Рішення

від 12.09.2006 по справі 234/13-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

234/13-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032,  м. Київ-32, вул. Комінтерну, 16  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.06                                                                                                  Справа  234/13-06

За позовом  Відкритого акціонерного товариства „Птахофабрика „Васильківська”, с. Зелений Бір

до  1. Відкритого акціонерного товариства „Сільбуд”, м. Біла Церква

     2. Малого приватного підприємства „Скіф”, с. Надлиманське, Одеська обл.

про визнання частково недійсним договору купівлі –продажу нерухомого майна

  Суддя   С.Ю. Наріжний

Представники:

Від позивача:  Сливоцький Р.В. –довіреність;

Від відповідача: 1. не з'явився;

                            2. не з'явився;   

СУТЬ СПОРУ:

          Відкритим акціонерним товариством „Птахофабрика „Васильківська” (далі –позивач) заявлено позов до Відкритого акціонерного товариства „Сільбуд” (далі –відповідач 1), Малого приватного підприємства „Скіф” (далі - відповідач 2) про визнання частково недійсним договору купівлі –продажу майна від 16.05.2003 р.

Позовні вимоги ґрунтуються на порушенні умов договору купівлі – продажу майна від 16.05.2003 р., укладеного між відповідачем 1 та відповідачем 2, прав та охоронюваних законом інтересів позивача в зв'язку з незаконним відчуженням нерухомого майна останнього.

Представники відповідача 1 та відповідача 2 тричі в судове засідання не з'явились, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалами суду документів не подали. Відповідач 1 та відповідач 2 належним чином були повідомлені про місце і час судового засідання ухвалами суду від 26.06.2006р., 16.08.2006р. та 31.08.2006 р. Таким чином, відповідачі не реалізували своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду. Згідно зі ст.75 ГПК України справа розглядається без участі представників відповідачів, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для розгляду справи по суті.

31.08.2006 р. представником відповідача 2 надано клопотання б/н від 30.08.2006 р. про зупинення провадження у справі  №243/13-06 до вирішення по суті кримінальної справи №52-1635 та цивільної справи №2-1738.  Дослідивши зазначене клопотання суд залишає його без розгляду в зв'язку з неподання заявником жодних доказів, які б підтверджували викладені в його клопотанні обставини щодо наявності існування зазначених кримінальної та цивільної справ. Крім того, як вбачається з клопотання воно підписано представником відповідача 2 за довіреністю Гантовим І.В., проте саме  довіреності, яка б визначала повноваження вказаного представника відповідача 2 на вчинення таких процесуальних дій до клопотання не додано та в матеріалах справи не міститься.

31.08.2006 р. представником позивача подано заяву від 30.08.06р. №30/08-01 про збільшення позовних вимог згідно якої останній просить визнати недійсним договір купівлі –продажу нерухомого майна від 16.05.2003р., укладений між ВАТ «Сільбуд»та МПП «Скіф»в  частині купівлі-продажу їдальні (літера Г-2)  на базі відпочинку «Корал»(с. Грибівка, Овідіопольський район, Одеська обл.); визнати  за ВАТ „Птахофабрика „Васильківська” право власності на їдальню (літера Г-2) на базі відпочинку «Корал»(с. Грибівка, Овідіопольський район, Одеська обл.); залучити до участі у справі додаткового відповідача –Овідіопольське районне бюро технічної інвентаризації та зобов'язати Овідіопольське районне бюро технічної інвентаризації зареєструвати право власності на їдальню (літера Г-2) на базі відпочинку «Корал»(с. Грибівка, Овідіопольський район, Одеська обл.) за ВАТ „Птахофабрика „Васильківська”.

Розглянувши зазначену заяву суд ухвалою від 31.08.2006р. задовольнив її частково в частині збільшення вимог та прийняття до розгляду вимоги про визнання визнання права власності, оскільки вона відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та заявлена до відповідачів по справі. Заявлення ж вимоги про зобов'язання Овідіопольське районне бюро технічної інвентаризації здійснити певні дії не відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, оскільки заявлено окрему вимогу до особи, яка не є відповідачем по справі. До того ж зазначена вимога не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. У зв'язку із зазначеним суд відмовив у прийнятті вимоги до Овідіопольського районного бюро технічної інвентаризації про вчинення певних дій та у залученні до участі у справі в якості відповідача 3 Овідіопольське районне бюро технічної інвентаризації.

Таким чином розгляд справи здійснюється щодо вимог позивача про визнання  за ВАТ „Птахофабрика „Васильківська” право власності на їдальню (літера Г-2) на базі відпочинку «Корал»(с. Грибівка, Овідіопольський район, Одеська обл.) та визнання недійсним договіру купівлі –продажу нерухомого майна від 16.05.2003р., укладеного між ВАТ «Сільбуд»та МПП «Скіф»в  частині купівлі-продажу їдальні (літера Г-2) на базі відпочинку «Корал»(с. Грибівка, Овідіопольський район, Одеська обл.).

Заявлене представником позивача клопотання про витребування у Овідіопольського районного бюро технічної інвентаризації інформації про зареєстрованого на даний час власника спірного майна залишено судом без задоволення, оскільки необґрунтовано дослідження зазначених відомостей для вирішення спору.

Заявлене представником позивача клопотання про забезпечення позову не підлягає задоволенню оскільки не є обґрунтованим.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених у позовній заяві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

16.05.2003 р. між відповідачем 1 та відповідачем 2 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна. Відповідно до п. 1 договору відповідач 1 продає у власність відповідача 2, зокрема, приміщення столової під літерою „Г-2” на генплані площею 807,5 кв.м., що є частиною цілісного комплексу бази „Корал”.

Відповідно до п. 3 договору право власності на будівлю столової, обладнання столової належить відповідачу 1 на основі акта прийому-передачі приватизованого майна орендного підприємства від 10.12.1998 р., підписаного начальником регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області та свідоцтва про власність серії САА №073186 від 22.04.2003 р.

Як зазначає позивач, оспорюваний договір купівлі-продажу майна від 16 травня 2006 року має бути визнаний недійсним в частині купівлі-продажу приміщення їдальні (літера Г-2 на генплані) на базі відпочинку „Корал” (с. Грибівка, Овідіопольський район, Одеська область) в зв'язку з тим, що дана їдальня належить на праві власності саме Відкритому акціонерному товариству «Птахофабрика «Васильківська».

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство “Птахофабрика “Васильківська” було створене на підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна по Київській області № 7/11-ВП від “26” січня 1996 року шляхом перетворення Державного підприємства птахофабрика “Васильківська” у відкрите акціонерне товариство.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна по Київській області № 5/19-ВЛ від “17” березня 1997 року “Про внесення змін до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу державного підприємства птахофабрика “Васильківська” позивачу у власність було передано частину спального корпусу та їдальню на базі відпочинку “Корал”, с. Грибівка, Овідіопольського району Одеської області.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна по Київській області № 5-25-11/9 від “27” грудня 2004 року процес приватизації Відкритого акціонерного товариства “Птахофабрика “Васильківська” було завершено. Відповідно до виданого свідоцтва про власність від 27.12.2004 р. майно державного підприємства птахофабрика “Васильківська”, та його правонаступника ВАТ “Птахофабрика “Васильківська” є колективною власністю акціонерів товариства, які придбали акції відповідно до Закону України “Про приватизацію майна державних підприємств”.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна по Київській області № 5-19-ВП від «17»березня 1997 року «Про внесення змін до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу державного підприємства птахофабрика «Васильківська», - їдальня та частина спального корпусу на базі відпочинку «Корал»с. Грибівка, Овідіопольського району Одеської області було передано до статутного фонду ВАТ “Птахофабрика “Васильківська”. Крім того, факт включення до статутного фонду ВАТ «Птахофабрика «Васильківська»їдальні на базі відпочинку «Корал»підтверджується відповідним Переліком майна, переданого до статутного фонду ВАТ «Птахофабрика «Васильківська», що був виданий Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області згідно з наказом № 7/11-ВП від 26.01.1996 року.

Відповідно до статті 4 Закону України „Про власність” передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст.ст. 21, 26 Закону України “Про власність” право колективної власності виникає, зокрема на підставі: перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства; безоплатної передачі майна державного підприємства у власність трудового колективу, державних субсидій; Об'єктами права власності господарського товариства, що є юридичною особою, є грошові та майнові внески його членів, а також майно, набуте внаслідок господарської діяльності, та інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом.

Таким чином суд дійшов висновку, що на момент укладення між відповідачем 1 та відповідачем 2 договору купівлі-продажу майна від 16 травня 2006 року приміщення столової під літерою „Г-2” на генплані площею 807,5 кв.м. перебувало у власності саме у позивача, що підтверджується матеріалами справи.

Натомість відповідно до Переліку нерухомого майна, що було передано у власність Відкритого акціонерного товариства «Сільбуд», виданого Регіональним відділення фонду державного майна України по Київській області, відповідач 1 є власником лише вагону-їдальні, що не є капітальною спорудою на базі відпочинку «Корал», та не є тотожнім з приміщенням столової під літерою „Г-2” на генплані площею 807,5 кв.м.            Тобто, на момент укладення оспорюваного договору купівлі-продажу від 16 травня 2003 року відповідач 1 не був законним власником спірного майна - їдальні (літера Г-2) на базі відпочинку „Корал” (с. Грибівка, Овідіопольський район, Одеська область).

Відповідно до статті 225  Цивільного кодексу УРСР від 18.07.1963р., що діяв на момент укладення оскаржуваної угоди, право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові. Якщо продавець майна не є його власником, покупець набуває права власності лише в тих випадках, коли згідно з статтею 145 цього Кодексу власник не вправі витребувати від нього майно.

Відповідно статті 145  ЦК УРСР, якщо майно за плату придбане у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не повинен був знати (добросовісний набувач), то власник вправі витребувати це майно від набувача лише в разі, коли майно загублене власником або особою, якій майно було передане власником у володіння, або викрадено у того чи іншого, або вибуло з їх володіння іншим шляхом поза їх волею.

Таким чином оскільки спірне майно вибуло із власності законного власника –Відкритого акціонерного товариства «Птахофабрика «Васильківська»поза його волею, то відповідно до статей 225, 145 Цивільного кодексу Української РСР, Мале приватне підприємство «Скіф»не набуло права власності на дане спірне майно.

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р, який набув чинності з 01.01.2004 р. також передбачає принцип неможливості переходу права власності на майно навіть до добросовісного набувача, якщо таке майно вибуло із володіння законного власника поза його волею, у випадку, якщо продавець не мав права відчужувати таке майно (статті 330, 388 ЦК України).

Частина 2 статті 48 Закону України “Про власність” визначає, що власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права.

Відповідно до ст. 41 ЦК УРСР від 18.07.1963  угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані  на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.

Згідно з ст. 48 ЦК УРСР, який діяв на час укладання договору, недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

Відповідно до вимог ст. 59 ЦК УРСР угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладання.

В зв'язку з порушенням права власності позивача, як законного власника спірного майна - приміщення їдальні (літера Г-2 на генплані) на базі відпочинку „Корал” (с. Грибівка,  Овідіопольський район, Одеська область), внаслідок укладення оскаржуваної угоди купівлі-продажу між відповідачем 1 та відповідачем 2 права та охоронювані законом інтереси підлягають захисту шляхом визнання права власності відкритого акціонерного товариства «Птахофабрика «Васильківська»на приміщення їдальні (літера Г-2 на генплані) та шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу від 16 травня 2003 року, укладеного між ВАТ «Сільбуд»(продавець) та МПП «Скіф»(покупець) в частині продажу даного приміщення їдальні приміщення на базі відпочинку „Корал” (с.Грибівка,  Овідіопольський район, Одеська область).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними  і обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до ст.49 ГПК України та витрати по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 ГПК України покладаються на відповідачів.

На підставі  вищенаведеного та керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Визнати за Відкритим акціонерним товариством «Птахофабрика «Васильківська»(08635, Київська область, с. Зелений Бір, Васильківський район, код ЄДРПОУ 05513193) право власності на приміщення їдальні (літера Г-2 на генплані) на базі відпочинку „Корал” (с. Грибівка,  Овідіопольський район, Одеська область).

3. Визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу від 16 травня 2003 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Сільбуд» (код ЄДРПОУ 23571372) та Малим приватним підприємством «Скіф»(код ЄДРПОУ 20968949) в частині продажу приміщення їдальні (літера Г-2 на генплані) на базі відпочинку „Корал” (с. Грибівка,  Овідіопольський район, Одеська область).

4. Стягнути з Малого приватного підприємства «Скіф»(67812, Одеська область, м. Овідіопольський р-н, с. Надлиманське, вул. Набережна, 46; код ЄДРПОУ 20968949) на користь Відкритого акціонерного товариства «Птахофабрика «Васильківська»(08635, Київська область, с. Зелений Бір, Васильківський район,  код ЄДРПОУ 05513193) судові витрати: 2 752 (дві тисячі сімсот п'ятдесят дві) грн. 50 коп. державного мита та 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з  Відкритого акціонерного товариства „Сільбуд” (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Січневого прориву 13; код ЄДРПОУ 23571372) на користь Відкритого акціонерного товариства «Птахофабрика «Васильківська»(08635, Київська область, с. Зелений Бір, Васильківський район,  код ЄДРПОУ 05513193) судові витрати: 2 752 (дві тисячі сімсот п'ятдесят дві) грн. 50 коп. державного мита та 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                         Наріжний С.Ю.