Рішення

від 16.09.2009 по справі 37/521

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/521

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  37/521

16.09.09

За позовомПриватного підприємства «ПЕТРОЛІУМ»

ДоФірми - Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.М.М.»

Простягнення 90 335, 58 грн.

 Суддя  Гавриловська І.О.                                                                                                                                                  

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача:           Литвиненко Т.М. –ген. дир., Литвиненко О.В. –предст. за дов. № 1

від 30.06.2009 р.

Від відповідача:           Случак О.О. –предст. за дов. № б/н від 01.07.2008 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства «ПЕТРОЛІУМ»до Фірми - Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.М.М.»про стягнення 77 981,60 грн. основного боргу та 12 353,98 грн. пені у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого товару за договором поставки нафтопродуктів № 1012/07-1 від 03.01.08 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.09 р. було порушено провадження у справі № 37/521, розгляд справи призначено на  09.09.09 р., зобов'язано сторін надати певні документи, зокрема, відповідача зобов'язано надати суду відзив на позовну заяву з доданням підтверджуючих документів, докази його надіслання позивачу.

У судовому засіданні 09.09.09 р. представники позивача підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити, надали суду для огляду оригінали документів, доданих до позовної заяви, а також пояснили обставини справи.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив, посилаючись на те, що йому невідомо, чи отримувала Фірма –Товариство з обмеженою відповідальністю «Т.М.М.»товар від позивача, оскільки товарно-транспортна накладна від 30.10.2008 р. містить підпис водія, який є невстановленою особою.

Представник відповідача у судовому засіданні 09.09.09 р. заявив клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, яке судом було задоволено.

На підставі ст. 77 ГПК України у судовому засіданні судом оголошена перерва до 16.09.2009 р. для прийняття рішення у справі та написання його повного тексту.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -  

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним підприємством «ПЕТРОЛІУМ»(постачальник) та Фірмою -  Товариством з обмеженою відповідальністю «Т.М.М.»(покупець) був укладений договір поставки нафтопродуктів № 1012/07-1 від 03.01.2008 р., відповідно до умов якого постачальник передає у власність покупцю, а покупець приймає і сплачує вартість нафтопродуктів (товару). Кількість та асортимент товару зазначається у рахунку, що виписується постачальником на умовах цього договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності  або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 2.1. договору поставки нафтопродуктів № 1012/07-1 від 03.01.2008 р., передача покупцю товару здійснюється в разі надання покупцем довіреності (тип. форма № М-2, затв. Наказом Міністерства статистики України № 192 від 21.06.96 р.) на отримання зазначеної кількості товару. Право власності на товар переходить до покупця з моменту передачі товару за видатковою накладною.

Представники Приватного підприємства «ПЕТРОЛІУМ»у судовому засіданні 09.09.09 р. пояснили, що на виконання умов договору поставки нафтопродуктів № 1012/07-1 від 03.01.2008 р. позивач за видатковою накладною № РН-000183 від 30.10.08 р.,  підписаною представниками обох сторін, передав відповідачу товар на загальну суму 77 981,60 грн., а відповідач його прийняв, про що свідчить надана Фірмою-Товариством з обмеженою відповідальністю «Т.М.М.»довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей № ТММ 139 від 30.10.08 р.

30.10.08 р. позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру № СФ-00203 від 30.10.08 р. на суму 77 981,60 грн.

Згідно з п.п. 3.2. і 3.4. зазначеного договору, покупець оплачує товар на протязі 5 (п'яти) банківських днів з дня переходу права власності на товар від продавця до покупця, відповідно виставленого постачальником рахунку, який виписується постачальником на підставі заявленої кількості покупцем та за додатковою угодою до договору, в якій вказаний термін та порядок розрахунків за товар. Розрахунок покупцем за товар здійснюється у національній валюті України –гривні, шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на розрахунковий (поточний) рахунок постачальника.

