Постанова

від 08.05.2008 по справі 16/83-07(12/78)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

16/83-07(12/78)

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 08 травня 2008 р.                                                                                    № 16/83-07(12/78)  

Вищий господарський суд  України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПершиков Є.В.

суддівДанилової Т.Б.

Ходаківської І.П.

розглянувши

касаційну скаргуДержавного підприємства обслуговування повітряного руху України, Київ

на  постанову від 16.01.08 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у справі № 16/83-07 (12/78) господарського суду Дніпропетровської області

за позовом  ТОВ "Науково виробниче підприємство "Вереси", Дніпропетровськ    

до відповідача    Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, м. Київ   

простягнення 55 789 грн.

За участю представників сторін:

від позивача –Гребенюк О.Ю., за довіреністю

від відповідача –Навиков С.Ю., за довіреністю

          ВСТАНОВИВ:

      Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2007 року у справі №16/83-07 (12/78), залишеним без змін постановою від 16.01.08 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду, позовні вимоги задоволені частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 44384,00 грн. заборгованості за договором №92/1 стр від 05.11.2003р. В решті позову відмовлено.

     Державне підприємство обслуговування повітряного руху України звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2007 року та постанову від 16.01.08 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права; прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.  

      Справа розглядається по суті колегією суддів у постійному складі: головуючий –Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Ходаківська І.П., що утворена розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 20.11.2006 р.  № 02-20/58.

       Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

        Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, між Державним підприємством обслуговування повітряного руху України „Украерорух" в особі Дніпропетровського регіонального структурного підрозділу (Замовник) та TOB НВП „Вереси" (Підрядник), 05.11.2003р. був укладений договір підряду №92/1 стр, відповідно до якого позивач зобов'язався виконати роботу у відповідності до умов даного договору, а замовник - прийняти цю роботу та оплатити в установленому порядку.          

        Предметом спірного договору підряду є виконання робіт по будівництву будинку Кіровоградської служби ОПР у м. Кіровограді (п.3 договору), характер робіт, що виконуються підрядником - земляні роботи цього будинку (п.2 договору).

       Пунктом 4 договору встановлена вартість підрядних робіт, яка згідно приблизного кошторису складала 48965,70 грн. Сума договору співпадає з сумою, узгодженою сторонами в кошторисі, що є додатком до вказаного договору (т. 1 а.с.14).

       На виконання вказаного договору позивачем були виконані земляні роботи, а саме, роботи з підготовки котловану для нового фундаменту будинку зв'язку Кіровоградської служби ОПР.

       Відповідач, з посиланням на недоліки виконаної роботи, акти приймання виконаних робіт не підписав, оплату фактично проведених робіт не здійснив. Згоди щодо фактичного об'єму та вартості виконаних робіт сторони у справі не дійшли.

       Відповідно до ст. 1117 ГПК України, переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія зазначає, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі; якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником; кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим.

Як встановлено судами додатком до договору, який підписаний обома сторонами та є невід'ємною частиною договору, було визначено кошторис робіт та їх вартість, яка становила 48 965,70 грн. При цьому судом не прийнято до уваги  посилання скаржника на локальний кошторис 2-1-1 (т.3 а.с.54), оскільки останній складений в односторонньому порядку та не узгоджений сторонами.

За висновком судової будівельно-технічної експертизи від 11.01.2006р. №1520, виконаної Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз на вимогу суду, вартість земельних робіт фактично існуючого котловану згідно виконаних обмірів (об'ємів) склала 44 384 грн., що не перевищує суми, узгодженої сторонами в договорі; роботи виконані TOB НВП „Вереси" по розробці котловану механізованим способом і відповідають вимогам Державних будівельних норм.

Експертами правомірно враховані додаткові роботи  виконані при розробці котловану під будинок Кіровоградської служби ОПР, оскільки, як встановлено судами, у кожному конкретному випадку сторонами узгоджувалися додаткові обсяги робіт та складалися відповідні акти (т. 3 а.с. 45-51).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищенаведені обставини судова колегія погоджується з висновком попередніх судових інстанцій щодо часткового задоволення позовних вимог в сумі 44 384 грн.

Отже, оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.  

        Відповідно до  ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою сторін оголошена  вступна   та резолютивна частини постанови.

       Керуючись, ст.ст. 111-5,  111-9, 111-7, 111-11 Господарського процесуального кодексу України,   Вищий господарський суд України

                                                   ПОСТАНОВИВ:

       Касаційну скаргу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України залишити без задоволення.

       Постанову від 16.01.08 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 16/83-07 (12/78) господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий    суддя                                                                       Є. Першиков      

Судді                                                                                                Т. Данилова        

                                                                                                          І.  Ходаківська