Постанова

від 06.05.2008 по справі 8/700/07

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/700/07

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"06" травня 2008 р. Справа № 8/700/07

 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.

                    суддів Сидоренко М.В.

                                Таценко Н.Б.

при секретарі судового засідання Соломахіній О.О.

за участю представників сторін:

від позивача —Баранюк А.О. - по довіреності;

від відповідачів: 1. ЗАТ “Бланко” - Верцюх І.М. - по довіреності;

2. ПП “Харвест” - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Бланко”

на рішення господарського суду Миколаївської області від 08.01.2008р.

по справі № 8/700/07

за позовом Акціонерного товариства “Український інноваційний банк” в особі Миколаївської філії Акціонерного товариства “Український інноваційний банк”

до відповідачів: 1. Закритого акціонерного товариства “Бланко”;

2. Приватного підприємства “Харвест”

про стягнення коштів у сумі 382608,29грн.

(сторони та суть спору зазначаються згідно рішення суду)

          Сторони належним чином повідомлені про час і місце судового засідання.

          У судовому засіданні  06.05.2008р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Встановив:

          В жовтні 2007р. Акціонерне товариство “Український інноваційний банк” в особі Миколаївської філії Акціонерного товариства “Український інноваційний банк” (надалі —позивач, Банк, Кредитор) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Закритого акціонерного товариства “Бланко” (надалі —відповідач-1, Позичальник) та Приватного підприємства “Харвест” (надалі —відповідач-2, Поручитель) про стягнення з відповідачів в солідарному порядку суми боргу в розмірі 376027,42грн. (основний борг та проценти), пені за невиконання грошових зобов'язань в сумі 6580,87грн., 3826грн. витрат по сплаті держмита та 118грн. на ІТЗ судового процесу.

          В обґрунтування позовних вимог Банк послався на положення ст.ст.526, 536, 541, 543, 549, 258, 553, 554, 610-612, 625, 1054 ЦК України та зазначив про невиконання Позичальником зобов'язань за кредитним договором №12-060108 від 31.01.2006р. (надалі —Кредитний договір), а саме, несплату відповідачем основної заборгованості в розмірі 300000грн., часткову несплату заборгованості по процентам за користування кредитними коштами в розмірі 76027,42грн. та 6580,87грн. нарахованої за п.7.3. кредитного договору пені за порушення строків сплати процентів; забезпечення виконання зобов'язань заставою нерухомого майна, що належить майновому поручителю Круглик Лідії Тихонівни та заставою рухомого майна, що належить Позичальнику, на які не здійснювалось звернення стягнення; укладення 20.10.2006р. договору поруки сторонами, за п.п.1.3., 1.4., 2.1. якого ПП “Харвест” зобов'язалось нести перед Кредитором солідарну з ЗАТ “Бланко” відповідальність за виконання останнім зобов'язань за Кредитним договором.

          Рішенням господарського суду Миколаївської області від 08.01.2008р. (суддя ГриньоваТ.В.) позов Акціонерного товариства “Український інноваційний банк” в особі Миколаївської філії Акціонерного товариства “Український інноваційний банк” задоволено, стягнуто з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача 300000грн. основного боргу, 76027,42грн. процентів, 6580,87грн. пені, 3826грн. держмита та 118грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

          Рішення суду першої інстанції мотивоване обґрунтованістю позовних вимог, порушенням прав позивача та вимог ст.ст. 526, 554, 1054 ЦК України у зв'язку з несплатою основного боргу у встановлений строк (до 30.01.2007р.), процентів та пені за кредитним договором №12-060108 від 31.01.2006р. відповідачами в солідарному порядку згідно умов кредитного договору та договору поруки від 20.10.2006р.

          20.02.2008р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ЗАТ “Бланко” за вх.№269 на рішення господарського суду Миколаївської області від 08.01.2008р., яка була прийнята до провадження ухвалою суду апеляційної інстанції 22.02.2008р. та залишена без розгляду Одеським апеляційним господарським судом 18.03.2008р. на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України.

          07.04.2008р. ЗАТ “Бланко” вдруге звернулось  з апеляційною скаргою (надійшла до суду апеляційної інстанції 14.04.2008р. вх.№614), вимагаючи рішення господарського суду Миколаївської області від 08.01.2008р. скасувати та прийняти нове рішення про залишення позову АТ “Український інноваційний банк” в особі Миколаївської філії без розгляду, посилаючись на розгляд справи судом першої інстанції за відсутністю представників сторін, в тому числі позивача, що є підставою для залишення позову без розгляду; недослідження судом повноважень Миколаївської філії АТ “Український інноваційний банк” на укладення від імені Банку кредитних договорів; безпідставність висновку суду про обґрунтованість позовних вимог, оскільки згідно п.2.1. договору поруки саме Поручитель зобов'язаний сплатити борг у разі непогашення кредиту Позичальником, що передбачено ч.2 ст.553, ч.ч.1, 2 ст.554 ЦК України; недослідження  судом договорів іпотеки та застави від 02.02.2006р., на предмет яких позивач мав право звернути стягнення та повністю погасити заборгованість; неврахування судом додаткового договору (мирової угоди) від 10.11.2007р., яким був продовжений строк часткового погашення боргу до 30.11.2007р. (сума боргу в розмірі 200000грн. була погашена) та встановлений строк повної сплати боргу до 30.06.2008р.; заборгованість скаржника перед позивачем на даний момент відсутня; недослідження судом дотримання позивачем вимог ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та непризначення судом звірки розрахунків; невжиття позивачем заходів досудового врегулювання спору всупереч п.6.2. кредитного договору, що має наслідком залишення позову без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.81 ГПК України.

          У  засіданні суду апеляційної інстанції представник скаржника наполягав на відсутності простроченої кредитної заборгованості перед Банком станом на дату прийняття оскаржуваного рішення з огляду на сплату Позичальником 200000грн. кредитної заборгованості 30.11.2007р. згідно з умовами мирової угоди від 10.11.2007р.; просив суд рішення від 08.01.2008р. скасувати і припинити провадження у справі за відсутністю предмету спору.

          Представник позивача проти вимог скаржника заперечував, посилаючись на те, що умовами згаданої мирової угоди не змінювались строки погашення Позичальником кредиту та сплати відсотків, додаткова угода про це не укладалась; факт отримання Банком 200000грн. 30.11.2007р. на позичковий рахунок ЗАТ “Бланко” представник підтвердив, зазначивши, що ця обставина впливає виключно на розмір основного боргу, присудженого до стягнення за оскаржуваним рішенням.

          ПП “Харвест” про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлялось у встановленому порядку, але у зв'язку з спливом терміну зберігання ухвала суду була повернута відділенням поштового зв'язку з відповідною відміткою на повідомленні.

          Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, повноту встановлення обставин справи та відповідність ним висновків суду, заслухавши пояснення представників, колегія суддів вбачає підстави для часткового задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

          Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в ході апеляційного провадження, 31.01.2006р. АТ “Український інноваційний банк” в особі директора Миколаївської філії, котрий діяв на підставі Положення про філію та довіреності Банку, та ЗАТ “Бланко” в особі голови правління уклали кредитний договір №12-060108 про відкриття відновлювальної кредитної лінії, відповідно до якого Банк надав Позичальнику кредит на умовах відновлювальної кредитної лінії з лімітом 300000грн., цільовим використанням на поповнення обігових коштів та здійснення іншої поточної господарської діяльності, зі сплатою процентів за користування кредитною лінією в розмірі 22% річних; термін остаточного повернення кредиту —30.01.2007р. (п.п.3.1., 3.2.1., 3.5.1. кредитного договору).

          Забезпеченням виконання зобов'язань Позичальника за п.3.7.  кредитного договору є іпотека нерухомого майна, що належить майновому поручителю Круглик Лідії Тихонівни на праві власності, а саме, трикімнатна квартира загальною площею 81,6кв.м., що знаходиться у м. Миколаїві, по вул. Великій Морській,17, кв.3, вартістю 345000грн.; застава рухомого майна, що належить Позичальнику на праві власності, а саме, млиновий комплекс у комплекті в кількості 14 одиниць обладнання, що знаходиться у м. Очакові Миколаївської області по вул. Ольвійській, 5 на території ВАТ “Очаківська АПТ”, загальною вартістю 220000грн.

          Згідно ст.7 кредитного договору сторони за невиконання умов договору несуть відповідальність передбачену цим Договором та чинним законодавством України; у разі порушення строків сплати процентів за кредитом Позичальник сплачує Банку пеню, яка нараховується на суму несплачених або сплачених несвоєчасно процентів з розрахунку фактичної кількості прострочених днів, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня (п.7.3.).

          П.8.1. кредитного договору встановлено, що він набирає чинності з дати його підписання та діє до дати повної сплати Позичальником заборгованості за кредитом, процентів та інших платежів за цим Договором відповідно до його умов.

          Відповідно до п.3.5.1. кредитного договору граничним терміном повернення кредиту є 30.01.2007р. з урахуванням встановленого ліміту; повернення кредиту відбувається шляхом перерахування коштів Позичальником на розрахунковий рахунок згідно графіка, що є невід'ємною частиною Договору.

          Додаток №1 до кредитного  договору містить Графік повернення суми кредиту, згідно якого Позичальник зобов'язаний зменшити заборгованість за кредитною лінією наступним чином: по 10.11.2006р. - до 200000грн.; по 10.12.2006р. - до 100000грн.; по 30.01.2007р. - повністю погасити заборгованість.

          16.03.2006р. між Банком та Позичальником укладена Додаткова угода №1 до кредитного договору, якою внесені зміни стосовно дати сплати платежів по процентах.

          20.10.2006р. АТ “Український інноваційний банк” в особі директора Миколаївської філії, ПП “Харвест” в особі директора та ЗАТ “Бланко” в особі голови правління уклали договір поруки до кредитного договору №12-060108 від 31.01.2006р. (надалі —Договір поруки), за умовами якого Поручитель зобов'язався солідарно відповідати перед Кредитором за невиконання Позичальником зобов'язання щодо повернення Кредитору грошових коштів та сплати нарахованих процентів, пені, тощо в розмірах передбачених кредитним договором у разі, коли ЗАТ “Бланко” не в змозі самостійно провести розрахунки з Банком у встановлені кредитним договором строки; ПП “Харвест” зобов'язався нести перед Кредитором солідарну з ЗАТ “Бланко” відповідальність за виконання останнім зобов'язань за кредитним договором належним йому на праві власності майном і грошовими коштами (п.п.1.3., 1.4. Договору поруки).

          За п.2.1. договору поруки у разі неповернення Позичальником суми кредиту, процентів, пені у розмірах та у строки, передбачені кредитним договором, Поручитель зобов'язався зробити це за Позичальника та сплатити грошові кошти у повному обсязі протягом 10 банківських днів з моменту виникнення заборгованості в будь-якій формі. П.2.1.1. передбачений обов'язок Банка наступного дня з моменту виникнення зобов'язань письмово повідомити Поручителя про факт невиконання Боржником зобов'язань за кредитним договором; при неперерахуванні коштів на рахунок Банка, останній має право вимагати від Поручителя оформлення в заставу Банка ліквідного майна, що належить йому на праві власності, або вимагати від Боржника та Поручителя погашення кредиту в повному обсязі та звернути стягнення на їх майно в порядку, передбаченому чинним законодавством (п.2.2. Договору поруки).

          Видача кредитних коштів Банком Позичальнику підтверджується наявними в матеріалах справи копіями меморіальних ордерів №1207 від 31.01.2006р. на суму 100000грн., №1207 від 02.02.2006р. на суму 21000грн., №1203 від 03.02.2006р. на суму 50000грн., №1202 від 06.02.2006р. на суму 9000грн., №1202 від 09.02.2006р. на суму 14000грн., №1205 від 16.02.2006р. на суму 3000грн., №1201 від 24.02.2006р. на суму 15150грн., №1201 від 02.03.2006р. на суму 11000грн., №1203 від 13.03.2006р. на суму 11000грн., №1210 від 13.03.2006р. на суму 1500грн., №51 від 16.03.2006р. на суму 4350грн.; №50 від 27.03.2006р. на суму 10000грн., №51 від 03.04.2006р. на суму 23300грн., №50 від 14.04.2006р. на суму 3000грн., №51 від 17.04.2006р. на суму 2500грн., №219 від 28.04.2006р. на суму 9000грн., №54 від 28.04.2006р. на суму 1000грн., №53 від 05.05.2006р. на суму 6000грн., №54 від 05.06.2006р. на суму 5200грн. Таким чином Банком перераховано Позичальнику позикові кошти у розмірі 300000грн.

          Платіжними дорученнями №8 від 02.02.2006р. на суму 60,27грн., №10 від 13.03.2006р. на суму 3175,69грн., №11 від 03.04.2006р. на суму 4348,02грн., №12 від 05.04.2006р. на суму 30,13грн., №15 від 28.04.2006р. на суму 4965,61грн., №15 від 05.05.2006р. на суму 18,08грн., №16 від 29.06.2006р. на суму 5412,12грн., №16 від 28.07.2006р. від 5606грн., №17 від 31.08.2006р. на суму 5605,48грн.  ЗАТ “Бланко” сплатило Банку відсотки по кредиту у загальній сумі 34714,73грн.

          За обґрунтованим розрахунком заборгованості по кредиту, несплаченим відсоткам та пені за кредитним договором станом на 25.10.2007р., основний борг ЗАТ “Бланко” складає 300000грн.; за нарахованими, простроченими та несплаченими відсотками заборгованість складає 76027,42грн. (з урахуванням сплачених відсотків); 6580,87грн. - пеня, нарахована за порушення строків сплати відсотків за період з 25.10.2006р. по 25.10.2007р.

          Враховуючи, що термін остаточного погашення зобов'язань за кредитним договором настав 30.01.2007р., однак станом на 06.02.2007р. Позичальник не розрахувався з Кредитором, Банк виходячи з положень п.2.1.1. договору поруки листом від 07.02.2007р. №09/296 звернувся до директора ПП “Харвест” з вимогою у семиденний строк з моменту направлення цього повідомлення погасити заборгованість ЗАТ “Бланко” у сумі 300000грн. та сплатити нараховані та несплачені відсотки в розмірі 27747,96грн.; у випадку невиконання цієї вимоги Банк попередив Поручителя про звернення до суду з метою стягнення заборгованості з ЗАТ “Бланко” та ПП “Харвест” в солідарному порядку.

          Проте відповідач-2 свої зобов'язання за п.2.1. договору поруки не виконав, кошти на рахунок Банка не перерахував.

          Викладені обставини зумовили звернення до господарського суду з позовом про стягнення з відповідачів кредитної заборгованості в солідарному порядку.

          Приймаючи рішення про повне задоволення позову, суд першої інстанції обґрунтовано застосував до спірних відносин норми ст.ст.526, 554, 1054 ЦК України, якими встановлюється обов'язковість виконання договірних зобов'язань згідно їх змісту, солідарна відповідальність відповідачів за невиконання зобов'язань за кредитним договором з повернення кредитних коштів та сплати нарахованих процентів.

          Проте внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення спору, місцевий господарський суд зробив не відповідаючий обставинам справи висновок про наявність на дату прийняття рішення заборгованості ЗАТ “Бланко” з повернення кредиту у сумі 300000грн., в той час як станом на 08.01.2008р. відповідач-1 з дотриманням п.п.3.5.1., 5.1.3. кредитного договору повернув на рахунок №20628002779001 200000грн. кредитних коштів, що підтверджується поданими скаржником доказами —платіжними дорученнями від 30.11.2007р. і не заперечується Банком.

          Розглянувши справу №8/700/07 за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами за ст.75 ГПК України, суд першої інстанції у судовому засіданні 08.01.2008р. дійшов передчасного висновку про повідомлення сторін про час і місце розгляду справи №8/700/07.

          Наявні на а.с.46-49 поштові повідомлення про вручення судових повісток свідчать, що сторонам були відправлені і отримані документи з вказівкою на номер справи 8/668/07, а не 8/700/07, при цьому процесуальний документ, що був надісланий на адресу ПП “Харвест”, і повернутий відділенням пошти із штампом “возврат за истечением срока хранения” на конверті господарського суду Миколаївської області, з останнього вилучений і в матеріалах справи відсутній.

          З даних діловодства Одеського апеляційного господарського суду колегією суддів встановлено, що в провадженні господарського суду Миколаївської області в період розгляду справи №8/700/07 знаходилась справа №8/668/07 за позовом заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах держави  в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва до ТОВ ВП "Інстрой-ЮГ" про стягнення  28520,06грн. (суддя Гриньова Т.В.); 15.01.2008р. позов був залишений без розгляду ухвалою суду першої інстанції.

          За цих обставин, суд першої інстанції повинен був пересвідчитись в належному повідомленні сторін про час і місце розгляду справи №8/700/07 у господарському суді Миколаївської області і отриманні позивачем і першим відповідачем саме ухвали про відкладення розгляду справи №8/700/07 від 29.11.2007р., тим більше, що попередня ухвала про порушення провадження у цій справі ЗАТ “Бланко” не була вручена.

          З огляду на нез'явлення в судові засідання представника ЗАТ “Бланко” та неподання відповідачем-1 відзиву на позов та виходячи з процесуальних правил розподілу тягаря доказування (ст.33 ГПК України), місцевий господарський суд повинен був виходити з тези про те, що обов'язок доведення наявності боргу з повернення кредиту у сумі 300000грн. покладається саме на позивача, витребувати від останнього виписку з рахунку ЗАТ “Бланко”  №20628002779001, де обліковується згідно п.5.1.3. кредитного договору заборгованість відповідача-1 по кредиту, і пересвідчитись у наявності на день прийняття рішення судом заборгованості з повернення кредитних коштів у заявленій до стягнення сумі.

          Невиконання вимог процесуального закону щодо повноти встановлення обставин справи і витребування доказів, яких не вистачає для правильного вирішення спору (ст.ст.38, 43 ГПК України) призвело до прийняття 08.01.2008р. неправильного рішення в частині стягнення з відповідачів в солідарному порядку 200000грн. основного боргу за кредитним договором, які ще 30.11.2007р. були погашені Позичальником.

          Виходячи з наведеного, оскаржуване рішення в частині стягнення з відповідачів 200000грн. основного боргу підлягає скасуванню з припиненням провадження у справі в цій частині за відсутністю предмета спору (п.1-1 ст.80 ГПК України).

          В іншій частині оскаржуване рішення від 08.01.2008р. слід залишити без змін як законне та обґрунтоване виходячи з правильності юридичної оцінки судом першої інстанції спірних правовідносин і доведеності відповідної частини позовних вимог поданими доказами.

          При цьому посилання скаржника на мирову угоду від 10.11.2007р., як доказ пролонгації сторонами кінцевого строку погашення кредиту до 30.06.2008р. не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки за своїм змістом цей документ не є ані мировою угодою (яка є процесуальною дією сторін, що вчиняється в процесі розгляду справи судом і набуває чинності як мирова угода тільки у випадку її затвердження судом, чого сторони по справі не передбачили), ані додатковою угодою до кредитного договору від 31.01.2006р. у розумінні п.8.4. останнього.

          Питання повноважень філії Банку на укладення від імені АТ “Український інноваційний банк” кредитного договору виходячи з предмету спору в даній справі, положень ст.204 ЦК України та не оспорювання дійсності кредитного договору відповідачем не потребує детального вивчення і аналізу господарським судом, а преамбула кредитного договору вказує на відповідні повноваження філії АТ “Український інноваційний банк” згідно з її Положенням.

          Намагання скаржника покласти відповідальність з повернення кредитної заборгованості виключно на ПП “Харвест” як Поручителя, що на його думку випливає із змісту п.2.1. договору поруки та положень ч.2 ст.553, ст.554 ЦК України, є безпредметними: така позиція суперечить умовам п.п.1.3., 1.4. договору поруки, де встановлюється саме солідарна відповідальність Боржника і Поручителя перед Кредитором; крім того, сплата Поручителем суми простроченого зобов'язання за Боржника згідно п.2.1. договору поруки здійснюється за письмовим повідомленням Кредитора (п.2.1.1.), а невиконання цього зобов'язання Поручителем згідно п.2.2. договору поруки надає Банку можливість вчиняти альтернативні дії з метою захисту своїх інтересів: серед іншого, Кредитор вправі вимагати від Боржника та Поручителя погашення кредиту в повному обсязі.

          Договором поруки від 20.10.2006р. не передбачається субсидіарна відповідальність ПП “Харвест” перед Кредитором, отже згідно ч.1 ст.554 ЦК України відповідач-2 несе разом з ЗАТ “Бланко” солідарну відповідальність перед Банком. Поряд з цим згаданий договір не встановлює інший обсяг відповідальності Поручителя, ніж той, в якому відповідає Позичальник, тобто включаючи сплату основного боргу, процентів та пені.

          Для вирішення даного спору дослідження іпотечного договору від 02.02.2006р. та договору застави від 02.02.2006р. не має значення виходячи з його предмету, а саме, відсутності позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки та застави, та відсутності інших обставин, які б зумовлювали необхідність вивчення та правового аналізу їх умов.

          Відповідно до ст.20 Закону України “Про заставу”, ст.ст.1, 33 Закону України “Про іпотеку”, ст.ст.572, 589 ЦК України звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) є правом позивача як заставодержателя (іпотекодержателя), а не обов'язком, невиконання котрого виключало би реалізацію Банком свого права вимагати виконання відповідачами обов'язку з солідарного погашення кредитної заборгованості в натурі згідно п.5 ч.2 ст.16 ЦК України.

          Розрахунок пені за прострочення сплати процентів, запропонований позивачем, відповідає п.7.3. кредитного договору, вимогам чинного законодавства і обставинам справи, його обґрунтованість скаржником по суті не спростована, зокрема, не конкретизовано, в чому полягає неправильність цього розрахунку та його невідповідність закону.

          Викладеним спростовуються доводи апеляційної скарги, які не можуть слугувати підставою для скасування законного і обґрунтованого рішення про стягнення з відповідачів в солідарному порядку 100000грн. основного боргу, 76027,42грн. процентів, 6580,87грн. пені за кредитним договором № 12-060108 від 31.01.2006р.

          Враховуючи, що повернення ЗАТ “Бланко” 200000грн. кредитних коштів відбулося після звернення позивача до суду з позовом, а ПП “Харвест” не вчинив будь-яких дій на вимогу Банка у листі від 07.02.2007р. (а.с.54-55) з погашення заборгованості ЗАТ “Бланко” згідно з п.2.1. договору поруки, покладення на відповідачів у повному обсязі судових витрат у справі згідно ст.49 ГПК України є правильним висновком суду першої інстанції.

          ЗАТ “Бланко” на підставі ст.49 ГПК України частково відшкодовуються за рахунок позивача витрати по держмиту за подання апеляційної скарги пропорційно тій частині, в якій відбулося задоволення її вимог, що за розрахунком суду апеляційної інстанції складає 911грн.

Керуючись ст.ст.49, 80 ч.1 п.1-1, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів –

ПОСТАНОВИЛА:

          1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Бланко” задовольнити частково.

          2. Рішення господарського суду Миколаївської області скасувати в частині стягнення в солідарному порядку з Закритого акціонерного товариства “Бланко” та Приватного підприємства “Харвест” 200000грн. основного боргу; провадження у справі в цій частині припинити.

          3. В іншій частині рішення господарського суду залишити без змін.

          4. Стягнути з Акціонерного товариства “Український інноваційний банк” в особі Миколаївської філії Акціонерного товариства “Український інноваційний банк” на користь Закритого акціонерного товариства “Бланко” 911грн. витрат по держмиту за подання апеляційної скарги.

          Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ з зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

          Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя:                                                                                Мишкіна М.А.

Судді:                                                                                         Сидоренко М.В.

                                                                                                                   Таценко Н.Б.