Постанова

від 03.04.2008 по справі 7/143-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

7/143-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 03 квітня 2008 р.                                                                                    № 7/143-07  

          Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого:суддів:Добролюбової Т.В.Гоголь Т.Г., Швеця В.О.

розглянувши матеріали касаційної скаргиПриватного підприємства "Юріус"

на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду   від 22.10.07

у справі№ 7/143-07

за позовомЗаступника прокурора міста Кривий Ріг в інтересах держави в особі Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради

до 1)          Приватного підприємства "Юріус"2)          Управління житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міської ради

про розірвання договору та виселення

В судовому засіданні взяли участь представники:

від прокуратури: Савицька О.В. –посвідчення №231, Генеральна прокуратура України;

від позивача: Скок А.В. –за дов. від 27.12.07 №4783;

від відповідача -1: Матвєєва М.О. –за дов. від 31.03.08;

від відповідача -2: не з'явилися, належно повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.

          Заступником прокурора міста Кривого рогу у березні 2007 року заявлений позов в інтересах держави в особі Управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради до Приватного підприємства «Юріус»,  Управління житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міської ради про розірвання договору оренди нежитлового приміщення комунальної власності міста від 07.10.05 №1/70, укладеного між позивачем і відповідачам -1 та виселення останнього з орендованого приміщення,

доповідач: Добролюбова Т.В.

розташованого в місті Кривий Ріг, пр. Карла Маркса, 43. Прокурор обґрунтовуючи позовні вимоги вказував на порушення відповідачем -1 цільового використання приміщення. Прокурор посилався на приписи статей 17, 22, 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», статей 651, 774, 783 Цивільного кодексу України.

          Рішенням господарського  суду Дніпропетровської області від 04.06.07, ухваленим суддею Коваль Л.А., позовні вимоги задоволено. Суд вмотивовуючи рішення дійшов висновку про використання ПП «Юріус»орендованого приміщення не за цільовим призначенням та визнав це порушення підставою для розірвання договору №1/70 і виселення останнього із приміщення. Рішення місцевого суду обґрунтоване приписами статті 526, частини 2 статей 651, 783, 785 Цивільного кодексу України, частини 3 статті 26, частини 1 статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».     

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Джихур О.В. –головуючого, Лисенко О.М., Виноградник О.М., постановою від 22.10.07, перевірене рішення суду першої інстанції залишив без змін з тих же підстав, а апеляційну скаргу Приватного підприємства «Юріус»- без задоволення.    

          Приватне підприємство «Юріус»звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення у справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи свої вимоги  скаржник зазначає про те, що судами безпідставно не надано оцінку листу - погодженню Виконавчого комітету Центрально-Міської  у місті ради від 22.09.06 про зміну спеціалізації об‘єкта оренди та Картці обліку розміщення об‘єкта торгівлі від 22.02.07 №19718. На думку скаржника, позивач фактично визнав зміну спеціалізації договору оренди, оскільки строк дії договору закінчився 25.09.06, а позов заявлений 26.03.07. Заявник вважає, що апеляційним судом порушено приписи статей 763, 764 Цивільного кодексу України, статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна». Окрім цього, скаржник наголошує на тому, що судом надано невірну оцінку доказам, підтверджуючим неналежне повідомлення його про час і місце розгляду справи місцевим судом та порушено приписи статей 42, 43, 43, 104 Господарського процесуального   кодексу України.

          Від прокурора міста Кривого Рогу,  Управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради, Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради відзивів на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий Господарський суд України заслухавши доповідь судді  Добролюбової Т.В. і пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, переглянувши  матеріали  справи та доводи  касаційної  скарги, перевіривши  правильність  застосування судами  приписів  чинного   законодавства,  відзначає  наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом апеляційної інстанції приписів матеріального і процесуального законодавства.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 07.10.05 Управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради –орендодавець, Управління житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міської ради –балансоутримувач, уклали з Приватним підприємством «Юріус»- орендарем, договір №1/70 оренди об‘єктів нерухомості комунальної власності міста. За умовами цього договору орендодавець зобов'язався передати, а орендар прийняти в оренду нежитлове приміщення, загальною площею 90 кв.м, що розташоване за адресою: пр. Карла Маркса, 43 в місті Кривому Розі для використання під розміщення торгівлі продовольчими товарами. Пунктом 10.1 сторони погодили строк дії договору з 07.10.05 до 25.09.06. Судами установлено, що договір  продовжувався на той же строк та на тих же умовах. Предметом позову у даній справі є вимога Заступника прокурора міста Кривого рогу заявлена в інтересах держави в особі Управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради до Приватного підприємства «Юріус», Управління житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міської ради про розірвання договору оренди нежитлового приміщення комунальної власності міста від 07.10.05 №1/70, укладеного між позивачем та відповідачам -1 та виселення останнього з орендованого приміщення, розташованого в місті Кривий Ріг, пр. Карла Маркса, 43. Підставою виникнення господарського спору є вимога про розірвання цього договору через використання відповідачем вказаного приміщення не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору. Відповідно до пункту 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Як вбачається з матеріалів справи, спірне нежитлове приміщення є комунальною власністю, тому, відносини, пов'язані з передачею в оренду спірного  майна регулюються також Законом України “Про оренду державного та комунального майна”. Відповідно до частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Судами установлено, що згідно з пунктом 7 договору №1/70 орендар зобов‘язався користуватися об‘єктом оренди у відповідності з його цільовим призначенням та умовами цього договору, а саме під розміщення торгівлі продовольчими товарами. Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондує з приписами статті 193 Господарського кодексу України.  Статтею 525 цього ж кодексу унормовано, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Судами установлено, що за результатами обстежень орендованого приміщення, складено відповідні акти від 11.01.06, 27.04.06, 11.05.06, 11.05.07, якими встановлено факт нецільового використання спірного приміщення відповідачем -1, а саме: використання приміщення під магазин з продажу мобільних телефонів та під розміщення офісу. Статтею 783 Цивільного кодексу України унормовано, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, зокрема якщо, наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі. Судами установлено використання відповідачем -1 орендованого приміщення не за цільовим призначенням. Відповідно до статті 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Відповідно до статті 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України. Приписами статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотними є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Судами також установлено, що можливість дострокового розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадку невиконання іншою стороною зобов‘язань за договором, передбачено пунктом 10.4 договору.     Довід скаржника про погодження зміни спеціалізації об‘єкта оренди визнається колегією суддів необґрунтованими, оскільки, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, інших умов щодо використання спірного приміщення, укладений між сторонами договір оренди не містить. Водночас, колегія суддів зазначає, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові  господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність  того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Відповідно до статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі розірвання договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах зазначених у договорі оренди. З огляду на наведене, апеляційний суд дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення вимог про розірвання спірного договору у судовому порядку та виселення відповідача  із займаного  приміщення. Відтак, доводи, викладені в  касаційній скарзі не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції. Визнається необґрунтованим і твердження скаржника про порушення апеляційною інстанцією приписів процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи, судом апеляційної інстанції було досліджено та надано оцінку доводу скаржника про неналежне повідомлення його про час і місце судового засідання. Судом установлено, і це підтверджується матеріалами справи, що ухвала про порушення провадження у справі від 10.04.07, надсилалась Приватному підприємству «Юріус»рекомендованим листом за юридичною адресою, вказаною у позовній заяві, а саме: місто Кривій Ріг, пр. Карла Маркса, 75, однак повернулась до суду з відміткою поштамту «орган відсутній»(на 28 арк. спр). За правилами розсилання процесуальних документів, судовий акт має надсилатися за адресою, що вказана особою, яка бере участь у справі. При цьому, колегія суддів враховує, що скаржником іншої адреси, окрім: місто Кривій Ріг, пр. Карла Маркса, 75 не зазначено.  Скерована заявникові і ухвала про відкладення розгляду справи на 04.06.07. Відповідно до  відмітки на звороті 30 аркуша справи ухвала відправлена сторонам 30.05.07. Тому, відсутні підстави вважати, що відповідач не був належним чином повідомлений про час та місце засідання суду.

           Виходячи з викладеного та керуючись статтями  1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України-

ПОСТАНОВИВ:

                   Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.10.07 у справі № 7/143-07 залишити без змін.

           Касаційну скаргу Приватного підприємства "Юріус" залишити без задоволення.

Головуючий                                                                       Т.Добролюбова

       Судді                                                                            Т.Гоголь

                                                                                             В.Швець