Ухвала

від 06.05.2008 по справі 3/55

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/55

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"06" травня 2008 р.                                                                            Справа  № 3/55

За позовом   Сільськогосподарського виробничого кооперативу  «Нове життя»

до відповідача Приватне підприємство «ВКЗ - Дебют»          

про стягнення заборгованості в сумі 47858 грн. 70 коп.

Суддя  Мамченко Ю.А.

Представники:

від позивача  :  Джигирей В.В.  (довіреність №35 від 02.04.2008 року)  

від відповідача :  директор Деркач Л.М.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

В судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач –Сільськогосподарський виробничий кооператив «Нове життя»звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного підприємства «ВКЗ - Дебют»про стягнення грошової заборгованості за договором в розмірі 47858 грн. 70 коп., з яких: 45962 грн. 50 коп. - основний борг; 1896 грн. 20 коп. –пеня.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги викладені в позовній заяві.

Відповідач в відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, при цьому зазначив, що борг перед позивачем становить 25087 грн. 49 коп.. В судовому засіданні визнав позовні вимоги, при цьому надав суду акт звірки взаємних розрахунків з СВК «Нове життя» станом на 05.05.2008 року.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін,  вивчивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

23.10.2007 року між СВК «Нове життя»та ПП  «ВКЗ - Дебют»укладений договір №б/н від 23.10.2007 року (далі –Договір).

Відповідно до п.1. Договору СВК «Нове життя»продав, а ПП ВКЗ «Дебют»купив цукор. Відповідно до п.3. Договору відповідач зобов'язався розрахуватись з відповідачем протягом десяти банківських днів з моменту поставки товару.

На підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей: серія НБЕ №068903 від 18.10.2007 року, серія ЯМЧ №357237 від 01.09.2007 року, ЯМЧ №357244 від 02.10.2007 року, згідно з накладними: №451 від 23.10.2007 року на суму 27500,00 грн.; №452 від 23.10.2007 року на суму 25437 грн. 50 коп.; №439 від 18.10.2007 року на суму 16250,00 грн.; №448 від 22.10.2007 року на суму 17875,00 грн.; №411 від 08.10.2007 року на суму 15000,00 грн.; №406 від 02.10.2007 року  на суму 2750,00   відповідачем отримано цукор на загальну суму 104812 грн. 50 коп..   

Відповідачем частково оплачено борг в сумі 58850,00 грн., що підтверджується наданими позивачем копіями виписок з банківського рахунку.

Згідно з даними зазначеними в акті звірки взаємних розрахунків станом на 05.05.2008 року сума боргу відповідача за поставлений товар становить 45962 грн. 50 коп.; акт підписаний сторонами та скріплений відтисками печаток.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч. 1 ст.193 ГК України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п.4 Договору за несвоєчасне виконання своїх зобов'язань щодо оплати за поставлений товар покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на період прострочення.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 1 статті 231 ГК України передбачає, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно статті 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з розрахунком наданим позивачем за період з 01.11.2007 року по 10.01.2008 року на суму боргу нараховано пеню, що становить 1896 грн. 20 коп.. Відповідач проти стягнення пені не заперечив.  

Отже, на підставі наведеного вимоги позивача правомірні, ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

       ВИРІШИВ:

                1. Позов задоволити.

          2. Стягнути з Приватного підприємства «ВКЗ - Дебют» (Рівненська область, с.Владиславівка, код ЄДРПОУ 31316388, р/р 26001132 в філії АБ «Укргазбанк»м.Рівне, МФО 333692) на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Нове життя» (Рівненська область Млинівський район, с.Війниця, код ЄДРПОУ 30562992, р/р 260093013369 в ОПЕРВ «Ощадбанк», м.Рівне, МФО 333368) основний борг в розмірі 45962 грн. 50 коп., пеню в розмірі 1896 грн. 20 коп., 478 грн. 58  коп.  витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя                                                                Мамченко Ю.А.

Повний текст рішення суддею підписано “12”  травня 2008 року.