Ухвала

від 02.02.2011 по справі 2а-6928/10/1270

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Широка К.Ю.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2011 року  справа №2а-6928/10/1270           приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Гаврищук Т.Г.

суддів  Білак С.В. ,  Компанієць І.Д.

при секретарі судового засідання Костроміній Г.С.                

за участю представників:           

від позивача: ОСОБА_2 – довіреність від 01.09.10р.

від відповідача 1: ОСОБА_3 – довіреність від 06.01.11р.

від відповідача 2: не з’явився           

розглянувши  у   відкритому   судовому   засіданні  апеляційну  скаргу  Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2010р. у справі  № 2а-6928/10/1270 (головуючий І інстанції Широка К.Ю.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Принт-Експорт" до 1) Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську, 2) Головного управління державного казначейства України  в Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000542360/0 від 20.08.2010 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування за травень 2010року на суму 875623грн. та стягнення сум,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2010р. у справі № 2а-6928/10/1270 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Принт-Експорт" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську, Головного управління державного казначейства України  в Луганській області, внаслідок чого визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення – рішення від 20.08.2010р. № 0000542360/0, прийняте Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у місті Луганську у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю «Принт – Експорт» в частині зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) за травень 2010року у розмірі 875623,00грн.; стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Принт – Експорт»                       (м. Луганськ, вул. Цимлянська, 2, код ЄДРПОУ 35155783, індивідуальний податковий номер 351557812368, р/р 260074731 в ВАТ «ЕРСТЕ БАНК» м. Київ, МФО 380009) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за травень 2010 року у сумі 875623,00грн.

В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у місті Луганську  просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову. Скаржник в апеляційній скарзі вказував на те, що судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права, а саме п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.  

Позивач у письмових запереченнях та під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з’ясування обставин в адміністративній справі.

В порядку ст. 192 Кодексу адміністративного судочинства України Головним управлінням державного казначейства України  в Луганській області була подана заява про приєднання до апеляційної скарги.

Представник відповідача 2 у судове засідання не з’явився, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

                    Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що відповідачем була проведена документальна невиїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування  податку на додану вартість за березень-червень 2010р., за результатами якої складений акт від 19.08.2010р. № 613/23-616/35155783 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.08.2010р.                                     № 0000542360/0, яким позивачеві згідно підпункту “б” п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2010р. на  875623,00грн.

                  Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття наведеного рішення  послужив висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п. 1.8 ст. 1,                       п.п. 7.3.1, п. 7.3, п.п.7.7.2, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».  

При здійсненні перевірки було встановлено, що основними постачальниками позивача у травні 2010р. були ТОВ “Поли-Пак” та ТОВ “АПЕКС-ПРИНТ”. В акті перевірки зазначено, що згідно аналізу системи автоматизованого співставлення податкових зобов’язань контрагентів на рівні ДПА України по ланцюгам постачання встановлено, що основними постачальниками ТОВ “Поли-Пак”у квітні 2010 року були: 1 ланка постачання ТОВ «Луганська компанія «Скарн» (код 36409513), стан 10 – запит на встановлення місцезнаходження; заниження податкових зобов’язань з ПДВ складає  507000,00 грн.; 1 ланка постачання ТОВ «Міла - Інвест» (код 36511978), стан – 0- основний платник. Заниження податкових зобов’язань – 285 000 грн.

Згідно аналізу Системи автоматизованого співставлення податкових зобов’язань контрагентів на рівні ДПА України по ланцюгам постачання встановлено, що основними постачальниками ТОВ «Апекс - Принт» у квітні  2009 року були:

1 ланка постачання ТОВ «Луганськ – Трансметком» (код 35937140), стан – 0 основний платник. Заниження податкових зобов’язань з ПДВ складає – 224 741,84 грн.;

2 ланка постачання ТОВ «Мінотавр Плюс» (код 35339917), стан – 0,основний платник. Заниження податкових зобов’язань з ПДВ складає – 336 701 грн.

3 ланка постачання ПП «Луг - Фіаст», (код 36901162), стан – 10. Запит на встановлення місцезнаходження. Заниження податкових зобов’язань з ПДВ складає – 1552953,70 грн.

3 ланка постачання ПП «Епос - Транзит» (35937601), стан – 10 – запит на встановлення місцезнаходження. Сума ПДВ – 12152,67 грн.

                 Відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”  податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням або  виготовленням  товарів  (у  тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

За приписами п.п.7.2.4. п.7.2. ст.7 наведеного Закону право  на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

           Підпунктом 7.4.5. п.7.4. ст.7 цього Закону забороняється  включення  до  податкового  кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

                   Відповідно до п.п.7.5.1  п.7.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Сума податку на додану вартість підтверджена відповідними податковими накладними, що складені ТОВ “Поли-Пак” та ТОВ “АПЕКС-ПРИНТ”.

              Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений у п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” за приписами п.п.7.7.1 якого сума податку, що підлягає сплаті  (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

          При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

          При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

                Згідно п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” якщо у   наступному   податковому   періоді   сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

          Відповідно до ст. 11 Закону України „Про систему оподаткування” платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов’язкових  платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.

          Законом України „Про податок на додану вартість” введено непрямий податок на додану вартість, запровадження якого не повинно впливати на фінансово-господарську діяльність суб’єктів  господарювання.

          Згідно із цим Законом, яким визначено ставки та механізм справляння податку на додану вартість, обов’язок  щодо визначення об’єкта оподаткування, нарахування податку та його утримання у покупця товарів або послуг, правильність обчислення та декларування податку, видачу податкових накладних покладено на платника податку – продавця товару.

          Обов’язок  сплатити нарахований продавцем податок на додану вартість у складі ціни товару або послуг та отримати належним чином оформлену податкову накладну, у підтвердження сплати податку, законом покладений на платника податку – покупця.

          Закон України „Про податок на додану вартість” не містить у собі норми, яка б покладала відповідальність на платника податку – покупця товару (послуг) за правильність визначення платником податку – продавцем об’єктів оподаткування, правильність відображення їх у податковому обліку та інше.

          Із змісту пункту 1.8 ст. 1 наведеного Закону вбачається, що „бюджетне відшкодування” – це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку  з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом. Нормами Закону України „Про податок на додану вартість” не передбачений обов’язок  покупця товару – платника податку сплачувати нарахований йому продавцем у складі ціни товару ПДВ безпосередньо до державного бюджету, тому доводи податкового органу щодо обов’язку  платника податку  – покупця товару доводити надмірну сплату ПДВ саме до державного бюджету, є такими, що не відповідають встановленому законодавчо механізму справляння цього виду податку.

                За приписами п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7  Закону України “Про податок на додану вартість” право на отримання суми бюджетного відшкодування пов’язано з фактичною сплатою податку на додану вартість у складі ціни товарів (робіт, послуг)  постачальникам таких  товарів (послуг).

              Факт отримання позивачем продукції  від ТОВ “Поли-Пак”, ТОВ “АПЕКС-ПРИНТ” та сплати позивачем суми податку на додану вартість у складі ціни товарів (робіт, послуг)  постачальникам таких  товарів (послуг) був встановлений під час проведення перевірки та відповідачем не оспорюється.

           Судом апеляційної інстанції було досліджено надані позивачем первинні бухгалтерські документи на підтвердження отримання спірної продукції, її оплати та використання у власній господарській діяльності. Під час апеляційного провадження представник податкового органу також підтвердив, що ними не оспорюється товарність здійснених позивачем господарських операцій.

                Враховуючи викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо недоведеності відповідачем правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення щодо зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2010року у розмірі 875623,00грн.

Посилання податкового органу на неможливість проведення перевірки постачальників контрагентів позивача, колегією суддів не прийнято до уваги, оскільки нормами Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Колегія суддів зазначає, що порушення норм Закону України „Про податок на додану вартість” контрагентами позивача породжує негативні наслідки саме для цих підприємств і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.   

                Колегія суддів також зазначає, що право на відшкодування від’ємної різниці є матеріальним правом позивача. Несвоєчасне відшкодування коштів порушує його право власності, захист якого гарантовано першим реченням частини першої статті першої Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997р. та у відповідності до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.

          Зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини, у тому числі у Рішенні Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі “Интерсплав проти України”.

           Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

              Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

                  Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2010р. у справі  № 2а-6928/10/1270 - залишити без задоволення.

          Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2010р. у справі  № 2а-6928/10/1270 - залишити без змін.

             Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 02 лютого 2011року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті  04 лютого 2011 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                       Т.Г. Гаврищук

Судді:                                                                                                    С.В. Білак

                                                                                                              І.Д. Компанієць