38/61
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
19.05.08 р. Справа № 38/61
Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.
при секретарі судового засіданні Какуша Н.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу
за позовом: Військового прокурору Миколаївського гарнізону м.Миколаїв в інтересах Держави в особі Міністерства оборони України м. Київ в інтересах Держави в особі Державного підприємства “Миколаївський ремонтно-механічний завод” м. Миколаїв
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Техпромсервіс КМК плюс” м.Добропілля Донецької області
про стягнення 63 750грн.00коп.
за участю
представників сторін:
від прокуратури: Цупка О.В. посвідчення № 243 від 12.08.2005 р.
від позивача - 1 Міністерство оборони України: Медведь А.В. провідний спеціаліст відділу правового забезпечення за дов. № 220/1001/д від 27.12.2007 р.
від позивача - 2 ДП “Миколаївський ремонтно-механічний завод”: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Суть справи:
Позивач, Військовий прокурор Миколаївського гарнізону м. Миколаїв в інтересах Держави в особі Міністерства оборони України м.Київ, в інтересах Держави в особі Державного підприємства “Миколаївський ремонтно-механічний завод” м. Миколаїв, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Техпромсервіс КМК плюс” м.Добропілля Донецької області про стягнення заборгованості в сумі 63 750грн.00коп.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на договір № 116 від 24.10.2007 р.
На адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 24.04.2008р. № 22-10/1222, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю “Техпромсервіс КМК плюс” значиться у ЄДРПОУ як юридична особа (ідентифікаційний код 33984762) та знаходиться за адресою: 85000, Донецька область, м.Добропілля, вул. Фрунзе, 34, кв.12. Лист судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.
Відповідач у судові засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, витребувані документи не представив, про причину неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджено відміткою канцелярії суду та повернутим на адресу господарського суду поштовим повідомленням № 9036225 з відміткою “Повернено за закінченням терміну зберігання”, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами згідно вимог ст. 75 ГПК України.
06.05.2008р. позивач-2 ДП “Миколаївський ремонтно-механічний завод” надав суду розрахунок ціни позову № 522/2 від 06.05.2008 р., який судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.
19.05.2008р. прокурор надав суду заяву № 1180 від 16.05.2008 р., в якій уточнив свої позовні вимоги, згідно ст. 22 ГПК України та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 63750 грн., яка складається з 51000 грн. – основного боргу та 12750 грн. –штрафу, що виникла в наслідок неналежного виконання зобов'язань. Заява судом розглянута, задоволена та залучена до матеріалів справи.
19.05.2008р. позивач - 1 Міністерство оборони України надав суду пояснення, в яких зазначив, що Державне підприємство „Миколаївський ремонтно-механічний завод” знаходиться у сфері управління Міністерства оборони України та угодою між Міністерством оборони та ДП „Миколаївський ремонтно-механічний завод” передбачено відрахування частини від прибутку підприємства на спеціальний рахунок Міноборони, а несвоєчасне виконання зобов'язань за договором заподіює істотну шкоду економічним інтересам держави. Пояснення судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.
19.05.2008р. позивач-2 Державне підприємство „Миколаївський ремонтно-механічний завод” надав суду лист № 566 від 15.05.2008 р., в якому позовні вимоги Військового прокурора Миколаївського гарнізону підтримує та просить суд розглянути справу без його представника. Лист судом розглянутий, задоволений та залучений до матеріалів справи.
Перед початком розгляду справи по суті прокурора та представників позивачів було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.
У судовому засіданні прокурор та позивачі надали клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.
Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши уповноваженого представника прокуратури та представників позивачів, суд
ВСТАНОВИВ:
24.10.2007р. між Державним підприємством „Миколаївський ремонтно-механічний завод” м.Миколаїв (за договором – покупець, далі-позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Техпромсервіс КМК плюс” м.Добропілля Донецької області ( за договором- постачальник, далі- відповідач) було укладено договір на поставку стального прокату марки АК-16 (далі- договір), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити стальний прокат марки АК – 16, у вигляді листів розміром 1500х6000 мм. та товщиною 8 мм. (далі – метал), згідно специфікації (додаток № 1) у період 10 діб з моменту попередньої оплати на умовах п.4.1.1 договору (п.2.2 договору).
