Ухвала

від 24.06.2011 по справі 7/5027/642/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/5027/642/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

п р о   п о р у ш е н н я   п р о в а д ж е н н я   у   с п р а в і

"24" червня 2011 р.               Справа № 7/5027/642/2011

Суддя Тинок Олександр Сергійович, розглянувши матеріали за позовом, де

позивач   Колективне підприємство „Чернівцішляхбуд”

відповідач   Товариство з обмеженою відповідальністю „Промітех”

про стягнення заборгованості –3331,54 грн.

визнав подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду.

При цьому, в прохальній частині позову позивач просить вжити заходи щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача. Також, позивач додав до позовної заяви клопотання про забезпечення позову. В обґрунтування свого клопотання позивач зазначає, заборгованість відповідача є значною, а Колективне підприємство „Чернівцішляхбуд” як кредитор має підстави побоюватись, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Ознайомившись та дослідивши матеріали справи, суд встановив:

Відповідно до статті 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог.

Відповідно до вимог статті 66 ГПК України, обґрунтування необхідністю забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. До предмета доказування в даному випадку входять: факти про наявність у боржника-відповідача майна; ймовірність припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися на момент виконання рішення.

Окрім того, позивач повинен обґрунтувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати, позовним вимогам.

Також позивачу слід надати суду достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. При цьому, для накладання арешту на кошти слід зазначити номера рахунків і найменування установ банків, де розміщено кошти, а для накладання арешту на майно слід зазначити місцезнаходження цього майна, його ознаки тощо.

Однак, всупереч положенням статті 66 ГПК України, клопотання позивача про забезпечення позову не обґрунтоване, адекватність засобу забезпечення позову не доведена. Позивачем не надано доказів, які б свідчили про необхідність вжиття таких заходів.

Відповідно до статті 32 ГПК України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів –фактичних даних.

У відповідності статті 34 ГПК України, докази повинні відповідати, зокрема, вимогам належності та допустимості.

В силу статті 36 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Заявляючи про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, позивач не навів обставин для вжиття таких заходів, не підтвердив їх письмовими та належними доказами.

За таких обставин, та враховуючи, що забезпечення позову допускається як гарантія задоволення законних вимог позивача, яка повинна мати місце у разі, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може у подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, що у даному випадку матеріалами справи не підтверджується, суд прийшов до висновку, що у задоволенні клопотання про забезпечення позову слід відмовити.

Також, як вбачається з поданих позивачем до позовної заяви документів, останній сплатив у дохід державного бюджету України державне мито у сумі 33,32 грн., що не відповідає порядку і розміру, встановленого законодавством України.

Керуючись статтями 32, 34, 36, 43, 64, 65, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд —

УХВАЛИВ :

1.          Прийняти позовну заяву до розгляду і порушити провадження у справі.

2.          Справу призначити до розгляду в засіданні 06 липня 2011 року на 10 годин 30 хвилин. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Чернівецької області за адресою: м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 14, 3 поверх, кабінет № 7, тел. 52-42-39.

3.          У задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовити.

4.          Зобов'язати позивача доплатити державне мито у розмірі 68,68 грн. та надати суду відповідне підтвердження територіального органу казначейства, якому державне мито перераховано, про зарахування сплаченого державного мита у сумі 102,00 грн. до державного бюджету України; оригінали документів, які додані до позовної заяви; докази отримання відповідачем асфальту у кількості 7,04 тон на суму 5031,54 грн.; докази часткової оплати відповідачем за отриманий асфальт.

5.          Зобов'язати відповідача надати суду відзив на позов та докази в його обґрунтування; докази державної реєстрації.

6.          Наведений у цій ухвалі перелік доказів, що витребовуються від сторін, не є вичерпним. При цьому, сторони необмежені в надані додаткових доказів якими обгрунтовуються позовні вимоги або заперечення на позов. Докази, які подаються в копіях повинні бути належним чином засвідчені.

7.          Участь представників сторін у судовому засіданні визнати обов'язковою.

Суддя                                                         О.С. Тинок