ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" травня 2011 р. Справа № 15/219д/10-24/302д/10
Вищий господарський с уд України у складі колегії с уддів :
головуючого судді Овечкіна В.Е.,
суддів Чернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
розглянув касаційну ска ргу
товариства з обмеженою ві дповідальністю "Авангард-інв ест"
на постанову від 28.02.2011 року Донецького а пеляційного господарського суду
у справі №15/219д/10-24/302д/10 господарського суду Запорізької області
за позовом товариства з обмеженою в ідповідальністю "Авангард-ін вест"
до 1. товариства з об меженою відповідальністю "Ше ф-повар"
2. фізичної особи-пі дприємця ОСОБА_1
про визнання недійсним догов ору поставки
за участю представників:
позивача: ОСОБА_2., що діє на підставі довіреності від 27.04.2011 року №07;
відповідача 1: не з'явилися;
відповідача 2: не з'явилися;
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарсь кого суду Запорізької област і від 22.10.2010 року (суддя Т. Азізбек ян) позовні вимоги щодо визна ння договору поставки товару від 02.11.2009р., укладеного між ТОВ “ Шеф-повар” та ФОП ОСОБА_1 н едійсним задоволено. Рішення мотивоване тим, що позовні ви моги є доведеними - сторони сп ірного договору поставки не мали наміру і не бажали наста ння правових наслідків, які м огли б виникнути внаслідок з дійснення правочину такого т ипу, що є прямою ознакою фікти вності цієї угоди. Крім того, в ідповідачі у справі ніяких д ій по здійсненню фіктивного правочину (договору поставк и) не вчиняли, а тому відповідн о до ч. 2 ст. 234 ЦК України спірний договір визнано недійсним.
Постановою Донецького апе ляційного господарського су ду від 28.02.2011 року (судді Т. Колядк о, І. Приходько, Т. Шевкова) ріше ння господарського суду Запо різької області від 22.10.2010 року с касовано, прийнято нове, яким у позові відмовлено. Постано ва суду мотивована тим, що суд ом не встановлено усіх умов т а підстав для визнання догов ору поставки товару від 02.11.2009р., укладеного між ТОВ “Шеф-пова р” та ФОП ОСОБА_1 фіктивни м.
Не погоджуючись з постанов ою Донецького апеляційного г осподарського суду від 28.02.2011 ро ку, ТОВ «Авангард-Інвест»зве рнулося із касаційною скарго ю на вказаний судовий акт, про сить його скасувати, посилаю чись на порушення апеляційни м судом норм матеріального т а процесуального права, зокр ема ст.ст. 203, 234 ЦК України, ст.ст. 1 04, 105 ГПК України, та залишити в с илі рішення господарського с уду Запорізької області від 22.10.2010 року.
Ознайомившись з матеріа лами та обставинами справи н а предмет надання їм поперед німи судовими інстанціями на лежної юридичної оцінки та п овноти встановлення обстави н, дотримання норм матеріаль ного та процесуального права , згідно з вимогами ст.1115 Господ арського процесуального код ексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційн а скарга не підлягає з адоволенню з наступних підст ав.
Відповідно ст. 1117 Господарсь кого процесуального кодексу України, переглядаючи у каса ційному порядку судові рішен ня, касаційна інстанція на пі дставі встановлених фактичн их обставин справи перевіряє застосування судами поперед ніх інстанцій норм матеріаль ного та процесуального права . Касаційна інстанція не має п рава встановлювати або вважа ти доведеними обставини, що н е були встановлені у рішенні або постанові господарськог о суду чи відхилені ним, виріш увати питання про достовірні сть того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над і ншими, збирати нові докази аб о додатково перевіряти доказ и.
Господарським судом Запор ізької області встановлено н аступне.
02.11.2009 року між ФОП ОСОБА_1 (П окупець) та ТОВ “Шеф-Повар” (П остачальник) укладено дого вір поставки товару, за умова ми якого (п. 1.1.) Постачальник зо бов' язується передати у вла сність Покупця товар, а Покуп ець в порядку та на умовах, виз начених цим договором, зобов ' язується прийняти і оплати ти товар.
Під товаром у цьому договор і розуміється вугілля деревн е Торгівельної марки “Мангал ”, фракція 20-80мм, ТУ У24.1-32692239-001:2006 масо ю 2 (дві) тони (п. 1.2.)
Пунктом 1.4 договору поставк и встановлено, що ціна товару становить 10 000,00 грн.
Згідно з п. 2.1. цього договору , Постачальник зобов' язаний поставити Покупцю товар у ст рок до 30 квітня 2010 року.
Відповідно до п. 4.2. договору, Постачальник за порушення о бов' язку, визначеного у п. 2.1. д оговору, за вимогою Покупця з обов' язаний сплатити остан ньому штраф у розмірі 30 % від ці ни товару.
Станом на 05.05.2010р. ТОВ “Шеф-Пова р” не виконало взяті на себе з обов' язання за договором по ставки, у зв' язку з чим ФОП ОСОБА_1 звернувся до ТОВ “Ше ф-Повар” з претензією від № 05/05- 10/1, якою повідомив про відмову від прийняття виконання за д оговором поставки та з вимог ою перерахувати суму штрафу в розмірі 3 000,00 грн. на протязі 2 б анківських днів з моменту от римання претензії.
Зі змісту претензії від 11.05.20 10 року (вих. № 154) вбачається, що з метою придбання необхідног о для виконання ТОВ “Шеф-Пова р” обов' язку за договором п оставки від 02.11.2009 року та отрима ння прибутку від різниці вар тості придбаного вугілля та вартості від його наступної реалізації ФОП ОСОБА_1, 27.11.20 09р. між ТОВ “Авангард-Інвест” та ТОВ “Шеф-Повар” укладено д оговір № 27/11/09 купівлі-продажу в угілля деревного “ТМ Мангал” .
Згідно зі специфікації № 1 д о цього договору, загальна кі лькість товару, що має бути по ставлена - 2 тони вугілля на з агальну суму 4 600,00грн.
На виконання умов зазначен ого договору позивач постави в відповідачу товар (вугілля деревне) на загальну суму 3 801,90 г рн., про що свідчить накладна № РН-000319 від 28.12.2009 року, а відповіда ч отримав товар у кількості 1,6 530т, що підтверджується довіре ністю № 37 від 30.12.2009 року.
Зазначені факти встановле ні рішенням господарського с уду Запорізької області від 15.04.2010р. у справі № 26/60/10 за позовом Т ОВ “Авангард-інвест” до ТОВ “ Шеф-повар” про стягнення заб оргованості за поставлений т овар, яке набрало законної си ли 09.06.2010 року.
Згідно зі Специфікацією до договору № 27/11/09 від 27.11.2009р., кіль кість товару (вугілля деревн е), що мала бути поставлена - 2тн ., допустиме відхилення від об ' єму +/-5%. Отже, позивач мав пра во поставити 1,9 тон, що було б ці лком правомірним та свідчило б про повне виконання догово ру в частині поставки товару .
В той же час, відповідно до п . 1,2 спірного договору, укладен ого між відповідачами у спра ві, товар мав бути поставлени й у кількості 2 тони.
Відповідачем 1 не вчинено жо дних дій щодо поставки товар у відповідачу 2, хоча товар був в наявності у ТОВ “Шеф-Повар” , оскільки позивач 28.12.2009р. поста вив відповідачу 1 товар (вугі лля деревне) на загальну суму 3 801,90 грн. у кількості 1,6530 тон, що є встановленим фактом.
ТОВ “Шеф-Повар” не було позб авлено права та можливості п ередати частину товару. Зазн ачені обставини не суперечил и б чинному законодавству та свідчили б про реальне викон ання договору поставки відпо відачами у справі та бажання настання певних правових на слідків (фактичне виконання) .
До того ж, з пояснень ФОП О СОБА_1 вбачається, що останн ій пакує вугілля деревне в не великій кількості (2, 3, 5, 10 кг) та з дійснює роздрібну торгівлю з необхідним прибутком. Отже, п оставка товару у меншій кіль кості (1,653тон) не позбавило б мо жливості здійснити перепак ування та роздрібний продаж вугілля відповідачем 2.
За встановлених вище обста вин господарський суд дійшов висновку про те, що сторони сп ірного договору поставки не мали наміру і не бажали наста ння правових наслідків, які м огли б виникнути внаслідок з дійснення правочину такого т ипу, що є прямою ознакою фікти вності цієї угоди.
Натомість, апеляційним суд ом встановлено, що оцінка гос подарським судом першої інст анції спірного договору куп івлі-продажу як фіктивного, ґ рунтується на припущеннях, о скільки для визнання правочи ну фіктивним необхідно встан овити наявність умислу всіх сторін правочину. Саме по соб і невиконання правочину стор онами не означає, що укладено фіктивний правочин (п.24 поста нови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 «Про су дову практику розгляду цивіл ьних справ про визнання прав очинів недійсними»).
Апеляційний суд дійшов вис новку, що позивачем не доведе но, а господарським судом не в становлено наявність умислу у ТОВ "Шеф-повар" та ФОП ОСОБ А_1
З огляду на встановлені обс тавини справи колегія суддів зазначає наступне.
Приписами ст. 234 ЦК України вс тановлено, що фіктивним є пра вочин, який вчинено без намір у створення правових наслідк ів, які обумовлювалися цим пр авочином.
Частиною 5 ст.203 ЦК України пе редбачено, що правочин має бу ти спрямований на реальне на стання правових наслідків, щ о обумовлені ним.
У п.7 постанови зазначено, що судам необхідно враховуват и, що виконання чи невикона ння сторонами зобов'язань, як і виникли з правочину, має зна чення лише для визначення на слідків його недійсності, а не для визнання правочи ну недійсним.
У п.24 постанови Пленуму Верх овного Суду України від 06.11.2009 ро ку №9 «Про судову практику роз гляду цивільних справ про ви знання правочинів недійсним и»зазначено, що для визнання правочину фіктивним необх ідно встановити наявність у мислу всіх сторін правочину. При цьому, судам необхідно вр аховувати, що саме по собі невиконання правочину стор онами не означає, що укладен о фіктивний правочин. Якщо ст оронами не вчинено будь-яки х дій на виконання такого п равочину, суд ухвалює рішен ня про визнання правочину не дійсним без застосування буд ь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину бул о передано майно, такий пра вочин не може бути кваліфік ований як фіктивний.
За встановлених обставин, к олегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що визнане місцевим су дом невиконання ТОВ "Шеф-пова р" зобов' язань за спірним до говором, не є достатньою умов ою для визнання договору фік тивним.
Приписами ст. 33 ГПК України в становлено, що кожна сторона повинна довести ті обстави ни, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і з аперечень.
Колегія суддів погоджуєть ся з висновком апеляційного суду про те, що позивачем не до ведено, а господарським судо м не встановлено наявність у мислу у ТОВ "Шеф-повар" та ФОП ОСОБА_1, спрямованого на нев иконання правочину, а отже ві дсутні підстави для визнання договору поставки товару ві д 02.11.2009р., укладеного між ТОВ “Ше ф-повар” та ФОП ОСОБА_1 фік тивним.
Дослідивши матеріали спра ви, колегія суддів дійшла вис новку, що доводи скаржника пр о те, що апеляційним судом пор ушено норми ст.ст. 104, 105 ГПК Украї ни та його припущення про те, щ о ТОВ “Шеф-повар” та ФОП ОСО БА_1 могли зробити, чи не могл и зробити на виконання уклад еного між ними договору є нео бґрунтованими, а отже, колегі єю суддів до уваги не приймаю ться.
Апеляційним судом встанов лено, що правовідносини між в ідповідачем-1 та адвокатом ОСОБА_3, відповідачем-2 та ад вокатом ОСОБА_3 підтверд жуються договорами з наданн я адвокатських послуг відпов ідно від 09.08.2010р. та від 10.08.2010р. (а.с.85,80 ), за умовами яких клієнт доруч ає, а адвокат зобов' язуєтьс я здійснювати надання правов ої допомоги та безпосереднє представництво інтересів кл ієнта, з повним обсягом прав в ідповідача, наданих останньо му ГПК України, в рамках госп одарської справи №15/219д/10 за поз овом ТОВ "Авангард-Інвест" до ТОВ "Шеф-повар" та ФОП ОСОБА_ 1 про визнання недійсним до говору поставки товару від 02 .11.2009р.
Вартість послуг по кожному з вищевказаних договорів ст ановить: за надання послуг як в суді першої, так і апеляційн ої інстанції - по 1000,00 грн. (п.п.3. 1,3.2 цих договорів).
Сплата відповідачами адво катських послуг за вказаними договорами, які надано в суді першої та апеляційної інста нції, підтверджується квитан ціями від 23.09.2010р. та 27.09.2010р. (а.с.82,87), кв итанціями від 08.12.2010 року (а.с.117, 130), в яких є посилання на відпові дні договори з надання адвок атських послуг.
Згідно п.10 роз'яснення Вищог о арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розді лу VI Господарського процесуа льного кодексу України" витр ати позивачів та відповідачі в, пов'язані з оплатою ними пос луг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господ арському суді, розподіляютьс я між сторонами на загальних підставах.
Відшкодування цих витрат з дійснюється господарським с удом шляхом зазначення про ц е у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документальног о підтвердження витрат, як-от : угоди про надання послуг щод о ведення справи у суді та/або належно оформленої довірено сті, виданої стороною предст авникові її інтересів у суді , і платіжного доручення або і ншого документа, який підтве рджує сплату відповідних пос луг.
Вирішуючи питання про розп оділ судових витрат, господа рський суд має враховувати, щ о розмір відшкодування назва них витрат, крім державного м ита, не повинен бути неспівро змірним, тобто явно завищени м. За таких обставин, суд з ура хуванням обставин конкретно ї справи, зокрема, ціни позову , може обмежити цей розмір з ог ляду на розумну необхідність судових витрат для даної спр ави.
Беручи до уваги викладен е вище, колегія суддів погодж ується з висновком апеляційн ого суду про стягнення з пози вача витрат за послуги адвок ата у розмірі 750,00 грн., як такої, що підтверджена матеріалами та обставинами справи, з врах уванням розумності цієї сум и для даної справи і фактично наданих послуг адвокатом. Пр и цьому, колегія суддів вважа є за доцільне наголосити на т ому, що відповідно ст. 1117 Господ арського процесуального код ексу України, касаційна інст анція не має права встановлю вати або вважати доведеними обставини, що не були встанов лені у рішенні або постанові господарського суду чи відх илені ним, вирішувати питанн я про достовірність того чи і ншого доказу, про перевагу од них доказів над іншими, збира ти нові докази або додатково перевіряти докази.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висно вку, що справа розглянута апе ляційним судом відповідно вс тановленим обставинам справ и з правильним застосуванням норм матеріального права і д отриманням вимог процесуаль ного права. Підстави для скас ування оскаржуваної постано ви відсутні.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Госп одарського процесуального к одексу України, - Вищий господ арський суд України -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу това риства з обмеженою відповіда льністю «Авангард-Інвест»за лишити без задоволення, а пос танову Донецького апеляційн ого господарського суду від 28.02.2011 року у справі № 15/219д/10-24/302д/10 - б ез змін.
Головуючий, суддя В. Овечкін
Судді: Є. Чернов
В. Цвігун
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 31.05.2011 |
Оприлюднено | 29.06.2011 |
Номер документу | 16460237 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Цвігун В. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні