Рішення

від 21.04.2008 по справі 45/87

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

45/87

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  45/87

21.04.08

За позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю "В.К.П. Арсенал"

До:                Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця"

Про:              примусове виконання умов договору

Суддя  Балац С.В.

Представники:

Позивача: Райко В.В., дов.від 23.07.2007 року № 23/07/07

                   Онис О.В., дов.від 23.07.2007 року № 23/07/07

Відповідача:  не з'явилися

Суть спору: зобов'язання відповідача підписати акти прийому-передачі товару за договором поставки № ПЗ/НХ-061661/НЮ від 12.07.2006, отриманого за накладними від 09.08.2006 № 3156 та від 04.09.2006 № 3557.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем поставлено відповідачеві товар, відповідач його прийняв. Проте відповідач відмовляється оплачувати отриманий товар, мотивуючи це відсутністю підписаних Актів прийому-передачі товару, які в силу п. 9.5. укладеного між сторонами Договору є підставою для оплати поставленого товару.  

Ухвалою від 11.03.2008 порушено провадження у справі № 45/87 та призначено її до розгляду на 07.04.2008.

Ухвалою від 07.04.2008 розгляд справи відкладався на 21.04.2008.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, належним чином не повідомив про причини неявки на виклик суду та не надав витребуваних ухвалою суду документів. Представник відповідача повідомлений судом про розгляд справи належним чином.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається  за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 21.04.2008, за згодою позивача, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем  укладено договір поставки від 12.07.2006 № ПЗ/НХ-061661/НЮ (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1., 1.2. Договору позивач зобов'язувався  поставити відповідачеві товар (болти в асортименті, згідно специфікації), а відповідач зобов'язувався його прийняти і оплатити на умовах даного договору.

Згідно п. 7.2. Договору відповідач здійснює оплату поставленого товару протягом 20 банківських днів з дня його отримання. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками акту прийому-передачі товару.

Позивач на підставі накладних від 04.09.2006 № 3577 та від  09.08.2006 № 3156 поставив, а відповідач на підставі довіреностей від 04.09.2006  серія ЯМК № 079543, від  09.08.2006 серія ЯМК № 079440 прийняв товар на загальну суму 31032,00 грн.

17.10.2007 позивач направив відповідачеві два акти прийому-передачі товару за №№ 3156, 3577, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 17.10.2007.

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 05.12.2007 № 05/12, в якій просив протягом місяця підписати Акти прийому-передачі.

Відповідач вказану претензію залишив без відповіді, та вищезазначені акти не підписав.

Спір виник в наслідок того, що позивач вважає що товар поставив, а відповідач вказаний товар прийняв, проте через не підписання вказаних актів поставлені позивачем товари не були оплачені. Зазначене, на думку позивача, є порушенням прав останнього, і позивач просить позов задовольнити.

Відповідно до статей 11, 526 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з позовної заяви та пояснень позивача останній прагне захистити своє право на отримання оплати за поставлений товар.

Факт не підписання відповідачем актів прийому-передачі або ухилення ним від їх підписання та створення штучних умов для уникнення оплати отриманого товару не може вважатися перешкодою  для виконання відповідачем обов'язку оплатити отриманий товар, як це передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України. Позивач же в силу норм Цивільного кодексу України, зокрема, норм ст. 712,  п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 2 ст. 689 має права вимагати оплати поставленого товару, навіть коли покупець, що прийняв товар, ухиляється від оформлення будь-яких документів.

Нормою ст. 16 Цивільного кодексу України визначено способи захисту  цивільних прав та інтересів.

Проте, обраний позивачем спосіб захисту права на отримання плати за поставлену продукцію - "зобов'язання підписати акти приймання-передачі", не призводить до захисту вказаного права.

Тому вимоги позивача є необґрунтованими, матеріалами справи не підтверджується та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення  десятиденного  строку з дня  підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                            С. Балац

Дата підписання рішення:   06.05.2008