Постанова

від 09.10.2006 по справі 20/146

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20/146

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.10.2006 р.                                                                                    справа №20/146

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Діброви  Г.І.

суддівДзюби  О.М., Стойки  О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача:Волкова Т.В. (дов. б/н від 25.01.05р.),

від відповідача:від 3-ї особиІгнатьєв Д.А. (дов. №31 від 01.02.06р.)Харагірло С.В. (дов. №96 від25.09.06р.) не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуКорпорація "Техноком" м.Харків

на постанову (ухвалу) господарського суду

Донецької області

від09.08.2005 року

по справі№20/146

за позовомКорпорація "Техноком" м.Харків

доДержавне відкрите акціонерне товариство "Макіїввуглебуд" м.Макіївка

проСтягнення 89258 грн. 72 коп.

В С Т А Н О В И В:

2005 році позивач, Корпорація «Техноком», м. Харків, звернувся з позовною заявою до господарського суду Донецької області до відповідача: Державного відкритого акціонерного товариства «Макіїввуглебуд», м. Макіївка Донецької області про стягнення 89258 грн. 72 коп.

В процесі розгляду справи, ухвалою від 16.06.2005р. за ініціативою господарського суду, до участі у справі в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено Кожем'яку Івана Івановича.

Рішенням господарського суду Донецької області від 09.08.2005р. у позовних вимогах Корпорації «Техноком», м. Харків, було відмовлено. Рішення господарського суду мотивовано тим, що позивачем не доведений розмір позовних вимог, а клопотання позивача про призначення авто- товарознавчої експертизи суд залишив без задоволення в зв'язку з його недоцільністю.

Позивач, Корпорація «Техноком», м. Харків, з прийнятим рішенням не згоден, вважає, що воно незаконне, необґрунтоване та таке, що підлягає скасуванню з причин недоведеності обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення та неправильного застосування норм матеріального та процесуального права України.

Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду Донецької області від 09.08.2005 року, задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі.

В судовому засіданні позивач підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а рішення господарського суду Донецької області законним та просив суд відмовити позивачеві у задоволенні його апеляційної скарги.

3-я особа Кожем'яка І.І. у судовому засіданні зазначив, що з рішенням суду першої інстанції згоден.

Відповідно до вимог ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Сторонами по справі було надано суду клопотання про призначення по справі судової автотехнічної  та автотоварознавчої експертиз.

Клопотання сторін про призначення судової автотехнічної та авто товарознавчої експертиз було задоволено судовою колегією.

Ухвалою від 29.11.2005р. провадження по справі №20/146 за позовом Корпорації «Техноком», м. Харків до відповідача: Державного відкритого акціонерного товариства «Макіїввуглебуд», м. Макіївка Донецької області про стягнення 89258 грн. 72 коп. було зупинено до закінчення судової автотехнічної  та автотоварознавчої експертиз в зв'язку з призначенням по справі судових експертиз.

16.02.2006р. та 02.03.2006р. висновки судових експертиз отримані Донецьким апеляційним господарським судом.

Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження, суд поновив провадження у справі.

Сторонам надана можливість ознайомитися із висновками судових експертиз.

В судовому засіданні відповідач надав суду клопотання про призначення по справі додаткової автотехнічної експертизи, оскільки проведена експертиза  не відповіла на всі запитання, що є суттєвими для правильного вирішення спору.

Враховуючи те, що при вирішенні господарського спору виникли питання, що потребують спеціальних знань, судовою колегією було задоволено клопотання відповідача про призначення по справі додаткової автотехнічної експертизи.

Судом з'ясоване відношення сторін щодо призначення додаткової автотехнічної експертизи по даній справі.

В зв'язку з призначенням по справі судової експертизи, апеляційне провадження було зупинено.

