Постанова

від 02.06.2011 по справі 2а-4365/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 02 червня 2011 року                     № 2а-4365/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді  Огурцова О.П. при секретарі судового засідання  Покотило М.С.  розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Хаус"

до

Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва, Головного управління Державного казначейство України у місті Києві

про

скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів

за участю

представника позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 11.10.2010)

представника позивача: ОСОБА_2 (довіреність  б/н від 01.06.2011)

представника відповідача 1: ОСОБА_3 (довіреність № 3 від 04.01.2011 )

представника відповідача 1: ОСОБА_4 (довіреність № 35 від 23.02.2011)

представника відповідача 2: ОСОБА_5 (довіреність № 05-04/19-103 від 05.01.2010)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Голден Хаус" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва, Головного управління Державного казначейство України у місті Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу було безпідставно відмовлено у поверненні суми бюджетного відшкодування, оскільки заявлена до відшкодування сума від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на додану вартість сформована за рахунок фактично сплачених сум податку на додану вартість, що підтверджується відповідними документами, та зазначені суми податку на додану вартість були сплачені у складі вартості придбаних незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи, які є складовою основних фондів, а саме в комплексну реконструкцію спортивного комплексу стадіону “Старт”.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.10.2010 позовну заяву було залишено без розгляду.

21.01.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю "Голден Хаус" подало апеляційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.10.2010.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2011 у справі               № 2а-15752/10/2670  апеляційну скаргу задоволено, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.10.2010 скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Супровідним листом № 2.1-19/6612 від 02.03.2011 справу направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2011 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні 19.05.2011 оголошувалась перерва.

У судовому засіданні 02.06.2011, у порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представники позивача у судовому засіданні 02.06.2011 підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили суд задовольнити позов.

Представники відповідача 1 та відповідача 2  у судовому засіданні 02.06.2011 заперечили проти позову та просили суд відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі

Свої заперечення на адміністративний позов представник відповідача 1 обґрунтовував тим, що  за результатами проведеної перевірки було встановлено порушення позивачем підпункту       7.7.11 пункту 7.7 статті 7  Закону України "Про податок на додану вартість" та підпунктів 5.12.2, 5.12.4 пункту 5.12 розділу  5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість затвердженого на казом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 (у редакції наказу від 15.06.2005 № 213) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 за № 702/10982, а саме заявлена сума бюджетного відшкодування була більшою ніж обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 місяців. Також відповідач 1 посилався на те, що реконструкцію спортивного комплексу стадіону “Старт” не може вважатися придбання або спорудження основних фондів, оскільки воно не обліковується позивачем у складі основних фондів.

Представник відповідача  2  посилався на те, що відповідно до чинного законодавства  бюджетне відшкодування буде ним здійснено протягом трьох операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби із зазначенням суми  що підлягає відшкодуванню з бюджету, складеного за результатами камеральної перевірки.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Голден Хаус" зареєстровано як юридичну особу Дарницькою районною державною адміністрацією 24.06.2005 та взято на податковий облік Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі міста Києва 12.07.2005 за         № 1685.

Відповідно до свідоцтва № 3883550 від 29.07.2005 Товариство з обмеженою відповідальністю "Голден Хаус"  зареєстровано як платник податку на додану вартість.

09.04.2010 Товариством з обмеженою відповідальністю "Голден Хаус" до  Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва було подано декларацію з податку на додану вартість за лютий 2010 року до якої була додана заява про повернення суми бюджетного відшкодування, в якій позивач просив здійснити бюджетне відшкодування у розмірі                 919 953,00 грн.

В період з 12.04.2010 по 23.04.2010 Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі міста Києва було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Хаус" поданої за лютий 2010 року № 42716 від 09.04.2010.

Перевіркою встановлено безпідставне заявлення підприємством суми бюджетного відшкодування у розмірі 919 953,00 грн., оскільки протягом останніх дванадцяти місяців Товариство з обмеженою відповідальністю "Голден Хаус" мало обсяги оподатковуваних операцій у сумі 79 973,00 грн., чим було порушено підпункт 7 .7 11 пункту 7.7 статті 7  Закону України "Про податок на додану вартість" та підпункти 5.12.2, 5.12.4 пункту 5.12 розділу  5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість затвердженого на казом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 (у редакції наказу від 15.06.2005 № 213)та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 за № 702/10982.

За результатами перевірки складено акт № 2726/07-10/33594435 від  23.04.2010, відповідно до пункту 3 висновків якого Товариству з обмеженою відповідальністю "Голден Хаус" відмовлено в бюджетному відшкодуванні за лютий 2008 року у повному обсязі.

28.04.2010 Товариством з обмеженою відповідальністю "Голден Хаус" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва було подано заперечення на акт             № 2726/07-10/33594435 від  23.04.2010 за результатами розгляду яких було складено лист            № 15457/10/07-015 від 29.04.2010, яким позивача повідомлено про те, що висновки перевірки зазначені в акті № 2726/07-10/33594435 від  23.04.2010  відповідають дійсності та складені у відповідності до чинного законодавства.

