Постанова

від 13.05.2011 по справі 4-168-11

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №:4-168-11   

П   О   С   Т   А   Н   О   В   А

І м е н е м    У к р а ї н и

13.05.2011                                        Уманський   міськрайонний    суд  Черкаської області

 в складі:          судді                                        Кормана О.В.                                                  

                       при секретарі                            Приходченко Н.П.

              за участю прокурора                    Пархети М.А.

          слідчого                              Ліхути О.М.

розглянувши в залі судового засідання подання старшого слідчого СВ Уманського МВ УМВС Ліхути О.М. за погодженням з прокурором м.Умані про обрання міри запобіжного заходу -  взяття  під варту, відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.В.Шелківка Рубцівського району Алтайського краю Росія, росіянина, громадянина України, не одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого 19 травня 2008 року Приморським районним судом м.Одеса за ч.2 ст.289, ч.3 ст.185, 304, 69, 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 22 липня 2010 року по відбуттю строку покарання

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого  ч.2 ст.289 КК України, -

                                                   В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий СВ Уманського МВ УМВС України в Черкаській області Ліхута О.М. за погодженням з прокурором м.Умань, звернувся до суду з поданням про обрання міри запобіжного заходу - взяття під варту, відносно обвинуваченого ОСОБА_2.

У поданні зазначив, що 6 травня 2011 року в СВ Уманського МВ УМВС порушено кримінальну справу №1701100285 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України. По справі встановлено, що ОСОБА_2  6 травня 2011 року близько 1 години біля двору будинку №41 по вулиці Бабушкіна в м.Умань Черкаської області, перебуваючи у нетверезому стані, повторно, незаконно заволодів автомобілем ЗАЗ –110557 д.н.з. НОМЕР_1, 2000 року випуску, вартістю 16000 гривень, що належить ОСОБА_3, завдавши останньому матеріального збитку на вказану суму.

Своє подання мотивує тим, що ОСОБА_2 має судимість, яка в законному порядку не знята та не погашена, на шлях виправлення не став і знову вчинив умисний злочин, а обрання іншої ніж взяття під варту міри запобіжного заходу, може не забезпечити його належної процесуальної поведінки.

Судом встановлено, що 6 травня 2011 року відносно ОСОБА_2 порушена кримінальна справа №1701100285 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

6 травня 2011 року о 16 годині 20 хвилин ОСОБА_2 затриманий в порядку статті 115 КПК України.

7 травня 2011 року ОСОБА_2 суддею Уманського міськрайонного суду продовжено строк затримання до 10 діб.

12 травня 2011 pоку  ОСОБА_2  пред‘явлено обвинувачення  за ч.2 ст. 289 КК України

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що 6 травня 2011 року вночі він дійсно заліз у чужий автомобіль, який скотився з гори, і він в подальшому у автомобілі заснув. Чому залазив у автомобіль, сказати не може, так як перед цим випив з товаришем алкогольні напої. Вказав, що він добровільно писав явку з повиною та давав покази в якості обвинуваченого. Також зазначив, що у селі Колодисте постійно проживав до 2007 року, після того по місцю проживання буває періодично. Деякий час проживав в м.Одеса у сестри, в місті Умань проживав у знайомих, бували випадки проживанні у дендропарку «Софіївка»та в під’їздах будинків

Слідчий своє подання підтримав обґрунтовуючи його тими підставами, які зазначені у поданні, та доповнив, що обвинувачений останнім часом на має постійного місця проживання, і це може не забезпечити його процесуальної поведінки. Крім того, просить врахувати, що вчинений ОСОБА_2 злочин, відноситься до категорії тяжких, злочин вчинено особою, яка раніше судима вже за ст..289 КК України і судимість не погашена.

Прокурор підтримав подання слідчого, вважає за доцільне обрати запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

Суддя, допитавши обвинуваченого, заслухавши пояснення слідчого, думку прокурора, дослідивши матеріали кримінальної справи №1701100285, вважає що подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Стаття 29 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути заарештований  або  триматися  під  вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв’язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 149 КПК України, можуть не забезпечити виконання  обвинуваченим процесуальних обов’язків, що випливають із ч. 2 ст. 148 КПК України, і його належної поведінки.

Згідно статті 148 КПК України запобіжні    заходи    застосовуються    до    підозрюваного, обвинуваченого,  підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися   від   дізнання,   слідства   або   суду,   перешкодити  встановленню  істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність,  а  також  для  забезпечення  виконання  процесуальних рішень.  Запобіжні заходи  застосовуються   за   наявності   достатніх підстав   вважати,   що  підозрюваний,  обвинувачений,  підсудний, засуджений буде намагатися ухилитися від слідства і суду  або  від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.

Тобто, при обранні будь-якого запобіжного заходу, а тим більше такого суворого як взяття під варту, повинна прийматись до уваги не лише тяжкість вчиненого злочину, а наявність підстав, перелічених у статті 148 КПК України.

Як встановлено у судовому засіданні та з матеріалів кримінальної справи ОСОБА_2  на даний час обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України. Вказаний злочин вчинено в той час, коли не погашено судимість за попереднім вироком суду, що свідчить про те, що обвинувачений на шлях виправлення не став. Тобто, обвинувачений, повторно став на злочинний шлях, знову вчиняє умисні корисливі злочини, що на думку судді не може свідчити про його виправлення та перевиховання в умовах, не пов’язаних з позбавленням волі, а може свідчити про те, що обвинувачений може продовжувати свою злочинну діяльність.  Крім того, злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_2, відноситься до категорії тяжких.

Згідно статті 150 КПК України при вирішенні  питання  про  застосування  запобіжного заходу крім обставин, зазначених у статті 148 цього Кодексу, враховуються тяжкість злочину,  у вчиненні якого підозрюється,  обвинувачується особа,  її вік,  стан здоров'я,  сімейний і матеріальний стан, вид діяльності,   місце   проживання   та   інші   обставини,   що  її характеризують.

Суддя враховує особу обвинуваченого, який по місцю свого навчання у школі-інтернаті характеризувався посередньо, був схильний до вчинення правопорушень. Як зазначив сам обвинувачений, постійного місця проживання в м.Умань він не має, тому такі обставини можуть не забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Суддя ніяким чином не оцінює зібрані по справі докази, які викривають або виправдовують обвинуваченого, і враховує лише наявність достатніх підстав для обрання такого виду запобіжного заходу як взяття під варту, виходячи з матеріалів справи та внутрішнього переконання.

Згідно п.13 Пленуму Верховного Суду України №4 від 25.04.2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства»(зі  змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму Верховного Суду України № 10 від 11 червня 2004 р. та № 15 від 24 жовтня 2008 р.) обов’язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м’які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

          Приймаючи до уваги, що гр. ОСОБА_2 вчинив умисний злочин, який відноситься до категорії тяжких, маючи непогашену судимість за попереднім вироком суду, що може свідчити про можливість ним продовжувати свою злочинну діяльність, перебуваючи на волі може  ухилятись від явки в орган досудового слідства та суду, так як постійного місця проживання немає,  і перешкоджати встановленню істини по справі,   суддя вважає, що застосування більш м’якого ніж взяття під варту запобіжного заходу  може не забезпечити    належної процесуальної поведінки ОСОБА_2

               Керуючись ст.ст. 148-150, 155, 156, 165-1, 165-2  КПК України, суддя-

                                                      П О С Т А Н О В И В:

                 Подання задовольнити.

                  Обрати відносно  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді  взяття під варту в  СІЗО № 30 м.Черкаси УДДУ з питань виконання покарань  строком на 2 місяці, про що йому оголосити в даній постанові.

          Строк тримання під вартою ОСОБА_2  рахувати з моменту його затримання, тобто з 16 години 20 хвилин 6 травня 2011 року.

          Роз’яснити    ОСОБА_2   його    право мати на слідстві захисника і побачення з ним до першого допиту з моменту  затримання, право на протязі трьох діб з дня винесення постанови подати апеляцію до Черкаського апеляційного суду.

                  Копію постанови направити прокурору м.Умані, слідчому,  начальнику  СІЗО №30 м. Черкаси УДДУ з питань виконання покарань та вручити обвинуваченому.

          Слідчому повідомити родичам  ОСОБА_2  про арешт останнього.

Суддя:                                                                    О.В. Корман