22/5025/836/11
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"20" червня 2011 р.Справа № 22/5025/836/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елаком Інвест", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Лідер", м. Славута Хмельницької області
про розірвання договору купівлі-продажу від 01.12.2010 року
Суддя Заверуха С.В.
Представники сторін: не з'явилися
Повне рішення складено та підписано 20.06.2011р.
Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Елаком Інвест", м. Київ звернувся до суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Лідер" про розірвання договору купівлі-продажу від 01.12.2010р., в обґрунтування якого зазначає про неможливість подальшого виконання умов договору від 01.12.2010р. При цьому вказує, що на підставі укладеного договору ТОВ "Аква-Лідер" отримало товарно-матеріальні цінності від ТОВ "Елаком Інвест" за наступними накладними: видаткова накладна ЕІ №-0000156 від 26.01.2011 р. на суму 4 800,00 грн., ЕІ №-0000157 від 28.01.2011 р. на суму 4800,00 грн., ЕІ №-0000149 від 10.01.2011 р. на суму 2143757,12 грн., ЕІ №-0000154 від 10.01.2011 р. на суму 144000,00 грн., ЕІ №-0000153 від 10.01.2011 р. на суму 403187,38 грн., ЕІ №-0000148 від 10.01.2011 р. на суму 1825383,6 грн., ЕІ №0000147 від 10.01.201 1р. на суму 252276,00 грн., ЕІ №-0000146 від 10.01.2011 р. на суму 234820,8 грн., ЕІ №0000140 від 10.01.2011 р. на суму 830952,00 грн., ЕІ №00001555 від 24.01.2011 р. на суму 3600,00 грн., загалом на суму 5847576,9грн. Відповідач згідно платіжних доручень від 18.01.2011 р. на суму 200 000,00 грн., від 24.01.2011р. на суму 200 000,00 грн. оплатив вартість поставленого позивачем товару. Також позивач повідомляє, що на даний час не має змоги виконувати умови договору від 01.12.2010р., звертався до відповідача з пропозицією розірвати договір, але останній не погоджується на його добровільне розірвання.
На підтвердження заявлених позовних вимог позивач подав суду копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 650898, свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100260228 від 21.12.2009 р., довідки про взяття на облік платника податків № 9349 від 14.09.2010 р., протоколу № 2 від 07.09.2010 р., договору купівлі-продажу від 01.12.2010 р.
Позивач в судове засідання свого представника не направив, на адресу суду надіслав повідомлення про розгляд справи без присутності позивача, про усне звернення до відповідача з пропозицією розірвати договір, а також надав витяг з ЄДР щодо відомостей про позивача, копії статуту позивача, довідки з ЄДР № 355932 від 13.09.2010 р., договору купівлі-продажу від 01.12.2010 р., податкових накладних № 180 від 10.01.2011 р., № 201 від 28.01.2011 р., № 184, № 185, № 186, № 193, № 194, № 198 від 10.01.2011 р., № 199 від 24.01.2011 р., № 200 від 26.01.2011 р., видаткових накладних № ЕІ-0000148, № ЕІ-0000149, № ЕІ-0000153, № ЕІ-0000154, № ЕІ-0000140, № ЕІ-0000146, № ЕІ-0000147 від 10.01.2011 р., № ЕІ-0000155 від 24.01.2011 р., № ЕІ-0000156 від 26.01.2011 р., № ЕІ-0000157 від 28.01.2011 р., довіреностей № Дов-02 від 20.01.2011 р., № Дов-01 від 10.01.2011 р.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, на адресу суду надіслав заяву про невизнання позову, розгляд справи без його присутності, в якій, зокрема, зазначає, що договір укладений відповідно до вимог чинного цивільного законодавства України. Також відповідач зазначає, що сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір підписаний та скріплений печатками товариств, сторони приступили до виконання умов договору
Розглядом наявних матеріалів справи встановлено:
Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №650898 серія А01 товариство з обмеженою відповідальністю "Елаком Інвест" за реєстроване як юридична особа за адресою: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 31, код 36844382.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 12.05.2011 р. відповідач зареєстрований як юридична особа за адресою: 30000, м. Славута, вул. Козацька, 122 А, код 37370807.
01.12.2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Елаком Інвест" (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Аква-Лідер" (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до п. 1.1. якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця меблі у ванну кімнату, сантехнічні вироби, фурнітуру та упаковку з гофрокартону (далі- товар), а Покупець - прийняти й оплатити його.
Вартість, кількість, асортимент товару наведені у виписаних накладних Продавцем Покупцеві при відвантаженні товару, що є невід'ємною частиною даного договору (п.1.2. Договору).
Продавець зобов'язаний: після підписання договору в строк поставляти, передавати Покупцеві названий у п. 1.1. договору товар в належній якості (за необхідності, залежно від виду товару - документи про його експлуатацію); попередити покупця про всі права третіх осіб на товар (права наймача, права застави тощо). Покупець зобов'язаний прийняти товар від Продавця і здійснити за нього оплату в строки й порядку, передбачені цим договором (п.п. 2.1., 2.2. Договору).
Відповідно до п.п. 4.1., 4.3. Договору здача-приймання товару провадиться уповноваженими представниками Покупця і Продавця. Датою передачі вважається дата одержання товару на складі вантажоодержувача, зазначеного Покупцем (дата оформлення, підписання вантажоодержувача в накладній).
Згідно п. 5.2. Договору право власності на товар переходить до Покупця з моменту приймання товару й оформлення документів, вказаних у п.4.3. даного договору.
Оплата товарів Покупцем здійснюється за договірною ціною шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок Продавця по мірі реалізації товару (п. 7.1. Договору).
Даний договір набирає чинності в день підписання його обома сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 10.1. Договору).
Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.
Позивач, вважаючи, що ТОВ "Елаком Інвест" не має змоги виконувати умови договору від 01.12.2011 р. та зважаючи на відмову відповідача від добровільного розірвання укладеної угоди, звернувся до суду з позовом про розірвання договору купівлі-продажу від 01.12.2010 р., як такого що вчинено під впливом помилки сторін.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов‘язків (господарських зобов‘язань).
Згідно із ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо розірвання договору, позивач в якості підстави для розірвання договору купівлі-продажу зазначає про неможливість надалі виконувати умови вказаного договору, який на думку позивача вчинено під впливом помилки сторін договору, що є підставою для його розірвання.
Згідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 2 цієї статті встановлено, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. При цьому сторона, яка ставить питання про розірвання чи зміну договору, має довести наявність порушення договору та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною.
Аналіз статті 651 ЦК України свідчить, що однією із підстав розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, є істотне порушення вимог другою стороною. Істотним вважається таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору, тобто йдеться про таке порушення договору однією із сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. При цьому сторона яка ставить питання про розірвання чи зміну договору, має довести наявність істотного порушення договору та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною. Така шкода може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, так і моральної шкоди.
В процесі розгляду справи позивачем не доведено та не надано жодних належних і допустимих доказів які б свідчили, про істотне порушення відповідачем договору від 01.12.2011р. Зокрема, позивачем не доведено, що останньому заподіяно шкоду, внаслідок невиконання відповідачем умов договору, в тому числі щодо своєчасної оплати отриманого товару. Так, умовами вказаного договору не визначено конкретного терміну (строку) виконання покупцем свого обов'язку щодо оплати товарно-матеріальних цінностей, оскільки п. 7.1 договору передбачає лише подію, з настанням якої пов'язане виникнення обов'язку щодо оплати, а не строк чи термін здійснення такої оплати. Крім того, надані в матеріали справи видаткові та податкові накладні не можуть розцінюватись судом як виконання зобов'язань саме за спірним договором, зважаючи на те, що поставка за даними накладними здійснювалась на виконання договору поставки №ДГ-0000009 від 01.12.2010 р. (зміст накладних), який не є предметом розгляду даної справи.
Отже, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про розірвання спірного договору з огляду на те, що позивачем не доведено істотних порушень сторонами умов договору, зокрема не доведено завдання шкоди позивачу чи позбавлення його значною мірою того, на що він розраховував при укладанні договору купівлі-продажу, що зумовлює відсутність підстав для його розірвання з огляду на вимоги ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України.
Згідно приписів ст.54 ч.2 п.5 ГПК України законодавство, на підставі якого подається позов, має зазначатись у позовній заяві самим позивачем.
Як вбачається з позовної заяви позивача, єдиним аргументом, який наводить позивач в обґрунтування підстав для розірвання договору купівлі-продажу від 01.12.2010р. є неможливість подальшого виконання його умов з боку позивача, який на думку позивача вчинено під впливом помилки сторін. Однак, наведена позивачем обставина не є підставою, визначеною законом, для розірвання спірного договору купівлі-продажу.
При цьому враховано, що спірний договір купівлі-продажу від 01.12.2010 р. не містить будь-яких конкретних строків чи термінів виконання обов'язків для жодної сторони.
Будь-яких інших підстав, згідно з якими договір може бути розірваний за рішенням суду, позивачем не зазначено.
Разом з тим, судом приймається до уваги відсутність в матеріалах справи доказів звернення до відповідача з пропозицією розірвати договір в добровільному порядку, чим порушено порядок визначений ст. 188 Господарського кодексу України.
Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, зважаючи що цивільним законодавством визначений виключний перелік підстав для розірвання договору, серед яких відсутня така підстава як вчинення правочину під впливом помилки сторін під час укладення договору (дана обставина є наслідком визнання правочину недійсним - ст. 229 ЦК України), суд не знаходить підстав для розірвання оспорюваного позивачем договору, а отже і для задоволення позову.
Судові витрати по справі необхідно покласти на позивача, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з відмовою в позові.
Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
У позові відмовити.
Суддя С.В. Заверуха
віддруковано 3 примірника: 1. в справу, 2. позивачу, 3. відповідачу. Помічник судді Гураль Л.Л.
повний текст рішення складено та підписано 20.06.2011 р.
Суд | Господарський суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 20.06.2011 |
Оприлюднено | 30.06.2011 |
Номер документу | 16469164 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Хмельницької області
Заверуха С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні