Рішення

від 08.04.2008 по справі 10/114-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/114-08

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"08" квітня 2008 р.                                                                             Справа № 10/114-08

за позовом  Головного управління агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації, м.Київ

до Київського обласного комунального підприємства «Регіональний фонд», с.Требухів

про розірвання договору та стягнення 3012524,00грн..

Суддя  Тищенко О.В.

Представники:

позивача: Матяш О.В.  (довіреність від 26.03.2008р.)

відповідача: Бернштейн Б.Л. (довіреність від 20.08.2007р.)

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Головного управління агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації, м.Київ до Київського обласного комунального підприємства «Регіональний фонд»,с.Требухів про розірвання договору та стягнення 3012524,00грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.03.2008р. було порушено провадження у справі №10/114-08 та призначено до розгляду на 07.04.2008р.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги наступним.

Відповідно до обласної програми «Зерно-2004», рішення сьомої сесії Київської обласної Ради XXIV скликання від 19.02.2004 року №153-12-ХХІV „Про внесення змін до рішень обласної ради четвертого скликання від 23.01.2003 року №061-06-XXIV від 17.12.2003р.  №139-11 -XXIV"' здійснення заходів із забезпечення сільськогосподарських товаровиробників матеріально-технічними ресурсами, між Головним управлінням сільського господарства і продовольства Київської обласної державної адміністрації (головним розпорядником коштів) та Київським обласним комунальним підприємством «Регіональний фонд»укладено Договір № 1 від 23.02.2004 року про надання головним управлінням сільського господарства і продовольства Київської обласної державної адміністрації бюджетної позички Київському обласному комунальному підприємству «Регіональний фонд»для   централізованої   закупівлі   і   поставки   сільськогосподарським   виробникам паливно-мастильних матеріалів, насіння та мінеральних добрив.

Позивач стверджує про те, що згідно умов вказаного Договору, головне управління сільського господарства і продовольства Київської обласної державної адміністрації (на сьогодні - головне управління агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації) надає Київському обласному    комунальному    підприємству    «Регіональний    фонд»бюджетну позику, на зворотній основі, в сумі 10000000,00грн. для централізованої закупівлі і поставки сільськогосподарським товаровиробникам насіння, мінеральних добрив, та паливно-мастильних матеріалів з терміном повернення - до 01 грудня 2004 року.

В позовній заяві позивач зазначає про те, що він, взяті на себе зобов'язання за Договором від 23.02.2004 року №1, виконав  частково, перерахував відповідачу кошти в розмірі 7709920,00 грн., проте відповідач в порушення п.3.3 Договору  повернув бюджетну позичку в сумі 4 697 396,00 грн.

Крім того, в позовній заяві позивач наголошує на тому, що Наказом головного управління від 18.04.2005 р. №19 та від 28.02.2006 року №15 «Про заходи щодо погашення заборгованості за товарний кредит, наданий сільськогосподарським товаровиробникам області у 2003-2004 роках»було створено робочу групу по прискоренню погашення заборгованості сільськогосподарських товаровиробників області за отримані у 2003-2004 роках через КП «Регіональний фонд» матеріально-технічні ресурси у вигляді товарного кредиту. На засідання робочої групи неодноразово запрошувались і представники КП „Регіональний фонд", сільськогосподарських товаровиробників області, яким було надано товарний кредит з метою вирішення питання повернення коштів.До серпня 2007 року відповідач певними частками повертав позивачу кошти в погашення зобов'язань за Договором (п.4.1). Позивач сподівався на те, що боржник виконає свої зобов'язання за договором належним чином. В серпні 2007 року керівництво КП „Регіональний фонд" в усній формі заявило, що через відсутність бюджетного фінансування звільняється із займаних посад і відповідно припиняється діяльність підприємства, у тому числі - здійснення заходів та повернення головному управлінню коштів в погашення боргових зобов'язань за Договором.

Позивач стверджує про те, що станом па 01.09.2007 року борг відповідача за отриману бюджетну позичку склав 3012524,00 грн., що також підтверджується Актом звірки розрахунків від 31.08.2007року.

Як зазначає позивач, 06.09.2007року позивач надіслав відповідачу Претензію з вимогою перерахувати на розрахунковий рахунок головного управління 3 012 524,00 грн. заборгованості за договором, проте відповіді на претензію позивач не отримав, борг не сплатив.

Отже, позивач вважає дії відповідача незаконними, такими, що порушують його права та законні інтереси та посилаючись на норми законодавства України просить суд розірвати  Договір  №   1   від  23.02.2004  року  про  надання  головним управлінням  сільського  господарства   і  продовольства Київської облдержадміністрації бюджетної  позички  Київському  обласному  комунальному підприємству   «Регіональний   фонд»  для   централізованої   закупівлі   і   поставки сільськогосподарським товаровиробникам паливно-мастильних матеріалів, насіння та мінеральних добрив та стягнути з відповідача на користь позивача борг у сумі 3 012 524,00грн.

В судовому засіданні 07.04.2008р. на підставі ч.3 ст.77 ГПК України оголошено перерву до 08.04.2008р. о10:10год.

В судовому засіданні 08.04.2008р.позивач подав заяву, якою просив суд відновити пропущений строк для подання позовної заяви про стягнення з відповідача боргу в сумі 3012524,00грн.

Відповідач в судовому засіданні 08.04.2008р. подав заяву, якою вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3012524грн. заборгованості визнав в повному обсязі.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи та досліджені в судових засіданнях докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наступного.

23.02.2004р. відповідно до рішення сьомої сесії Київської обласної Ради XXIV скликання від 19.02.2004 року між Головним управлінням сільського господарства і продовольства Київської обласної державної адміністрації та Київським обласним комунальним підприємством «Регіональний фонд»укладено Договір № 1 про надання головним управлінням сільського господарства і продовольства Київської обласної державної адміністрації бюджетної позички Київському обласному комунальному підприємству «Регіональний фонд» для   централізованої   закупівлі   і   поставки   сільськогосподарським   виробникам паливно-мастильних матеріалів, насіння та мінеральних добрив (надалі - Договір)

Згідно п.1.1 Договору позивач  надає відповідачу бюджетну позичку в сумі 10000000 (десять мільйонів) грн. для централізованої закупівлі насіння, мінеральних добрив та паливно-мастильних матеріалів на строк до 1 грудня 2004 року.

Позивач зобов'язується перерахувати  відповідачу бюджетну  позичку  в сумі   10000000грн. для централізованої закупівлі і поставки сільськогосподарським товаровиробникам насіння, мінеральних добрив  та паливно-мастильних матеріалів, установити контроль за цільовим використанням бюджетної позички (п.2 Договору).

Відповідно до п.3.1-3.3 Договору відповідач зобов'язується використовувати бюджетну позичку відповідно до затвердженого порядку використання бюджетної позички, що спрямовується на підтримку сільськогосподарських товаровиробників області, спрямовувати кошти отриманої бюджетної позички на централізовану закупівлю і поставку сільськогосподарським товаровиробникам області паливно-мастильних матеріалів, насіння, мінеральних добрив, забезпечити повне повернення одержаної бюджетної позички в сумі 10 000000 (десять мільйонів) грн. не пізніше 1 грудня 2004 року.

Згідно п.4 Договору зобов'язання по цьому договору вважаються виконані повністю після повернення наданої бюджетної позички. Договір набуває     чинності     з    моменту     перерахування   коштів позивачем на рахунок відповідача.

Судом встановлено, що позивач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав  частково, а саме перерахував на рахунок відповідача  кошти в сумі 7709920,00 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками і не заперечується відповідачем.  

В свою чергу, відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав належним чином,  повернув лише частину бюджетної позички в  сумі 4 697 396,00 грн.

Суд встановив, що Листами №29-11 від 29.11.2004р., №28-11 від 28.11.2005р., 27-11 від 27.11.2006р. у зв'язку із затримкою розрахунків товаровиробників області за отримані паливно-мастильні матеріали та насіння,  відповідач просив позивача пролонгувати Договір №1 від 23.02.2004р.

Наказом Головного управління агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації від 18.04.2005 р. №19 та від 28.02.2006 року №15 «Про заходи щодо погашення заборгованості за товарний кредит, наданий сільськогосподарським товаровиробникам області у 2003-2004 роках»утворено робочу групу по прискоренню погашення заборгованості сільськогосподарських товаровиробників області за отримані у 2003-2004 роках через КП «Регіональний фонд» матеріально-технічні ресурси у вигляді товарного кредиту.

Відповідно до Акту звірки розрахунків від 31.08.2007р., який підписаний позивачем і відповідачем, станом на 31.08.2007р. борг відповідача за Договором №1 від 23.02.2004р становить 3 012 524грн.

Судом встановлено, що 06.09.2007року позивач надіслав відповідачу Претензію про повернення одержаної бюджетної позички №02-05-1/1759 з вимогою перерахувати на розрахунковий рахунок позивача 3 012 524,00 грн. заборгованості за договором, проте відповіді на вищевказану претензію позивач не отримав, борг не сплатив.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається в письмовій  формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1053 ЦК України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Судом встановлено, що станом на 08.04.2008р. заборгованість відповідача за Договором повністю не сплачена і становить  3 012 524,00грн.

Суд вважає істотним порушення спірного договору неповернення Київським обласним комунальним підприємством «Регіональний фонд»Головному  управлінню агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації в строк, встановлений договором, одержаної бюджетної позички в розмірі 3 012 524,00грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги Головного управління агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації до Київського обласного комунального підприємства «Регіональний фонд»щодо розірвання Договору  №   1   від  23.02.2004  року  про  надання  головним управлінням  сільського  господарства   і  продовольства Київської облдержадміністрації бюджетної  позички  Київському  обласному  комунальному підприємству   «Регіональний   фонд»  для   централізованої   закупівлі   і   поставки сільськогосподарським товаровиробникам паливно-мастильних матеріалів, насіння та мінеральних добрив є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача 3012524грн. заборгованості суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3.3 Договору відповідач зобов'язується забезпечити повне повернення одержаної бюджетної позички в сумі 10 000000 (десять мільйонів) грн. не пізніше 1 грудня 2004 року.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Станом на день розгляду справи  заборгованість відповідача за Договором повністю не сплачена і становить  3 012 524,00грн.

Відповідно до ст. 256 - 257 ГПК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до статті 267 ГПК України особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.  Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

В процесі розгляду справи, відповідачем не подавалася заява про застосування позовної  давності.

Крім того, відповідач позовні вимоги Київського обласного комунального підприємства «Регіональний фонд»щодо стягнення боргу в розмірі 3012 524,00грн. визнав в повному обсязі, що підтверджується відповідною заявою від 08.04.2008р.

Відповідно до ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Таким чином, суд вважає  позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3012 524грн. заборгованості є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 3 ст. 49 ГПК України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Керуючись ст. 49,  ст. ст. 82-85 ГПК України господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.  Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір № 1 від  23.02.2004  року  про  надання  головним управлінням сільського господарства і продовольства Київської облдержадміністрації бюджетної  позички  Київському  обласному  комунальному підприємству   «Регіональний   фонд»  для централізованої  закупівлі   і   поставки сільськогосподарським товаровиробникам паливно-мастильних матеріалів, насіння та мінеральних добрив, укладений між Головним управлінням сільського господарства і продовольства Київської обласної державної адміністрації та Київським обласним комунальним підприємством «Регіональний фонд».

3. Стягнути  з Київського обласного комунального підприємства «Регіональний фонд»(07454, Київська обл., Броварський район,с.Требухів, вул..Броварська 46, код ЄДРПОУ 32412281) на користь Головного управління агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації (01004, м.Київ,вул. Червоноармійська, 13, код ЄДРПОУ 00731583) 3012524 грн. заборгованості.

4. Стягнути  з Київського обласного комунального підприємства «Регіональний фонд»(07454, Київська обл., Броварський район, с.Требухів, вул..Броварська 46, код ЄДРПОУ 32412281) в доход Державного бюджету України  25500 грн. державного мита.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя