Рішення

від 20.05.2008 по справі 17/4

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/4

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

20.05.08 р.                                                                                                     Справа № 17/4                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу, порушену

за позовом: Приватного підприємства «Кольчуга», м. Дзержинськ,

до відповідача: Державного підприємства «Дзержинськвугілля», м. Дзержинськ

про стягнення суми 208224,73 грн.

за участю представників сторін

від  позивача: Дячук В.Т., Тараруєв О.Г., Лесова О.П., Калюкін В.І., Лісовий Н.В.

від відповідача: Прудников Р.М., Герман І.М.

СУТЬ СПРАВИ :

Приватне підприємство «Кольчуга» звернувся з позовом до Державного підприємства «Дзержинськвугілля» про стягнення з останнього суми 287318,43 грн.

Письмовою заявою від 21.04.2008р. (а.с. 92-93) позивач зменшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 208224,73 грн., яка складається з 82'253,80 грн. – основного боргу, 28'689,87 грн. – пені, 18'878,00 грн. – штрафні санкції (7% від суми боргу), а також 78'403,06 грн. збитків (з яких:

-          13'200,00 грн. – недоотриманий прибуток;

-          1'602,31 грн. – за користування кредитом та з погашенням відсотків пов'язаних з користуванням кредиту;

-          8'584,12 грн. - нараховані штрафи та пені по обов'язковим платежах;

-          43'325,26 грн. – витрати, пов'язані з погашенням заробітної плати та обов'язкових платежів;

-          11'691,37 – інші збитки).

Зменшення розміру позовних вимог судом прийнято, у зв'язку з чим справа розглянута судом в межах зменшення позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 5-63 від 31.01.2007р., додані до справи докази та норми Цивільного кодексу (ЦК) та Господарського кодексу (ГК) України.

Відповідач у своєму відзиві (а.с. 25-26) позов визнає частково у сумі основного боргу – 52'253,07 грн. та пені – 4'245,42 грн. Проти задоволення позову в іншій частині – заперечує, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість.

Розгляд справи був закінчений 12.05.2008р. У судовому засіданні оголошувалась перерва до 20.05.2008р. для підготовки повного тексту рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 31.01.2007р. сторонами був укладений договір № 5-63 «на охорону об'єкту ОП шахта ім.. Ф.Е. Дзержинського ДП «Дзержинськвугілля» відділом охорони ПП «Кольчуга» (далі – «Договір») (а.с. 8 -9), строком дії 31.01.07р. – 31.01.08р. (п. 5.1.). Предметом договору (п.1.1.) є надання платних послуг з охорони об'єктів шахти. За п. 2.1 відповідач зобов'язався сплачувати позивачу за послуги з охорони суму, обумовлену кошторисом витрат. Пунктом 2.5. сторони обумовили, що оплата послуг позивача здійснюється відповідачем щомісяця згідно акту виконаних робот до кінця місяця, наступного за звітним.

На виконання умов договору позивач у 2007 році надавав відповідачу послуги з охорони, що підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робот (а.с. 35-40). Так у період з лютого по 17 липня 2007 року позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 208'253,07 грн., які відповідач оплатив частково у сумі 156'000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 42-47). Незважаючи на те, що у згаданих  платіжних дорученнях у графі призначення платежу йдеться посилання на попередньо підписаний сторонами договори від 28.12.2006р., 31.01.2007р., як вбачається з фактичних дій позивача платежі за зазначеними платіжними дорученнями зараховані позивачем саме в оплату послуг за договором № 5-63 від 31.01.2007р.. Зокрема це підтверджено актами звірки розрахунків (а.с. 48).

Таким чином, неоплаченою відповідачем заборгованість складає суму 52'253,07 грн. , яка останнім визнається.

Згідно до ст.193 Господарського кодексу (ГК) України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 2 цієї статті передбачає, що положення глави 63 («Послуги загальні положення») можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України передбачено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Виходячи з вимог ст. 978 ЦК України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Виходячи з умов п. 4.2.4. договору у зв'язку із не своєчасною оплатою послуг позивача останнім на відповідача нарахована пеня у сумі 28'689,87 грн. Однак, при нарахуванні пені позивач не врахував приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, за якою нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Крім того, позивачем не враховані суми оплати, які були здійснені відповідачем. Тому, вимоги позивача про стягнення пені саме у сумі 24'444,45 грн. є безпідставними.

Обґрунтованим суд вважає розрахунок пені, що був зроблений відповідачем (а.с. 128-129). Тому стягненню з відповідача підлягає пеня у сумі 4'245,42 грн.

За ч. 2 ст. 217 ГК України відшкодування збитків є одним з видів господарських санкцій як правовий засіб відповідальності у сфері господарювання.

Виходячи з ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ч.1 ст. 623 Цивільного кодексу України  та ст. 224 Господарського кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредитору у повному обсязі завдані порушенням збитки, включаючи реальні збитки та упущену вигоду.

У відповідності з ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів  тощо), понесені   стороною,  яка  зазнала  збитків  а також  неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона,  яка зазнала   збитків,  мала  право  розраховувати  у  разі  належного виконання зобов'язання другою стороною.

Крім того, необхідними умовами цивільно-правової відповідальності по відшкодуванню збитків  за загальними правилами є:

-          протиправність поведінки особи;

-          збитки, як результат протиправної поведінки;

-          причинний зв'язок між протиправною поведінкою і завданими збитками;

-          вина  особи, що заподіяла збитками;

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача збитків у сумі 78'403,06 грн. задоволенню не підлягають через недоведеність власне факту їх завдання. Документи, надані позивачем не підтверджують наявності у позивача будь-яких збитків, завданих через неправомірні дії відповідача, а лише свідчать про результати його господарської діяльності.

Вимога про стягнення з відповідача додатково 7% штрафу у сумі 18'878,00 грн. також безпідставні, оскільки така санкція не передбачена умовами договору. Крім того, санкція, передбачена ч. 2 ст. 231 ГК України,

по-перше, відноситься до випадків коли хоча б однією з сторін зобов'язання є суб'єкт господарювання, що належить до державного сектору економіки, а позивач не довів того, що відповідач є саме таким суб'єктом;

по-друге, не відноситься до санкцій за порушення грошових зобов'язань, яким у даному випадку є порушення, скоєне відповідачем.

Судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Дзержинськвугілля» (85200, м. Дзержинськ, вул.. 50 років Жовтня, 19, код ЄДРПОУ 33839013, рахунок № 26001304556321 у філії ЦМВ «Промінвестбанк» МФО 334464) на користь Приватного підприємства «Кольчуга» (85280, м. Дзержинськ, сел. Кірове, вул. Дарвіна, 10, код ЄДРПОУ 34411358, рахунок № 26008051800659 у Донецькому РУ «Приват-банк»  МФО 335496) суму основного боргу 52'253,07 грн., суму пені – 4'245,42 грн., на відшкодування витрат по сплаті державного мита – 564,99 грн., на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 32,02 грн.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

               Суддя