Постанова

від 29.04.2011 по справі 2а-4487/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 29 квітня 2011 року                     № 2а-4487/11/2670

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом          Прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське управління механізації № 36»

про стягнення заборгованості,  

ВСТАНОВИВ:

          Прокурор Святошинського району м. Києва звернувся з позовом в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське управління механізації № 36»заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 11 525,17 грн.

Ухвалою суду від 30 березня 2011 року відкрито скорочене провадження у справі та надано відповідачу строк для подання заперечень або заяви про визнання позову до 28 квітня 2011 року.

Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав. Ухвала про відкриття скороченого провадження надіслана Товариству з обмеженою відповідальністю «Київське управління механізації № 36»за адресою, зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та отримана його представником 04 квітня 2011 року.

В обгрунтування заявлених вимог прокурор посилається на закони України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про прокуратуру», Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01 березня 2001 року № 121/2001 та зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Київське управління механізації № 36»має заборгованість по страхових внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування  у розмірі 11 525,17 грн. за жовтень-грудень 2010 року.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Київське управління механізації № 36»є юридичною особою та перебуває на обліку в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно витягу від 23 березня 2011 року.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»(із змінами і доповненнями) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є платником страхових внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України.

Статтею 1 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі –Закон № 1058-ІV, із змінами і доповненнями) визначено, що страхові внески –це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно ч. 1 статті 15 Закону № 1058-ІV платниками страхових  внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Абзацом 2 пункту 1 статті 14 Закону № 1058-ІV встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Частинами 3 та 4 ст. 15 Закону № 1058-ІV встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь; взяття на облік до Пенсійного фонду страхувальників, зазначених у статті 14 цього Закону, здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців», не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей територіальними органами Пенсійного фонду.

Частиною 6 статті 19 Закону № 1058-ІV (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Як встановлено пп. 5.1.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Заборгованість відповідача, яка несплачена згідно вимоги Ю-1000 від 04.02.2011р. становить 15 326,77 грн.

Абзацом 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058-ІV встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Проте, на час звернення Прокурора Святошинського району м.  Києва до суду, відповідачем заборгованість не погашена.

          Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва направляло вимогу про сплату боргу, яку представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське управління механізації № 36»отримав 09 лютого 2011 року.

          Частиною 3 ст. 106 Закону № 1058-ІV (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

          У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

          Згідно п. 7 розділу VIIІ Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

          На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року № 1261 «Про затвердження Положення про Пенсійний фонд України»Пенсійний фонд України має право стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

Станом на день розгляду спору заборгованість, визначена вказаною вимогою, відповідачем в повній мірі не погашена та складає 11 525,17 грн. за період з жовтня по грудень 2010 року, вимога про сплату боргу відповідачем не оскаржена.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України). Проте, відповідачем доказів щодо сплати боргу чи своєчасного перерахування страхових внесків до Пенсійного фонду України суду не пред’явлено.

Беручи до уваги те, що суму боргу до Пенсійного фонду України у розмірі 11 525,17 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст.  98, 160-163, 1832, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Прокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське управління механізації № 36»(юридична адреса:  03115, м. Київ, вул. М.Краснова, 33, ЄДРПОУ 36265883) на користь Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва (юридична адреса: 03148, м. Київ, вул. Корольва, 5-а, р/р 256053012612 в ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київської області, МФО 322669, код ЄДРПОУ 22869431) 11 525 (одинадцять тисяч п’ятсот двадцять п’ять) грн. 17 коп. заборгованості по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Відповідно до п. п. 9, 10 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

     Суддя                                                                                         М.А.Бояринцева