Рішення

від 26.05.2011 по справі 22/67пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАР СЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Д онецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.05.11 р. Сп рава № 22/67пд

Господарський суд Донець кої області у складі судді Ри женко Т.М.,

при секретарі судового зас ідання Петрушенко А.О., розгля нув у відкритому судовому за сіданні справу

за позовом Акціонерного то вариства закритого типу „Мос тобуд-7”, м.Донецьк, ЄДРПОУ 03449858,

до відповідача 1: Дочірнього підприємства „Донецький обл автодор” Відкритого акціоне рного товариства „Державна а кціонерна компанія „Автомоб ільні дороги України”, м.Доне цьк, ЄДРПОУ 32001618,

відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпроторгінвест”, м.Дніпр опетровськ, ЄДРПОУ 37212565,

про визнання договору про п ереведення боргу №01-27/06-01/11 від 13.01. 2011р. недійсним, -

за участю представників:

від позивача: Несвіт Л.П. - л іквідатор,

від відповідача 1: не з' яви вся,

від відповідача 2: ОСОБА_1 - за довіреністю, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне т овариство закритого типу „Мо стобуд-7”, м.Донецьк, в особі ар бітражного керуючого Несвіт Л.Ф., звернувся до господарськ ого суду Донецької області з позовом до Відповідача 1, Дочі рнього підприємства „Донець кий облавтодор” Відкритого а кціонерного товариства „Дер жавна акціонерна компанія „А втомобільні дороги України” , м.Донецьк, та Відповідача 2, То вариства з обмеженою відпові дальністю „Дніпроторгінвес т”, м.Дніпропетровськ, про виз нання недійсним договору про переведення боргу №01-27/06-01/11 від 1 3.01.2011р.

В обґрунтування свої х вимог представник Позивача посилається на порушення ви мог Закону України „Про відн овлення платоспроможності б оржника та визнання його бан крутом” у зв' язку з укладен ням 13.01.2011р. спірного правочину м іж учасниками процесу керівн иком Акціонерного товариств а закритого типу „Мостобуд-7” без обов' язкового його пог одження з розпорядником майн а, що передбачено п.13 ст.13 вищев казаного Закону, а отже відсу тність повноважень підписан та на вчинення означеного пр авочину. Одночасно, арбітраж ний керуючий вказує на наявн ість постанови господарсько го суду Донецької області ві д 05.10.2010р. по справі №45/208б, якою окр ім порушення провадження по справі про банкрутство Позив ача, введення процедури розп орядження майном на шість мі сяців, введені заходи щодо за безпечення вимог кредиторів : заборонено посадовим особа м боржника чи власнику майна боржника, чи уповноваженому ним органу, чи іншим особам вч иняти дії відносно майнових активів (основних засобів ви робництва) боржника, а отже за борона здійснювати будь-які дії з майновими активами Акц іонерного товариства закрит ого типу „Мостобуд-7”.

На підтвердження вка заних обставин Позивач надав копії постанови господарськ ого суду Донецької області п ро визнання боржника банкрут ом від 22.02.2011р. по справі №45/208б, коп ію ухвали господарського суд у Донецької області про пору шення справи про банкрутство від 05.10.2010р. по справі №45/208б, догов ору про переведення боргу №01-2 7/06-01/11 від 13.01.2011р.

Нормативно свої вимоги Поз ивач обґрунтовує ст.ст.13, 23, 25 Зак ону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ”, ст.ст.203, 207, 208, 215, 227 Цивільного код ексу України, ст.ст.1, 5, 7, 49, 54, 57 Госп одарського процесуального к одексу України.

06.04.2011р. представником Відпові дача 1 через канцелярію суду н аданий відзив до позовної за яви №01-24/435 від 05.04.2011р., відповідно д о якого останній позовні вим оги визнає у повному обсязі. Р азом з цим, зазначає про відсу тність відомостей під час ук ладання договору про перевед ення боргу №01-27/06-01/11 від 13.01.2011р. стос овно провадження по справі п ро банкрутство Позивача та н аявність будь-яких обмежень щодо здійснення даною юридич ною особою господарської дія льності з цього приводу. Тако ж вказує на те, що ніякі дії за договором №01-27/06-01/11 від 13.01.2011р. щодо виконання його умов сторона ми виконані не були.

