ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 червня 2011 р. м. Львів № 2а-6006/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Панчишин Н.Я., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Пірует»до державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання протиправними дій,
Зміст позовних вимог та позиції сторін
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства «Пірует»до державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання неправомірними дій відповідача щодо проведення аналізу діяльності ПП «Пірует»з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.02.2011р. по 28.02.2011р., за результатами якого складено довідку № 623/15-2/35009709 від 21.04.2011 року. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив на відсутність законних підстав для здійснення аналізу господарської діяльності підприємства та оформлення довідки щодо констатації факту нікчемності правочинів, наслідком яких стало незаконне формування податкових зобов’язань та податкового кредиту позивачем за лютий 2011 року, з огляду на те, що жодна з видів перевірок, передбачених ст. 76 Податкового кодексу України, податковим органом не проводилась. Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Відповідач позов заперечив повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях від 09.06.2011 року. Стверджує, що складена ревізором довідка № 623/15-2/35009709 від 21.04.2011 року є результатом аналізу податкової інформації, що міститься в базі даних АІС РПП, АРМ «Бест-Звіт», матеріалах податкової звітності та реєстраційних документах. Право податкового органу на збирання та використання якої шляхом проведення аналізу діяльності підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства регламентовано ст.ст. 72, 73 Податкового кодексу України. Проведений у такий спосіб аналіз господарської та економічної діяльності платника податків дав змогу контролюючому органу встановити відсутність реального характеру господарських операцій позивача, на підставі яких визначено суми податкового кредиту протягом періоду, який перевірявся. Відповідач ствердив, що у підприємства немає необхідних матеріально-технічних умов для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності, що свідчить про укладення ним фіктивних правочинів. З огляду на наведене вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими і просить суд відмовити у їх задоволенні. Представник відповідача заперечення підтримав повністю.
Суд заслухав пояснення представників сторін, з’ясував обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив долучені до справи письмові докази, та встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:
19 квітня 2011 року ДПІ у Франківському районі м. Львова проведено аналіз діяльності ПП «Пірует»з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.02.2011 по 28.02.2011 року. За наслідками проведеного аналізу складено Довідку № 623/15-2/35009709 від 21.04.2011 року (далі - Довідка). З вступної частини Довідки вбачається, що на підставі даних автоматизованих інформаційних систем ДПС, інформаційно-аналітичних довідок та іншої податкової інформації проведено аналіз ПП «Пірует»щодо правомірності формування податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість на лютий 2011 року. У висновку Довідки вказано, що ПП «Пірует»в порушення вимог ч. 1,5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України уклало угоди (без зазначення будь-яких їх реквізитів), які мають ознаки нікчемності. З огляду на це, органу ДПС вбачається незаконне формування ПП «Пірует»податкового кредиту по взаємовідносинах з контрагентами постачальниками. Таким чином, з боку контрагентів-покупців вбачається незаконне формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП «Пірует», а з боку контрагентів-постачальників –податкового зобов’язання.
Довідку від 21.04.2011р. вручено представнику ПП «Пірует»під розписку.
На запитання суду представник відповідача повідомив, що:
- наказ чи будь-який інший розпорядчий акт про проведення «аналізу», за наслідками якого складено Довідку, не видавався;
- документальна перевірка ПП «Пірует»щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за лютий 2011 року не проводилася;
- запит про надання інформації, пояснень, копій первинних документів щодо нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2011 року ПП «Пірует» не надсилався;
- підчас «аналізу»використовувалася лише податкова звітність та відомості з баз даних органу ДПС, первинні документи (в т.ч. правочини, угоди, накладні, акти тощо) не використовувалися;
- за наслідками проведеного «аналізу»повідомлення правоохоронним органам не направлялися;
- Довідка розіслана органам ДПС за місцем реєстрації контрагентів ПП «Пірует»та внесена в бази даних ДПС з метою використання в роботі, а саме - прийняття рішень про донарахування контрагентам ПП «Пірует»податкових зобов’язань з податку на додану вартість.
При вирішенні спору суд виходить з наступного:
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статус державної податкової служби (далі - ДПС) в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України від 04.12.1990 № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні». Відповідно до ст. 10 цього Закону, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції: - здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; - забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; - контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.
Відповідно до норми п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України, податковий контроль –це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
При цьому, згідно п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом (в спосіб):
- ведення обліку платників податків;
- інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби;
- перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Положеннями п. 71.1 ст. 71 Податкового кодексу України визначено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби –це комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань. З метою отримання податкової інформації органи ДПС мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження (п. 73.3 ст. 73). Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів ДПС або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів ДПС. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи ДПС функцій та завдань.