На підставі акту перевірки № 2726/07-10/33594435 від  23.04.2010 Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі міста Києва винесено податкове повідомлення - рішення        № 0000230710/0/15456 від 29.04.2010, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Голден Хаус" відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за 2 місяць 2010 року у розмірі 919 953,00 грн.

11.05.2010 позивачем до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва подано скаргу на податкове повідомлення - рішення № 0000230710/0/15456 від 29.04.2010, яку  рішення про результати розгляду первинної скарги № 24924/10/25-011 від 09.07.2010 залишено без задоволення, податкове повідомлення - рішення без змін та винесено нове № 0000230710/1 від 12.07.2010.

15.11.2010 позивачем подано повторні скарги на податкові повідомлення - рішення            № 0000230710/0/15456 від 29.04.2010 та № 0000230710/1 від 12.07.2010, якіґ рішенням про результати розгляду повторної скарги № 4872/10/25-114 від 13.09.2010 залишено без задоволення, податкові повідомлення - рішення без змін  та прийнято нове податкове повідомлення - рішення №  0000230710/2 від 05.10.2010.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає  задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону  с ума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Відповідно до підпункту 7.7.5 та 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Згідно із підпунктом 7.7.7. пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.  

Підпунктами 5.12.2, 5.12.4 пункту 5.12 розділу  5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість затвердженого на казом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 (у редакції наказу від 15.06.2005               № 213)та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 за № 702/10982 встановлено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 26 податкової декларації поточного звітного податкового періоду та переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду).

Відповідно до підпункту “а” підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7  Закону України “Про податок на додану вартість”  не мають права на отримання бюджетного відшкодування особа, яка  була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України); мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); не провадила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців;

З аналізу зазначених норм права вбачається, що сума бюджетного відшкодування  визначається, як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду, яка має від'ємне значення, та платник податку має право на повернення повної суми бюджетного відшкодування, у разі подання відповідної заяви, крім випадків, зокрема, коли особа, яка подала таку заяву мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, за винятком випадків, коли податковий кредит був нарахований  внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів. Повернення сум бюджетного відшкодування відбувається  після проведення податковим органом документальну невиїзну перевірку (камеральну) за результатами, якої складається відповідний висновок, який є підставою для здійснення бюджетного відшкодування або відмови в ньому.

Позивачем було подано заяву про повернення  бюджетне відшкодування у розмірі            919 953,00 грн., відповідачем 1 при проведенні перевірки було встановлено правомірність формування податкового кредиту у розмірі заявленому до відшкодування, водночас перевіркою було встановлено, що позивач протягом останніх дванадцяти місяців мав обсяги оподатковуваних операцій у сумі 79 973,00 грн., тобто,  у розмірі меншому ніж сума заявлена до відшкодування, що не заперечується позивачем.

Посилання позивача на те, що сума бюджетного відшкодування була сформована за рахунок податкового кредиту, який був нарахований  внаслідок здійснення  капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи, що зокрема підтверджується бухгалтерським  обліком незавершеного будівництва, а саме  спортивного комплексу стадіону “Старт" на 15 рахунку “Капітальні інвестиції”, які є складовою основних фондів відповідно до норм Закону України “Про податок на додану вартість”, а тому підлягає поверненню незалежно від  обсягу оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців є необґрунтованим з огляду на те, що дане твердження позивача  ґрунтується на тому, що в підпункті 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, який визначає порядок формування податкового кредиту, зазначено про те, що податковий кредит складається зокрема із сум податків  нарахованих у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у той час, як в   підпункті “а” підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону, який безпосередньо визначає випадки коли бюджетне відшкодування не проводиться, зазначено про те, що особа має право на бюджетне відшкодування у разі коли обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, тільки у випадку нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів без включення до складу таких основних фондів  інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи. Також зазначене посилання позивача є необґрунтованим з огляду на те, що  відповідно до Інструкціі про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 291 від 13.11.1999 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 893/4186 від 21.12.1999 облік основних засобів проводиться на 10 рахунку,  капітальних інвестицій на 15.

З урахуванням наведено суд дійшов висновку про те, що оскільки позивач протягом останніх дванадцяти місяців мав обсяги оподатковуваних операцій у сумі 79 973,00 грн., то він не мав права на бюджетне відшкодування у розмірі 919 953,00 грн., оскільки зазначений податковий кредит  було формовано  не в  результаті придбання основних фондів, а в результаті здійснення незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи, які на момент подання заяви про повернення бюджетного відшкодування не стали основними фондами.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов  Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Хаус" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва, Головного управління Державного казначейство України у місті Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів  - залишити без задоволення.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                       О.П. Огурцов                                                                             

                                  Повний текст постанови  складено 09.06.2011