Рішення

від 05.05.2008 по справі 16/69

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/69

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.08                                                                                 Справа № 16/69

       За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання” в особі Луганської філії ТОВ “Луганське енергетичне об'єднання”, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Аргус-центр”, м. Луганськ

про стягнення 1170 грн. 85 коп.

Суддя Шеліхіна Р.М.

при секретарі судового засідання Маценко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача –Голоколосова Л.І., дов. від 01.01.08. №32;

від відповідача –представник не прибув.

                                              ВСТАНОВИВ:

      Суть спору: заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача  бору за активну електроенергію  у розмірі  973 грн. 78 коп., пені у сумі 68 грн. 47 коп., 3% річних у сумі 11грн. 51 коп., інфляційних втрат у сумі 117 грн. 09 коп.  за договором  про постачання електричної енергії від 31.05.07. №4499.

          У судові засідання представник відповідача не прибув, про причини неявки до суду не повідомив, хоча про час і місце проведення судового засідання відповідача було повідомлено належним чином. Відповідно до ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача підтримав позов.

Між сторонами у справі укладено договір на постачання електроенергії від 31.05.07. №4499 (з додатковими угодами), на підставі якого постачальник електроенергії (позивач) зобов'язався забезпечувати передачу електроенергії в межах величин, дозволених споживачу (відповідачу) до використання, а споживач зобов'язався оплачувати використання електромереж позивача на підставі пред'явленого останнім рахунку протягом 5 днів, як встановлено  в додатку до договору «Порядок розрахунків», пункт 9.

За своєю правовою природою вказаний договір є договором про надання послуг і відповідає інституту правових норм глави 63 Цивільного кодексу України (ст.ст.901-903).

На виконання умов вказаного договору позивач забезпечив передачу електроенергії відповідачеві в період з серпня 2007 року по вересень 2007 року, про що відповідачу надіслано рахунки на суму 973,78грн. і підтверджено матеріалами справи.

Відповідач в порушення умов укладеного з позивачем договору на постачання електроенергії від 31.05.07. №4499 не оплатив у повному обсязі позивачу активну електроенергію і за термін з серпня 2007 року по вересень 2007 року не надавав звітів про використану електроенергію, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду і просить стягнути на свою користь борг в сумі 973,78грн., враховуючи вартість спожитої електроенергії по потужності струмоприймачів в період, за який відповідач не надавав звітів.

Крім того, за несвоєчасне виконання обов'язків по оплаті спожитої електроенергії, позивачем заявлено до стягнення інфляційні нарахування  у сумі 117 грн. 09 коп., 3% річних у сумі 11грн. 51 коп., пені у сумі 68 грн. 47 коп. за період з 13.09.07. по 17.02.08.    

Відповідач у судове засідання не прибув, доводів позивача не оспорив.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи,  вислухав представника позивача, оцінивши надані ним докази своїх вимог до суті спору, їх  належність, допустимість, достовірність кожного  окремо і у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським  визнається  зобов'язання,  що  виникає  між суб'єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  Господарським  кодексом,  в силу  якого  один  суб'єкт  (зобов'язана  сторона,  у  тому  числі боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну дію господарського   чи управлінсько-господарського  характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати  роботу,  передати   майно,   сплатити гроші, надати інформацію тощо),  або утриматися від певних дій,  а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських   договорів застосовуються відповідні положення  Цивільного  кодексу  України  з урахуванням особливостей, передбачених Господарським  кодексом України.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.  

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися у встановлений договором строк.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договором на постачання електроенергії від 31.05.07. №4499, укладеним сторонами по справі, визначено порядок виконання відповідачем зобов'язань по сплаті вартості отриманих послуг і, відповідно, строку права вимоги у позивача.

Матеріалами справи підтверджено належним чином факт забезпечення передачі електроенергії позивачем відповідачеві протягом періоду з серпня 2007 року по вересень 2007 року і борг в сумі 973,78грн. Позивач належним чином довів суду факт надіслання відповідачу рахунків про використання відповідачем як абонентом електроенергії на вказану суму боргу. Таким чином, позивач виконав свої обов'язки перед відповідачем у відповідності до умов договору та вимог закону.

Статті 901-903 ЦК України зобов'язують відповідача виконати обов'язок по оплаті послуг  у відповідності до умов договору.

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

При розгляді справи суд встановив, що відповідач не виконав свої обов'язки перед позивачем по оплаті поставленої електроенергії на суму 973,78грн., чим порушив умови укладеного з позивачем договору на постачання електроенергії від 31.05.07. №4499 в частині оплати електроенергії і вимоги закону. У встановлений пунктом 9 Порядку розрахунків, що є додатком до укладеного договору,  строк – 5 днів з дня отримання відповідних рахунків від позивача на сплату спірних сум - зобов'язання відповідачем по оплаті боргу за активну електроенергію не було виконане і відповідач заборгував 973,78грн. за спожиту електроенергію.

Стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3 % річних цілком обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, у т.ч. ст.232 ГК України, ст. 625 ЦК України, згідно яких боржник (відповідач), який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора (позивача) зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми і неустойку за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у вигляді пені.  

Пеня у сумі 68,47грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань нарахована позивачем згідно п. 4.4.1 укладеного договору в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який вона нараховується.

За таких підстав, з відповідача слід стягнути борг на користь позивача за договором на постачання електроенергії від  31.05.07. №4499 (з додатковими угодами) та позов слід задовольнити у повному обсязі на суму 1170,85грн., оскільки позивачем доведено належним чином обставини правовідносин сторін за вказаним договором і заборгованість відповідача в розмірі позову.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст.173,193,230-232 ГК України, ст.ст.526,625,629,901-903 ЦК України, керуючись ст.ст.33,34,43,49,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

    1.   Позов задовольнити повністю.

    2.           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Аргус-центр”, м. Луганськ, квартал «Степовий», 20, кв.75, ід. код 32899925 на користь Луганської філії, м. Луганськ Товариства з обмеженою відповідальністю “ Луганське енергетичне об'єднання ”, м. Луганськ, квартал ім. Гайового, 35 «а», на п/р    260333019080 в Луганському відділенні Ощадбанка борг за спожиту активну електроенергію у сумі 973,78грн.

    3.   Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Аргус-центр”, м. Луганськ, квартал «Степовий», 20, кв.75, ід. код 32899925 на користь Луганської філії, м. Луганськ Товариства з обмеженою відповідальністю “ Луганське енергетичне об'єднання ”, м. Луганськ, квартал ім. Гайового, 35 «а»на р/р 2600714999 в АППБ «Аваль», м. Київ   3% річних –11,51грн., інфляційні нарахування –117,09грн. та пеню  68,47грн., витрати по державному миту в сумі 102грн., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн. Видати наказ.

Рішення підписане 06.05.08.

  Суддя                                                                                   Р.М. Шеліхіна