Відповідно до ст. 75 Податкового кодексу України органи ДПС мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Так, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби. Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Забороняється проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов'язань перед бюджетами (ст. 77 Податкового кодексу).
Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника.
Відповідно до наказу ДПА України від 22.12.2010 року № 984 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», акт перевірки –це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства. Довідка –це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про не встановлення фактів порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства.
З системного аналізу наведених вище норм Податкового кодексу України у контексті спірних правовідносин суд дійшов висновку, що належним та законним способом податкового контролю, предметом якого є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є документальна перевірка платника податків. В той же час інформаційно-аналітична робота може бути передумовою проведення перевірки платника податків, або проводиться з метою узагальнення та використання результатів проведення таких перевірок.
Зі змісту Довідки від 21.04.2011р. та заперечень відповідача на позов вбачається, що орган не проводив документальної перевірки ПП «Пірует»в порядку та спосіб, передбачені ст.ст. 75, 77-79, 86 Податкового кодексу України. Акт перевірки (службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податку і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства) не складався. Одночасно слід зауважити, що норми Податкового кодексу України, в т.ч. глави 7 «Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів ДПС», не передбачають іншого способу податкового контролю своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, встановлення фактів порушення вимог податкового законодавства, а ніж проведення перевірки платника податків.
Таким чином, дії ДПІ у Франківському районі м. Львова щодо проведення аналізу діяльності ПП «Пірует»в порядку ст.ст. 71-73 Податкового кодексу України, за наслідками якого складено довідку та встановлено факт неправомірної діяльності платника податку не ґрунтуються на Законі та, відповідно, є протиправними.
Крім того, зі змісту Довідки вбачається, що порушення законодавства виявлені шляхом автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та додатку № 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість, а також інших відомостей з баз даних ДПС. Будь-яких первинних документів щодо правочинів за участю ПП «Пірует», на підставі яких ним формувався податковий кредит та податкові зобов’язання у лютому 2011 року, інспектор не аналізував, та, відповідно, в довідці про них не зазначив. Отже, висновки про нікчемність всіх укладених позивачем в лютому 2011 року правочинів (навіть без їх переліку) ґрунтуються на припущеннях та не підтвердженні посиланнями на будь-які первинні документи. Більше того, в висновках довідки взагалі не вказано про виявлені порушення податкового та іншого законодавства у гривнях у розрізі податків, зборів та інших обов'язкових платежів, відповідач обмежився твердженнями про порушення позивачем вимог Цивільного кодексу України. Недопустимість таких підходів до перевірок платників податків вже визнано ДПА України та доведено до відома нижче стоячих підрозділів листом № 20289/7/16-1617 від 29.09.2010 року «Щодо підстав для визнання договорів нікчемними».
Отже, встановлені судом обставини дають підстави вважати, що дії ДПІ у Франківському районі м. Львова по проведенню 19.04.2011 року «аналізу»ПП «Пірует»не відповідають вимогам Податкового кодексу України щодо підстав, порядку та процедури проведення податкового контролю платника податку. Аналіз, за наслідками якого складено довідку, за своєю правовою природою не є документальною перевіркою та жодним чином не доводить факту порушення ПП «Пірует»податкового законодавства. Наведені органом ДПС аргументи не доводять правомірності його дій, оскільки аналіз фінансово-господарської діяльності платника податків проведено в порядку та спосіб, що суперечать Податковому кодексу України.
Відповідно до норми ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Отже, суд може захистити право платника податку у разі вчинення щодо нього дій за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої діяльності органу ДПС для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов’язане із самою протиправністю дій. Така правова позиція суду відповідає позиції Верховного суду України, висловленій в постанові від 24.01.2006 року.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов ПП «Пірует»підлягає задоволенню, а дії відповідача щодо проведення «аналізу»- визнанню протиправними.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує позивачу судові витрати з Державного бюджету України в сумі 3,40 грн.
Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова по проведенню «аналізу діяльності ПП «Пірует»з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року», за результатами якого складено довідку від 21.04.2011року № 623/15-2/35009709.
Стягнути з державного бюджету на користь ПП «Пірует»(м. Львів, вул. Федьковича, 51/9; ідентифікаційний код: 34368580) судовий збір в сумі 3 (три) гривні 40 копійок.
Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлений 05 липня 2011 року.
Суддя Москаль Р.М.
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.06.2011 |
Оприлюднено | 12.07.2011 |
Номер документу | 16588375 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Москаль Ростислав Миколайович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Москаль Ростислав Миколайович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Москаль Ростислав Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні