Постанова
від 04.05.2011 по справі 15/93-1770
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/93-1770

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81


                                                                      

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.11                                                                                           Справа  № 15/93-1770

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого - судді                                                  Галушко Н.А.

суддів                                                                                Краєвська М.В.

                                                                                Гнатюк Г.Н.

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ «Христина»№ 22 від 21.01.2011 року

на рішення господарського суду Тернопільської області від 22.12.2010 року

у справі № 15/93-1770

за первісним позовом: Дочірнього підприємства «Бережаниагропродукт»ЗАТ «Українська енергетична група», м. Бережани, Тернопільська область

до відповідача ТзОВ «Христина», м. Бережани, Тернопільська область

про розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 11 від 01.04.2008 року та стягнення 22 400 грн. заборгованості по орендній платі та 19 860 грн. пені

та за зустрічним позовом ТзОВ “Христина”, м. Бережани, Тернопільська область

до відповідача Дочірнього підприємства “Бережаниагропродукт”ЗАТ “Українська енергетична група”, м. Бережани, Тернопільська область

про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень № 11 від 01.04.2008 р.

За участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом –Сорока Т.Й. –представник

від відповідача за первісним позовом –Ленчак В.В. –представник

Розпорядженням в.о. голови суду від 04.05.2011 року у даній справі змінено склад колегії, а саме замість судді Орищин Г.В. у склад колегії включено суддю Гнатюк Г.М.

Представникам позивача та відповідача роз'яснено їхні права і обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили, тому протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст.81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 22.12.2010 року (суддя Бучинська Б.Г.) у справі № 15/93-1770 частково задоволено первісні позовні вимоги ДП ЗАТ «Українська енергетична група «Бережаниагропродукт»: стягнуто з ТзОВ «Христина»на користь ДП ЗАТ «Українська енергетична група «Бережаниагропродукт»73 600,00 грн. за користування майном за час прострочення, 763,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині позовних вимог щодо розірвання договору оренди № 11 від 01.04.2008 року провадження у справі припинено. У задоволенні зустрічних позовних вимог ТзОВ «Христина»до ДП ЗАТ «Українська енергетична група «Бережаниагропродукт» про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень № 11 від 01.04.2008 року –відмовлено.

Приймаючи рішення у даній справі, господарський суд виходив з того, що позовні вимоги позивача щодо стягнення 73 600 грн. є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення, оскільки факт порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині повернення орендованого майна надає правові підстави позивачу звернутися з позовними вимогами щодо стягнення неустойки за весь період користування майном. Щодо зустрічних позовних вимог про визнання недійсним укладеного між сторонами у справі договору оренди № 11 від 01.04.2008 року, господарський суд першої інстанції мотивував рішення тим, що правова підстава звернення ТзОВ «Христина» до суду з позовом про визнання недійсним договору оренди є необґрунтована та безпідставна, оскільки на час укладення договору оренди від 01.04.2008 року та період його дії –до 01.03.2009 року ДП  ЗАТ «Українська енергетична група «Бережаниагропродукт»було належним орендарем приміщення, яке було об'єктом оренди за умовами договору оренди від 01.04.2008 року, що підтверджується матеріалами справи.

ТзОВ «Христина»подано апеляційну скаргу № 22 від 21.01.2011 року, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог ДП ЗАТ «Українська енергетична група «Бережаниагропродукт»та задоволити позовні вимоги за зустрічним позовом ТзОВ «Христина», оскільки судом першої інстанції порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права та висновки господарського суду першої інстанції не відповідають обставинам справи. Окрім цього, скаржник зазначає, що факт щодо дійсності договору оренди від 01.04.2008 року, встановлений рішенням господарського суду від 26.06.2009 року та постановою апеляційного господарського суду від 09.12.2009 року у справі № 13/60-1039, не є преюдиційним, так як не був предметом позову і апеляційної скарги та не був об'єктом дослідження і не встановлювався місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції; даний договір оренди є недійсним з огляду на те, що був укладений без дотримання норм законодавства, а саме дотримання істотних умов договору оренди; у зв'язку з закінченням строку оренди позивач звільнив орендоване приміщення з березня 2009 року, про що свідчить акт про звільнення орендованого приміщення від 03.03.2009 року. Також, скаржник вважає за необхідне зазначити, що неустойка в розмірі 73 600,00 грн. стягнута судом першої інстанції з відповідача без врахування вимог ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 232 Господарського кодексу України.

21 березня 2011 року ТзОВ «Христина»подано пояснення до апеляційної скарги № 78 від 18.03.2011 року, в якому зазначає, що господарським судом першої інстанції в частині відмови у зустрічному позові про визнання недійсним договору оренди № 11 від 01.04.2008 року не взято до уваги той факт, що позивач не був власником орендованого майна і станом на 01.08.2008 року не мав права укладати даного договору.

