Рішення

від 13.05.2008 по справі 8/45

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/45

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

13.05.08 р.                                                                                                     Справа № 8/45                               

за позовом Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства) в особі Філії „Відділення Промінвестбанку в м.Куп'янськ Харківської області”, м.Київ, ЄДРПОУ 00039002

до відповідача 1 Закритого акціонерного товариства „Агрофірма „8 березня”, с.Кіндрашівка,

                            ЄДРПОУ 32015641

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю „Колекторська фірма „Шквал”,  

                             м.Донецьк, ЄДРПОУ 35538388

про стягнення заборгованості в сумі 2676772 грн. 50 коп.

                                                                                                                Суддя  Ємельянов А.С.

Представники:

від позивача: Березовський Є.В. – пров. юрисконс., Савченко А.С. – гол. економ.

від відповідача 1: Шевченко Є.О. – по дов.

від відповідача 2: Ісмайлова І.Т. – юрисконс.

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) в особі Філії „Відділення Промінвестбанку в м.Куп'янськ Харківської області”, м.Київ звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача 1, Закритого акціонерного товариства „Агрофірма „8 березня”, с.Кіндрашівка та відповідача 2, Товариства з обмеженою відповідальністю „Колекторська фірма „Шквал”,  м.Донецьк про

- стягнення з відповідача 1 заборгованості в сумі 2496772,50 грн., в тому числі проценти за користування кредитом у розмірі 270876,60 грн., комісійна винагорода за управління кредитом у розмірі 39204,02 грн., інфляція в сумі 698710,06 грн., три проценти річних в сумі 96381,82 грн.;

- стягнення з відповідача 2 заборгованості в сумі 180000,00 грн.

Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою №01-06/159 від 21.04.2008р. заявив вимоги про:

- стягнення з відповідача 1 заборгованості в сумі 2496772,50 грн., в тому числі заборгованість за кредитом в сумі 1391600,00 грн., проценти за користування кредитом у розмірі 270876,60 грн., комісійна винагорода за управління кредитом у розмірі 39204,02 грн., інфляція в сумі 698710,06 грн., три проценти річних в сумі 96381,82 грн.;

- стягнення з відповідача 2 заборгованості в сумі 180000,00 грн.

Згідно із заявою №167/01-06 від 30.04.2008р. позивачем також заявлені вимоги про стягенння:

-  з відповідача 1 державного мита в сумі 23785,25 грн.;

-  з відповідача 2 державного мита в сумі 1714, 75 грн.

В обгрунтування своїх вимог до відповідача 1 позивач посилається на безпідставне утримання Закритим акціонерним товариством „Агрофірма „8 березня” перерахованих йому згідно кредитного договору №07-2005 від 22.04.2005р. грошових коштів в сумі 1391600,00 грн. (з урахуванням часткового погашення заборгованості), враховуючи, що рішенням господарського суду Харківської області від 03.05.2006р. по справі №40/50-06, залишеним  без змін Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.09.2006р., укладений між сторонами кредитний договір було розірвано.  

Внаслідок розірвання спірного кредитного договору, позивачем на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 заборгованості за кредитом в сумі 1391600,00 грн., процентів за користування кредитом у розмірі 270876,60 грн., в тому числі проценти за користування кредитом в сумі 7824,65 грн.,  проценти за неправомірне користування кредитом в сумі 263051,95 грн., комісійної винагороди за управління кредитом у розмірі 39204,02 грн., інфляції в сумі 698710,06 грн. та трьох процентів річних в сумі 96381,82 грн.

В обгрунтування своїх вимог про стягнення заборгованості в сумі 180000,00 грн. з відповідача 2 позивач посилається на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю „Колекторська фірма „Шквал” своїх зобов'язань за договором доручення №1 від 11.01.2008р. та, як наслідок, наявність у останнього обов'язку відповідно до п.5.2 договору уплатити довірителеві штраф у розмірі 10% від суми, встановленої п.1.1 договору.

Відповідач 1 у відзиві без номеру та дати, який надійшов на адресу господарського суду 13.05.2008р., проти позовних вимог заперечує. В обгрунтування своїх заперечень відповідач 1 посилається на те, що ріщенням господарського суду Харківської  області від 03.05.2006р. по справі №40/50-06 встановлено, що Закритим акціонерним товариством „Агрофірма „8 березня” фактично коштів за кредитним договором №07-2005 від 22.04.2005р. отримано не було.

Відповідач 2 у відзиві №02/67-567 від 13.05.2008р. проти позовних вимог про стягнення штрафу за договором доручення №1 від 11.01.2008р. надав заперечення, посилаючись на виконання обов'язків щодо узгодження переліку осіб, яким необхідно надати довіреності. Крім того, за твердженням відповідача 2, доручення ним не було виконано через ненадання позивачем документів, матеріальних та грошових коштів.

12.05.2008р. відповідач 1 звернувся до господарського суду з зустрічною позовною заявою про визнання недійсним договору доручення №1 від 11.01.2008р.

Ухвалою від 12.05.2008р. зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог відповідач посилається на ті обставини, що дії, які належить вчинити відповідачу 2 за дорученням позивача є неправомірними, враховуючи, що заборгованість відповідача 1 перед позивачем відсутня.

Позивач у відзиві на зустрічну позовну заяву проти вимог відповідача 1 надав заперечення, посилаючись на те, що факт укладання договору доручення №1 від 11.01.2008р. ніяким чином не впливає на права відповідача 1.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідачів, господарський суд встановив:

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

За приписами ст.1054 Цивільного кодексу України за  кредитним  договором  банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

22.04.2005р. між позивачем (банк) та відповідачем 1 (позичальник) був підписаний кредитний договір №07-2005.

За умовами укладеного договору позивач передав відповідачу 1 у тичасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 1800000,00 грн.

За твердженням позивача, умови кредитного договору №07-2005 від 22.04.2005р. в частині наданання відповідачу 1 кредиту в сумі 1800000,00 грн. ним були виконані повністю.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.

За змістом п.3.1 кредитного договору №7-2005 від 22.04.2005р. кредит надається банком позичальнику шляхом оплати протягом дії цього договору  розрахункових документів (платіжних доручень) позичальника безпосередньо з позичкового рахунку №20628304760656, відкритого банком  в філії „Відділення Промінвестбанку в м.Куп'янськ Харківської області”, на рахунки контрагентів відповідача 1 відповідно до цільового призначення кредиту.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої Постановою Правління Національного банку України №280 від 17.06.2004р. призначенням рахунку №2062-А є облік короткострокових кредитів, що надані суб'єктам господарювання на здійснення поточної діяльності, у тому числі здійснення операцій з експорту та імпорту товарів і послуг. При цьому, за дебетом рахунку проводяться суми наданих кредитів, а за кредитом рахунку проводяться суми погашення заборгованості; суми заборгованості, що перераховані на відповідні рахунки простроченої та сумнівної заборгованості.     

Згідно п.1.4 Постанови Національного банку України №22  від 21.01.2004р. „Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”  платіжне доручення  -  це розрахунковий  документ,  що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.

Закритим акціонерним товариством „Агрофірма „8 березня” Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку (закритому акціонерному товариству) в особі Філії „Відділення Промінвестбанку в м.Куп'янськ Харківської області” були видані платіжні доручення №4 від 25.04.2005р., №7 від 25.04.2005р., №6 від 25.04.2005р., №3 від 25.04.2005р., №5 від 25.05.2005р., №1 від 25.04.2005р., №626 від 19.05.2005р., №8 від 25.04.2005р. №9 від 26.04.2005р., №11 від 26.04.2005р., №10 від 26.04.2005р., №13 від 26.04.2005р., №11 від 26.04.2005р., №12 від 26.04.2005р., №14 від 27.04.2005р., №10 від 26.04.2005р., №16 від 27.04.2005р., №15 від 27.04.2005р. на перерахування з позичкового рахунку  №20628304760656, який був відкритий позивачем відповідачу 1 за договором кредиту №7-2005 від 22.04.2005р., на розрахункові рахунки контрагентів відповідача 1 грошових коштів в сумі 1800000,00 грн.

За змістом наданих до матеріалів справи банківських виписок про рух грошових коштів  по рахунку  №20628304760656, вказані платіжні доручення були повністю оплачені позивачем та грошові кошти в сумі 1800000,00 грн. з позичкового рахунку №20628304760656 перераховані на рахунки контрагентів відповідача 1 за договорами.

Крім того, за висновками суду, виконання позивачем своїх обов'язків за кредитним договором в цій частині також підтверджується вчиненням відповідачем 1 дій, направлених на часткове погашення кредиту, сплату процентів за користування кредитом та комісійної винагороди.

Зокрема, як встановлено судом, згідно з платіжними документами №604 від 24.10.2005р., №606 від 25.10.2005р., №65 від 31.10.2005р., №31 від 01.11.2005р., №25 від 07.11.2005р., №726 від 30.11.2005р., №40 від 29.12.2005р. відповідачем 1 було частково погашено одержаний кредит на суму 408400,00 грн. Одночасно, відповідачем 1 у відповідності до умов кредитного договору №7-2005 від 22.04.2005р. частково були погашені проценти за користування кредитом в сумі 226 402,91 грн. та комісійна винагорода за управління кредитом у розмірі 38467,22 грн.  

За таких обставин, враховуючи надання відповідачем 1 позивачу платіжних доручень у відповідності з положеннями п.3.1 кредитного договору №7-2005 від 22.04.2005р. та фактичну оплату позивачем зазначених документів, суд дійшов висновку про надання Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закритим акціонерним товариством) в особі Філії „Відділення Промінвестбанку в м.Куп'янськ Харківської області” та отримання Закритим акціонерним товариством „Агрофірма „8 березня” кредиту в сумі 1800000,00 грн.

Згідно із ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені  рішенням  господарського  суду  (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Харківськорї області від 03.05.2006р. по справі №40/50-06 за позовом Закритого акціонерного товариства „Агрофірма „8 березня”, с.Кіндрашівка до Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства) в особі Філії „Відділення Промінвестбанку в м.Куп'янськ Харківської області” кредитний договір №07-2005 від 22.04.2005р. було розірвано.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.09.2006р. рішення господарського суду Харківської області залишено без змін.

Таким чином, враховуючи факт розірвання кредитного договору №07-2005 від 22.04.2005р. внаслідок набрання рішенням господарського суду Харківськорї області від 03.05.2006р. законної сили, будь-які підстави для утримання відповідачем 1 грошових коштів позивача в сумі 1391600,00 грн. (з урахування часткового погашення відповідачем 1 кредиту) відсутні.

Посилання відповідача 1 на вказане рішення господарського суду як преюдиціальне в частині встановлення факту ненадання позивачем ЗАТ „Агрофірма „8 березня” кредиту в сумі 1800000,00 грн. судом до уваги не приймаються, враховуючи, що преюдиціальні факти слід відрізняти від оцінки іншим судом певних обставин. Помилковим є надання преюдиціального значення  оціночним судженням, зробленим судом при вирішенні іншої справи, ототожнення фактів, встановлених цим судом, з їх юридичною оцінкою.

Згідно з положеннями ст.1212 Цивільного кодексу України особа,  яка набула майно  або  зберегла  його  у  себе  за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ч.2 ст.1212 Цивільного кодексу положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема,  про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Приймаючи до уваги положення ст.1212 Цивільного кодексу України та враховуючи, що внаслідок розірвання кредитного договору №07-2005 від 22.04.2005р. відсутні будь-які правові підстави для утримання відповідачем 1 грошових коштів позивача в сумі 1391600,00 грн., суд дійшов висновку про правомірність заявлених позивачем вимог в частині стягнення з відповідача 1 заборгованості  у розмірі 1391600,00 грн., внаслідок чого позов в цій частині підлягає задоволенню.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 процентів за договором кредиту у розмірі 270876,60 грн., в тому числі проценти за користування кредитом в період з 01.02.2006р. по 20.04.2006р. в сумі 7824,65 грн.,  проценти за неправомірне користування кредитом в період з 01.02.2006р. по 03.09.2006р. в сумі 263051,95 грн.,  комісійної винагороди за управління кредитом у розмірі 39204,02 грн. за період з 01.01.2006р. по 03.09.2006р., інфляції в сумі 698710,06 грн. та трьох процентів річних в сумі 96381,82 грн. за період з 01.02.2006р. по 07.04.2008р. не підлягають задоволенню з огляду на таке:

Виходячи зі змісту позовної заяви та наданих у судовому засіданні пояснень, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 1 суми процентів за кредитним договором, комісійної винагороди та санкцій  на підставі ст.1212, 1214 Цивільного кодексу України.

Таким чином, підставами для стягнення з відповідача 1 зазначених сум, позивачем фактично визначено наявність позадоговірних відносин між сторонами, а їх стягнення з відповідача 1 позивачем пов'язано із застосуванням виключно норм ст.1212, 1214 Цивільного кодексу України.

Одночасно, як встановлено судом, вимоги про стягнення процентів за кредитом, комісійної винагороди, інфляції та трьох процентів річних  є наслідком невиконання відповідачем 1 зобов'язань за кредитним договором №07-2005 від 22.04.2005р., як на час його дії, так і після його розірвання судом.

За висновками суду, такі обов'язки відповідача 1 є договірними, такими, що витікають з договору, внаслідок чого застосування до цих відносин норм ст.1212, 1214 Цивільного кодексу України є неправомірним.

Господарський суд, приймаючи рішення, відповідно до п.2 ст.83 Господарського процесуального кодексу України має право виходити за межі позовних вимог, лише якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи, що суд не має право самостійно змінювати підстави позовних вимог, а також приймаючи до уваги, що заявлення вимог про стягнення з відповідача 1 процентів за кредитним договором, комісійної винагороди за управління кредитом, інфляції та трьох процентів річних на підставі норм Цивільного кодексу України про позадоговірні зобов'язання є неправомірним, позов в цій частині залишається без задоволення.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача 2 штрафу у розмірі 180000,00 грн. за неналежне виконання умов договору доручення №1 від 11.01.2008р. підлягають задоволенню враховуючи наступне:

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

За приписами ст.1000 Цивільного кодексу України за    договором   доручення   одна   сторона   (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя)  певні  юридичні дії.

Згідно з умовами укладеного 11.01.2008р. між позивачем та відповідачем 2  договору доручення №1, відповідач 2 прийняв на себе зобов'язання здійснювати від імені та за рахунок довірителя в період дії укладеного договору стягнення заборгованості з Закритого акціонерного товариства „Агрофірма „8 березня” у розмірі 1800000,00 грн., виконання усіх необхідних дій щодо організації виконавчого провадження, пов'язаного зі стягненням вказаної заборгованості, продажу майна, належного відповідачу 1, на яке звернено стягнення.

Одночасно, внаслідок підписання вказаного вище договору  відповідач 2 також прийняв на себе, зокрема, виконання наступних обов'язків, передбачених п.2.1 договору доручення:

-          вчасно та сумлінно здійснювати дії згідно договору та письмових вказівок довірителя;

-          узгодити з довірителем коло осіб, яким необхідно надати довіреності для можливості           представляти інтереси довірителя;

-          щомісяця надавати довірителю звіт про проведену роботу.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов, зокрема, договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Листом №14 від 14.01.2008р. позивач звернувся до відповідача 2 з вимогою про надання переліку осіб, яким необхідно надати довіреності згідно п.2.1 договору доручення №1 від 11.01.2008р.

Факт отримання відповідачем 2 вказаного листа підтверджується надписом, зробленим Товариством з обмеженою відповідальністю „Колекторська фірма „Шквал” на вказаному листі.

Відповідно до листа №84 від 27.02.2008р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про надання звіту щодо проведення дій по стягненню заборгованості з відповідача 1.

Згідно з відміткою на зазначеному листі, останній  був отриманий відповідачем 2 03.03.2008р.

Всупереч умовам укладеного договору та положенням вказаних статтей Цивільного кодексу України, відповідач 2 свої зобов'язання щодо узгодження з позивачем кола представників, надання звіту про хід виконання доручення не виконав.

Посилання відповідача 2 на видачу позивачем йому доручення від 16.01.2008р., як на належний доказ виконання обов'язків за укладеним між сторонами договором, судом до уваги не приймаються, враховуючи умови п.2.1.2 договору №1 від 11.01.2008р. та положення ст.ст.244-246 Цивільного кодексу України.

Крім того, за висновками суду, твердження відповідача 2 про неможливість виконання зобов'язань за договором доручення з огляду на ненадання позивачем документів, матеріальних та грошових коштів є необгрунтованими, приймаючи до уваги, що обов'язок надання відповідачем 2 звіту про виконану роботу не пов'язаний з вчиненням позивачем будь-яких дій.

Згідно із ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені, зокрема,  договором.

Пунктом 5.2 договору доручення №1 від 11.01.2008р. передбачено, що у разі невиконання повіреним дій, вказаних у п.п.1.1, 2.1 договору, останній зобов'язаний уплатити довірителю штраф у розмірі 10% від суми, вказаної в п.1.1 договору.

Враховуючи, що право позивача на стягнення з відповідача 2 штрафу за порушення умов договору доручення №1 від 11.01.2008р. прямо передбачено укладеним договором, приймаючи до уваги невиконання відповідачем 2 взятих на себе зобов'язань, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 2 штрафу у розмірі 180000,00 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Зустрічні позовні вимоги відповідача 1 про визнання недійсним договору доручення №1 від 11.01.2008р. не підлягають задоволенню з огляду на таке:

За приписам ст.1003 Цивільного кодексу України у  договорі  доручення  або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Як встановлено судом вище, змістом договору доручення №1 від 11.01.2008р., укладеного між позивачем та відповідачем 2, є, в тому числі, стягнення заборгованості з відповідача 1 в сумі 1800000,00 грн.

Приймаючи до уваги висновки суду щодо наявності на момент укладання договору №1 від 11.01.2008р. заборгованості відповідача 1 перед позивачем, враховуючи твердження позивача про існування між сторонами інших кредитних договорів, за якими у ЗАТ „Агрофірма „8 березня” також є заборгованість, доручення, виконання якого прийняв на себе відповідача 2 є правомірним, конкретним та здійсненним.

За таких обставин, посилання відповідача 1 на невідповідність змісту доручення положенням ст.1003 Цивільного кодексу України, та як наслідок на недійсність договору  №1 від 11.01.2008р., є необґрунтованими, такими, що спростовуються фактичними обставинами та матеріалами справи.

Інших обставин для визнання недійсним договору доручення №1 від 11.01.2008р. відповідачем 1 не вказано, судом будь-яких підстав недійсності спірного правочину не встановлено, внаслідок чого зустрічні позовні вимоги підлягають залишенню без задоволення.

Клопотання відповідача 1 про призначення для розгляду справи колегії суддів залишено судом без задоволення з підстав, викладених у листі №02-21/81 від 13.05.2008р.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства) в особі Філії „Відділення Промінвестбанку в м.Куп'янськ Харківської області”, м.Київ до Закритого акціонерного товариства „Агрофірма „8 березня”, с.Кіндрашівка задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Агрофірма „8 березня”, с.Кіндрашівка на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства) в особі Філії „Відділення Промінвестбанку в м.Куп'янськ Харківської області”, м.Київ заборгованість за кредитом в сумі 1391600 грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 14025 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 64 грн. 90 коп.

В задоволенні решти позовних вимог Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства) в особі Філії „Відділення Промінвестбанку в м.Куп'янськ Харківської області”, м.Київ до Закритого акціонерного товариства „Агрофірма „8 березня”, с.Кіндрашівка відмовити.

Позовні вимоги Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства) в особі Філії „Відділення Промінвестбанку в м.Куп'янськ Харківської області”, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Колекторська фірма „Шквал”,  м.Донецьк задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Колекторська фірма „Шквал”,  м.Донецьк на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства) в особі Філії „Відділення Промінвестбанку в м.Куп'янськ Харківської області”, м.Київ заборгованість в сумі 180000 грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1714 грн. 75  коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 07  грн. 93 коп.

Відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог Закритого акціонерного товариства „Агрофірма „8 березня”, с.Кіндрашівка про визнання недійсним договору доручення № 1 від 11.01.2008р.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 13.05.2008р. оголошено повний текст рішення.

               Суддя                                                                                                   Ємельянов А.С.