За поставлений товар Фірма-Товариство з обмеженою відповідальністю «Т.М.М.»розрахунок не здійснило, у зв'язку з чим виникла заборгованість.

За таких обставин позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з даним позовом про стягнення 77 981,60 грн. основного боргу та 12 353,98 грн. пені, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого товару за договором поставки нафтопродуктів № 1012/07-1 від 03.01.2008 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача   підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей  525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що видаткова накладна № РН-000183 на суму 77 981, 60 грн. була підписана уповноваженими представниками обох сторін  від 30.10.08 р., то за таких обставин, згідно з пунктом 3.2. договору, оплату за отриманий товар за цією накладною відповідач зобов'язаний був здійснити у строк до 07.11.2008 р., проте цього зобов'язання не виконав.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 77 981,60 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Приватного підприємства «ПЕТРОЛІУМ»в частині стягнення з Фірми - Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.М.М.»суми основного боргу у розмірі 77 981,60 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

          Також позивач просить стягнути з відповідача 12 353,98 грн. пені за порушення договірного зобов'язання. У судовому засіданні представник позивача пояснив, що зазначена пеня була нарахована відповідачу за період з 07.11.2008 р. до 14.06.2009 р., що становить 22 календарних дні.

Відповідно до пункту 4.2. договору поставки нафтопродуктів № 1012/07-1 від 03.01.2008 р., у випадку ненадходження від покупця повної оплати за відвантажений товар протягом терміну зазначеного у п. 3.2. даного договору, постачальник має право нарахувати, а покупець зобов'язується сплатити постачальнику пеню в обсязі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення. Пеня нараховується на суму, що належить до оплати.

Згідно з ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті  611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Згідно з частиною 5 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки зобов'язання відповідачем мало бути виконано до 07.11.2008 р., то за таких обставин нарахування пені за його прострочення мало припинитися 06.05.2009 р.

Таким чином, при дослідженні наданого позивачем розрахунку пені судом було встановлено, що Приватним підприємством «ПЕТРОЛІУМ» при розрахунку невірно визначено період заборгованості відповідача, у зв'язку з чим судом було виконано власний розрахунок пені, у відповідності до якого стягненню з Фірми - Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.М.М.»підлягає пеня в розмірі 9 280,88 грн., виходячи з наступного.

Розрахунок розміру пені

Сума заборгованостіРозміроблікової ставки НБУ

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Сума пені

77 981,60 грн.

12%

07.11.08 р. –06.05.09 р.

181

9 280,88

                                                                                                                                               Всього:9 280,88 грн.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача пеня в розмірі 9 280,88 грн.

Посилання відповідача на те, що товарно-транспортну накладну підписано з боку відповідача невстановленою особою, не є підставою для відмови у даному позові, оскільки прийом-передачу товару Фірмі –Товариству з обмеженою відповідальністю «Т.М.М.»засвідчено в належним чином оформленій видатковій накладній № РН-000183 від 30.10.08 р., підписаній уповноваженим представником відповідача за довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей № ТММ 139 від 30.10.08 р., оригінали яких досліджені у судовому засіданні. Таким чином, товарно-транспортна накладна засвідчує лише надання послуг перевезення товару, а не його передачу.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 549, 551, 611, 614, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216, 217, 230, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –         

В И Р І Ш И В:

1.          Позов  задовольнити частково.

2.          Стягнути з Фірми - Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.М.М.»(03146, м. Київ, вул. Чаадаєва, 2-Б, код 14073675) на користь Приватного підприємства «ПЕТРОЛІУМ» (08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Київська, 17, код ЄДРПОУ 30161064) 77 981 (сімдесят сім тисяч дев'ятсот вісімдесят одну) грн. 60 коп. основного боргу, 9 280 (дев'ять тисяч двісті вісімдесят) грн. 88 коп. пені, 872 (вісімсот сімдесят дві) грн. 62 коп. витрат по сплаті державного мита та 304 (триста чотири) грн. 28 коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.           Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                        Гавриловська І.О.