Представник позивача наданим йому ст. 96 ГПК України правом не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не подав, проте у судовому засіданні усно просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судом апеляційної інстанції встановлено наступне:

01.04.2008 року між ДП ЗАТ «УЕГ «Бережаниагропродукт»(орендодавець) та ТзОВ «Христина»(орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень № 11, згідно умов якого орендодавець зобов'язується передати орендареві у строкове платне користування нежитлове приміщення, а саме склад №7, площею 1200 м.кв., що знаходиться за адресою: м. Бережани, вул. Золочівська, 4, а орендар зобов'язався сплачувати орендну плату та використовувати об'єкт відповідно до п. 7 цього договору. Термін оренди становить 11 місяців з моменту прийняття орендованого об'єкта за актом здавання-приймання.

Відповідно до умов договору сторони визначили, що розмір орендної плати за весь орендований об'єкт є фіксованим і в цілому складає 3 200,00 грн. за місяць.

На виконання умов договору позивач своєчасно передав орендарю у користування об'єкт оренди - нежитлове приміщення, площею 1200м.кв., про що складено та підписано сторонами акт приймання-передачі майна від 01.04.2008р.

У зв'язку з невиконанням умов договору позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості по орендній платі. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.12.2009р. у справі № 13/60-1039 стягнуто з ТзОВ «Христина»заборгованість по орендній платі до 01.03.2009р. включно та встановлено, що договір укладений між сторонами 01.04.2008 року діяв у відповідності до п. 4.1 договору, 11 місяців, тобто до 01.03.2009 року.

Проте, відповідач орендоване майно повернув відповідно до акту приймання-передачі лише 17.02.2010 року.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши доводи та заперечення представників позивача та відповідача за первісним позовом, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду слід частково скасувати в частині задоволення первісного позову, виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з позовної заяви ДП ЗАТ «УЕГ «Бережаниагропродукт», позивач звернувся з позовною заявою, в якій просить розірвати договір оренди нежитлового приміщення № 11 від 01.04.2008 року та стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в розмірі 22 400,00 грн. разом з пенею за несвоєчасну оплату орендної плати в розмірі 19 860,00 грн. (том І, а.с. 2-5).

17 березня 2010 року представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованість по орендній платі в розмірі 29 700,00 грн. та пені за несвоєчасну оплату орендної плати в розмірі 24 360,00 грн. (том І, а.с. 47-50).

19 квітня 2010 року представник ДП ЗАТ «УЕГ «Бережаниагропродукт»подано уточнений розрахунок позовних вимоги, відповідно до якого заборгованість по орендній платі складає 25 300,00 грн. та 24 360,00 грн. пені за несвоєчасну оплату орендної плати (том І, а.с. 78-79).

Однак, 22 грудня 2010 року позивачем повторно подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій з посиланням на норми ст. 785 ЦК України останній просить стягнути з відповідача неустойку в розмірі 73 600,00 грн. за користування майном за час прострочення.

Приймаючи до розгляду дану заяву про уточнення позовних вимог, господарський суд першої інстанції зазначає, що приймає її як таку, що подана у відповідності до ст. 22 ГПК України. Проте, колегія суддів з даним висновком суду першої інстанції погодитись не може, виходячи з наступного:

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Провадження у даній справі порушено згідно ухвали суду від 24.09.2009 року. Розгляд справи неодноразово відкладався, зупинялось провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні 22.12.2010 року після початку розгляду справи по суті, подав заяву про уточнення позовних вимог та в порушення норм ст. 22 ГПК України, одночасно змінив предмет і підстави позову. Слід зазначити, що в цьому ж судовому засіданні 22.12.2010 року, суд вирішив спір по суті.

Отже, у разі подання позивачем заяви (клопотання), направленої на одночасну зміну предмета і підстави позову після початку розгляду справи по суті, господарський суд з урахуванням конкретних обставин повинен був відмовити в задоволенні такої заяви (клопотання).

За таких обсавин, судова колегія вважає, що даний спір слід було розглядати відповідно до позовних вимог, що були заявлені представником ДП ЗАТ «УЕГ «Бережаниагропродукт»згідно поданого уточненого розрахунку позовних вимоги від 19 квітня 2010 року, відповідно до якого заборгованість по орендній платі складає 25 300,00 грн. та 24 360,00 грн. пені за несвоєчасну оплату орендної плати.

          Відповідно до позовних вимог позивач просить розірвати укладений між сторонами договір оренди № 11 від 01.04.2008 року.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 26.06.2009р. та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.12.2009р. у справі № 13/60-1039, встановлено факти, які згідно ст. 35 ГПК України є преюдиційним для даного спору та  визначено, що договір, укладений між сторонами 01.04.2008 року, діяв у відповідності до п. 4.1 договору 11 місяців, тобто до 01.03.2009 року.

Згідно ст. 291 ГК України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що провадження у справі в частині позовних вимог щодо розірвання договору оренди № 11 від 01.04.2008р. слід припинити.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 25 300,00 грн. та пені за несвоєчасну оплату орендної плати в розмірі 24 360,00 грн. відповідно до уточненого розрахунку від 19.04.2010 року, судова колегія вважає за необхідне відмовити у задоволенні цих позовних вимог, виходячи з наступного:

Як вбачається з уточненого розрахунку позовних вимог від 19.04.2010 року, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за період з 01.03.2009 року по 17.02.2010 року за договором від 01.04.2008 року в сумі 25 300,00 грн. та пеню від суми боргу за кожний день прострочення платежів в сумі 24 360,00 грн.

Однак, згідно приписів частини 2 статті 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Договір оренди припинив свою дію у зв'язку з закінчення строку, на який його було укладено, з 01.03.2009 року.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем безпідставно та необґрунтовано заявлено вимогу про стягнення заборгованість по орендній платі та пені за несвоєчасну оплату орендної плати за період з 01.03.2009 року, тобто після припинення дії договору оренди.

Щодо зустрічних позовних вимог про визнання недійсним договору оренди № 11 від 01.04.2008 року, господарським судом обґрунтовано відмовлено у задоволенні даних зустрічних позовних вимог, виходячи з наступного:

Правовою підставою звернення до суду з позовом про визнання недійсним договору оренди № 11 від 01.04.2008р. ТзОВ «Христина»визначає відсутність у ДП ЗАТ «Українська енергетична група»права на укладення договору оренди від імені власника майна ЗАТ «Українська енергетична група».

Проте, як вбачається з матеріалів справи 01.11.2007р. між ЗАТ «Українська енергетична група»(орендодавець) та ДП ЗАТ «Українська енергетична група»(орендар) укладено договір оренди №2б, згідно якого орендодавець передає, а орендар бере у тимчасове користування цілісний майновий комплекс, що знаходиться в м. Бережани, вул.. Золочівська, 4 (п. 1.1 –1.3), визначаючи при цьому метою оренди –надання послуг по забезпеченню населення виробничими площами шляхом їх здачі в оренду.

Відповідно до п. 4.1 договору термін дії оренди встановлено до 01.11.2007р.

Згідно п. 7.2 даного договору орендар має право надавати в оренду отримане ним майно на умовах власного розсуду без додаткового узгодження з орендодавцем.

Договором від 01.11.2007р.  про внесення змін до договору № 2б від 01.11.2007р. сторонами внесено зміни  до п. 4.1 в частині терміну дії оренди, встановивши його до 01.08.2009р.

01.08.2009р. між ЗАТ "Українська енергетична група" (орендодавець) та ДП ЗАТ "Українська енергетична група" (орендар) укладено договір оренди №2б терміном дії до 01.08.2010р.

Отже, на час укладення спірного договору оренди від 01.04.2008р. та період його дії, ДП  ЗАТ «Українська енергетична група «Бережаниагропродукт»було належним орендарем приміщення, яке було об'єктом оренди за умовами договору, що спростовує доводи викладені позивачем за зустрічним позовом у позовній заяві.

Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду Тернопільської області від 22.12.2010 року слід скасувати частково в частині прийняття рішення по первісному позову.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.          Апеляційну скаргу ТзОВ «Христина»№ 22 від 21.01.2011 року задоволити частково.

Рішення господарського суду Тернопільської області від 22.12.2010 року у даній справі скасувати частково.

Відмовити в задоволенні первісних позовних вимог про стягнення з ТзОВ «Христина»на користь ДП  ЗАТ «Українська енергетична група «Бережаниагропродукт»25 300,00 грн. заборгованості по орендній платі та 24 360,00 грн. пені за несвоєчасну оплату орендної плати. В частині позовних вимог про розірвання договору оренди № 11 від 01.04.2008р. –провадження у справі припинити.

Заяву про уточнення позовних вимог від 30.11.2010 року (подану господарському суду в судовому засіданні 22.12.2010 року) залишити без розгляду.

В решті рішення залишити без змін.

2.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3.          Справу направити в місцевий господарський суд.

Головуючий - суддя                                                                      Галушко Н.А.

суддя                                                                                          Краєвська М.В.

суддя                                                                                          Гнатюк Г.Н.

СудЛьвівський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення04.05.2011
Оприлюднено29.06.2011
Номер документу16469370
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —15/93-1770

Ухвала від 29.10.2010

Господарське

Господарський суд Тернопільської області

Бучинська Г.Б.

Рішення від 22.12.2010

Господарське

Господарський суд Тернопільської області

Бучинська Г.Б.

Ухвала від 08.12.2010

Господарське

Господарський суд Тернопільської області

Бучинська Г.Б.

Ухвала від 25.10.2010

Господарське

Господарський суд Тернопільської області

Бучинська Г.Б.

Ухвала від 28.04.2010

Господарське

Господарський суд Тернопільської області

Бучинська Г.Б.

Ухвала від 31.03.2010

Господарське

Господарський суд Тернопільської області

Бучинська Г.Б.

Ухвала від 17.03.2010

Господарське

Господарський суд Тернопільської області

Бучинська Г.Б.

Ухвала від 24.02.2010

Господарське

Господарський суд Тернопільської області

Бучинська Г.Б.

Ухвала від 05.02.2010

Господарське

Господарський суд Тернопільської області

Бучинська Г.Б.

Постанова від 04.05.2011

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Галушко Н.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні