Постанова

від 26.03.2008 по справі 37/521

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

37/521

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 26.03.2008                                                                                           № 37/521

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Мартюк А.І.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -Пац В.О. (дов. б/н від 10.01.08 р.)

 від відповідача -Волосна Я.О. (дов. №2Д-08 від 28.12.07 р.)

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 03.12.2007

 у справі № 37/521  

 за позовом                               Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

 до                                                   ЗАТ "Укргаз-Енерго"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  зобов"язання передати природний газ

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.12.2007 р. у справі №37/521 в позові Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго» про зобов'язання передати природний газ в обсязі 131002095 куб.м. та скласти і підписати акт приймання-передачі цього газу у вказаному обсязі з ресурсів серпня-грудня 2007 р. відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» подала до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2007 р. у справі №37/521 скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, вважаючи, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав, просив вказане рішення скасувати і прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду – без змін, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

18 вересня 2007 р. між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (позивачем), як покупцем, та Закритим акціонерним товариством «Укргаз-Енерго» (відповідачем), як продавцем, був укладений договір поставки природного газу №419/77/П-07, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати покупцю  природний газ в обсязі 8586408 куб. м. з ресурсів серпня 2007 р., а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах Договору.

Згідно із п. 4.7 Договору сума договору становить 7349263,89 грн. (з урахуванням ПДВ).

Сторони узгодили, що право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі і оформлюється актом приймання-передачі газу згідно з цим договором. Покупець зобов'язаний здійснити оплату газу, що передається за договором, шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок продавця у строк до 23.09.2007 р. (п.5.1 договору). Також сторони встановили, що термін дії договору в частині поставки газу – до 31.08.2007 р. (п.10.1 договору).

19.09.2007 р. представники позивача та відповідача склали акт приймання-передачі природного газу, яким встановили, що відповідно до договору від 18.09.2007 р. №419/77/П-07 ЗАТ «Укргаз-Енерго» передав, а НАК «Нафтогаз України» прийняв у серпні 2007 р. імпортований природний газ в обсязі 8586408 куб.м. по ціні 722,00 грн. за 1000 куб м. на суму 7439263,89 грн. (з урахуванням ПДВ).

25.09.2007 р. позивач перерахував на поточний рахунок відповідача 7439263,89 грн. в рахунок отриманого за договором газу, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями виписок з банківського рахунку відповідача.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що сторони виконали свої зобовязання, покладені на них за договором поставки природного газу №419/77/П-07 від 18.09.2007 р. в повному обсязі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог та апеляційної скарги, позивач посилається на договір поставки природного газу з ресурсів серпня-грудня 2007 р., проект якого ним було направлено на адресу відповідача листом від 27.07.2007 р. №6/1-1201-4283 разом з фактичним розподілом природного газу по споживачах загальним обсягом 139588503 куб.м.

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України проект договору може бути запропонований будь-якою із сторін. У разі, якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надсилається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано доказів направлення відповідачу проекту договору поставки природного газу з ресурсів серпня-грудня 2007 р., відповідач заперечує проти факту отримання вказаного проекту договору, таким чином, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність позивачем факту укладання між сторонами договору поставки природного газу з ресурсів серпня-грудня 2007 р.

В силу статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або уртиматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.  

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав вважати зобов'язання відповідача такими, що підлягають виконанню, оскільки позивачем не доведено факту укладання між сторонами договору поставки природного газу з ресурсів серпня-грудня 2007 р.

Крім того, обґрунтовуючи позовну заяву та апеляційну скаргу, позивач посилається на Прогнозне споживання природного газу підприємствами ТЕК на вересень 2007 р. по Дочірній компанії «Газ України» (Плановий розподіл по споживачах на серпень 2007 р. в обсязі 215000000 куб.м. газу), підписане посадовою особою ДК «Газ України» - директором з питань газопостачання Ю.Кардаш. Дане посилання позивача судом не приймається, оскільки підпис зазначеної посадової особи свідчить про існування певних правовідносин між ДК «Газ України» та НАК «Нафтогаз України»; заявлений обсяг газу – 215000000 куб.м. значно перевищує обсяг газу, передбачений Договором №419/77/П-07 від 18.09.2007 р., на підставі якого між сторонами виникли правовідносини.

Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленному порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення.

Отже, позивачем не доведено суду свого порушеного права ані внаслідок укладання між сторонами Договору поставки природного газу №419/77/П-07 від 18.09.2007 р., ані будь-якого іншого правочину, який підтвердив би факт передачі ЗАТ «Укргаз-Енерго» позивачу імпортованого газу у обсязі 131002095,00 куб.м.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд правомірно визнав позовні вимоги Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 101-103, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2007 року у справі № 37/521 - без змін.

Матеріали справи № 37/521 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді