Постанова

від 20.06.2011 по справі 05/125-50

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

05/125-50

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

20.06.11                                                                                           Справа  № 05/125-50

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді                                Р. Марко

суддів                                           С. Бойко

                                                Т. Бонк

При секретарі                                  Томкевич Н.

за участю представників сторін:

від позивача -  з»явився

від відповідача   -    не з»явився

від тр. особи- не з»явився

розглянувши апеляційну скаргу  ТзОВ»АТП Центр»

на рішення господарського суду Волинської області від 09.09.10   

у справі    № 05/125-50

за позовом -   ПАТ»УкрСиббанк»

до відповідача -  ТзОВ»АТП Центр»

третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача- ВАТ»Луцьке АТП 10754»

про  стягнення 3 175 294,15 грв.

В С Т А Н О В И В :

   Рішенням господарського суду Волинської області від 09.09.10   

у справі    № 05/125-50 задоволено позов  ПАТ»УкрСиббанк».

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “АТП-Центр” на користь Публічного акціонерного товариства“УкрСиббанк” 3 175 294,15 грн., в тому числі 3 019 421,93 грн.- боргу, 154 885,16 грн.- процентів, 987,06 грн.- пені та 25 500,00 грн. - витрат по оплаті держмита і 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

 Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити. Вимоги апеляційної скарги  обґрунтовує тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права, судом неповно з"ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають обставинам справи. В апеляційній скарзі вказує , що нарахування позивачем пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, пені по процентам за користування кредитом, є таким, що суперечить п. 6 ст. 232 ГК України та ст.. 258 ЦК України; зобов'язання поручителя виконати договір поруки має строковий характер; згідно графіка погашення кредиту в Додатку №1 до кредитного договору від 30.05.2007р. шестимісячний строк поруки ТзОВ “АТП Центр”за зобов'язаннями перед позивачем по окремих періодичних платежах минув.

          В судовому засіданні, представник позивача заперечив проти доводів апелянта, просив рішення суду залишити без змін, як таке, що прийнято з дотриманням норм чинного законодавства та на підставі досліджених усіх обставин справи.

    Від апелянта поступило клопотання про відкладення розгляду справи. Однак, колегія суддів не вбачає достатніх правових підстав для задоволення даного клопотання, доводи викладені у поданому клопотанні, якими апелянт обґрунтовує вимогу про відкладення розгляду справи не є поважними.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача,  дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення вимог апелянта.

При цьому колегія виходила з наступного.

      28.09.2009 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком “УкрСиббанк” (найменування змінено на  Публічне акціонерне товариство “Укрсиббанк”) та Товариством з обмеженою відповідальністю “АТП-Центр”(Поручитель) був укладений договір поруки №240474.

    Згідно п.1.1 Договору поруки, Поручитель зобовязується перед Кредитором відповідати за виконання Відкритим акціонерним товариством “Луцьке автотранспортне підприємство 10754”(Позичальник) усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з Кредитного договору № 11160512000 від 30.05.2007р. та № 11160512001 від 28.09.2009р., укладеного між Кредитором та Позичальником, існуючих в теперішній час, і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

      Відповідно до п. 1.3. Договору поруки № 240474 від 28.09.2009р., Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Позичальник, за всіма зобов'язаннями останнього за основними договорами, включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами Основного договору.

     Згідно  п.1.4. Договору поруки Поручитель несе солідарну з Позичальником відповідальність перед Кредитором за виконання Позичальником своїх зобов'язань.

     Частиною 1 та ч.2 ст. 554 ЦК України передбачено, що  у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

       Згідно умов Кредитного договору №11160512000 від 30.05.2007р., ВАТ “Луцьке автотранспортне підприємство 10754” отримано кредит в іноземній валюті в сумі 500 000,00 дол. США, що на день укладання договору еквівалентно за курсом НБУ 2 525 000,00 грн.

      У відповідності до умов ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

    З метою виконання взятих на себе зобов'язань, Банк перерахував Позичальнику зазначену суму кредитних коштів, що підтверджується випискою з особового рахунку.

    В подальшому, 28.09.2009р. між AT “УкрСиббанк” та ВАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10754" було укладено Додаткову угоду №3 до Договору про надання споживчого кредиту №11160512000 від 30.05.2007р. (надалі - Додаткова угода).

    Згідно умов зазначеної Додаткової угоди Відповідачу було перенесено терміни погашення прострочених процентів та перенесено прострочену заборгованість по кредиту на рахунки строкової.

    У відповідності до п.1 цієї Додаткової угоди сторони погодили, що для ідентифікації кредитного договору може застосовуватись як номер Договору, зазначений при його укладенні, с саме №11160512000, так і реєстраційний номер Договору в системі обліку Банку, а саме № 1160512001. Від дати підписання Додаткової угоди від 28.09.2009р до Кредитного договору, Відповідач зобов'язувався своєчасно погашати кредит згідно графіку погашення кредиту (додаток 1 до Додаткової угоди), згідно якого щомісячна сума погашення повинна становити не менше як 7 105,05 доларів США.

    Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами Відповідач зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

    Згідно умов абз.2. п.3 Додаткової угоди від 28.09.2009р до Кредитного договору за використання кредитних коштів процентна ставка встановлюється у розмірі 15,00 % річних. Строк сплати відсотків - протягом перших 5 робочих днів кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані Банком такі проценти (п.1.3.5. Кредитного договору).

     Згідно вимог ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

    Частиною 1 статті 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

     Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позичальник порушив умови Кредитного договору щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, згідно розрахунку позивача станом на 12.05.2010р. прострочив термін сплати основного боргу на 217 днів та на 92 дні по процентах за користування кредитними коштами.

Частиною 2 ст.1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

     Згідно п. 5.5. Кредитного договору у випадку порушення Позичальником термінів повернення кредиту або термінів сплати процентів, комісій строком більше ніж на п'ять днів, Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів, комісій в порядку встановленому розділом 11 Кредитного договору.

     Враховуючи факт та термін порушення Позичальником умов Кредитного договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами, Банк вимогою від 01.04.2010р. за № 1290 визнав термін погашення кредиту таким, що настав достроково в повному обсязі.

     Відповідно до п.7.1. Кредитного договору за порушення Позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, банк має право вимагати, а Позичальник зобов'язаний сплатити банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку 0,4 .% (процентів) річних від суми простроченого заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати за методом “факт/360”(метод “факт/360”передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України.

      Відповідно до п.2.2. Договору поруки у випадку невиконання Боржником своїх зобов'язань за Кредитним договором Кредитор має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до Поручителя, які є обов'язковими до виконання Поручителем на 10 робочий день з дати відправлення йому такої вимоги (рекомендованим листом).

     Вимогою від 01.04.2010р. за № 1291 Банк вимагав від Відповідача сплати простроченої заборгованості за Кредитним договором, однак Відповідач і після отримання зазначеної вимоги своїх зобов'язань у встановлений строк не виконав.

    Згідно ч. 1 та ч. 2  ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо; солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

     Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача станом на 12.05.2010р. за Договором поруки №240474 від 28.09.2009р. та Кредитним договором №11160512000 від 30.05.2007р., що виникла після підписання Додаткової угоди №3 від 28.09.2009р. до Кредитного договору становить 398 867,18 дол. США, що еквівалентно 3 161 381,40 грн., в т.ч. основний борг –380 956,35 дол. США, що еквівалентно 3 019 421,93 грн.; прострочені проценти –17 833,73 дол. США, що еквівалентно 141 348,36 грн.; пеня за порушення термінів повернення кредиту 65,40 дол. США, що еквівалентно 518,37 грн.; пеня за порушення термінів сплати процентів –11,70 дол. США, що еквівалентно 92,74 грн.

     Крім того, станом на 12.05.2010р. за Кредитним договором  №11160512000 від 30.05.2007р. та Договором поруки №240474 від 28.09.2009р. наявна заборгованість відповідача –ТзОВ “АТП - Центр” по процентах та пені за порушення термінів сплати процентів і неповернення кредиту в розмірі 1 755,35 дол. США, що еквівалентно 13 912,75 грн., яка виникла до укладення Додаткової угоди до Кредитного договору, а саме: прострочені проценти - 1 707,92 дол. США, що еквівалентно 13 536,80 грн.; пеня за порушення термінів повернення кредиту –37,92 дол. США, що еквівалентно 300,55 грн.; пеня за порушення термінів сплати процентів –9,04 дол. США, що еквівалентно 71,66 грн.; пеня за порушення термінів сплати комісії –0,47 дол. США, що еквівалентно 3,74 грн.

   Загальна сума заборгованості відповідача за Договором поруки № 240474 від 28.09.2009р. та Кредитним договором №11160512000 (11160512001) від 30.05.2007р., становить 400 622,53 дол. США, що еквівалентно 3 175 294,15 грн., в т.ч. 3 019 421,93 грн. боргу за договором поруки №240474 від 28.09.2009р. та кредитним договором №11160512000 від 30.05.2007р., 154 885,16 грн. процентів, 987,06 грн. пені.

   В силу ст.ст. 33, 34 ГПК України, відповідачем не подано належних доказів погашення заборгованості.

    Щодо доводів апелянта, про     порушення при нарахуванні позивачем пені по боргу, то такі доводи є безпідставними з огляду на наступне:

   14 квітня 2010 року Господарським судом Волинської області порушено провадження у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства “Луцьке автотранспортне підприємство 10754”.

Ухвалою суду від 16.06.2010 року затверджений реєстр вимог кредиторів відкритого акціонерного товариства “Луцьке автотранспортне підприємство 10754”, м. Луцьк, згідно якого вимоги AT “УкрСиббанк” визнанні в розмірі 3 212 104 грн. 64 коп.: 3 210 987 грн. 09 коп. - 1 черга, 992 грн. 54 коп. - 6 черга.

  Зокрема, за кредитним договором №11160512000 від 30.05.2007р. визнано грошові вимоги та включено в реєстр на суму 3175294,15 грн. (три мільйони сто сімдесят п'ять тисяч двісті дев'яносто чотири грн. 15 коп.). Отже сума та розмір боргу за кредитним договором №11160512000 від 30.05.2007р. –3 175 294,15 грн. встановлено рішенням господарського суду і не потребує доказування.

   Для забезпечення виконання зобов'язань Відкритого акціонерного товариства “Луцьке автотранспортне підприємство 10754” за Кредитним договором між Банком було укладено Договір поруки № 240474 від 28.09.2009р. з Товариством з обмеженою відповідальністю “АТП-Центр”.

    Відповідно до п. 1.3. Договору поруки № 240474 від 28.09.2009р., Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Позичальник, за всіма зобов'язаннями останнього за Основними договорами, включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами Основного договору.

     На підставі п.1.4. Договору поруки Поручитель несе солідарну з Позичальником відповідальність перед Кредитором за виконання Позичальником своїх зобов'язань.

   Крім того безпідставними є доводи апелянта про порушення вимог ч.4 ст. 559 ЦК України,  так як п. 1.4. Договору поруки, визначено, що відповідальність поручителя та позичальника є солідарною.

   Згідно ч.1 ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

    Вказана норма закону, окрім визначення можливості встановлення договором додаткової (субсидіарної) відповідальності поручителя, встановлює, що при наявності факту порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель мають нести відповідальність у певній формі (солідарній чи додатковій).

    Оскільки основний боржник (ВАТ “Луцьке автотранспортне підприємство 10754”) не виконав свого обовязку по усуненню порушень умов договору, в т.ч. і після визнання Банком в порядку встановленому п.5.5., 11.1.,11.2. Кредитного договору, ч. 2 ст.1050 ЦК України терміну повернення кредиту таким, що настав достроково, то ВАТ “Луцьке автотранспортне підприємство 10754”і ТзОВ “АТП-Центр” мають нести солідарну відповідальність за повернення всієї суми кредиту. І жодних встановлених законом чи договором підстав чи умов для звільнення від такої відповідальності між сторонами немає.

          Так, згідно п.1.3. договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, в тому числі, за повернення основної суми боргу, процентів, за використання кредитних коштів, відшкодування можливих збитків, за сплату пені і інших штрафних санкцій, передбачених у вищеназваному Кредитному договорі.

          Відповідно п.1.2. договору поруки, де сторони підвердили розмір основного зобов'язання (500000,00 доларів США (п'ятсот тисяч дол. США), що еквівалентно по курсу НБУ 4003500,00 грн. (чотири мільйони тридцять п'ять тисяч гривень 00 копійок), тобто всю суму основного боргу, а не його частину чи виконання частинами, а також термін виконання основного зобовязання - 29.03.2014 року, якщо згідно умов Основного договору не буде застосовано інші терміни виконання такого зобовязання.

    Крім того, згідно ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

У відповідності до умов п.3.2. розділу 3 “Строк дії договору та порядок його припинення” договорів поруки №7/05 від 11.08.2005р. та №8/05 від 11.08.2005р., порука припиняється з припиненням всіх зобов'язань Позичальника за Кредитним договором.

    Тобто, враховуючи ст.627-629, ч.З. ст.251 ЦК України сторони самостійно визначили момент (строк) припинення поруки у пункті 3.2. договорі поруки.

    Відповідно до п.9.5. кредитного договору №11160512000 від 30.05.2007р. строк дії даного договору встановлюється з дня укладання цього договору і до повного погашення суми кредиту та плати за кредит. Таким чином, виходячи зі змісту ст.ст.599-601, ст.ст.604-609 ЦК України та враховуючи наявність факту невиконання зобов'язань за кредитним договором, зобов'язання позичальника (ВАТ “Луцьке автотранспортне підприємство 10754”) за кредитним договором не припинені.

    Зазначена обставина з урахуванням змісту п.3.2. договорів поруки, положень ч.4 ст.559 ЦК України (порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки) повністю спростовує доводи апелянта.

    Згідно п.п.1,2 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо; солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

З огляду на досліджені обставини справи, колегія суддів, вважає, що місцевим господарським судом за наявних у справі доказів в цілому зроблено правильні висновки щодо обставин справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування рішення місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.  101, 103, 105 ГПК України,  Львівський апеляційний господарський суд –

Постановив:

Рішення  господарського суду Волинської   області від 09.09.10 у справі № 05/125-50 залишити без змін, а апеляційну скаргу  - без задоволення.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати до господарського суду Волинської області.

Головуючий                                 Р. Марко

Суддя                                      С. Бойко

Суддя                                   Т. Бонк