Рішення

від 20.04.2011 по справі 29/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/24

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

20.04.11 р.                                                                                 Справа № 29/24                               

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів: головуючого судді Риженко Т.М., суддів Мартюхіної Н.О., Макарової Ю.В.

за позовною заявою: Державного підприємства „Березнівське лісове господарство”, м.Березне, Рівненська область

до Відповідача: Підприємства з іноземними інвестиціями, засноване на власності громадянина Нігерії „Круседоз”, м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 15 000,00грн., пені у сумі 1114,72грн.

за участю:

представника Позивача – не з'явився;

представника Відповідача  – не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

         Державне підприємство „Березнівське лісове господарство”, м.Березне, Рівненська область (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Підприємства з іноземними інвестиціями, засноване на власності громадянина Нігерії „Круседоз”, м.Донецьк (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 15 000,00грн., пені у сумі 1114,72грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем  зобов'язань за договором №12 від 10.03.2009р., щодо оплати за поставлений товар.

На  підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору №12 від 10.03.2009р., претензії №723 від 15.12.2010р., претензії №11 від 16.01.2010р., досудового нагадування від 02.11.2009р. №554, платіжних доручень та виписок з банківського рахунку  з доказами часткових оплат за поставлений товар, квитанції про приймання вантажу, специфікацій, видаткових накладних, акту звіряння взаємних розрахунків підписаного та завіреного печатками з боку Позивача відповідно до якого заборгованість станом на 21.01.2011р. складає 15 000,00грн., доказів направлення акту звіряння на адресу Відповідача, правоустановчих документів Державного підприємства „Березнівське лісове господарство”.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 61, 64, 82 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України.

05.04.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії настуних документів: правоустановчих Державного підприємства „Березнівське лісове господарство”, податкових накладних та оригінали: довідки про юридичну адресу та рахунки, виписок з банківського рахунку з доказами здійснених  Відповідачем часткових оплат, акту звіряння взаємних розрахунків підписаного та завіреного печатками з боку Позивача, відповідно до якого заборгованість станом на 28.03.2011р .складає 15 000,00грн.

12.04.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано квитанцію з доказами направлення позовної заяви на адресу Відповідача, яка зазначена у витягу з ЄДРПОУ а саме: 83000, Донецька область, вул.Кобозева, буд 68.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 19.04.2011р. призначено колегіальний розгляд справи у складі: головуючого судді Риженко Т.М., суддів Макарової Ю.В., Мартюхіної Н.О.

17.05.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчену копію виписки з банківського рахунку, з доказами оплати Відповідачем заборгованості у розмірі 15 000,00грн.

09.06.2011р. Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву від 09.06.2011р., у якому зазначає, що згідно платіжного доручення №065 від 15.04.2011р. заборгованість в сумі 15000,00грн. повністю погашена.  Відповідач заперечує проти нарахованої пені в сумі 1114,72грн. у зв'язку з тим, що договором була передбачена 100% передплата товару. Згідно умов договору №12 пені за прострочення грошових зобов'язань не передбачено.  Крім того Відповідачем через канцелярію суду було надано платіжне доручення №065 від 15.04.2011р. з доказами оплати Відповідачем заборгованості у розмірі 15 000,00грн.

Представник Позивача у судове засідання 20.06.2011р. не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Представник Відповідача у судове засідання 20.06.2011р. не з'явився,  про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази,  суд

ВСТАНОВИВ:

10 березня 2009 року між Державним підприємством „Березнівське лісове господарство” (Продавець) та підприємством з іноземними інвестиціями „Круседоз” засноване на власності громадянина Нігерії  (Покупець) було укладено договір №12, відповідно п.1.1 якого Продавець продає, а Покупець купує на умовах франко-склад Продавця необроблену деревину, надалі „товар”.

У розділі 4 договору сторони дійшли згоди щодо ціни та загальної суми договору:

- ціна на товар встановлена у гривнях за 1 м. куб. на умовах франко-склад Продавця та складає  (п.4.1 Договору)

-          орієнтовно загальна сума договору 280 000,00грн. (п.4.2 Договору)

У розділі 5 договору сторони встановили умови поставки:

- поставка товару по даному договору здійснюється на умовах франко-склад Продавця місячними партіями (п.5.1 Договору);

- термін поставки – 2009 року (п.5.2 Договору);

- можлива поставка товару залізничним транспортом на умовах франко-склад Покупця з урахуванням додаткових витрат на доставку до ціни товару, що вказана в п.4.1 за домовленістю сторін. При цьому Покупець надає реквізити отримувача продукції та назву станції отримувача, а Продавець надсилає для оплати відповідний рахунок фактуру (п.5.7 Договору);

За приписами п.8.1 договору платіж (передоплата 100% вартості) здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок Продавця за місячну партію товару до 5-го числа кожного місяця, протягом якого буде проходити поставка.

На виконання умов договору Позивачем у вагонах №68470921, №67845701, №64265226, №65809246, №67889576, №64282650, №67892968 по залізничним накладним №36301701, №36301794, №36301796 було здійснено поставку на загальну суму 135862,58грн.

Відповідачем в порушення умов договору буда здійснена лише часткова оплата за поставлений товар внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 15 000,00грн.

За для досудового врегулювання спору Позивач звертався до Відповідача із претензіями  №723 від 15.12.2010р., №11 від 16.01.2010р., №554 від 02.11.2009р з вимогою погасити заборгованість за поставлений товар.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.  

Як встановлено судом Відповідачем після звернення Позивача до суду з позовом, була здійснена оплата за  товар у розмірі 15 000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №065 від 15.04.2011р.  у якому призначення платежу зазначено мовою оригіналу: „оплата за стройлес, с-но дог. №12 от 10.03.2009р.”

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:    

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі - продажу, який підпадає під правове регулювання норм статті 655-697 Цивільного кодексу України.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму п.1 ст.655 ЦК України

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідач, уклавши договір №12 від 10.03.2009р. прийняв на себе зобов'язання відповідно п.8.1 договору сплатити поставлений товар. Проте, Відповідачем не була здійснена оплата за поставлений товар у повному обсязі, чим порушив умови договору, у зв'язку з чим виникла заборгованість.

Судом встановлено, що після звернення Позивача з позовом, Відповідачем було здійснено оплату заборгованості за поставлений товар у розмірі 15 000,00грн.

Відтак, на момент слухання справи сума основної заборгованості, яка виникла у Відповідача перед Позивачем по договору №12 від 10.03.2009р., погашена у повному обсязі.

Таким чином, Відповідачем було сплачено суму боргу, припинивши у такий спосіб  існування предмету спору в частині стягнення суми боргу у розмірі 15 000,00грн.

Оскільки погашення заборгованості відбулося після звернення із розглядуваним  позовом до суду, таке усунення існування предмету спору  зумовлює припинення провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 15 000,00грн. відповідно до п. 1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України в п. 3.2. Роз'яснення „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського  процесуального кодексу України”  від 23.08.94 р. N 02-5/612.

Невиконання Відповідачем грошових зобов'язань перед Позивачем відповідно до умов укладеного договору є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.  

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі – сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 3 закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 1 вищеназваного Закону визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Судом встановлено, що сторонами в Договорі №12 від 10.03.2009р. не зазначено розміру пені, що сплачується Покупцем Продавцю у порушення Покупцем строків оплати вартості одержаного від продавця товару.

Таким чином, вимоги Позивача щодо стягнення пені є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Позивачем через канцелярію суду надано заяву №480 від 10.05.2011р., №269 від 31.05.2011р. у яких просить стягнути штраф за ухилення від оплати боргу за лісопродукцію згідно закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні Позивачу вимог про стягнення штрафу з огляду на наступне:

- по перше: за приписами п.5 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються.  Проте відповідного розрахунку Позивачем щодо стягнення штрафу до суду не надано, навіть не зазначена сума штрафу;

- по друге: у вищезазначених заявах Позивач в обґрунтування вимог щодо стягнення штрафу посилається на Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, статтею 1 вказаного Закону визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу саме пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, вимоги щодо стягнення пені судом розглянуті.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державного підприємства „Березнівське лісове господарство”, м.Березне, Рівненська область до Підприємства з іноземними інвестиціями, засноване на власності громадянина Нігерії „Круседоз”, м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 15 000,00грн., пені у сумі 1114,72грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями, засноване на власності громадянина Нігерії „Круседоз” (83114, вул.Університетська, 88, м.Донецьк, ЄДРПОУ 20348515, р/р 26004170245161 у ДОФ АКБ Укрсоцбанк. МФО 334011) на користь Державного підприємства „Березнівське лісове господарство” (34600, вул.Київська, 1, м.Березневе, Рівненська область, ЄДРПОУ 00992792, р/р 260026743 у РОД РБ „Аваль”, м.Рівне, МФО 333227)   компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 150,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 219,67грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Провадження по справі за позовом  в частині стягнення заборгованості у розмірі 15 000,00грн. припинити.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

         У судовому засідання 20.06.11р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги – після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Головуючий суддя                                                               Риженко Т.М.           

Суддя                                                                  Мартюхіна Н.О.     

                                                                  Макарова Ю.В.