Відповідач 2, у відзиві на по зовну заяву №б/н від 18.04.2011р., пред ставленому суду 13.05.2011р., проти п озовних вимог заперечує у по вному обсязі, вважає їх безпі дставними, незаконними та не обґрунтованими, з тих підста в, що: призначення розпорядни ка майна не є підставою для пр ипинення повноважень керівн ика чи органу управління бор жника; оспорюваний правочин вчинений згідно вимог ст.ст.207 , 208 Цивільного кодексу Україн и; кредитор не заперечував пр оти зміни Первісного боржник а Новим боржником та підписа в договір про переведення бо ргу №01-27/06-01/11 від 13.01.2011р., чим погодив таку зміну; заборгованість, щ о переведена за вказаним дог овором виникла за продукцію, що фактично відвантажена (в п одальшому) Відповідачу 1; спір на угода укладена для викона ння реальних зобов' язань. У якості доказів обумовлених обставин, суду надані копії д оговору поставки №01/10/10 від 01.10.2010р ., акту звірки взаєморозрахун ків від 22.11.2010р., видаткової накл адної №1673 від 01.11.2010р., довіреност і на отримання товарно-матер іальних цінностей серії ЯОХ №886278 від 01.11.2010р., податкової накла дної №1673 від 01.11.2010р., а також довід ка №б/н від 18.04.2011р.,

Представник Позивача у суд овому засіданні 26.05.2011р. підтрим ав позовні вимоги у повному о бсязі.

Представник Відповідача 1 у судове засідання не з' явив ся.

Представник Відповідача 2 п роти задоволення позовних ви мог заперечив з підстав визн ачених у відзиві на позовну з аяву.

Врахував правові позиції с торін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані до кази за своїм внутрішнім пер еконанням, суд вважає, що позо вні вимоги Позивача не підля гають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2010р. між Позивачем (За мовник) та Відповідачем 2 (Пост ачальник) укладено договір № 01/10/10, за змістом якого, у відпові дності до цього договору Пос тачальник зобов' язується п оставити у власність Замовни ку залізобетонні конструкці ї, а останній зобов' язуєтьс я прийняти та оплатити їх у п орядку на умовах, обумовлени х цим правочином.

Строк дії цього договору по ставки встановлений п.8.1 угоди до 01.10.2011р

Відповідно до п.1.2 договору п оставки найменування, кількі сть, асортимент та сортамент продукції зазначається стор онами у специфікаціях, які є н евід' ємними частинами дого вору.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язанн я має виконуватися належним чином відповідно до умов дог овору та вимог цього кодексу , інших актів цивільного зако нодавства, а за відсутності т аких умов та вимог - відповідн о до звичаїв ділового оборот у або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.525 Цивільного ко дексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умо в не допускається, якщо інше н е встановлено договором або законом.

З наведеними нормами матер іального права кореспондуєт ься стаття 193 Господарського к одексу України, якою визначе но, що суб'єкти господарюванн я та інші учасники господарс ьких відносин повинні викону вати господарські зобов'язан ня належним чином відповідно до закону, інших правових акт ів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо викон ання зобов'язання - відповідн о до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжит и усіх заходів, необхідних дл я належного виконання нею зо бов'язання, враховуючи інтер еси другої сторони та забезп ечення загальногосподарськ ого інтересу. Порушення зобо в'язань є підставою для засто сування господарських санкц ій, передбачених цим кодексо м, іншими законами або догово ром.

Не допускаються односторо ння відмова від виконання зо бов'язань, крім випадків, пере дбачених законом, а також від мова від виконання або відст рочка виконання з мотиву, що з обов'язання другої сторони з а іншим договором не було вик онано належним чином.

Відповідно до статті 691 Циві льного кодексу України, поку пець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахуно к дії, які відповідно до догов ору, актів цивільного законо давства або вимог, що звичайн о ставляться, необхідні для з дійснення платежу. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або при йняття товаророзпорядчих до кументів на нього, якщо догов ором або актами цивільного з аконодавства не встановлени й інший строк оплати товару. П окупець зобов'язаний сплатит и продавцеві повну ціну пере даного товару (ст.692 Цивільног о кодексу України).

Одночасно, статтею 662 Цивіль ного кодексу України встанов лений обов' язок продавця пе редати покупцеві товар, визн ачений договором купівлі-про дажу.

Приймаючи до уваги видатко ву накладну №1673 від 01.11.2010р., довір еність на отримання товарно- матеріальних цінностей сері ї ЯОХ №886278 від 01.11.2010р. та податкову накладну №1673 від 01.11.2010р. Відпові дачем 2 здійснена господарсь ка операція з передання Пози вачу залізобетонних констру кцій (балки) на загальну суму 1 683003,00 грн.

Акціонерним товариством з акритого типу „Мостобуд-7” да на продукція прийнята, що під тверджується підписом уповн оваженої особи, який скріпле ний печаткою підприємства, н а означеному первинному доку менті.

Доказів наявності запереч ень щодо кількості поставлен ого товару, а також порядку по ставки та інших зауважень су ду не представлено.

Таким чином, судом встановл ено факт належного виконання Відповідачем 2 своїх зобов' язань перед Позивачем з пере дання обумовленого договоро м поставки товару.

Дані обставини у порядку, вс тановленому приписами Госпо дарського процесуального ко дексу України, не спростован і.

Відповідно до ст.509 Цивільно го кодексу України, зобов'яза нням є правовідношення, в яко му одна сторона (боржник) зобо в'язана вчинити на користь др угої сторони (кредитора) певн у дію (передати майно, виконат и роботу, надати послугу, спла тити гроші тощо) або утримати ся від певної дії, а кредитор м ає право вимагати від боржни ка виконання його обов'язку. З обов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливост і.

Відповідно до ст.11 Цивільно го кодексу України, цивільні права і обов' язки виникают ь із дій осіб, що передбачені а ктами цивільного законодавс тва, а також з дій осіб, що не пе редбачені актами цивільного законодавства , але за аналог ією породжують цивільні прав а і обов' язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов' язків, зокрема, є дого вори та інші правочини.

Пунктом 2.5 договору №01/10/10 від 0 1.10.2010р. визначені умови оплати т овару, відповідно до яких Поз ивач протягом п' яти банківс ьких днів з моменту підписан ня відповідної специфікації до даного договору здійснює попередню оплату за продукц ію у розмірі 100% від вартості Пр одукції, зазначеної у спеціф ікації.

Передплата - це термін опл ати до настання події, в даном у випадку передачі товару. Ос кільки товар фактично переда ний, а передплата здійснена н е була, то сторони своїми діям и здійснили новацію та погод или оплату у порядку встанов леному ст.692 Цивільного кодекс у України, після отримання пр одукції.

Проте, як вбачається з факти чних обставин справи, в поруш ення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передба чають, що зобов' язання має в иконуватися належним чином в ідповідно до умов договору т а вимог Цивільного кодексу У країни, інших актів цивільно го законодавства, а за відсут ності таких умов та вимог - в ідповідно до звичаїв діловог о обороту або інших вимог, що з вичайно ставляться, причому одностороння відмова від вик онання зобов' язання не допу скається, Позивач не виконав належним чином та в повному о бсязі свого грошового зобов' язання.

Підтвердження погодження суми заборгованості станом н а 22.11.2010р. у розмірі 1683003,00грн. вбачає ться з акту звірки взаємороз рахунків між Позивачем та Ві дповідачем 2, що є наявним у ма теріалах справи.

Статтями 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу Укра їни встановлений принцип гос подарського судочинства, згі дно з яким кожна сторона пови нна довести обставини, на які вона посилається в обґрунту вання своїх вимог або запере чень.

Доказів, що свідчать про спл ату заборгованості в повному обсязі чи частково у період р озгляду або до початку розгл яду справи суду не представл ено.

Проте, як вбачається з факти чних обставин справи грошове зобов' язання Замовника пер ед Постачальником не виконан о на суму 1 102 945,83 грн.

З огляду на викладене обста вини справи, Акціонерним тов ариством закритого типу „Мос тобуд-7” порушено умови зазна ченого правочину щодо оплати товару та є наявною заборгов аність зі сплати суми грошов их коштів у розмірі 1 102 945,83 грн.

Недійсність договору пост авки №01/10/10 від 01.10.2010р. суду не дове дена та господарська операці я здійснена за ним Позивачем та Відповідачем 2 сторонами н е заперечується.

13.01.2011р. між Акціонерним товар иством закритого типу „Мосто буд-7” (Первісний боржник), Доч ірнім підприємством „Донець кий облавтодор” Відкритого а кціонерного товариства „Дер жавна акціонерна компанія „А втомобільні дороги України” (Новий боржник) та Товариство м з обмеженою відповідальніс тю „Дніпроторгінвест” (Креди тор) укладено договір переве дення боргу №01-27/06-01/11.

Відповідно до п.1.1 зазначено ї угоди, цим договором регулю ються відносини, пов' язані зі зміною зобов' язаної стор они (Первісного боржника) у зо бов' язанні, яке виникає з до говору поставки №01/10/10 від 01.10.2010р. (Основний договір), укладеног о між Первісним боржником та Кредитором. Боржник, підпису ючи з свого боку цей договір, п ідтверджує наявність заборг ованості перед Кредитором у сумі 1 102 945,83 грн., що виникла у зв' язку з неналежним виконанням зобов' язань за Основним до говором.

Договір переводу боргу №01-27/0 6-01/11 підписаний та скріплений п ечатками Кредитора, первісно го боржника та Нового боржни ка.

Відповідно до ст.520 Цивільно го кодексу України, боржник у зобов' язанні може бути зам інений іншою особою (перевед ення боргу) лише за згодою кре дитора.

Форма правових дій відносн о заміни боржника у зобов' я занні за визначеннями ст.521 Ци вільного кодексу України вст ановлюється у відповідності до положень ст.513 даного кодек су, згідно якої, правові дії ві дносно такої заміни здійснюю ться у тієї ж формі, що й право ві дії, на підставі яких виник ло основне зобов' язання.

Стаття 509 Цивільного кодекс у України визначає поняття з обов'язання як правовідношен ня, в якому одна сторона (борж ник) зобов'язана вчинити на ко ристь другої сторони (креди тора) певну дію (передати ма йно, виконати роботу, сплати ти гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Пунктами 1, 2 ст.207 Цивільного к одексу України визначено, що правочин вважається таким, щ о вчинений у письмовій формі , якщо його зміст зафіксовани й в одному або кількох докуме нтах, у листах, телеграмах, яки ми обмінялися сторони та якщ о він підписаний його сторон ою (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підпи сується особами, уповноважен ими на це її установчими доку ментами, довіреністю, законо м або іншими актами цивільно го законодавства та скріплює ться печаткою.

Як вбачається з розділу дог овору „Місцезнаходження та р еквізити сторін”, договір пр о переведення боргу №01-27/06-01/11 від 13.01.2011р. підписаний всіма учасни ками правовідносин переведе ння боргу та скріплений печа тками підприємств.

Згідно п.3 договору, Відпові дач 2 не заперечує проти зміни Первісного боржника Новим б оржником і, підписуючи зі сво єї сторони цей договір, дає св ою згоду на відповідне перев едення боргу в порядку та на у мовах, визначених цією угодо ю.

Зазначеним договором про п ереведення боргу регулюють ся відносини, пов' язані із з міною зобов' язаної сторони - Первісного боржника у зоб ов' язанні, що виникає із дог овору поставки №01/10/10 від 01.10.2010р., з гідно якому Первісний боржни к зобов' язаний сплатити сум у за поставлений товар Креди тору.

Відповідно до п.2 договору № 01-27/06-01/11, переведено на Дочірнє пі дприємство „Донецький облав тодор” Відкритого акціонерн ого товариства „Державна акц іонерна компанія „Автомобіл ьні дороги України” борг (гро шове зобов' язання) у розмір і 1 102 945,83 грн., що виник на підстав і зазначеного договору поста вки.

З аналізу вказаних норм зак онодавства та дослідивши укл адений правочин вбачається, що спірний договір направлен ий на реальне настання юриди чних наслідків, що виражені у виконанні наявних зобов' яз ань, містить суттєві умови, є ч инним та таким, що породжує пр ава та обов' язки сторін. Отж е, переуступка боргу є такою, щ о відбулась.

За визначеннями договору п ро переведення боргу, Відпов ідач 1 зобов' язується викон ати обов' язки Первісного бо ржника перед Кредитором на у мовах основного зобов' язан ня без встановлення строку.

Відповідно до ст.530 Цивільно го кодексу України, якщо стро к (термін) виконання боржнико м обов'язку не встановлений а бо визначений моментом пред' явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконан ня у будь-який час. Боржник пов инен виконати такий обов'язо к у семиденний строк від дня п ред'явлення вимоги, якщо обов 'язок негайного виконання не випливає із договору або акт ів цивільного законодавства .

При цьому, як свідчить п.1 спі рної угоди, Кредитор не запер ечує проти заміни Боржника Н овим боржником за Основним д оговором та, підписуючи зі св ого боку даний договір, дає св ою згоду на переведення борг у у порядку та на умовах, викла дених у цьому правочині.

Отже, учасниками процесу ук ладений правочин у розумінні ст.ст.520 - 525 Цивільного кодекс у України.

Посилання арбітражного ке руючого Позивача щодо поруше ння чинного законодавства су дом під час укладення догово ру про переведення боргу до у ваги не приймаються з огляду на таке.

05.10.2010р. ухвалою судді Б.Д. Плотн іцького, за заявою кредитора Управління Пенсійного Фонду України в Петровському райо ні м.Донецька, м.Донецьк, поруш ено справу №45/208б про банкрутст во Акціонерного товариства з акритого типу „Мостобуд-7”, м.Д онецьк, та введено процедуру розпорядження майном боржни ка строком на 6 місяців до 05.04.2011р . Розпорядником майна призна чено арбітражного керуючого Несвіт Людмилу Пилипівну (лі цензія серії НОМЕР_1).

Згідно ст.1 Закону України „ Про відновлення платоспромо жності боржника або визнання його банкрутом” розпоряджен ня майном боржника - систем а заходів щодо нагляду та кон тролю за управлянням та розп орядженням майном боржника, з метою забезпечення збереже ння та ефективного використа ння майнових активів боржник а та проведення аналізу його фінансового становища.

Відповідно до ст.1, п.3 ст.13 зазн аченого Закону України розпо рядник майна це фізична особ а, на яку у встановленому цим З аконом порядку покладаються повноваження щодо нагляду т а контролю за управлянням та розпорядженням майном боржн ика на період провадження у с праві про банкрутство в поря дку, встановленому цим Закон ом.

Пункт 7 ст.13 даного Закону виз начає строк призначення розп орядника майна, який складає 6 місяців. Цей строк може бути продовжений або скорочений судом за клопотанням комітет у кредиторів чи самого розпо рядника майна або власника (о ргану, уповноваженого управл яти майном) боржника.

Враховуючи наведене та змі ст ухвали суду від 05.10.2010р. по спр аві №45/208б, строк процедури розп орядження майном, як і повнов аження розпорядника майна, є такими, що встановлені по 05.04.2011 р.

Як вже було зазначено, 13.01.2011р. між Позивачем, Відповідачем 1 та Відповідачем 2 укладено до говір про переведення боргу №01-27/06-01/11.

За змістом п.13 ст.13 Закону Укр аїни „Про відновлення платос проможності боржника або виз нання його банкрутом” керівн ик або орган управління борж ника виключно за погодженням з розпорядником майна уклад ає угоди щодо розпорядження майном боржника, балансова в артість якого складає понад одного відсотка балансової в артості активів боржника. пе редачі нерухомого майна в ор енду, заставу, внесення зазна ченого майна як внеску до ста тутного капіталу господарсь кого товариства або розпоряд ження таким майном іншим чин ом; одержання та видачі позик (кредитів), поручительства і в идачі гарантій, уступки вимо ги, переведення боргу, а також передачі в довірче управлін ня майна боржника; розпорядж ення іншим майном боржника, б алансова вартість якого скла дає понад один відсоток бала нсової вартості активів борж ника.

Враховуючи п.13 ст.13 Зако ну України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ”, Позивач стверджує про наяв ність підстав для звернення до суду та вважає недійсною у кладену угоду, оскільки підп исання договору Позивачем бе з обов' язкового його погодж ення з розпорядником майна, п орушує норми наведеного зако ну, та, отже, є підстави для виз нання його недійсним у відпо відності до положень ст.ст.203, 21 5 Цивільного кодексу України .

Проте, суд не може пог одитись із твердженнями арбі тражного керуючого Несвіт Л. Ф. - розпорядника майна Акціон ерного товариства закритого типу „Мостобуд-7” з наступних підстав.

Пункт 14 ст.13 Закону України „ Про відновлення платоспромо жності боржника або визнання його банкрутом” регламентує , що розпорядник майна не має п рава втручатися в оперативно -господарську діяльність бор жника, крім випадків, передба чених цим Законом.

Організаційно-господарськ а діяльність за змістом п.4 ст. 3 Господарського кодексу Укр аїни, це складова сфери госпо дарських відносин (господарс ької діяльності).

Під господарською діяльні стю, відповідно до п.1, 2 зазначе ної норми матеріального прав а, розуміється діяльність су б' єктів господарювання у сф ері суспільного виробництва , спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, вик онання робіт чи наданні посл уг вартісного характеру, що м ають цінову визначеність. Го сподарська діяльність, що зд ійснюється для досягнення ек ономічних і соціальних резул ьтатів та з метою одержання п рибутку, є підприємництвом.

Отже, враховуючи наведені п оложення Господарського код ексу України та Закону Украї ни „Про відновлення платоспр оможності боржника або визна ння його банкрутом”, тлумаче ння поняття „ліквідація”, Ві дповідач 1 до введення процед ури ліквідації здійснює опер ативно-господарську діяльні сть.

Згідно зі ст.89 Господарсько го кодексу України управлінн я діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи.

Пунктом 15 ст.13 Закону України „Про відновлення платоспром ожності боржника або визнанн я його банкрутом” визначено, що призначення розпорядника майна не є підставою для прип инення повноважень керівник а чи органу управління боржн ика.

Як передбачено п.11 ст.13 Зако ну України, після призначенн я розпорядника майна і до при пинення процедури розпорядж ення майном органи правління боржника не мають права без з годи розпорядника майна прий мати рішення про реорганізац ію і ліквідацію боржника; ств орення юридичних осіб або пр о участь в інших юридичних ос обах; створення філії та пред ставництв; виплату дивіденді в; проведення боржником еміс ії цінних паперів; вихід із ск ладу учасників боржника юрид ичної особи, придбання в акці онерів раніше випущених акці й боржника.

Таким чином, як слідує з наведеного, Закон не містит ь інших обмежень прав керівн ицтва чи органу управління н а виконання ними своїх повно важень, направлених на здійс нення товариством господарс ької діяльності.

Одночасно, оцінивши в сукупності представлені в о бґрунтування заявлених позо вних вимог докази та викладе ні обставини, господарський суд виходив з наступного.

Відповідно до ст.626 Цив ільного кодексу України, дог овором є домовленість двох а бо більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або пр ипинення цивільних прав та о бов'язків.

Сторони є вільними в у кладенні договору, виборі ко нтрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимо г цього Кодексу, інших актів ц ивільного законодавства, зви чаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливост і (ст.627 Цивільного кодексу Укр аїни).

Заявляючи позов про в изнання недійсним договору, Позивач має довести наявніст ь тих обставин, з якими закон п ов'язує визнання угод недійс ними і настання відповідних наслідків.

Згідно ст.215 Цивільног о кодексу України, підставою недійсності правочину є нед одержання в момент вчинення правочину стороною (сторонам и) вимог, які встановлені част инами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Коде ксу. Якщо недійсність правоч ину прямо не встановлена зак оном, але одна із сторін або ін ша заінтересована особа запе речує його дійсність на підс тавах, встановлених законом, такий правочин може бути виз наний судом недійсним (оспор юваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено , що зміст правочину не може су перечити цьому Кодексу, інши м актам цивільного законодав ства, а також моральним засад ам суспільства. Особа, яка вчи няє правочин, повинна мати не обхідний обсяг цивільної діє здатності. Волевиявлення уча сника правочину має бути віл ьним і відповідати його внут рішній волі. Правочин має вчи нятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути сп рямований на реальне настанн я правових наслідків, що обум овлені ним.

Відповідно до ст.204 Цивільно го кодексу України, правочин є правомірним, якщо його неді йсність прямо не встановлена законом або якщо він не визна ний судом недійсним.

Способи волевиявлення та ф орми правочину врегульовані в ст 205 Цивільного кодексу Укр аїни, за якою правочин може вч инятися усно або в письмовій формі.

Правочин вважається таким , що вчинений у письмовій форм і, якщо його зміст зафіксован ий в одному або кількох докум ентах. Правочин вважається т аким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний йо го сторонами. Правочин, який в чиняє юридична особа, підпис ується особами, уповноважени ми на це її установчими докум ентами, довіреністю, законом або іншими актами цивільно го законодавства, та скріпл юється печаткою ( ст. 207 Цивільн ого кодексу України).

Сторони не заперечують, що с пірний договір підписаний по вноважними особами сторін.

Відповідно до ч.2 ст.180 Господ арського кодексу України, до говір вважається укладеним, якщо між сторонами у передба чених законом порядку та фор мі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотним и є умови, визнані такими, за з аконом чи необхідні для дого ворів даного виду, а також умо ви, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досяг нута згода.

Частиною 3 статті 180 Господар ського кодексу України перед бачено, що при укладенні госп одарського договору сторони зобов' язані у будь-якому ра зі погодити предмет, ціну та с трок дії договору.

Сторони погодили текст та д ійшли згоди щодо всіх істотн их умов спірного договору, те рмінів та підписали його.

Зауваження Відповідача 1 ст осовно не здійснення дій на в иконання спірного правочину не впливають на визначення д оговору дійсним, у цьому випа дку, оскільки такий договір є за своєю правовою природою с пецифічним, та з огляду на йог о зміст, а також приписи ст.530 Ци вільного кодексу України, мо же реалізований за письмовою вимогою Кредитора, яка є пере думовою виконання зобов' яз ання Відповідача 1.

Отже, вирішуючи спір про виз нання договору недійсним, су д повинен встановити наявніс ть тих обставин, з якими закон пов' язує визнання договорі в недійсними: відповідність договору вимогам закону, дод ержання встановленої форми д оговору, дієздатність сторін за договором, у чому конкретн о полягає порушення вільного волевиявлення та не відпові дність його внутрішній волі учасника правочину, не спрям ованість сторони на реальне настання правових наслідків правочину та інші обставини , що мають значення для правил ьного вирішення спору.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу Укра їни, кожна сторона повинна до вести ті обставини, на які вон а посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 Господар ського процесуального кодек су України, господарський су д приймає тільки ті докази, як і мають значення для справи. О бставини справи, які відпові дно до законодавства повинні бути підтверджені певними з асобами доказування, не можу ть підтверджуватись іншими з асобами доказування.

Статтею 43 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и передбачено, що господарсь кий суд оцінює докази за свої м внутрішнім переконанням, щ о ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгл яді в судовому процесі всіх о бставин справи в їх сукупнос ті, керуючись законом. Ніякі д окази не мають для господарс ького суду заздалегідь встан овленої сили.

Представник Позивача не на дав до суду будь- яких доказ ів, які б підтверджували той ф акт, що спірний договір супер ечить нормам Цивільного коде ксу України, іншим актам циві льного законодавства, а тако ж моральним засадам суспільс тва; не довів відсутність нео бхідного обсягу цивільної ді єздатності будь- якої з осіб , яка вчинила спірний правочи н; відсутність вільного воле виявлення та невідповідніст ь його внутрішній волі учасн ика спірного правочину; недо держання форми, встановленої законом, для такого виду дого ворів.

На підставі викладеного, су д дійшов висновку, що вимога П озивача про визнання угоди н едійсною з мотивів неузгодже ння її укладення з розпорядн икам майна - арбітражним ке руючим, що вказує на відсутні сть належних повноважень пре дставника на укладення право чину, необґрунтована і задов оленню не підлягає.

Доводи Позивача щодо недій сності укладеного правочину про переведення боргу через вжиті ухвалою господарськог о суду Донецької області від 05.10.2010р. по справі №45/208б заходи до забезпечення вимог кредитор ів, судом також не прийнято до уваги з огляду на таке.

Відповідно до п.8 означеного процесуального документу, з окрема, заборонено посадовим особам боржника або власник у майна боржника чи уповнова женому ним органу або іншим о собам вчиняти дії щодо майно вих активів (основних засобі в виробництва) боржника.

За визначеннями Податково го кодексу України, основні з асоби - матеріальні активи, у т ому числі запаси корисних ко палин наданих у користування ділянок надр (крім вартості з емлі, незавершених капітальн их інвестицій, автомобільних доріг загального користуван ня, бібліотечних і архівних ф ондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 250 0 гривень, невиробничих основ них засобів і нематеріальних активів), що призначаються пл атником податку для використ ання у господарській діяльно сті платника податку, вартіс ть яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'я зку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк к орисного використання (експл уатації) яких з дати введення в експлуатацію становить по над один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

У співвідношенні з даною но рмою та уточнення виду майно вих активів щодо яких встано влена заборона постановою го сподарського суду Донецької області від 05.10.2010р. по справі №45/ 208б, а саме, пов' язаних з вироб ництвом, не мається на увазі п ереведення боргу у грошовому виразі.

Відповідно до ст.49 Господар ського процесуального кодек су України, державне мито та в итрати на інформаційно-техні чне забезпечення судового пр оцесу покладаються судом на Позивача.

На підставі викладеного, ке руючись ст. 1, 4-2, 4-3, 12, 15, 22, 32-34, 36, 43, 49, 82-85 Го сподарського процесуальног о кодексу України, суд , -

ВИРІШИВ:

1. У позовних вимогах Акціон ерного товариства закритого типу „Мостобуд-7”, м.Донецьк, в особі арбітражного керуючог о Несвіт Л.Ф., до Відповідача 1, Д очірнього підприємства „Дон ецький облавтодор” Відкрито го акціонерного товариства „ Державна акціонерна компані я „Автомобільні дороги Украї ни”, м.Донецьк, та Відповідача 2, Товариства з обмеженою відп овідальністю „Дніпроторгін вест”, м.Дніпропетровськ, про визнання недійсним договору про переведення боргу №01-27/06-01/11 в ід 13.01.2011р. відмовити.

2. У судовому засіданні 26.05.2011 р оку оголошено вступну та рез олютивну частини рішення.

3. Рішення може бути оскарже но в апеляційному порядку пр отягом десяти днів. Зазначен ий строк обчислюється з дня п ідписання рішення, оформлено го відповідно до ст.84 Господар ського процесуального кодек су України.

Суддя Риженко Т.М.