відповідачем строків виконання будівельних робіт та про розірвання у зв'язку з цим договору з вимогами про стягнення з боржника грошових коштів у сумі, на яку не були виконані будівельні роботи.
Проте, з таким висновком погодитися не можна, оскільки він суперечить фактичним обставинам справи та вимогам законодавства, яке регулює виниклі між сторонами правовідносини.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що місцевий господарський суд невірно тлумачить деякі правові категорії і поняття, що у свою чергу призвело до невірного встановлення і оцінки юридичних фактів та їх наслідків, оскільки строки виконання роботи або її окремих етапів за договором будівельного підряду і строки використання підрядником одержаного авансу на придбання необхідних для виконання обумовлених цим договором робіт матеріалів, виробів та обладнання –це різні поняття.
Згідно з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Факт невикористання генеральним підрядником одержаного авансу протягом одного місяця з дня його одержання підтверджується наявними у справі дослідженими судом належними доказами та відповідачем не оспорюється. Проте, останній в порушення договірного зобов'язання (п. 4.6) та вимог ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України по закінченні місячного терміну невикористані суми авансу протягом 10 днів позивачеві не повернув. Та обставина, що після спливу вказаного терміну відповідач продовжував частково виконувати свої зобов'язання за договором щодо будівництва об'єкта, не звільняє його від обов'язку повернути позивачеві невикористані авансові кошти.
Згідно з наданими сторонами на вимогу суду апеляційної інстанції довідками щодо фактичного використання коштів на будівництво об'єкта згідно з договором генерального підряду № 1545 від 19.12.2003 р., з урахуванням часткового виконання будівельно –монтажних робіт після пред'явлення даного позову, сума невикористаного авансу станом на 01.03.2008 року, тобто на момент вирішення даного спору складає 8 683 001 грн. 64 коп.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення суми невикористаного авансу є обґрунтованими і підлягають задоволенню частково на суму 8 683 001 грн. 64 коп., з урахуванням виконаних відповідачем після пред'явлення даного позову будівельно –монтажних робіт по будівництву об'єкта, що окрім згаданих довідок підтверджується також актами Ф КБ –2в та Ф КБ-3 підписаними сторонами в цей період.
Позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 2 312 452,79 грн. задоволенню не підлягають, оскільки така відповідальність генерального підрядника за невиконання договірного зобов'язання щодо повернення замовнику у встановлений термін суми невикористаного авансу не передбачена умовами договору.
За вимогами ч. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що при вирішенні даного спору місцевий господарський суд не розібрався у виниклих між сторонами правовідносинах і приймаючи оскаржуване рішення надав невірну юридичну оцінку обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального права, а також грубо порушив встановлені статтею 69 ГПК України строки вирішення господарського спору та припустився тяганини, вирішуючи цей нескладний з юридичної точки зору спір більше ніж три роки. У зв'язку з цим зазначене рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.
Згідно з ст. ст. 44, 49 ГПК України за рахунок відповідача позивачеві підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених позовних вимог витрати зі сплати державного мита у сумі 1351 грн. 50 коп. у тому числі 450 грн. 50 коп. за подання апеляційної скарги, та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 62 грн. 54 коп.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Академії пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи задовольнити частково.
Рішення господарського суду Одеської області від 08.01.2008 року у справі № 6/383-04-10829 скасувати.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства „Українська будівельна компанія” (м. Одеса, вул. Пушкінська, 33, кв. 65, р/р 26004310879801 в АБ „Південний”, МФО 328209 ІПН 325087615536, ЄДРПОУ 32508764, Свідоцтво № 23193771) на користь Академії пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (м. Черкаси, вул. Онопрієнко, 8, р/р 352140010000015 в УДК Черкаської області, ЄДРПОУ 08571376, МФО 854018, Свідоцтво № 32121830, ІПН 085713723012) 8 683 001 грн. 64 коп. та судові витрати у сумі 1414 грн. 04 коп.
В решті частини позову відмовити.
Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Бєляновський В.В.
Судді: Шевченко В. В.
Мирошниченко М.А.
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 22.04.2008 |
Оприлюднено | 27.05.2008 |
Номер документу | 1632367 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Бєляновський В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні