Постанова

від 05.06.2007 по справі 234/13-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

05 червня 2007 р.                                                                                  

№ 234/13-06 

Вищий 

господарський суд  України у

складі колегії  суддів:

головуючий суддя

Муравйов О.В.,

судді:

Полянський А.Г., Ходаківська

І.П.,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні касаційну скаргу 

 Суб'єкта підприємницької діяльності

-фізичної особи ОСОБА_1

на

рішення Господарського суду Київської

області від 12.09.2006 року

у справі

№ 234/13-06 Господарського

суду Київської області

за позовом

Відкритого акціонерного

товариства “Птахофабрика Васильківська”

до

Відкритого акціонерного

товариства “Сільбуд” Малого приватного підприємства “Скіф”

про

визнання  частково недійсним договору купівлі-продажу

нерухомого майна

за участю  представників сторін:

позивача:

не з'явились, 

відповідача -1: відповідача -2:

скаржника:

не з'явились,   не з'явились,   Пішоха Д.Л., дов. б/н від 01.06.07р.,

В С Т А Н О В

И В:

26.06.2006р. ВАТ “Птахофабрика

Васильківська” звернулося до Господарського суду Київської області з позовом

про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 16.05.2003р., укладеного

між ВАТ “Сільбуд” та МПП “Скіф” в частині купівлі-продажу їдальні  (літ. Г-2) на базі відпочинку “Корал”

(с.Грибівка, Овідіопольський район, Одеська область).

31.08.2006р., позивач звернувся з

клопотанням в порядку ст. 22 ГПК України та просив визнати за ним право

власності на їдальню (літ. Г-2) на базі відпочинку “Корал” (с.Грибівка,

Овідіопольський район, Одеська область).

Рішенням Господарського суду 

Київської області від 12.09.2006р. у справі  № 234/13-06 (суддя: Наріжний С.Ю.) позов

задоволено повністю. Визнано за ВАТ “Птахофабрика Васильківська” право

власності на приміщення їдальні (літера Г-2 на генплані) на базі відпочинку

“Корал” (с.Грибівка, Овідіопольський район, Одеська область).

Визнано недійсним з моменту

укладення договір купівлі-продажу від 16 травня 2003 року, укладений між

Відкритим акціонерним товариством “Сільбуд” та Малим приватним підприємством

“Скіф” в частині продажу приміщення їдальні (літера Г-2 на генплані) на базі

відпочинку “Корал” (с.Грибівка, Овідіопольський район, Одеська область).

Не погоджуючись із зазначеним

рішенням СПД -ФО ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Вищого

господарського суду України, в якій просить: поновити строк на касаційне

оскарження рішення Господарського суду Київської області від 12.09.2006 року;

скасувати його та припинити провадження у справі, мотивуючи касаційну скаргу

тим, що воно  прийнято з порушенням норм

матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду

України від 20.04.2007 року відновлено строк для подання касаційної скарги та

прийнято до провадження касаційну скаргу, а її розгляд призначено на

05.06.2007р. 10-50 год.

У судове засідання 05.06.2007 року

позивач та відповідачі не з'явились, хоча про дату, час та місце судового

засідання повідомлені заздалегідь належним чином. Неявка представників позивача

та відповідачів не перешкоджає розгляду касаційної скарги за наявними

матеріалами відповідно до приписів ст. 75, 1115 ГПК України.

У відзиві на касаційну скаргу

позивач просить залишити рішення без змін.

Представник  заявника касаційної скарги у судовому

засіданні подав клопотання про уточнення своїх вимог згідно яких просив

скасувати рішення на підставі п.3 ст.11110 ГПК України та керуючись

п.3 ст.1119 ГПК України направити матеріали на новий розгляд за

виключною підсудністю у відповідності до ч.2 ст.16 ГПК України у Господарський

суд Одеської області.

Розпорядженням Заступника Голови

Вищого господарського суду України Осетинського А.Й. від 04.06.2007 року, у

зв'язку з відпусткою судді Фролової Г.М. для перегляду в касаційному порядку

справи № 234/13-06, призначеної до розгляду на 05.06.2007 року, утворено

колегію суддів у складі: головуючий - Муравйова О.В., судді -Полянського А.Г.,

Ходаківська І.П.

Заслухавши присутнього  представника, перевіривши повноту

встановлення обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України

вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст.107 ГПК України

сторони мають право подати касаційну скаргу, а прокурор касаційне подання на

рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та постанову

апеляційного суду. Касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не

було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що

стосується їх прав і обов'язків.

За змістом вказаної норми оскаржити

судове рішення в касаційному порядку мають, крім сторін, третіх осіб та

прокурора, особи яких не було залучено до участі у справі, якщо: - судом

прийнято рішення чи постанову, що стосується їхніх прав і обов'язків; - їх не

було залучено до участі у справі.

Відповідно до статті 11110

Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або

зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови

апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм

матеріального чи процесуального права.

Згідно п.3 ч.2 ст. 11110

Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального

права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або

постанови апеляційного господарського суду якщо господарський суд прийняв

рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були

залучені до участі в справі.

         Колегія суддів Вищого господарського

суду України вважає, що місцевим господарським судом не були допущені порушення

зазначеної вище норми з огляду на наступне.

          Так, 

задовольняючи позов ВАТ “Птахофабрика “Васильківська” місцевий суд

виходив з того, що на момент укладення договору купівлі-продажу від

16.05.2003р., між відповідачем 1 та відповідачем 2 приміщення столової під

літерою “Г-2” перебувало у власності позивача, що також було підтверджено

матеріалами справи.

Як встановлено місцевим судом та

вбачається з матеріалів справи, спірний договір є первинним у часі по

відношенню до договору дарування від 31.07.2003 року, на який посилається

заявник касаційної скарги, а позивач, відповідно, є первинним власником майна.

Заявник не є стороною спірної

угоди. Рішенням суду не застосовано реституцію, або норми гл.29 ЦК України про

захист права власності.

До того ж, в резолютивній частині

рішення місцевого господарського суду не зроблено висновків щодо прав та

охоронюваних законом інтересів заявника касаційної скарги, жодних обов'язків на

нього не покладено, рішення суду не містить фактів преюдиціального значення

щодо прав та обов'язків заявника.

Отже, твердження заявника про те,

що оскаржене рішення стосується його прав та обов'язків, є безпідставним, так

як відповідно до ст. 107 ГПК України, касаційну скаргу мають право подати

особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи

постанову, що стосується їх прав і обов'язків.

Також колегія суддів відзначає, що

додана  до скарги копія договору

дарування від 31.07.2003р., в порушення вимог ч.2 ст.36 ГПК України,  не є ні оригіналом, ні належним чином

засвідченою копією письмового доказу.

Що ж до посилань заявника в частині

допущеного, на його думку,  місцевим

судом порушення норм процесуального права виключної підсудності  (ч.2 ст.16ГПК України), колегія суддів зазначає

наступне.

Господарським судом Київської

області позовна заява про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу

нерухомого майна була прийнята у відповідності з приписами ст.15 ГПК України.

Після уточнення позовних вимог,

формально, позов мав би розглядатись за правилами ст.16 ГПК України, але в силу

ч.3 ст.17 ГПК, справа, прийнята господарським судом до свого провадження з

додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому

випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському

суду.

Таким чином, колегія суддів вважає,

що місцевий суд розглянув справу без порушень правил підсудності, і, підстав

для скасування рішення з цих міркувань немає також.

За змістом ст. 108 ГПК України

Вищий господарський суд України переглядає рішення місцевого господарського

суду та постанови апеляційного господарського суду в межах касаційної скарги

(подання).

Оскільки суд касаційної інстанції

дійшов висновку, що оскаржене рішення не стосується прав, обов'язків та

охоронюваних законом інтересів заявника касаційної скарги СПД -ФО ОСОБА_1,

касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.ст.85, 1115

Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою

представника заявника касаційної скарги оголошена вступна та резолютивна

частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115,

1117, 1119 -11111  ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду 

Київської області від 12.09.2006 року у справі № 234/13-06 залишити без

змін.

Головуючий    суддя                                                                   

Муравйов О.В.

Судді                                                                                

             Полянський А.Г.

Ходаківська І.П.