Постанова

від 15.05.2008 по справі 20-13/159-07-4056

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-13/159-07-4056

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"15" травня 2008 р. Справа № 20-13/159-07-4056

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.І. Бандури

суддів Л.І. Бойко, Л.В. Поліщук

при секретарі судового засідання: О.О. Соломахіній

за участю представників сторін:

від позивача –Зуб О.Ю.

від відповідача –Єфремов А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "Украгент"

на рішення господарського суду Одеської області від 03 березня 2008 року

по справі № 20-13/159-07-4056

за позовом Державного підприємства "Укрспецобладнання"

до Малого приватного підприємства "Украгент"

про стягнення 30909,97 грн.

          В судовому засіданні оголошена перерва до 15.05.2008 р.

ВСТАНОВИВ:

          В травні 2007 р. Державне підприємство "Укрспецобладнання" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Малого приватного підприємства "Украгент" про стягнення збитків у вигляді витрат, пов'язаних з вивезенням та знищенням вантажу в сумі 30909,97 грн.

          Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем ст. 214 Митного кодексу України, ст. 948 Цивільного кодексу України, ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 11 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", які полягали у невиконанні зобов'язань за договором зберігання вантажу від 20.02.2003 р. №УК-1/2003 на митному ліцензійному складі.

          Рішенням господарського суду Одеської області від 07.06.2007 р. (суддя Панченко О.Л.) в позові відмовлено повністю.

          Судове рішення мотивоване тим, що МПП "Украгент" не подавало заявку на знищення вантажу та не надавало (і не мало право надавати) згоди на знищення вантажу, тому відшкодовувати пов'язані із цим витрати повинен власник товару —ПП "Мушкан".

          Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.08.2007р. рішення місцевого господарського суду скасовано, позовні вимоги задоволені у повному обсязі з мотивів невиконання відповідачем своїх господарських зобов'язань.

          Постановою Вищого господарського суду України від 20.11.2007 р. рішення господарського суду Одеської області та постанова Одеського апеляційного господарського суду скасовані, справа направлена на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

          При новому розгляді справі присвоєно № 20-13/159-07-4056.

          Рішенням господарського суду Одеської області від 03.03.2008 р. (суддя Ю.М. Щавинська) позов задоволено у повному обсязі. Рішення мотивовано тим, що збитки позивача виникли внаслідок порушення господарського зобов'язання відповідачем.

          Не погодившись з таким висновком суду, МПП "Украгент" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення про відмову у позові, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

          Заслухавши доводи представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши надані докази та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила:

          20.02.2003 р. між ДП "Укрспецобладнання" та МПП "Украгент" укладений договір № УК-1/2003 зберігання вантажу на митному ліцензійному складі, за яким позивач зобов'язався на підставі заявки відповідача та при наявності вільних площ прийняти на зберігання вантаж на митний ліцензійний склад за адресою: м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 17, склад № 1, та забезпечити його зберігання. Додатками № № 2, 3, 4 строк дії договору продовжувався щорічно, в останнє - до 29.12.2006 р.

          05.05.2003 р. між ПП "Мушкан" (клієнт) та МПП "Украгент" (експедитор) укладений договір № 60 на транспортно-експедиторське обслуговування внутрішньо-торговельних вантажних перевезень, згідно умов якого сторони здійснюють співробітництво з транспортно-експедиторського обслуговування екпортно-імпортних і транзитних вантажів по території України, країн СНГ та в міжнародному сполученні.

          06.05.2003 р. до ДП "Укрспецобладнання" надійшов лист від відповідача про розміщення на митному-ліцензійному складі 20 тонн контейнерів зубної пасти та крему для гоління із оформленням вантажу в митному режимі ІМ-74. Позивач прийняв зазначений вантаж на зберігання.

          20.08.2004 р. Центральною санітарно-епідеміологічною станцією на водному транспорті в результаті проведення експертизи зубної пасти "Sрагк1е" у кількості 1422 кг (790 картонних коробів) виявлено порушення ст. 16 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" та ДОСТ 7983-82, а саме: перевищення вмісту МАФАМ, фактично 30000 КОЕ/гр, при допустимому рівні не більше 1000 КОЕ/гр, внаслідок чого винесена постанова № 58 про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушенням санітарного законодавства.

          Прокуратурою м. Іллічівська 30.08.2004 р. на адресу Чорноморської регіональної митниці направлений припис про усунення порушень санітарного законодавства та прийняття негайних заходів щодо усунення порушень закону.

          В грудні 2005 р. позивач листом повідомив МПП "Украгент" про те, що 28.05.2006 р. закінчується термін зберігання вантажу (зубної пасти), розміщеної на митному ліцензійному складі, просив прийняти заходи стосовно розпорядження зазначеним вантажем у відповідності з вимогами діючого законодавства та знайти можливість вивезення вантажу зі складу до закінчення трьохрічного строку зберігання.