03.08.2006р. висновок судової експертизи отриманий Донецьким апеляційним господарським судом, матеріали справи №20/146 були повернуті Донецькому апеляційному господарському суду

Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження, суд поновив провадження у справі.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення, представник 3-ї особи до засідання не з'явився, ніяких клопотань про поважність причин своєї відсутності не представив, про час та місце судового засідання був попереджений належним чином, тому судова колегія визначила за можливе розглянути справу без його участі.

В судовому засіданні представник позивача надав клопотання в порядку ст. 43 ГПК України  надати критичної оцінки висновку додаткової автотехнічної  експертизи і вирішити справу на підставі постанови судді Гірняцького районного суду м. Макіївки від 23.12.2004р. та висновку автотоварознавчої експертизи, яке судовою колегією залишено без задоволення, оскільки не відповідає вимогам ст. 43 ГПК України: ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили, а оцінюються судом в їх сукупності.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону Україну “Про судоустрій” та ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Згідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі  доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року №5 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню у даних правовідносинах, а за їх відсутності  - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи,  висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджується двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до пп. 2,3,4 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у  доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 4-2 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Заслухавши пояснення представників сторін та 3-ї особи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з того, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, невідповідні висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи,  порушені норми матеріального та процесуального права України, що призвело до прийняття по спору неправильного рішення, яке не ґрунтується на законі, та не відповідає вищезазначеним вимогам.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовною заявою від 18.04.2005р. про стягнення з відповідача шкоди в розмірі 89258 грн. 72 грн., завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а саме: 88265, 18 грн. –розмір шкоди, завданої в результаті пошкодження автомобіля, 420 грн. –вартість оцінки автомобіля, 219, 96 грн. –заробітна плата під час хвороби водія Касімова О.В., 353, 58 грн. –грошові кошти, витрачені водієм на лікування в результаті нещасного випадку.

В процесі розгляду справи позивач звернувся з клопотанням про призначення автотоварознавчої експертизи, яке залишено судом без задоволення.

Крім того, судом першої інстанції не була призначена по даній справі автотехнічна експертиза, не прийнята в якості доказу постанова Гірницького районного суду м. Макіївки від 23.12.04р. по справі №3-8990, що  у сукупності призвело до прийняття неправильного рішення.

Так, судовою колегією встановлено, що 26.10.2004р. в 11 год. 30 хв. на 222  км. автошляху  Київ –Харків відбулася дорожньо –транспортна пригода за участю транспортних засобів: позивача –«TOYOTA AVENSIS»(державний реєстраційний номер 794-54 ХК), яким керував водій        Касімов О.Л., та відповідача –«РАФ»(державний реєстраційний номер    230-80 ЕН),  яким керував водій Кожем'яка І.І.

Як вбачається з матеріалів справи,  постановою Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 23.12.04р. по справі №3-8990 із посиланням на ст. 124 КпАП України водія відповідача Кожем'яку Івана Івановича притягнуто до адміністративної відповідальності (накладення штрафу в розмірі 17 грн.) за порушення п.п. 14.2 (б) Правил дорожнього руху України.

Дана постанова не оскаржена у встановленому чинним законодавством України порядку, набрала законної сили, тому факт порушення водієм відповідача Правил дорожнього руху є фактом, який не потребує доказування в порядку вимог ст. 35 ГПК України і прийнятий судовою колегією в якості належного доказу по даній справі. Але ця постанова не встановлює повну вину відповідача у спричиненні шкоди позивачу, на що посилається позивач в обґрунтування своїх вимог.

Відповідно до ст.ст. 54, 57 ГПК України, позивач в позовній заяві повинен викласти докази, які підтверджують його вимоги, а також додати до заяви необхідні документи. Здійснюючи правосуддя в господарських відносинах, суд повинен у визначеному законом порядку встановлювати по кожній справі об'єктивну істину. Обґрунтованість поданого позову, а також винесеного потім судового рішення визначається наявністю або відсутністю доказів.

В судовому рішенні суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що позовні вимоги позивача повністю не підтверджені матеріалами справи, що не відповідає дійсності.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правових норм, які підлягають застосуванню в даному випадку, приймаючи до уваги доводи як позивача, так і відповідача, надавши оцінку, відповідно до вимог ст. 42 ГПК України, висновкам автотехнічної і додаткової автотехнічної, автотоварознавчої експертиз, керуючись нормами ст. 43 ГПК України, судова колегія встановила: що

Згідно п.3 ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: за наявністю вини всіх осіб,  діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Позивачем не доведено в даному випадку належними доказами правомірність його вимог щодо стягнення з відповідача всієї суми шкоди, спричиненої його автомобілю. Оцінюючи у сукупності всі матеріали справи з висновками всіх проведених по справі судових експертиз, судова колегія вважає, що позивачем помилково застосовані норми ст. 1166, 1187 ЦК України без врахування норм ст. 1188 ЦК України. В даному випадку шкода завдана саме внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки, відшкодування якої вирішується за принципом вини. Обставини даної справи не підтверджують повної вини відповідача в спричиненні шкоди автомобілю позивача, розмір якої визначений висновком судової автотоварознавчої експертизи ХНДІСЕ №11024 від 03.02.2006р. і становить 77865 грн. 46 коп., з яким у судовому засіданні погодився позивач.

Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Господарський суд Донецької області прийняв рішення з неповним з'ясуванням обставин та їх недоведеністю, в зв'язку з чим висновки, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, є підставою для скасування рішення і часткового задоволення вимог позивача.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи позовні вимоги позивача, приймає нове рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача про стягнення шкоди, спричиненої автомобілю «TOYOTA AVENSIS»(державний реєстраційний номер 794-54 ХК), внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, в розмірі 38932 грн. 73 коп., враховуючи обставини, що мають істотне значення, а саме: що у даній дорожній ситуації водії як позивача, так і відповідача повинні були діяти відповідно до вимог п.12.1 Правил дорожнього руху України, а первинні вихідні данні про дорожню пригоду відсутні (неналежним чином оформлені документи ДАІ). В іншій частині позовних вимог відмовити з зв'язку з недоведеністю, оскільки до складу шкоди позивачем включені витрати оцінки автомобіля спеціалістом, яка не підтверджена судовою експертизою, заробітна плата водія та грошові кошти, витрачені на його лікування.

За таких обставин, рішення господарського суду Донецької області від 09.08.2005 року у справі №20/146 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга –частковому задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по даній справі відшкодовуються із сторін по справі пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103, 104, 105, 117 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

                                                  П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Корпорації «Техноком», м. Харків на рішення господарського суду Донецької області від 09.08.2005 року у справі №20/146 –задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 09.08.2005 року у справі №20/146  –скасувати.

       Позовні вимоги Корпорації «Техноком», м. Харків до відповідача –Державного відкритого акціонерного товариства «Макіїввуглебуд», м. Макіївка Донецької області про стягнення суми спричиненої шкоди в розмірі 89258 грн. 72 коп. задовольнити частково.

        Стягнути з Державного відкритого акціонерного товариства «Макіїввуглебуд», 86104, м. Макіївка Донецької області, вул. Панченко, 11, ЗКПО 33049509 на користь Корпорації «Техноком», 61106, м. Харків, пров. Забайкальський, 15, ЗКПО 24670656, шкоду в розмірі 38932 грн. 73 коп., держмито в розмірі 389 грн. 32 коп. за подання позову, держмито в розмірі 223 грн. 15 коп. за подання апеляційної скарги, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 59 грн., витрати на проведення судових експертиз в розмірі 2180 грн.

        У задоволенні інших позовних вимог Корпорації «Техноком», м. Харків відмовити в зв'язку з недоведеністю.

        Зобов'язати господарський суд Донецької області видати наказ.

Головуючий          Діброва  Г.І.

Судді:          Дзюба  О.М.

          Стойка  О.В.

Надр. 6 прим:

1 –у справу;

2 –позивачу;

3 –відповідачу;

4 –3-й особі;

5 –ДАГС;

6 –ГС Дон. обл.

Богомолова Ю.І.