Постанова

від 15.05.2008 по справі 2/575

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

2/575

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 15 травня 2008 р.                                                                                    № 2/575  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого      Стратієнко Л.В.

суддів                                                          Грека Б.М.                                                                     Козир Т.П.

з участю представників:позивача: відповідачів:

Парфенюк О.В., Пилипчук Г.В.Шамрай О.В.

розглянувши  у     відкритому              судовому засіданні  касаційну  скаргу малого підприємства "Агротранс"

на рішення

та постановугосподарського суду м.Києва від 26 грудня 2006 р.Київського апеляційного господарського суду від 25 квітня 2007 р.

у справі№ 2/575

за позовоммалого підприємства "Агротранс"

доУправління розквартирування військ і експлуатації фонду будівельно-квартир-них органів Міністерства оборони України,Міністерства оборони України,

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м.Києва від 26.12.2006 р. (суддя Домнічева І.О.) позов малого підприємства "Агротранс" задоволено.

Визнано за ним право власності на вбудовано-прибудований комплекс нежитлових приміщень загальною площею 139,67 м2 по вул. Тополевій,7 в м.Києві.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2007 р. (головуючий –Зубець Л.П., судді –Лосєв А.М., Мартюк А.І.) рішення господарського суду м.Києва від 26.12.2006 р. скасовано та постановлено нове, яким в задоволенні позовних вимог, заявлених до Міністерства оборони України, відмовлено, а в частині позовних вимог до Управління розквартирування військ і експлуатації фонду будівельно-квартир-них органів Міністерства оборони України (надалі Управління) провадження у справі припинено на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з тим, що Управління не є юридичною особою.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить частково скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2007 р., постановивши нове рішення, яким рішення господарського суду м.Києва від 26.12.2006 р. змінити, визнавши право власності малого підприємства "Агротранс" на вбудовано-прибудований комплекс нежитлових приміщень загальною площею 139,67 м2 по вул. Тополевій,4-8 в м.Києві. В частині припинення провадження у справі постанову залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, 10.02.1994 р. Представник Президента України, голова Залізничної районної державної адміністрації м.Києва, керуючись Положенням про інвестування будівництва та придбання житла для військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженим указом Президента України від 01.07.1993 р. № 240/93, розглянувши лист Управління розквартирування військ та експлуатації фонду Міністерства оборони України від 27.10.1993 р. № 144/8/1117про інвестування збудованого приміщення та пропозиції малого підприємства "Агротранс",  видав розпорядження  № 146, яким погодив перерахування коштів МП "Агротранс" для завершення будівництва приміщення загальною площею 140 м2 за адресою: м.Київ, вул. Тополева, 7.

17.02.1994 р. між позивачем та Управлінням було укладено договір №102 про інвестування Міністерству оборони України грошових коштів на будівництво вбудовано-прибудованих приміщень до жилого будинку по вул. Тополевій (шифр 88-20), передбачених проектом, як приміщень пунктів прокату електротоварів і туристичного спорядження з усією інженерною і соціально-побутовою інфраструктурою.

Відповідно до п.2.1 договору Управління зобов'язалось передати позивачу в двотижневий строк після затвердження акту державної комісії документи, які необхідні для передачі визначених приміщень позивачу у власність, як передбачено п.1.2 договору.

20.05.1994 р. між позивачем та Центральним квартирно-експлуатаційним управлінням Збройних Сил України було складено акт про передачу позивачу згідно договору № 102 від 17.02.1994 р. вбудовано-прибудованого комплексу приміщень загальною площею 139,67 м2 до житлового будинку по вул. Тополевій в м.Києві.

На час виникнення спірних правовідносин ч.1 ст. 128 ЦК УРСР передбачала, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до Інструкції від 31.01.1966 р. Міністерства комунального господарства Української РСР "Про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах Української РСР", яка діяла на час передачі спірних приміщень, вони не підлягали самостійній реєстрації органами БТІ (п.2 Інструкції).

У зв'язку з набранням з 01.01.2004 р. чинності Цивільним кодексом України в силу його ч.2 ст. 331 якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Державна реєстрація нерухомого майна передбачена ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав власності на нерухоме майно та їх обмежень".

Оскільки в порушення вимог п.2.1 договору Управління не передало позивачу документів, які є підставою для державної реєстрації його права власності, внаслідок чого він позбавлений можливості здійснювати передбачені ст. 317 ЦК України повноваження власника щодо вбудовано-прибудованих приміщень площею 139,67 м2 по вул. Тополевій в м.Києві, то суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про визнання за ним права власності, що виникло на підставі договору № 102 від 17.02.1994 р.

Доводи апеляційного господарського суду про те, що судом першої інстанції не взято до уваги п.4 Положення про інвестування будівництва для придбання житла для військовослужбовців Збройних Сил України, яким передбачено, що передача у власність інвесторам житла, споруд соціально-побутового призначення здійснюється після їх реєстрації в органах технічної інвентаризації, а право власності у інвестора на обумовлені в угоді об'єкти виникає з моменту одержання у встановленому порядку свідоцтва про право власності в бюро технічної інвентаризації, для видачі свідоцтва до бюро технічної інвентаризації подаються документи, перелік яких визначається законодавством України, не може бути підставою для відмови у визнанні права власності за позивачем на спірні приміщення, скільки на час їх передачі позивачу, діюча Інструкція від 31.01.1966 р. Міністерства комунального господарства Української РСР "Про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах Української РСР" не визначала такі приміщення як окремі об'єкти реєстрації.

Також помилковим, виходячи зі змісту ч.1 ст. 261 ЦК України, є висновок апеляційного господарського суду щодо пропуску позивачем позовної давності.

Таким чином, не можна погодитись з рішенням суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позову до Міністерства оборони України, до складу якого входить Управління

Разом з тим, встановивши, що Управління не є юридичною особою, апеляційний господарський суд обгрунтовано на підставі п.1ч.1 ст.80 ГПК України припинив провадження в частині позовних вимог до Управління.

Отже, постанову в частині відмови в задоволенні позовних вимог до Міністерства оборони України необхідно скасувати, залишивши в силі в цій частині рішення суду першої інстанції, в частині припинення провадження -  постанову залишити без змін.

Що стосується вимог касаційної скарги про внесення змін до рішення суду першої інстанції в частині номера будинку, в якому знаходяться спірні вбудовано-прибудовані приміщення, то це питання має вирішуватись судом першої інстанції в порядку, визначеному ст. 89 ГПК України.    

         На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 –11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу малого підприємства "Агротранс" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25 квітня 2007 р. у справі за № 2/575  в частині відмови в задоволенні позовних вимог до Міністерства оборони України скасувати, залишивши в силі в цій частині рішення господарського суду м.Києва від 26 грудня 2006 р.

В решті постанову  Київського апеляційного господарського суду від 25 квітня 2007 р. залишити без змін.

Головуючий                                                                    Л.В. Стратієнко

Судді                                                                                Б.М. Грек

                                                                                                        Т.П. Козир