          06.03.2006 р. Одеською митницею проведений огляд територій і приміщень складів тимчасового зберігання митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де перебувають або можуть перебувати товари й транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено законом на митні органи. За результатами перевірки складського приміщення митного ліцензійного складу ДП "Укрспецобладнання" складено акт від 06.03.2006 р. яким встановлено, що на складі продовжує зберігатися товар (зубна паста “Sрагк1е”), термін придатності якої вичерпано в січні 2006р. В зв'язку з цим 29.03.2006 р. Одеська митниця звернулась до ДП "Укрспецобладнання" з вимогою в термін до 29.04.2006 р. повідомити митницю про здійснення заходів щодо випуску зі складу зазначеного вище товару (вивезення за межі митної території України, знищення під контролем митного органу тощо) та попередженням про те, що у разі невиконання у встановлений термін вимог, дія ліцензії на право відкриття та експлуатації митного ліцензійного складу від 14.05.2001р. № 50000/054 СВ - 00644 буде тимчасово зупинена на термін до трьох місяців.

          05.04.2006 р. позивач повторно звернувся до відповідача з проханням про вжиття термінових заходів по вивезенню вантажу зі складу, на що 23.05.2006 р. МПП "Украгент" відповіло листом, що з січня 2004 р. не може знайти представників ПП "Мушкан", на адресу якого надійшов вантаж, але завірило ДП "Укрспецобладнання" щодо прийняття необхідних заходів по вивезенню та утилізації вантажу з дотриманням вимог Митного Кодексу України.

          Наказом Одеської Митниці № 530 від 23.08.2006 р. була зупинена дія ліцензії на право відкриття та експлуатації митного ліцензійного складу ДП "Укрспецобладнання" строком на три місяці - з 28.08.2006 р. по 28.11.2006 р. із вимогою негайного проведення утилізації вантажу під контролем митних органів.

          На виконання наказу позивач уклав договір з ТОВ "Грін-Порт" №0609/ТЛС від 04.09.2006 р. на знищення неякісної продукції - партії зубної пасти "Sрагк1е" загальною вагою 12320 кг та 05.09.2006 р. звернувся до Одеської митниці із заявою про видачу дозволу на застосування митного режиму знищення або руйнування, після отримання якого, здійснив митне оформлення товарів у зазначений режим, сплативши при цьому митні платежі та збори на суму 6189,97 грн., що підтверджується вантажно-митною декларацією та платіжним дорученням № 596 від 29.09.2006 р.

          Вартість робіт по знищенню товарів, яка передбачена додатком № 1 до договору та становить 23654,4 грн., сплачена позивачем згідно наявних банківських та податкових документів в повному обсязі.

          Відповідно до п. п. 2.2.6 та 4.1 договору № УК-1/2003 від 20.02.2003 р. позивач виставив відповідачу рахунок № 429/ск від 03.11.2006 р., за яким сплачено лише частину суми, а саме 118,56 грн. за зберігання вантажу на митному ліцензійному складі, інші витрати у сумі 30909,97 грн. відповідач сплачувати відмовився.

          Згідно ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

          Згідно ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

          У відповідності до ст. 938 ЦК України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

          Натомість, ст. 948 ЦК України встановлює обов'язок поклажодавця забрати річ після закінчення строку зберігання.

          Відповідно до ст. 214 Митного кодексу України строк зберігання товарів, ввезених із-за меж митної території України, в режимі митного складу не може перевищувати трьох років з дати поміщення цих товарів у зазначений режим. Таким чином, строк зберігання, після закінчення якого наступив обов'язок МПП "Украгент" забрати товар, складає три роки.

          Згідно ст. 11 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" экспедитор зобов'язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку. За необхідності відступати від вказівок клієнта, зокрема в разі виникнення загрози пошкодження вантажу, безпеці людей і довкіллю, експедитор зобов'язаний попередньо отримати згоду клієнта на таке відступлення. У разі якщо немає можливості попередньо повідомити про це або якщо відповідь на такий запит не отримано експедитором у належний за наявними обставинами строк, експедитор має право діяти на свій розсуд, повідомивши клієнта про свої дії, як тільки таке повідомлення стане можливим. Тобто відповідач (як експедитор) був уповноважений розпоряджатися вантажем.

          Відповідно до ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

          Згідно ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

          До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, відповідно до ст. 225 ГК України включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

          Отже, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що витрати, понесені ДП "Укрспецобладнання" у зв'язку зі знищенням товару, виникли внаслідок порушення господарського зобов'язання з боку МПП "Украгент", яке не забрало товар після закінчення встановленого законом строку зберігання, внаслідок чого стягнув з нього завдані збитки.

          З урахуванням вищезазначеного, судова колегія не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 99, 103 - 105 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

          Рішення господарського суду Одеської області від 03.03.2008 р. у справі № 20-13/159-07-4056 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

          Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.

          Головуючий суддя                                                            Л.І. Бандура

          Суддя                                                                                Л.І. Бойко

          Суддя                                                                                Л.В. Поліщук