Розділом 3 договору сторони передбачили ціну та суму договору, а саме: вартість металу вказана у специфікації № 1 (п.3.1).
Загальна сума договору складає 102000,00 грн. з урахуванням 20% ПДВ (п.3.3 договору).
Розділом 4 договору сторони передбачили порядок проведення розрахунків, а саме: передплату 50% від загальної суми договору у розмірі 51000,00 грн., у строк 3 діб з моменту підписання сторонами договору (п.4.1.1 договору).
Пунктом 9.2 договору передбачена відповідальність за несвоєчасну поставку металу, а саме: у випадку непостачання металу більш ніж 20 діб постачальник повертає покупцю всю суму попередньої оплати та сплачує штраф у розмірі 25 % від суми, яка належить поверненню.
Суд вважає договір № 116 від 24.10.2007р. укладеним згідно вимог ст. 638 ЦК України.
25.10.2007 р. відповідач надав позивачу рахунок № 3 на суму 102000 грн.
Позивач, виконуючи вимоги п. 4.1.1 договору, оплатив наданий відповідачем рахунок в той же день платіжним дорученням № 1556 на суму 51000 грн., який міститься у матеріалах справи.
Відповідач, отримавши передплату від позивача, повинен був згідно п. 2.2 договору, поставити товар протягом 10 днів з часу проведення передплати, тобто останній день поставки товару припадав на 05.11.2007 р.
Оскільки, відповідач свої вимоги за договором не виконав, зазначений товар в договорі позивачу не поставив, тому останній 04.04.2008 р. направив на адресу відповідача лист № 421, в якому просив ТОВ „Техпромсервіс КМК плюс” виконати власні зобов'язання по договору № 116 від 24.10.2007 р., але відповіді на неї у встановлений строк не отримав.
Пунктом 9.2 договору передбачено, що у випадку непостачання металу більш ніж 20 діб постачальник повертає покупцю всю суму попередньої оплати та сплачує штраф у розмірі 25 % від суми, яка належить поверненню.
Оскільки відповідач до теперішнього часу не поставив позивачу товар, тому останній просить суд зобов'язати відповідача повернути йому всю суму попередньої оплати у розмірі 51000 грн. та за непостачання металу більш ніж 20 діб, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 12750 грн., який виник внаслідок неналежного виконання зобов'язань.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Позивач 1 в обґрунтування своїх вимог посилається на пояснення, правовстановлюючі документи тощо.
Позивач 2 в обґрунтування своїх вимог посилається на договір № 116 від 24.10.2007 р., лист № 421 від 04.04.2008 р., рахунок № 3 від 25.20.2007 р., платіжне доручення № 1556 від 25.10.2007 р., розрахунок ціни позову № 522/2 від 06.05.2008 р., заяву № 1180 від 16.05.2008 р., пояснення від 19.05.2008 р., лист № 566 від 15.05.2008 р., правовстановлюючі документи тощо.
Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.
Зобов'язання виникають з договору, або інших підстав, які зазначені у ст. 11 ЦК України.
Відповідно ст. 509 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться в силу ст. 526 ЦК України.
Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов”язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін).
Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Оскільки відповідачем до теперішнього часу не виконані зобов”язання за договором по поставці металу у строк, встановлений договором, вимоги позивача щодо стягнення передплати у розмірі 51000 грн. є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором в силу приписів п. 2 ст. 193 ГК України.
Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пунктом 9.2 договору передбачено, що у випадку непостачання металу більш ніж 20 діб постачальник повертає покупцю всю суму попередньої оплати та сплачує штраф у розмірі 25 % від суми, яка належить поверненню.
Отже, суд вважає, що позовні вимоги стосовно стягнення штрафу з відповідача у розмірі 12750 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Частина 2 ст. 2 ГПК України зобов”язує прокурора самостійно визначити, в чому полягає порушення інтересів держави та обгрунтувати необхідність їх захисту, а також визначити орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Інтереси держави є відмінними від інтересів інших учасників суспільних відносин і даючи офіційне тлумачення положень ст. 2 ГПК України Конституційний Суд України у Рішенні від 08.04.1999р. у справі № 1-1/99 зазначив, що підставою для порушення справи у суді є заява, у якій прокурор обгрунтовує порушення чи загрозу порушення інтересів держави, зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, під яким відповідно до ст.ст.6, 7, та 143 Конституції України потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Згідно із Положенням про Міністерство оборони України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006р. № 1080 Міністерство оборони України (Міноборони) є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили.
Міноборони є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері оборони ( абз. другий п. 1 Положення).
Згідно Статуту ( п.1.1) Державного підприємства “Миколаївський ремонтно-механічний завод”, це підприємство є державним унітарним підприємством, діє як державне комерційне підприємство та належить до сфери управління Міністерства оборони України.
Суд вважає, що по даній справі прокурор правильно визначився стосовно інтересів держави в особі як позивача 1 – Міністерства оборони України, так і позивача 2 –Державного підприємства “Миколаївський ремонтно-механічний завод”.
З урахуванням зазначеного суд вважає, що господарські витрати слід віднести на відповідача згідно вимог ст. 49 ГПК України.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 526, 530, 549, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85,90 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Військового прокурора Миколаївського гарнізону м. Миколаїв в інтересах Держави в особі Міністерства оборони України м.Київ в інтересах Держави в особі Державного підприємства “Миколаївський ремонтно-механічний завод” м. Миколаїв до Товариства з обмеженою відповідальністю “Техпромсервіс КМК плюс” м.Добропілля Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 63750 грн., яка складається з 51000 грн. – основного боргу та 12750 грн. –штрафу, задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Техпромсервіс КМК плюс” (85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Фрунзе, 34, кв.12, р/р 2600812124 у „Райфайзенбанк Аваль” м.Донецьк, ЄДРПОУ 33984762) на користь Державного підприємства “Миколаївський ремонтно-механічний завод” (54037, м. Миколаїв, вул. 1 Слободська, 120, р/р 26007301435346 в Миколаївській філії ТОВ “Кредит промбанк”, ЄДРПОУ 07856371) борг в сумі 51000 грн. та штраф в сумі 12750 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Техпромсервіс КМК плюс” (85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Фрунзе, 34, кв.12, р/р 2600812124 у „Райфайзенбанк Аваль” м.Донецьк, ЄДРПОУ 33984762) у доход Державного бюджету (Отримувач УДК у Київському районі м. Донецька, банк отримувача: ГУ ДГУ у Донецькій області, р/р 31111095700006, МФО 834016, ОКПО 34687001, код класифікації 22090200, символ звітності 095) держмито в сумі 637 грн. 50 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Техпромсервіс КМК плюс” (85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Фрунзе, 34, кв.12, р/р 2600812124 у „Райфайзенбанк Аваль” м.Донецьк, ЄДРПОУ 33984762) у доход Державного бюджету ( р/р 31216259700004 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, отримувач: ЄДРПОУ 34686537 Державний бюджет м. Донецьк Ворошиловський р-н, код бюджетної класифікації 22050000) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.
У адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Техпромсервіс КМК плюс” м. Добропілля Донецької області винести окрему ухвалу.
Рішення було оголошено у судовому засіданні 19.05.2008року.
Видати накази після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Радіонова О.О.
Надруковано 5 примірників:
1 – до справи
3 – сторонам у справі
1-прокурору
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 19.05.2008 |
Оприлюднено | 30.05.2008 |
Номер документу | 1654352 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні