Постанова

від 09.06.2011 по справі 5013/114/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5013/114/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2011 року                                    Справа №  5013/114/11

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),

суддів:  Лотоцької Л.О., Євстигнеєва О.С.

при секретарі: Логвиненко І.Г.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградської міської ради м. Кіровоград на рішення господарського суду Кіровоградської області від  22.03.2011 р.   у справі № 5013/114/11

за позовом  Відкритого акціонерного товариства “Аерохолдінг” м. Київ

до  Кіровоградської міської ради м. Кіровоград

про  визнання частково недійсним договору оренди землі

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Кіровоградської обл. від 22.03.2011 р. у справі № 5013/114/11, яке підписано 25.03.2011 р. і оформлено відповідно до вимог статті 84 ГПК України (суддя Кабанова В.Г.), задоволено позов Відкритого акціонерного товариства “Аерохолдінг” м. Київ до  Кіровоградської міської ради м. Кіровоград про  визнання  недійсним пункту 4 договору оренди землі від 24.12.2008 р. № 126, укладеного між сторонами у справі.

Вказаним рішенням визнано недійсним пункт 4 договору оренди землі від 24.12.2008 за № 126, укладеного між відкритим акціонерним товариством "Аерохолдінг" та Кіровоградською міською радою в частині  зобов'язання сплачувати орендну плату з 18.08.2009 до 18.08.2013.

Стягнуто з Кіровоградської міської ради м. Кіровоград на користь відкритого акціонерного товариства "Аерохолдінг" м. Київ  85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

26.04.2011 р. на примусове виконання рішення по даній справі видано наказ.

 Кіровоградська міська рада м. Кіровоград  не погодилася з вказаним рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просить відновити процесуальний строк на подання апеляційної скарги.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.05.2011 р. відновлено строк на подання апеляційної скарги.

Скаржник просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Відповідач вважає, що рішення винесено з порушенням норм матеріального права, що призвело до прийняття незаконного рішення. В апеляційній скарзі скаржник вказує, що позивач під час звернення до суду порушив норми ст. 1 ГПК України, відповідно до якої юридичні особи мають право звертатись до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Кіровоградська міська рада вказує, що не порушувала і не оспорювала законні права позивача, про що свідчить відсутність  у матеріалах справи відмови відповідача у досудовому вирішенні спору.

Ще однією підставою безпідставності позовних вимог скаржник вважає розрахунок розміру орендної плати  за земельну ділянку державної або комунальної власності, грошова оцінка якої проведена на 26.01.1999 р., який підписаний як  орендодавцем, так і орендарем, що свідчить про згоду позивача про розмір орендної плати за відповідну земельну ділянку.

Також скаржник звертає увагу на той факт, що у акті про передачу та прийняття земельної ділянки (в натурі) від 08.12.2005 р., який є невід'ємною частиною договору оренди землі і підписаний сторонами, зазначено, що спірних питань немає, а отже позивач погодився з усіма умовами оренди землі.

На думку Кіровоградської міської ради визнання недійсним договору оренди  землі буде суперечити нормам Цивільного кодексу України, в яких відсутні ті підстави, на які посилається позивач.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення господарського суду по даній справі без змін,  апеляційну скаргу без задоволення, так як доводи скаржника не охоплюються підставами для скасування оскаржуваного рішення, які встановлені ст. 104 ГПК України.

Позивач вважає, що судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про те, що зміст договору оренди землі від 24.12.2008 р. за № 126 суперечить акту цивільного законодавства, а саме ст. 28 Закону України “Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва”, що відповідачем в апеляційній скарзі не наведено доводів, які спростовують даний висновок.

ВАТ “Аерохолдінг” не погоджується з посиланнями відповідача, які вказані в апеляційній скарзі, що спеціальним законодавством не передбачено звільнення орендаря від сплати орендної плати, так як це спростовується змістом ст. 28 Закону України “Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва”, якою таке звільнення передбачено.

Доводи скаржника про те, що, підписавши спірний договір оренди, ВАТ “Аерохолдінг” погодилося з його умовами, і це, на думку відповідача, свідчить про відповідність цього договору вимогам закону, позивач вважає безпідставними, оскільки ч. 1 ст.203 ЦК України передбачено, що правочин не може суперечити, зокрема, іншим актам цивільного законодавства. Закон передбачає визнання недійсним вже підписаного його сторонами, тобто укладеного правочину.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, позивач не повідомив суд про поважні причини неявки.

09.06.2011 р. Кіровоградська міська рада надіслала по факсу клопотання, в якому просить суд розглянути справу за відсутності її представника. У клопотанні відповідач вказує, що підтримує доводи, викладені у апеляційній скарзі.

Неявка представників сторін не перешкоджає перегляду справи за наявними в ній доказами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

          Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не  підлягає задоволенню  з наступних підстав.

Між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Кіровоградській обл. (продавець) та відкритим акціонерним товариством “Аерохолдінг” (покупець) укладено договір купівлі-продажу від 16.07.2004 р. № 343/35. Даний договір посвідчено приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу (а.с. 23-24).

Згідно з умовами пункту 1.1 договору продавець продав покупцеві об'єкт приватизації –об'єкт незавершеного будівництва –школа на 1176 учнівських місць з загальношкільними приміщеннями (ІІ черга), що знаходиться в м. Кіровограді, по вул. Калініна, під номером 38, який розташований на земельній ділянці розміром 0,4 га.

Згідно з пунктом 5.1 зазначеного договору покупець зобов'язався завершити будівництво об'єкта протягом 5 (п'яти) років з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу без збереження профілю(фактом підтверджуючим завершення будівництва є державний акт введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта та одержання свідоцтва про право власності на об'єкт).

Постановою від 06.09.10 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 5/141 зобов'язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській обл. внести зміни до Договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва –школи на 1176 учнівських місць з загальношкільними приміщеннями (ІІ черга) по вул. Калініна, 38 у м. Кіровограді від 16.07.04 р. № 343/35 шляхом укладення додаткової угоди, якою викласти п.5.1.3 Договору в наступній редакції: “Завершити будівництво об'єкта  протягом 3 (трьох) років” (Додаток 3).

Дана постанова, відповідно до вимог ч. 3 ст. 105 ГПК України, набрала законної сили з дня її прийняття, тобто з 06.09.10 р.

В касаційному порядку дана постанова ніким не оскаржувалася.

Вказані вище факти встановлені згаданою вище постановою судом апеляційної інстанції, а тому, відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України, не доводяться знову, оскільки у справі № 5/141 відповідач приймав участь в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, з правами сторони у справі.

На виконання даної постанови 21.09.10 р. між позивачем та Регіональним відділенням Фонду державного майна України внести зміни до Договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва –школи на 1176 учнівських місць з загальношкільними приміщеннями (ІІ черга) по вул. Калініна, 38 у м. Кіровограді від 16.07.04 р. № 343/35 шляхом укладення додаткової угоди, якою було викладено п.5.1.3 Договору в наступній редакції “Завершити будівництво об'єкта протягом 3 (трьох) років з моменту прийняття рішення сесії Кіровоградської обласної ради від 18.08.10 р. № 938 “Про зміну строку завершення будівництва об'єкта незавершеного  будівництва, розташованого за адресою: м. Кіровоград, вул. Калініна, 38”, а саме до 18.08.13 включно “(Додаток 4).  

Між сторонами  24.12.2008 укладено договір оренди землі  № 126, за умовами якого відповідач передав, а позивач прийняв  в строкове платне користування земельну ділянку по вул. Калініна, 38 в м. Кіровограді загальною площею 11305,16 кв.м., на якій розміщено об'єкт незавершеного будівництва.

Розділом 3 передбачено, що Договір укладено на 15 років та набирає чинності  після його державної реєстрації.

Договір  оренди землі від  24.12.2008 № 126 зареєстрований у Кіровоградській регіональній філії Державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельним ресурсам, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.08.2009 за № 040939000071, що також підтверджено  листом  управління Держкомзему у м. Кіровограді  від 21.03.2011 б/н.

Розділом 4 договору оренди землі від  24.12.2008 № 126 передбачено порядок внесення та розміри  орендної плати.

Позивач вважає, що зміст договору оренди землі від 24.12.2008 за № 126 суперечить акту цивільного законодавства, а саме статті 28 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва", за змістом якої покупець об'єкта незавершеного будівництва з моменту придбання об'єкта протягом строку будівництва, визначеного умовами приватизації, звільняється відповідно до закону від плати за землю щодо земельної ділянки, на якій знаходиться цей об'єкт, на строк будівництва, визначений умовами приватизації.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі, відповідно до статті 18 Закону України "Про оренду землі", набирає чинності  після його державної реєстрації.

За вимогами статті 21 Закону України "Про оренду землі" за користування земельною ділянкою орендарем вноситься орендна плата. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України), (а до 01.01.2011 - до Закону України "Про плату за землю").

Розміри та порядок плати  за використання земельних ресурсів до 01.01.2011 було врегульовано Законом України "Про  плату за землю", статтею 2 зокрема  якого визначено, що  використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно статті 5 названого Закону об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Статтею 13 Закону України "Про плату за землю" передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою, визначене у податковій декларації на поточний рік, рівними частками за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (ст. ст. 15, 17 Закону України "Про плату за землю").

Як вбачається з матеріалів справи, позивач  подав відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію за 2009 рік (з серпня місяця) та 2010 рік, а також повідомив суд про відсутність заборгованості по орендній платі за земельну ділянку, що в подальшому підтвердилось інформацією  Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції, викладеною в листі від 22.03.2011 № 8226/10/24-02.

Відповідно до пункту 14.1.147 статті 14 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Статтею 288 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Податковий період, порядок обчислення  орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 розділу XIII "Плата за землю".

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Згідно частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За правилами частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України  зміст  правочину  не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам  цивільного  законодавства,  а  також  інтересам  держави  і суспільства, його моральним засадам.

З огляду на вказані норми права, те, що договір оренди земельної ділянки набрав чинності  18.08.2009, в цей час  і станом на  24.12.2008 (дата укладення договору  оренди землі № 126) діяла норма закону "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва"  від 14.09.2000 № 1953-III із подальшими змінами, зокрема стаття 28, згідно якої покупець об'єкта незавершеного будівництва з моменту придбання об'єкта протягом строку будівництва, визначеного умовами приватизації, звільняється відповідно до закону від плати за землю щодо земельної ділянки, на якій знаходиться цей об'єкт, на строк будівництва, визначений умовами приватизації, враховуючи продовження строку завершення будівництва до 18.08.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВГСУ від 12.06.2008 у справі  № 3/414-5067.

Саме з огляду на те, що умови договору суперечать вимогам законодавства, господарський суд не прийняв до уваги доводи відповідача про те, що позивач повинен був  звернутись до Кіровоградської міської ради з клопотанням про звільнення  від плати за землю на строк будівництва, про те, що підписавши договір на запропонованих умовах та прийнявши земельну ділянку за актом приймання-передачі від 08.12.2005, який є невід'ємною частиною договору оренди землі, позивач фактично погодився з усіма умовами оренди, а також те, що орендодавцем  при розрахунку орендної плати і так було враховано, що розмір орендної плати  за категорією землі "Незавершене будівництво, рекреація" значно менший (2015,15 грн.), ніж за "Комерцію" (40305,16 грн.).

Крім того, про існування постанови апеляційної інстанції від 06.09.2010 у справі  № 5/141 про зобов'язання  Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області внести зміни до Договору купівлі-продажу об'єкта  незавершеного будівництва - школи на 1176 учнівських місць з загальношкільними приміщеннями (II черга) по вул. Калініна, 38 у м. Кіровограді від 16.07.2004 № 343/35 шляхом укладення додаткової угоди, якою викласти п. 5.1.3 Договору в наступній редакції "Завершити будівництво об'єкта протягом 3 (трьох) років" було відомо відповідачу, так як відповідач при розгляді справи         № 5/141 був залучений в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. Поряд з тим, відповідач з пропозицією внесення змін до договору оренди землі до позивача також не звертався.

Статтею 217 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Пунктом 9  постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними передбачено, що у цьому разі  відповідно до статті 217 Цивільного кодексу України суд може визнати недійсною частину правочину, з'ясувавши думку сторін правочину. Якщо у недійсній частині правочин був виконаний однією зі сторін, суд визначає наслідки його недійсності залежно від підстав,  з яких він визнаний недійсним.

Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що у разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Аналогічні положення містяться у пункті 4 договору оренди землі від 24.12.2008 № 126.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно виніс рішення, яким задовольнив позов, а тому відсутні правові підстави для скасування рішення по даній справі.

          Керуючись ст.ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської міської ради м. Кіровоград залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 22.03.2011 р. у справі № 5013/114/11 залишити без змін.

Головуючий                                                                                                  Р.М. Бахмат

Судді:                                                                                             Л.О. Лотоцька  

          О.С. Євстигнєєв

Постанова виготовлена в повному обсязі 14.06.2011 р.

З оригіналом згідно:

Пом. судді                                          І.Г.Логвиненко